І сучасний одяг може багато що сказати про свого власника – про його виховання та прибутки, професію та почуття смаку.. Але ще тисячу років тому одяг був набагато красномовніший. І помиляються автори старих історичних романів, коли вважають наших предків дикунами, що не ладні були виготовити гарних зручних речей. Сучасні дослідники стверджують: ті “грубо зшиті сорочки” на давніх слов’янах сиділи не гірше, ніж їхня власна шкіра.
Усе вбрання було ідеально припасоване до фігури, і – незважаючи на те, святкове воно було чи повсякденне – оздоблене вишиванками і прикрасами-оберегами. А у ті давні часи жодна сережка чи намисто не були “аби-які”. Вони були знаками, символами богів-покровителів чи духів предків і несли в собі примітивну, але могутню, з точки зору давніх слов’ян, магію. Якийсь атрибут божества чи предка-покровителя забезпечував їхню присутність і – в разі потреби – допомогу. Оберегами були не лише ювелірні прикраси – гривні, намиста, персні, а й вишиванки.
Жодного зайвого стібка не робили давні майстрині, але вони прикрашали усі деталі одягу та взуття. А оскільки у кожному селі були свої хранителі-предки, в кожній водоймі – свій водяник, а у полі, лузі та лісі – особливі, свої, хоч і дрібні, божества, то й вишитий оберіг, що мав закликати на допомогу чи захистити, був особливий. Він відрізнявся від тих, що вишивали майстрині із сусіднього села, за кольором і формою. Тому у давнину, зустрівши зовсім незнайому людину, треба було лише подивитись на її вбрання, щоб дізнатись, хто вона і звідки.
Тому іі було заведено у ті часи зустрічати “по одежі”. Після прийняття християнства люди поволі забули зміст вишиванок, хоча й продовжували за звичкою прикрашати сорочки різноколірними вишиванками. Одяг лишився функціональним – у ньому так само зручно працювати чи витанцьовувати бойовий гопак – і гарним. Але на вишиванках кольори та фігури перемішались між собою. І лише ентузіасти-дослідники можуть сказати, хто й навіщо носив деякі з них, від якого зла хотів себе захистити. Тепер це – наче слова забутої мови або ноти мелодії, якої ніколи піхто не заграє.
Ми, звісно, знаємо, що та мова була дуже складна й мала безліч відтінків, що та музика була довершена в своїй простоті й глибині. Але вони належали до зовсім іншого світу, де демократію не відстоювали, а використовували; де слова “ближче до Заходу” писали лише на географічних картах.





Related posts:
- Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва та різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої сорочки, спідниці, що являла собою два незшитих полотнища картатої або орнаментованої тканини. На голові у […]...
- Український національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне вбрання є естетичною базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива. Все це свідчить про […]...
- Не одяг прикрашає людину, а добрі справи Кожна приказка, кожне прислів’я! – це перлина, до блиску відшліфована багатьма поколіннями українців. Це джерело народної мудрості, спостережливості, кмітливості. “Не одяг прикрашає людину…” – чуємо ми, і тієї ж миті десь у глибині душі виникає бажання заперечити. Хто із нас не хоче виглядати привабливо, мати гарний модний одяг, взуття, ремінець, сумку? На кого ми в першу чергу звернемо увагу в натовпі? Звичайно, на людину, гарно одягнену, з привабливою зовнішністю, модною […]...
- Одяг і суспільство План I. Смак і мода. II. Еволюція моди. 1. Як народжується мода. 2. Вплив суспільства на моду. 3. Культура одягу. 4. Мода сьогодні. III. Про смаки не сперечаються. Що б там не говорили, а перше враження про людину складається за її зовнішнім виглядом. Кожному з нас хочеться вдягатись елегантно і вишукано. Хороший смак завжди був ознакою вихованості. Слово мода наштовхує пас па думку про одяг, хоча означає більш широке поняття. […]...
- Не одяг прикрашає людину, а добра справа Роки йдуть, часи минають. Оглянімося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так? Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але… Існує одне “але” – речі ніколи не повинні посідати чільне місце в […]...
