Наодинці з природою

Related posts:

1. Наодинці з природою, або Прощання з Осінню Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя – листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований […]...
2. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах…” Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої “зачарованими” очима малого Сашка. Поезію дитинства […]...
3. Кровний зв’язок людини з природою в поемі “Крило” “Весь я у всьому! У травах, воді і корінні…” – так писав Б. Олійник, розмірковуючи про зв’язок людини з природою. І мислив себе як невід’ємну частку природи, що кревно поєднана з землею, небом, травами, птахами. Стали братами журавель і сільський хлопець, герої поеми Бориса Олійника “Крило”. Людина допомагає вижити птахові, і щоосені оселя її заповнюється журавлями. А серед них той, з яким зріднився хлопчик. Між людиною і природою – повна […]...
4. Наодинці зі “Щоденником” Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось дізнався про цей “Щоденник”, то Довженка не минули б тюремні грати, і, можливо, його б […]...
5. Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею “Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею” Ліс – диво природи. Дерево – унікальне її творіння. Воно має свою біографію та географію. Назви влучно відображають основні властивості рослини. На земній кулі зростають хлібне, масляне, капустяне, тюльпанне, оливкове, кавове дерева та інші дивовижні цінні рослини. Розвиток людини повинен відбуватися у нерозривному зв’язку і повній гармонії з природою. Ліс – невід’ємна частина історії, побуту, культури українців. Стан навколишнього […]...
6. Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. , “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурх­ливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.) ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті “Старий і море”. 1. Головний герой твору. 2. Ставлення рибалки до мешканців моря. 3. Трепетна любов Сантьяго до моря. 4. Двобій із велетенською рибою. ІІІ. Образ Сантьяго – втілення людської долі серед стихій....
7. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий різнобарвний світ, поданий через сприйняття дитини. Мальовнича старовинна низенька хата, мов біла печериця, стара повітка, […]...
8. Кревний зв’язок людини з природою у поемі Б. Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті власного існування на землі, бо це відповідає природі самої […]...
9. Кревний зв’язок людини з природою у поемі Бориса Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті власного існування на землі, бо це відповідає природі самої […]...
10. Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини. Мова й форма віршів Олійника точна, проста, лаконічна. Та є в його поетичній скарбниці дещо незвична річ. Це казка-притча “Крило”, яка […]...
11. Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж пильніше вдивімося в освячене працею і думками сотень попередніх поколінь, а тому, без перебільшення, воістину […]...
12. В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” , “Древляни” , “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які проблеми порушував у своїх творах В. Близнець? Дитяча література 70-х років розвивалася за неписаним правилом: […]...
13. “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню досконалість української мови. Одним з найбільш характерних творів, які доводять спроможність самостійного існування рідної мови […]...
14. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас II варіант На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед собою широкі ниви, що стеляться “приливами від легкого вітру, вслухаємося в […]...
15. Природа і людство І. Природа – колиска людства, втілення краси і добра. ІІ. Людина і природа – одне ціле. 1. Стосунки людей і природи. 2. Оспівування щедрої краси природи у народних піснях, творах великих митців, М. Коцюбинського, П. Тичини, В. Сосюри ). 3. Щедрі дари природи людям. 4. Міцний зв’язок людини з природою. 5. Перетворення людьми природи на свою служницю. 6. Сенс життя людини. НІ. Люди, схаменіться! ....
16. ПЛАН – Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО ПЛАН Роль пейзажу в ліриці Ліни Костенко I. Що таке пейзаж у літературному творі? природи у творі, що є змістовим і композиційним елементом, виконує зображувально-виражальні та емоційно-естетичні функції і підпорядкований ідейно-художньому задуму твору”. Також за допомогою картин природи поет осмислює сутність людського буття, передає свій душевний стан, свій погляд на життя та світобудову.) II. Роль пейзажу […]...
17. Криничко, дай водички! Криничко, дай водички! Загубили зірки свої очі в криниці. Залишили в безодні палаючий зір, Ніби просять безсилі чистої водиці, Ніби з неба землі посилають докір. Вода – це не забаганка, а перша життєва необхідність. Але як подивишся на ту криницю з брудною водою, то стає страшно. Куди ми йдемо? Людство, мабуть, думає, що природа вічна і вода нікуди не подінеться. Але ж це зовсім не так. На сьогоднішній день вчені […]...
18. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і здається автору, що три верби схилилися […]...
19. Чи важко бути гарним другом? Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться зі мною “страшною” таємницею. Я пообіцяв йому, що збережу його таємницю від усіх. І отут […]...
20. Якою ціною далася старшині перемога у творі “А світанки тут тихі” Кожен образ, на мій погляд, є носієм певної риси, з якою народилася і померла героїня. Так, говорячи про Лізу, автор неодноразово звертає увагу читача на її самотність: самотня в юності, “самотній крик”, “лякала самотність”. Дівчина прожила з відчуттям самотності. Такою ж самотньою була її смерть. Отже, Ліза – це самотність. А в Соні Гурвич письменник виділяє непомітність. Саме такі непомітні дівчата здійснили немало подвигів в ім’я Батьківщини, своїх рідних, коханих. […]...
21. Природа і людина у романі І. Багряного “Тигролови” 1. Пейзаж у романі – важливий змістовий компонент. 2. Єдність героїв роману із природою. 3. Своєрідний погляд художника на природу : А) чудові картини-панорами ; Б) одухотвореність природи. 4. Обізнаність Багряного з рослинним і тваринним світом Уссурійського краю – основа його пейзажних відтворень. 5. Всепереможна воля людини. 6. Природа у романі – один із головних узагальнених образів....
22. Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли зі старого пня. Непереможний закон природи: старе відживає, даючи життя новому, молодому! Переконливо тонко вимальована […]...
23. Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка Поезія А. Малишка в уяві кожного українця асоціюється з піснею, адже він писав пісні – жанр, який мав чимало прихильників, особливо якщо це ліричні пісні. Мудрі, ніжні, мелодійні вірші зворушують серце й уяву. Таємницю зачарованих мелодій-віршів А. Малишка Олесь Гончар пояснював так: “Народнопісенна основа в його творчості не стилізація, то його власне поетичне мислення, органічна поетова образність, що зливається з художнім розливом образності народної”. Ця народнопісенна основа зумовила особливе ставлення […]...
24. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – V варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас V варіант Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко відчуває розважливу красу пейзажу, який його оточує: Гей, простори які, Любо-мило землі: […]...
25. Людина і природа – друзі чи вороги? Не можна, мабуть, сказати, що це друзі чи вороги. Це ніби єдина цілісна система. Оповідання “Лось” талановитого письменника Євгена Гуцала – гарний тому приклад. Прочитавши цей чудовий твір, розумієш, що людина не може уявити своє життя без природи. А природа в свою чергу потребує догляду та уваги людини. Оповідання пройняте такою щирою любов’ю до природи, що відчуваєш се­бе її частинкою. Знайти на це питання відповідь не так уже й легко, […]...
26. Природа та її роль у “Слові о полку Ігоревім” І. Автор “Слова о полку Ігоревім” – уважний спостерігач природи. ІІ. Руська природа в “Слові…” як дійова особа. 1. Глибоке знання автором “Слова…” степової природи. 2. Наділення природи людськими якостями. 3. Стирання межі між природою і людиною. 4. Введення в дію “Слова…” величезних географічних просторів. 5. Злиття природи з діями людей, дійова активність природи. ІІІ. Жива картина давнього половецького степу у змісті “Слова…” – яскраве свідчення того, що “Слово…” написане […]...
27. Любов завжди таємниця Не раз і не два доводилося мені бачити палаюче багаття. І щораз повторювалася та сама картина: навколо багаття літають нетлі. Вони зібралися на багаття в темному мороці ночі. Але раптом багаття норовливо спалахує, викидає гострі язики полум’я, і метелики згоряють у вогняній стихії. Уцілілі злякано відлітають на мить. Але багаття все одно вабить їх. І знову вони будуть летіти до нього, і знову будуть згоряти в жаркому полум’ї. “Дурні метелики”, […]...
28. Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього […]...
29. Весна на картині Весна на картині Відому українську художницю Катерину Білокур ми знаємо за картинами “Сніданок”, “Привіт урожаю”, “Напровесні” та іншими. Усі полотна художниці пройняті глибокою любов’ю до рідного краю. Мабуть, саме тому природа, відображена митецьким пензлем, наче жива. На картині “Напровесні” художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. Але це тільки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помічаєш просту красу цього краєвиду, нібито дивишся з розчиненого вікна. На передньому плані […]...
