Яка оманлива часто буває зовнішність людини! Є дуже гарні люди, але лихі й недоброзичливі. Мені здається, що їм не допоможе їхня зовнішня краса – їх однаково ніхто не буде любити. А ось зовнішність нашого класного керівника не впадає в око.
У рисах обличчя – жодних особливих прикмет. Але на ньому – відбиток чуйного серця і неабиякого розуму. Це розумне й благородне обличчя.
Зачіска й одяг нашої вчительки досить скромні. Я навіть сказав би, що вона одягається просто, але зі смаком. Хода її завжди неквапна. Вважаю, що це ознака душевного спокою.
Але найголовніше, що мені до вподоби в моїй учительці, – це її голос. Він справляє гіпнотичний вплив: заспокоює, надає впевненості. Які б відтінки не звучали у цьому голосі, інтонації його завжди відверті і природні. Мені здається, це дуже важливо для вчителя.
Адже мова справляє величезний вплив на людину. Особливо мова зрозуміла, чиста і змістовна. Наша вчителька небагатослівна і тоді, коли висловлює свій осуд, і тоді, коли хвалить. Говорить завжди коротко.
Але те, що вона каже, завжди запам’ятовується. Одного разу вона сказала: “Поставити розумне запитання – то велике діло”. Я це запам’ятаю на все життя. Неможливо собі навіть уявити, щоб вона хитрувала.
Ми все читаємо на її обличчі, у її жестах, в очах. І не тому, що такі вже спостережливі, а тому, що вона – “пряма” людина. Мені дуже хотілося б багато в чому бути схожим на нашого класного керівника.





Related posts:
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІІ варіант 6 клас II варіант Слава Кармалюка гриміла не тільки по всій Україні, а й за її межами. Інакше і не могло бути, адже Устим Кармалюк боровся проти кріпацтва, проти панів-кріпосників. За цей час його чотири рази ловили, катували, судили і засилали до Сибіру. Однак розумний, сміливий, винахідливий Кармалюк щоразу втікав з тюрми та каторги і знову очолював народних месників. Пани боялися й ненавиділи повстанців, а кріпаки сподівались, що народні месники […]...
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – І варіант 6 клас І варіант У кожного народу є свій улюблений герой. Наприклад, у англійців це Робін Гуд, а у нас, українців, Устим Кармалюк. Він багато разів бував у тюрмі, на каторзі, але кожного разу тікав. Був він і у Сибіру. А в “Пісні про Устима Кармалюка” є такі слова: Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. І дійсно, […]...
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІІІ варіант 6 клас IIІ варіант Відгриміли бої з турками, польською шляхтою, Україна була приєднана до Росії. Проте нові часи не принесли для трудового народу кращого життя. З давніх-давен багатії визискували бідних, знущалися над ними. Наприкінці XVIII і на початку XIX століття дуже посилився кріпосницький гніт: Куди піду, подивлюся – Скрізь багач панує, У розкошах превеликих І днює й ночує. Убогому, нещасному – Тяжкая робота, А ще гіршая неправда – Вічная скорбота! […]...
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – V варіант 6 клас V варіант Люди вдячні своїм героям і не забувають їх, тому що вони очолювали боротьбу українського народу проти гніту поміщиків. Устим Кармалюк, як і інші, був доведений до відчаю кріпосним устроєм та несправедливістю панів. Він не міг дивитися на те, як його народ страждає, як багаті ненажери знущаються над бідним людом. Маючи у серці мрію про волю й гарне життя, Устим Кармалюк зібрав навколо себе таких самих хлопців, […]...
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІV варіант 6 клас ІV варіант У народній поезії створено незабутній, хвилюючий Образ Кармалюка, який очолив антикріпосницький рух селянства на Поділлі в 20-30-х роках XIX століття. Кармалюк наділений винятковою фізичною силою, зовнішньою і внутрішньою красою. Він живе народними прагненнями, вболіває за долю трудового народу: Куди піду, подивлюся – Скрізь багач панує, У розкошах превеликих І днює й ночує. Убогому, нещасному – Тяжкая робота, А ще гіршая неправда – Вічная скорбота! Кармалюк намагається […]...
- Добро і зло в нашому житті “Чини так, як би ти хотів, щоб чинили з тобою”, – сказано в Біблії, і це є виміром людських стосунків сьогодні й заповіт на багато віків для майбутнього людства. Та чи переймаємося ми цим заповітом щодень? Адже одні скажуть, що Біблію не читають, інші скажуть, що вони нікого не чіпають, тож нехай і їх не чіпають. Але це хибні підходи, бо людина щодня потрапляє в ситуації, коли слід зробити певний […]...