- Азбука Морзе нашої свідомості: міміка, жести, одяг Мабуть, ви не так давно востаннє були в метро, але зараз я пропоную подумки туди повернутися. Здавалося б, скільки вже можна, здавалося, б нічого цікавого, але ж це тільки на перший погляд. Отже, ми у вагоні метро. Навпроти сидив чоловік із похмурим та втомленим обличчям, він схрестив руки на грудях – ні я закрився, відгородився від світу. Він дивиться на підлогу, бо йому неприємно стрічатися із кимсь поглядом, йому це […]...
- Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з коханою Ольгою Рошкевич. Та ніщо не зломило митця. Він пов’язав свою долю з робочим людом, […]...
- Твір Співець народний Співець народний Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку про повернення, бо вони тільки на деякий час покидають рідні місця. Ця поезія […]...
- “Поет до кістки наш, народний” Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був громадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, у поета були “заказні” вірші, але нікуди від цього було подітися. Проте Максим Рильський ніколи […]...
- Народний герой Григорій Добросклонов Поема “Кому на Русі жити добре” – добуток про народ, його життя, праці й боротьбі. Поет селянської демократії, соратник Добролюбова й Чернишевського, Некрасов не міг пройти повз тихі, хто самовіддано, не щадячи сил і життя, боровся за волю народу. Образи революціонерів, перетворювачів незмінно привертали увагу Некрасова. Борцем за справу народу Некрасов зображує Григорія Добросклонова. Він син дячка, що жив “бідніше зубожілого останнього селянина”, і “батрачки безмовної”, слізьми солившей хліб. Голодне […]...
- Народний письменник Народний письменник Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, і не просто зі стрічками, а стрічками, що в’ються. Вони кличуть мандрівників у незвідані краї, манять якимись […]...
- Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний календар вересень Народний календар жовтень Народний календар листопад Народний календар грудень Народний календар січень Народний […]...
- Лепкий – народний співець Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрал в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку про повернення, бо вони тільки на деякий час покидають рідні місця. Ця поезія бере свої […]...
- Народний епос Народний епос “Зажурилась Україна, бо нічим прожити”, “Гей, не дивуйтесь, добрії люди”, “Чи не той то хміль”, “Хмельницький і Барабаш” Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, намагався зазирнути у майбутнє.. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплюють і дивують, викликають повагу і гордість за український народ, його […]...
- ЗНО – Балади – Народний епос Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно – історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів відділився від танцю і і балада стала самостійним жанром народнопісенної творчості, а згодом літератури. Характерні ознаки балади: – напруженість композиції, – трагічна розв язка, – відчутне емоційне напруження, – у центрі сюжету – лише одна подія з життя головного героя, – лаконічність оповіді, – незначна кількість героїв. […]...
- Народний поет Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала і його матір. Рідні місця, народна поезія сформували його як поета. Його ранні вірші насичені […]...
- Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. У народному календарі важлива дата вересня на Насіння-Летопроводца – осінь зустрічають. По прикметах можна говорити […]...
- Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з Ведення частенько трапляються відлиги, морози незабаром вертаються на Варюху із ще більшим напором Зима в народному календарі наступає ще з листопада, але на початку грудня по прикметах можуть бути крижані морози а можуть траплятися відлиги. […]...
- Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. Видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. Народився Тарас Григорович 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії. Батьки Шевченка були кріпаками поміщика Енгельгардта. Наприкінці 1815 року родина переїхала до села Кирилівки. Рано виявився у Шевченка неабиякий […]...
- Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, лугу, наповнює яри, збігає струмками вода в низини. Вода потрібна природі для підготовки землі до […]...
- Тема 3. Народний епос І. Усна народна творчість Тема 3. Народний епос Жанри героїчного епосу українського народу – думи та історичні пісні – з’явилися орієнтовно в середині XV ст. Вони уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби з поневолювачами і. 3.1. Історичні пісні “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” . Історична пісня може бути визначена як жанр малої епіки. Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє […]...
- ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” . Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування; більша за обсягом. Думи з’явилися приблизно у XV ст. – у час виникнення козацтва. У […]...
- Тарас Бульба – народний герой Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Відомий російський критик писав: “Що таке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя”. Тарас Бульба – мужній та відважний воїн, який уславив себе у багатьох боях. “Немає у нас нікого, що рівний йому в доблесті”. Найсвятіша для нього справа – оборона віри та […]...
- ЗНО – Історичні пісні – Народний епос “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” . Історична пісня може бути визначена як жанр малої епіки. Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє до уважного стеження за історичними подіями, за долями конкретних героїв. Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Уперше термін “історична пісня” увів в українську фольклористику Микола Гоголь. Як окремий жанр історичні пісні з’явилися в XIV – XV […]...