30. Зображення картин природи у творах “Ялинка” “Ранок у лісі” – IІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ IІ варіант Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям…” Ялинка постає істотою, яка має почуття. їй боляче, коли її рубають. Дуже реалістично змальовує письменник ліс […]...
31. Природа. Я надивлюсь на сонце і на трави Інколи в нашому житті настають такі часи, коли ми шукаємо творчого натхнення, душевного спокою, прагнемо відновити сили або просто відпочити. У такі моменти ми шукаємо побачення з її величністю Природою, бо саме вона може допомогти й розрадити. Вона завжди зачаровує, наповнює любов’ю, енергією, вселяє віру й надію, облагороджує… Скількох митців слова, музики, пензля надихала природа на створення геніальних поезій, симфоній, картин! В усі часи людство знаходило в ній розраду й […]...
32. Патріотизм балади “Вересковий мед” Відомий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон дуже любив поезію, особливо балади. У них він прославляв своїх героїв за сміливість, чесність, патріотизм, благородство, любов до Батьківщини. Поет захоплюється природою рідного краю, поетизує її. У баладі “Вересковий мед” на прекрасний край “квіту червоного” напав жорстокий шотландський володар і знищив усіх його мешканців – пиктів. А славилися ті люди своїм умінням варити “трунок, за мед солодший, міцніший, аніж вино”. Королеві захотілося спробувати того […]...
33. Мати – берегиня роду Уявімо собі часи, коли ще не існувало міст, країн, а людство було лише жменькою племен, розкиданих по без­країх просторах землі. Це було за дохристиянських часів, коли наші пращури були язичниками. Тоді одним з най­головніших божеств уважалася жінка-мати – берегиня роду. Згодом на простори України прийшло християнство, але про берегиню роду не забули. У сучасній Україні ведеться чимала робота по збере­женню культурної спадщини. І багато стало відомо саме про матір-берегиню. Дійсно, […]...
34. Природа рідної краю Одвічне, як світ, і завжди хвилююче питання: із чого починається Батьківщина? З маминої пісні? З батьківської хати? Усе це так, проте не останнє, якщо не найперше місце належить природі. Охороняти природу – значить охороняти Батьківщину. Згадаймо наших далеких предків. Обов’язковою умовою заселення нових територій була наявність води, лісу. Якщо з тих чи інших причин чогось бракувало, то селяни копали криниці, саджали лісосмуги й фруктові дерева. Україна – це тихі води […]...
35. Філософська лірика Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною сліпою волею” в природі й людині, яка прагне до первозданного хаосу, до загибелі. У Тютчевській поезії яскраво видно зв’язок образів […]...
36. Плекаймо у собі майстра! У кожнім людині живе потяг до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона творить з людиною дива. Завжди хвилює й захоплює нас неповторна чарівність природи. Полонять душу незрівнянні твори мистецтва – живопису, музики, літератури. Українці – талановитий народ. Кожна людина – майстер. Нездібних людей взагалі немає. Знайомлячись із побутом українців, переконуєшся в цьому знову й знову. Яке глибоке естетичне почуття треба Мати, щоб кожну оселю перетворити на шедевр: тут тобі […]...
37. Гірський пейзаж у творах Алкмана, Гете і Лєрмонтова “У горах моє серце, а сам я – внизу…” – написав колись англійський поет Роберт Берне. Почуття невимовного щастя і свободи, величі Всесвіту – ось що і. ікс бути у горах! Коли піднімешся на саму верхівку, подивишся навколо – по – и. ічиш красу навколишнього світу. Ніби й невеличка гора Артема у Святогірську, і такий краєвид із неї відкривається – дух захоплює! Річка біля підніжжя – не­мов срібляста змійка, люди […]...
38. Вибір Б. Олійник Вибір Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А інший – на кроки не міряв: Летів, і гримів, і… згорів, І люди відкрили […]...
39. Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. ІІ. Структура роману. ІІІ. Трагічна історія Анни Кареніної. 1. Життя без кохання. 2. Покохати гідного. 3. Чому це кохання трагічне? ІV. Кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму. V. Відкрити таємницю гармонії....
40. На луках Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато – синіх, червоних, білих, жовтогарячих. Дивишся – і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь – […]...