Наша сімейна традиція

Related posts:

1. Наша пісня, наша мова не вмре – не загине Мова – душа народу, вона його цвіт і зав’язь, без неї дерево національного життя в’яне і засихає. Відберіть у народу мову – і він гине як народ, як нація. Згадаймо вірш В. Сосюри “Юнакові”: О мова рідна! Їй гаряче Віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. Не може жити країна без мови, як не може жити людина без серця, без душі. Тому й бережуть народи […]...
2. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею і козацькою думою великий Кобзар пов’язує безсмертя народного генія і славу рідної землі. Митець висловлює […]...
3. Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського народу й думи. Бо в піснях і думах – уся наша духовна міць, наша історія, […]...
4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – ІІІ варіант IIІ варіант З вуст великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка прозвучало пророцтво, що українська пісня не загине і не щезне. Як би цього не хотілося нашим ворогам, але український народ завжди мав свої пісні, у яких зображував своїх героїв і гнобителів. Пісня супроводжує людину від самого народження. Кожному з нас мати співала колискову і так було віками: мати співає дитині пісню, і вона вже не розлучиться з піснею до кінця […]...
5. Сімейна реліквія На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний”. Так я довідалася, що в моїй […]...
6. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – ІІ варіант II варіант Для того щоб краще зрозуміти якийсь народ, треба ознайомитися з його історією і з його творчістю. Прекрасною перлиною усної творчості українського народу є думи і пісні. Українська пісня милує серце своєю милозвучністю та щирістю: Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорнії брови. Вона може розважити, допомогти в роботі: Вийшли в поле косарі Косить ранком на зорі. Гей нуже, косарі, Що нерано почали… Може пісня засмутити, […]...
7. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – І варіант І варіант А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В. Симоненко З давніх-давен усі свої радощі, тривоги і жалі народ виливав у піснях. У них відбивалося життя людей, їх уявлення про природу, мрії про щасливе майбутнє. Нерідко Україна порівнюється з червоною калиною, яка стала її символом: Гей, у лузі червона калина, Гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Україна, Гей, гей, засмутилася. Дуже часто в піснях […]...
8. “Думка сімейна” у повісті Капітанська дочка Пушкіна А. С Одна з ведучих тим повести О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” – тема будинку, сім’ї, сімейних відносин. “Капітанська дочка” оповідає про грандіозні історичні події, про пугачевском бунт. Однак події ці пропущені крізь призму сприйняття молодого офіцера, Петра Гринева, що перебуває на службі у гвардії імператриці У своїх мемуарах Гринев згадує про своє дитинство, про батьків, розповідає про службу в Білогірській міцності, про знайомство із сім’єю Миронових, про свою любов до Маші, […]...
9. Сімейна реліквія. Твір на морально-етичну тему у публіцистичному стилі Якось удень під час канікул до мене прийшов мій товариш Микита Бережний. Ми домовилися піти разом на футбольний матч. Бабуся покликала нас до столу на чай з яблучним пирогом. Коли бабуся його пекла, аромат був такий, що до кватирки кухні злетілися, здавалося, всі оси нашого двору. Я помітив, що Микита час від часу дістає з маленької кишені джинсів якусь річ на довгому ланцюжку. Поважно подивившись на неї, він неспішно клав […]...
10. У кмітливості вороні не відмовиш Як відомо, ніколи миролюбний ворон не був викритий “у розбої”. Але найближчі його родичі – ворона сіра – має погану репутацію. Розорює гнізда птахів, качок, чайок, лисух. Нема птаха хитрішого і підступнішого, ніж ворона сіра. Особливо вона шаленіє, коли вигодовує пташенят. Цю ворону неважко впізнати. Пташка приємного сірого кольору, а голова, шия, крила і хвіст – чорного. Цорні дзьоб і лапи. Ворона – чудовий будівельник, хоч ніяких спеціальних навчальних закладів, […]...
