Мурчик

Related posts:

1. Цікавий випадок з життя Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати. І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з’являвся вдома […]...
2. Лисенятко Під час канікул я відпочивала у бабусі. Одного разу, гуляючи в полі, ми знайшли маленьке лисенятко. Воно було дуже кумедне. Хвостик його був пухнастеньким, а вушка – завжди нашорошеними. Сестра взяла тремтячий клубочок на руки, погладила і лисенятко позіхнуло, наче кошеня. Лисенятко ми забрали, принесли додому, пустили його на підлогу в кухні. Воно, швидко перебираючи лапками, забилося в куток. Коли принесли блюдце з молоком і посунули його до лисеняти, воно […]...
3. Білочка Білочка Я полюбляю гуляти лісом. Там так затишно, прекрасно. А скільки несподіванок зустрічає тебе на кожному кроці! Одного разу я помітила між гілками дерева руденьку красуню-білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світлішими. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а на кінчику його хутро було білим, наче хто вмочив у сметану. Гострі вушка із китичками кумедно здригалися від […]...
4. Улюбленець родини Кілька років тому батько приніс додому маленьке, немічне, дрижаче від холоду кошеня. Подивитися на нового члена родини поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Усі вони почали клопотатися про створення найкомфортніших умов для цієї переляканої живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка заходилася підбирати іграшки для кошеняти. Усім була робота. Згодом Васька вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись із новим житлом. Його сіре хутро […]...
5. Чи може любов бути жорстокою? Балада Шіллера вражає своєю простотою і в той же час насиченістю емоціями. Короткий твір вмістив у себе і емоції людей, що чекають на цікаві та жорстокі видовища, і поведінку красивих сильних хижаків, яких людина кидає собі на розвагу. І на цьому тлі блискавкою проноситься історія кохання лицаря Делоржа й красуні Кунігунди. Та тільки чи можна їх стосунки назвати коханням? Ми бачимо картину королівських розваг. На арену випускають лева – він […]...
6. Я слухаю джмелика Як приємно лежати в траві та слухати, що відбувається довкола. Ось далеко промчало авто. Десь угорі на дереві обізвалася синичка: цінь-цінь! Ніби каже: “Поглянь, я тут!” У траві, якщо лежати й уважно її розглядати, можна побачити безліч різних комашок, жучків, маленьких метеликів. Та раптом серед мовчазного трав’яного населення я почув дивний звук. Спершу подумав, що то десь далеко у високостях літак летить собі. Аж ні, це десь поруч! Роззираюсь і […]...
7. Мій вихідний день. Несподівана зустріч Я люблю у вихідний гуляти лісом. Там так затишно, чудово. А скільки несподіванок трапляється на кожному кроці! Одного разу між гілками дерев я помітила руденьку красуню білочку. Це була моя мрія – побачити білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, тому що боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світліші. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а кінчик був білий, наче хто вмочив його у […]...
8. Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська…” Дівчина не боялася ні грому, ні бурі, завжди сміливо кидалася в море, якщо комусь потрібна була допомога. Перед її […]...
9. Твір-опис про ведмедя 1 варіант Великий, грізний житель лісів. Герой багатьох казок та легенд. Все це про нього – ведмедя. Один його вигляд змушує тремтіти навіть найхоробріших, а його грізне ревіння приводить до повного оціпеніння тих, хто все ж не пустився навтіки при його вигляді. Разом з тим, ведмідь завжди уособлює силу та мудрість, з якою ця сила застосовується. До того ж, в багатьох казках він постає справедливим суддєю в суперечках між іншими […]...
10. Відтворення в новелі Т. Манна “Маріо і чарівник’ європейської атмосфери 30-х років XX століття, просякнутої фашистськими ідеями І. Між двома світовими війнами. ІІ. Час написання новели. ІІІ. Ставлення Т. Манна до новели “Маріо і чарівник”. ІV. Чіполло та його політичний прообраз. V. Чим пояснюється нетерпимість до іноземців у курортному містечку. . Ідея національної вищості захопила всіх на побутовому рівні, так що навіть “на пляжі аж кишіло юними патріотами – неприродне й дуже гнітюче явище”.) VІ. Попередження про небезпеку для Європи....