- Краса і багатство рідної мови Ой, яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? О. Підсуха Рідна мова – це мова нації, мова предків, яка пов’язує людину з її народом, водна – найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова – одна з найбагатших слов’янських мов. Вона ніби ллється струмочком і звеселяє душу. А іноземці, побувавши в Україні, відзначають її ніжність, витонченість і милозвучність. І це, мабуть, справді так, бо за мелодійністю вона […]...
- Мова “всіх в єдине нас злива” Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі – це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати. Для автора […]...
- Як я провела літо Літні канікули – Це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду – щось дуже хороше. Разом з сестрою я з задоволенням доглядаю за нашими овочами. Ми поливаємо, прополюємо нашу зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка. І нам приємно, коли мама за обідом каже: “Ах, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої дівчатка, мої помічниці! “Влітку є час і з подружками погуляти, і в ігри […]...
- Мій батько Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька […]...
- Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
- Мій товариш Сіма Іволгін У нашому 9-Г двадцять сім учнів. З них тільки десять дівчат. Хлопці займються хто чим: Сашко Глінський, до речі, відмінник, грає у міні-футбол; Павло Мироничев вже п’ять років навчається гри на акордеоні; Олексій Новицький займається класичною боротьбою; я захоплююсь комп’ютером. А ось Сіма Іволгін – художник. Звісно, у класному журналі він записаний як Серафим, а ми його по дружньому звемо його Сімою. Він не ображається. Малює він класно. І олівцями, […]...
- Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати найскладніші думки, […]...
- Ким я хотіла б стати і чому? Я вирішила стати учителькою. Дехто може запитати чому? Скажу відверто: мені здається, що це дуже гарна професія, а ще тому, що я дуже люблю свою учительку. Учителька завжди в оточенні дітей, її діти люблять, вона для них як рідна мати. Учителька завжди допоможе в навчанні, турбується про нас, наше здоров’я. Вона разом з нами і радіє, і переживає. Мені здається, що учителем може бути тільки добра людина, яка любить дітей […]...
- Твір на лінгвістичну тему. Виникнення мови Мова – це засіб спілкування між людьми. Без неї не може розвиватися культура, наука, техніка, неможливі будь-які зв’язки між окремими людьми, людськими колективами, між країнами. Завдяки багатій яскравій мові художньої літератури ми уявляємо те, чого ніколи не бачили і, може, не побачимо: далекі країни, їхню природу, життя та побут інших народів, героїчне минуле нашого народу і навіть майбутнє. Звідки ж узялася в людей ця чудесна здатність говорити? Коли і як […]...
- Я – українка Україна – моя батьківщина, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої – росіяни, які переїхали жити в Україну. Звичайно, моя рідна мова – російська, і я дуже люблю твори російських письменників. А українкою я називаю себе насамперед тому, що вважаю себе маленькою громадянкою цієї держави. Мені жити в цій країні, навчатися, здобувати вищу освіту. Тому я із задоволенням вивчаю українську мову, історію цієї країни, не забуваючи про те, […]...
- Моя рідна мова Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних? 1994 року я йшла “перший раз […]...
- Молодий український селянин Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з простої, мабуть, домотканої матерії. Одяг традиційний, але дуже простий. Людина ця, здається, небагата. Але головним […]...
- Чистіше від сльози вона хай буде Без мови – нема народу… але чомусь ми про це стали забувати. Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Мова завжди об’єднує, згуртовує людей. Наша українська мова – чарівна і милозвучна, але чомусь ми будь-що хочемо її “задавити”. Чому ж? Можливо, тому, що наша країна завжди перебувала під натиском сусідніх держав, зокрема Росії, адже більшість українців розмовляють саме російською. Українська мова завжди пов’язана з образом матері, […]...
- Пісня моя – радість моя У напівтемній залі застигла напружена тиша. Погляди всіх глядачів спрямовані на яскраво освітлену сцену. І ось завіси розсунулась, відкривши глядачам співачку, одягнену в українське національне вбрання. Із насолодою слухаю чарівну українську мелодію. А вона дзвенить, переливається срібними тремтливими звуками цимбал, пробуджує у серці ніжним голосом сопілки солодкий смуток. Чомусь спало на думку, що без музики, без пісні не змогли б існувати ні радість, ні кохання; люди не були б щасливими, […]...
- Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом. 2. Творення і шліфування народом упродовж віків своєї мови. 3. Випробування на життєздатність української мови. 4. Гострота мовного питання в Україні в наш час. 5. Необхідність зміни. ІІІ. Хай завжди звучить на землі мелодія рідного слова....