11. Повага до старших – традиція в Україні Історія нашої країни нараховує вже багато століть і навіть тисячоліть. За цей довгий час у нас з’явилось багато традицій. Деякі є суто українськими, деякі – ні, як, наприклад, Новий рік. Але незважаючи на їх походження, ми приймаємо і любимо кожну з них. Ми радіємо Новому року, із охотою справляємо Великдень та Трійцю. Кожну з цих традицій ми святкуємо по-різному. Так, як заведено відзначати те чи інше свято. Тобто для кожного […]...
12. М. Пруст “У пошуках втраченого часу” – новаторство й традиція в епопеї Щасливі дні – це втрачені дні. І страждання наділяє нас мудрістю. Незважаючи на спрямованість до внутрішнього миру, до переживань оповідача і його героїв, роман Пруста запам’ятовує з надзвичайною конкретністю реальний вигляд французького життя на певному етапі розвитку французького суспільства, вірніше, досить вузьких, але репрезентативних її шарів. Весь роман – це стихія спогадів, перехід з одного психологічного стану в інше. Оповідання від першої особи. Оповідача кличуть Марсель, але повністю його ім’я […]...
13. Думка сімейна у романі “Війна і мир” Думка сімейна у романі “Війна і мир” І. Сім’я – джерело характеру. ІІ. Закон сім’ї і людина. 1. Сім’я Ростових. 2. Болконські. 3. Курагіни. 4. Інші сім’ї. 5. Людина без родини. ІІІ. Хороша сім’я – нагорода кращим героям роману. 1. Віра і Берг. 2. Микола і Мар’я. 3. Наташа і П’єр. ІV. Значення “думки сімейної” у романі....
14. Жанрова традиція російського віршованого роману на прикладі “Євгенія Онєгіна” Збирання жанрової формули “Онєгіна” привело до важливого наслідку: виявилося можливим установити жанрову традицію російського віршованого роману, що у літературній науці вважалася неіснуючою. Для цього знадобилося звірити з жанровою сіткою “Онєгіна”, узятої до того ж у спрощеному виді, досить велика кількість текстів. “Блискуча самітність” “Онєгіна” у віршованій традиції пояснювалося тим, що в роману за сто із зайвим років його існування не найшлося прямих наслідувачів. Пізнати їх було нелегко, тому що історична […]...
15. Наша квартира твір-опис Я живу з батьками у великому новому будинку на сьомому поверсі. Переїхали ми сюди недавно, але вже звикли до нового приміщення: воно набагато краще колишнього. Коли входиш у квартиру, відразу виявляєшся у великій і просторій прихожей. Біля однієї стіни – вішалка й шафа, біля іншої – трюмо. Поруч – двері в кухню, а з іншого боку, праворуч, вхід у нашу кімнату й спальню батьків. Дитяча кімната в нас простора й […]...
16. Наша честь – вона найголовніша у селі! “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що […]...
17. Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. ІІ. Структура роману. ІІІ. Трагічна історія Анни Кареніної. 1. Життя без кохання. 2. Покохати гідного. 3. Чому це кохання трагічне? ІV. Кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму. V. Відкрити таємницю гармонії....
18. Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче класом. І мова наша – не мова, а так… “малоросійськоє нарєчіє”. Це послідовно насаджуване відчуття […]...
19. “І нема кращої землі, ніж наша земля…” Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на […]...
20. Традиція – свято зеленого лісу Традиція – свято зеленого лісу У селі прибрана кожна хата : гілки над дверима й вікнами, на воротах берізками осичина вкопана, а зайди до хати – пахне лісом і травами, бо на долівці зілля, букети на вікнах, клечання на покуті й стінах. Люди святкують Зелену неділю – давнє язичницьке свято на честь розквітлої зелені, що відзначається тепер на Трійцю. Упродовж тижня та зелень буде прихистком для душ померлих, які тепер […]...
21. Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був прийнятий до хору, який славився на всю Російську імперію. Був потім п’ять років за кордоном […]...
22. Земля – наша мати І. Земля – колиска людства. ІІ. Зв’язок людини з природою. 1. Ставлення українського народу до всього довкілля. 2. Екологічна криза. 3. Проблеми порятунку землі. 4. Перлина природи – Україна. 5. Необхідність запобігання подальшому руйнуванню найсвятішого – рідної землі. ІІІ. Люди! Бережіть усе живе на Землі! ....
23. Наша ціль – людське щастя і воля Ми живемо у суспільстві, де всі люди за законом є вільними, давно вже відійшло у минуле кріпацтво та рабство, забороняється расова, статева та соціальна дискримінація. Кожен народ, кожна країна пройшли свій нелегкий шлях до визволення, принесли свою жертву загальній справі перемоги добра та справедливості. Важким цей шлях був і для українського народу. Ще з давніх-давен наші плодючі землі приваблювали загарбників: сміливі воїни Київської Русі боронили свій край від печенігів та […]...
24. Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу. ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість. 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка. 3. Уроки революції і громадянської війни. 4. Жертви голодомору, примусової колективізації, сталінських репресій. 5. Мужність українців у роки Великої Вітчизняної війни. 6. Нове покоління в літературі. ІІІ. Віра в світле майбутнє багатостраждальної та великої нації....
25. І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
26. Наша школа. Твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом Наша школа і Інститут рослинництва, розташований недалеко від школи, дружать. Минулого року, у лютому, ми побували в лабораторіях, бачили, як вчені перевіряють озимину на витривалість. Спеціалісти інституту, тобто селекціонери, автори сортів озимої пшениці, побували на полях кількох господарств, Там, на полях, вони вирубили моноліти, або невеликі квадрати землі з паростками озимини. Ці моноліти привезли до лабораторії. Тут, у стінах інституту, рослини житимуть в умовах весни. Під час екскурсії нам, учням, […]...
27. Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю визнана однією з найбагатших, наймилозвучніших у світі. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії та взаєморозуміння, порівняв […]...
28. Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх. Батьківщина – центр усіх внутрішніх […]...
29. Каштани в нашому дворі Я живу у великому місті, але в невеликому будинку, із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, […]...
30. Наша вчителька – 6 клас Оксана Петрівна – наша вчителька української мови – взірець людини, відданої справі народної освіти. Вона ще молода – декілька років тому закінчила інститут. Одягається вона просто, скромно та акуратно, косметикою не зловживає. Завжди весела, але коли вона на нас сердиться, стає серйозною. Очі в неї сині, волосся жовте, як спілий пшеничний колос. Зріст має середній. Її голос чіткий, дзвінкий та співчутливий. На руці в неї – годинник із […]...
31. Наша класна кімната Наша класна кімната Наш клас розташований на третьому поверсі школи. Довжина його 9 м, ширина 6,5 м. У класі три великі вікна, які виходять на схід, тому в приміщенні завжди світло та тепло, сонячно. На перервах чергові відчиняють кватирки для провітрювання класу, готують дошку до наступного уроку, поливають квіти. Стеля біла, на ній розміщено два ряди ламп денного світла. Ними ми користуємось пізньої осені й узимку. Стіни обклеєні однотонними зеленуватими […]...
32. Яка прекрасна наша планета! – твори на вільну тему – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Я ще мало що бачив на нашій планеті, але те, що вже побачив, дає мені право погодитися з висловленим у темі захватом. На підтвердження цього вислову із безлічі явищ я виберу і спробую описати ті, що вже не раз зачаровували мене. Зима в саду на дачі. Холонуть від холоду голі і чорні дерева. Але ледь пригріє весняне сонечко – все оживає. Сухі, здавалося, мертві гілки викидають живі бруньки. І незабаром […]...