11. Опис весни у поезії М. Рильського “Ознаки весни” Максим Рильський – співець улюбленої природи. Навколишній світ відбивається вже у найперших віршах, що склали книжку “На білих островах”. Природа рідного краю – головний образ його ліричних поезій. Тільки людина, закохана в рідний край, природу, так щиро і виразно може писати. А ще необхідна неабияка спостережливість, щоб розпізнати ознаки весни і повністю яскраво і поетично передати їх у поезії. Автор відчуває весну у голосі синиці, криках круків, брудних струмках і […]...
12. Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – – Ой, не ходив козак славний – Вчитися до бурси, – А закінчив у Києві […]...
13. Безквитковий горобець. Твір з обрамленням із власних спостережень Ця поїздка метро мені особливо запам’яталася. Була зима, але, як і останні кілька зим, вона не була надто суворою. На східцях біля входу в метро стрибали горобці. Вони нікого не боялися. Щоправда, вони завдавали багато клопоту бабусям, що торгують насінням та горішками. Варто було хазяйкам насіння відвернутися – горобці тут як тут. Сядуть на миску з насіння. м і клюють. Хазяйка грізно крикне “киш!”, змахне руками, заплеще в долоні – […]...
14. Хата в літній день Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, мабуть, десь на другому плані, бо з-під даху падає на білі стіни тінь. Біля хати […]...
15. “Найогидніші очі порожні…” Кожна дитина змалку знає, що обманювати – це великий гріх, але, мабуть, не має на світі Такої людини, яка б жодного разу в житті не порушила цей заповіт. І кожен, хто порушив його більше, ніж один раз, може впевнено сказати, що набагато легше це робити не підводячи очей, ніж дивлячись на того, кого з тих або інших причин доводиться обманювати. А в дитячому віці зовсім не зрозуміло, як дорослі по […]...
16. Осінь Різні пори року несуть різний настрой. Хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. А я люблю осінь. Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум’янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів. Як ніжно виглядають золоті […]...
17. Сила духу за віршем “Минають дні, минають ночі…” Кожен твір Тараса Шевченка – окремий світ. Це окремий настрій, окрема символіка, навіть окрема філософія. Але водночас це частина великої життєвої прав-норамного зображення тогочасного життя українців, хай яким сумним воно нездавалося, цілісна життєва філософія. Це філософія людини сильної духом, людини, бачить несправедливість і не може миритися з нею. “Минають дні, минають ночі…” – один з найвідоміших творів Шевченка. Але, б разів його не було прочитано, скільки б разів його не […]...
18. Проблема стосунків батьків і дітей Часто думаю, чому батьки не завжди розуміють дітей? Чому не чують, що ка­жуть їм діти? Можливо, вони думають, що діти – не зовсім люди, то можна з ними просто не рахуватися… Дешо з цих стосунків можна зрозуміти, прочитав­ши оповідання англійського письменника Джеймса Олдріджа “Останній дюйм”. Герої оповідання – льотчик Бен і його син Деві. Батько узяв сина із собою на далекий безлюдний берег знімати кіно про акул. Поступово ми дізнаємося […]...
19. Що забезпечує душевну гармонію і щастя? Росте людина… її життя розпочинається світанком душі – дитинством. Назавжди воно залишається у пам’яті як потаємне і світле. Здавалося б, життя наскрізь прекрасне. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння любити життя і людей, вміння віддавати свої сили, своє душевне тепло людям. Завжди потрібно творити добро, бути милосердним. І найголовніше, що забезпечить тобі душевний спокій, – це безкорислива творча праця заради дружби, вірності. Адже […]...
20. Інтимна лірика Максима Рильського Інтимна лірика Максима Рильського Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой порівнює своє почуття кохання з яблуками, які теж “зривають”, коли вони “достигнуть під промінням теплим”. Герой відчуває, що для […]...
21. Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, а саме – битву Богдана Хмельницького під Жовтими Водами. Поет детально не змальовує кровопролитні баталії, […]...