- “Все в тобі з’єдналося, злилося” Багато сучасних учених стверджують, що українська мова – одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об’єктивно визначити “мовну красу”, коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних звуків у межах складів кожного слова, чергуванням і процесами спрощення, повноголоссям тощо. Враховуючи ці особливості, […]...
- Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. ІІ Композиція твору як засіб висловлення головної думки. . Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.) 1. Принцип побудови. . 2. Значення другої частини. 3. Сюжетні лінії роману. 4. Елементи символіки у романі. 5. Художні засоби. . Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізована мова героїв, а й мова як засіб характеристики націонаїьно-сусгіільних явищ. Виразна у мовному відношенні і психологічно точна […]...
- “Шкільні роки чудесні” Перший погожий вересневий денек. Робко входив я під світлі зводи Перший підручник і перший дзвінок – Так починаються шкільні роки Пісня Перший шкільний день неможливо забути. Все ново, все занятно. Так радісно на душі тому, що ти тепер учениця, що ти вже більша. Мою першу вчительку кличуть Світлана Петрівна Исакова. Це чудова людина. Вона вічно ставилася до нас із добротою й розумінням і піклувалася про нас, як про власних дітей. […]...
- Чому потрібно берегти книгу? Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга […]...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться. Але ж спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. […]...
- День звільнення Харкова Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і дерева. І люди. Що сталося? Я обертаюся – позаду йдуть мої батьки, вони жваво про […]...
- Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві. 2. Рідкісна краса української мови. 3. Життєздатність української мови. 4. Збереження і розвиток мови талановитими митцями. 5. Необхідність відродження мови. ІІІ. Українська мова – це золотий запас душі народу....
- Поезія Архілоха Зазвичай, при словах “давньогрецька лірика” у багатьох людей першими виникають асоціації з коханням, печаллю, радістю, тугою, оспівуванням краси, природи. Тобто все те, чим дійсно пронизана лірика, точніше одна з її сторін, а саме пісенна. Прекрасна й чарівна, з ніжною, іноді грайливою мовою, чи можна виразити нею гнів? Зобразити обличчя війни? Возвеличити мужність? Для цього існує декламаційна лірика, яскравим представником якої був видатний поет Архілох, родом із острова Парос. Більшість його […]...
- Український віночок Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, сині волошки, білий ромен-зілля, […]...
- Для чого ми вивчаємо українську мову Ніби червневий сад, буяє й квітне мова нашого народу. Нарешті ми зрозуміли, що мова – то жива душа рідної України. Відтепер кожна людина має приділяти якнайбільшу увагу вдосконаленню своєї грамотності. Звичайно, це стосується й школярів. То для чого ж ми вивчаємо українську мову, таку співучу, чарівну, живу? Для чого наші вчителі так багато працюють з нами, недоспавши ночей, перевіряють наші зошити, не завжди охайні? Мабуть, для того, щоб продовжувалась у […]...
- Мова – найважливіший засіб спілкування – I варіант 8 клас I варіант Любов до Батьківщини починається з любові до родини, до рідного слова. Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Hарод, який відрікається від своєї мови, губить себе, бо не усвідомлює її значення для свого вищого духовного життя. Мова-це великий дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. І мені здається: той, […]...
- Зустріч з весною Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава росте”. Мені теж здається, що я починаю рости тоді, коли приходить весна, росту разом із […]...
- Родина, сім’я Родина і Батьківщина – найсвятіше у світі, що є у людини. Найбільше людина поважає батьків та Батьківщину. Багато українців віддали за Батьківщину навіть життя. А якщо придивитися на ці два слова: батьки і Батьківщина, то-можна побачити в них багато спільного та рідного. Шануй і поважай батьків! Адже вони над усе люблять тебе. Кожна мати готова зробити все, щоб її дитині гарно жилося. Навіть тоді, коли мати журиться, вона готова віддати […]...
- Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, […]...
- Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
- Рідна мова – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Моя рідна мова і мова моїх батьків – російська, тому у моїй родині завжди розмовляли й розмовляють російською. Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші російських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей російських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не виникало питання, що зараз так часто обговорюється: рідна чи нерідна мова? Це є мова, за допомогою якої я спілкуюся з рідними та друзями. […]...
- Навіщо треба вивчати російську мову? Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською мовою. Я думаю російською. Значить, ця мова – моя рідна. Звісно, що більше мов знає людина, то вона культурніша та розвинутіша. […]...
- Чим мені сподобалися Том і Гек? Том Сойєр і Гек Фінн – мої улюблені герої з книги Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”. Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. “У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у […]...
- За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
Categories: Твори з літератури