- Тема 2. Народний епос – І. Усна народна творчість 9 клас І. Усна народна творчість Тема 2. Народний епос Типологія епосу та його жанрів була розроблена Арістотелем, Лессінгом, Шеллінгом, Гегелем, Франком. Головне в їхніх працях – епос розкриває об’єктивну картину навколишньої дійсності. В його основі лежить подія. Кожний епічний твір передає певний випадок або цілу історію життя героя чи героїв. Це не значить, що людські настрої, емоції чи переживання випадають з поля зору письменника. Вони визначають поведінку героїв, спрямовують […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але український народ не корився жорстоким нападникам, мужньо боровся проти них. У цій звитяжній боротьбі особливо […]...
- Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і не осінь. Пора року, коли ліс скинув свої листи, ставки затягує тонким льодом, от-от стійким […]...
- Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад – все це прикмети місяця жовтня. Це пора року, першу половину жовтня називають золотий восени, […]...
- Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не називають у народному календарі місяць серпень: і жнивень, серпень – у цей місяць розпалюється пора […]...
- Народний календар: Липень Липень жаркий місяць. Народ працює в поті чола вдень і відпочиває гуляючи вночі. Помітне свято Іван Купало, що доводиться в ніч, коли розпалюються багаття, через які стрибають разнаряженние дівчини. Щодня по народному календарі відзначаються посіви, от-от жнива наступлять. Підходить час збору врожаю Жарка й суха пора, незважаючи на рясні грози, місяць липень. Приходив час свіжих овочів, спілих ягід і запашного хліба. Місяць початку косовиці, збору лікувальних трав і рослин. Під […]...
- Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який бути весні, ранн або пізньої зустрічають Червону весну й починають замислюватися про врожайність майбутнього літа. […]...
- Володимир Висоцький народний поет, що вийшов з народу Володимир Висоцький розповів нам майже про усім, чим жив народ. І про війну, що побачив не тільки очами хлопчика, але й з погляду навченого бійця Великої Вітчизняної, і про космонавтів, спортсменів, альпіністів, шоферах, моряках, поетах – про усім. Крім того, він був прекрасний фейлетоніст, сатирик Гостроті й злободенності його пісень-жартів може позаздрити досвідчений журналіст Здається, що якби він не був чудовим актором, те така багатогранність тим виявилася б йому не […]...
- Народний календар: Травень Травень зустрічає багатьох співочих птахів. Селянин до солов’я прислухається, як трель пронесеться, так і береза в листи одягається, а слідом і весь ліс із дня на день зеленню огортається. Травень не завжди теплий місяць, так на цвітіння черемшини холоди вертаються, а до кінця місяця все-дорівнює літо встановиться Природа в травні одягається в зелений колір. Тепле сонце зігріває землю, зеленіє молода травушка, до ласкавих променів тягнуться стеблинки квітів, дерева облачаються в […]...
- Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від цього й назва місяця – бокогрей. Дні стають длинее, справа до весни йде. Стежать уважно […]...
- Народний календар: Січень Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше й тріскучої стає морозних днів. Усе половина січня в народному календарі віддана Святкам. Грядет і […]...
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях колоситься жито, ліс ховає в тернистих куточках гриби. На самому початку літа проходить обряд хрещення […]...
- Чому Вільгельм Телль – народний герой? “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шіллер. Фрідріх Шіллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрата своїм гімном. Це – “Ода до радості”, слова якої поклав на музику великий Людвіг ван Бетховен. Якщо вслухатися, ми зрозуміємо, що це […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
- УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. НАРОДНИЙ ЕПОС. “ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ”, “ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕСЬ, ДОБРІЇ ЛЮДИ”, “ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ”, “ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БАРАБАШ” Тема. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. НАРОДНИЙ ЕПОС. “ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ”,”ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕСЬ, ДОБРІЇ ЛЮДИ”, “ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ”, “ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БАРАБАШ” Варіант 1 1. Значення слова фольклор походить від англійської… А Пісня, бандура. Б Скарбниця, творчість. В Слово, історія. Г Народ, знання. 2. Кому належить таке висловлювання: “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава”? А І. Франку. Б М. Рильському. В О. Довженку. Г […]...
- Відповіді до теми: Легенда про заснування Кисва – правда чи вимисел?
- Мрія – могутня сила, що творить
Categories: Шкільні твори