33. “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами”. Україна у творчості Івана Багряного Кажуть, що слова “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами” вибиті на надгробку Івана Багряного. Несхитною вірою в незнищенність життя, любов’ю до України були наповнені всі твори письменника. Як і багато хто з письменників, Іван Багряний починав свою творчість поезією. У 1926 році він написав поему “Бумеранг”. Не знаю, хто ще так щиро, залю-блено говорив про Україну, як це зробив Багряний у своїй поемі: Лице в […]...
34. Твір-оповідання за картиною Миколи Обриньби “Перший подвиг” Тихого осіннього ранку, коли сонечко вже не так весело пригрівало, а в лузі червоніла вирізьбленим листячком горобина, вийшов Пилипко до лісу: може, хто залишився живий з того літака, що вчора був підбитий німцями. Хлопчик повільно просувався в голубій імлі лісової гущавини, уважно прислуховувався, сподіваючись почути стогін тих, кому потрібна допомога. Пильно вдивляється він у мовчазні кущі ліщини і бачить ледь помітний силует людини. Хтось пошепки кликав його. То були поранені […]...
35. Сніговик Незвичайний сніговик з’явився в нашому лісопарку. Відвідувачі цього дивного куточка природи, відправляючись на прогулянку, обов’язково беруть із собою овочі і фрукти для… сніговика. Сніговик стоїть на затишній галявинці, оточеній соснами й березами. Його ліпили кілька годин і дорослі, і діти. Як і належить, для носа використовували яскраво-жовтогарячу морквину, для очей – волоські горіхи, а, оскільки відра не знайшлося, щоб надіти на голову сніговика, на верхівку поклали велике червоне яблуко. Через […]...
36. Багатство рідного краю 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Багатство рідного краю Україна багата на родючі поля, квітучі сади, привітні гори, теплі моря, різноманітні корисні копалини. Та я хочу розповісти про ліси, що оточують наші міста й села. Найбільше в Україні мішаних лісів, де поряд ростуть білокорі берези, гіллясті дуби, стрункі сосни, таємничі ялини. Берізки в наших лісах ростуть завжди компактно, не змішуючись з іншими деревами. Березняк наповнений сонячними променями, які пробігають по […]...
37. Лускунчик і Мишачий Король 24 грудня, будинок радника медицини Штальбаум. Всі готуються до Різдва, а діти – Фріц і Марі – будують припущення, що ж на цей раз їм піднесе в подарунок вигадник і умілець хресний, старший радник суду Дроссельмейер, часто лагодив годинники в будинку Штальбаум. Марі мріяла про сад і озеро з лебедями, а Фріц заявив, що йому більше подобаються подарунки батьків, якими можна грати, а зробити цілий сад хрещеному не під силу. […]...
38. План до твору Я. Стельмаха “Митькозавр із Юрківки або химера лісового озера” План до твору Я. Стельмаха “Митькозавр із Юрківки або химера лісового озера”. Розділи “Який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. Ну й Митько!” і “Операція “курка” провалюється разом із дідом Трохимом” Розділ VI, який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. Ну й Митько! 1. Розмова хлопців з бібліотекаркою. 2. Цікаві факти при гігантських химер із бібліотечних книжок. 3. Висновок про лісове озеро. 4. Друзі […]...
39. Мій улюблений твір І. Франка Іван Якович Франко – визначний майстер слова. Видатний прозаїк і літературознавець, драматург і перекладач, журналіст і критик, фольклорист і етнограф. А ще – неперевершений поет-лірик. У багатогранній творчій спадщині Франка визначне місце належить його ліриці. Простотою і глибиною своєї поезії митець мені дуже близький. Особливо зворушує його ніжна, неповторна інтимна лірика, вірші про кохання. Мій улюблений вірш – “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, який увійшов до відомої збірки поета […]...
40. Мій кращий друг Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на березі після купання, розповідаємо різні історії, будуємо з піску замок, слухаємо магнітофонні записи. Одного разу […]...