22. Поезія Архілоха Зазвичай, при словах “давньогрецька лірика” у багатьох людей першими виникають асоціації з коханням, печаллю, радістю, тугою, оспівуванням краси, природи. Тобто все те, чим дійсно пронизана лірика, точніше одна з її сторін, а саме пісенна. Прекрасна й чарівна, з ніжною, іноді грайливою мовою, чи можна виразити нею гнів? Зобразити обличчя війни? Возвеличити мужність? Для цього існує декламаційна лірика, яскравим представником якої був видатний поет Архілох, родом із острова Парос. Більшість його […]...
23. Наш струмок Ми живемо поряд зі струмком. Це справжня оаза у центрі великого міста. Мені подобається ходити до струмка по воду. Вона чиста, “м’яка” і добра на смак. Чай, заварений на цій воді, дуже смачний. Стежина до струмка біжить униз. І ліворуч, і праворуч неї ростуть дерева. Ось родина струнких берізок золотіє у сонячному промінні. Під подувом легенького вітерцю срібліють осики. А ось алея величних ялин, насаджених добрими людьми. На верхівці кожної […]...
24. Відважні мандрівники роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” І. Популярність романів Ж. Верна серед юних читачів. зачитуються юні читачі у всьому світі. Ці романи захоплюють романтикою мандрів, дивовижними пригодами, мужніми героями.) ІІ. Дік Сенд – головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан”. 1. Дитинство Діка. 2. Місце Діка на шхуні “Пілігрим”. 3. Відвага п’ятнадцятирічного капітана. 4. Дік Сенд – надійний товариш. ІІІ. Команда “Пілігрима”. ІV. Пасажири “Пілігрима”. V. Чим приваблюють мене герої роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”? (Відважні мандрівники, насамперед […]...
25. Доброта душі Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж стала помітним творчим явищем в українському письменстві. її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше читач знайомиться з ним, тим стає більш зрозумілим, що цей чортик є уособленням національної мудрості життя, […]...
26. Чи Легко бути самим собою? Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато. У суспільстві не завжди висловиш свою думку. У дружньому колі можна бути більше відкритим, розповісти про своїх “подвиги”, […]...
27. Школярам про електробезпеку. Зразок План 1. Літні канікули. 2. Заняття дітей на канікулах. 3. Електроустановки в побуті. 4. Смертельна небезпека. 5. Дотримуйся правил. Шановні діти! Незабаром закінчиться навчальний рік і настануть літні канікули. Багато хто з вас поїдуть в оздоровчі табори, допомагатимуть у домашніх господарствах та в бабусь на селі. Але де б ви не були, ви зустрічатиметеся з електроустановками, оскільки електроенергія надійно зайняла своє місце як у господарстві, так і в побуті. Користування […]...
28. Шум осіннього лісу Кожен із нас має у своєму житті рідний серцю, близький душі куточок землі, що повертає сили, відроджує віру, надихає на світлі помисли та нові звершення. Для мене таким стало моє рідне місто. Славута є острівцем серед зеленого моря лісів. Вона є місцем, де можна відпочити від шуму, занурившись у природну красу. Матінка-природа подарувала моєму місту родючі поля, чарівні сади, квітчасті луги, повноводні ріки, співучі гаї й величні будови… Та найголовніше […]...
29. Літературна алея Є у старому центрі Харкова невеличкий сквер, де, здається, застиг час. Височать поруч величезні будинки, мчать авто, вирує поруч центральна вулиця майже двохмільйонного міста. А тут, за чавунним плетивом невисокого паркана, вузька смужка зелені, лавочки. Навіть не сквер у звичайному уявленні – просто алея. Від Сумської до Пушкінської. Невеличка, навіть прозора взимку та ранньою весною. Це якщо дивитись зовні, з боку міста. А коли ти там, на лавці, то почуваєш […]...
30. Зустріч з Тарасом Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, якою ми завжди приходимо сюди. Від нашого будинку не так вже й далеко – спочатку […]...
31. Дворик дитинства мого Твір-опис місцевості за картиною В. Д. Полєнова “Московський дворик”. Церковний дзвонар сповістив міську околицю про початок нового дня. Але голосисті півні його випередили. День обіцяв бути таким самим, як і погідливий ранок, зображений на картині “Московський дворик”, що належить пензлю Василя Дмитровича Полєнова, одного з найпопулярніших художників другої половини XІX століття. Ранок дарує багато світла і радості. Ця радість ллється і під зелені трави і дерев, і від білизни будівель, […]...
32. Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]...
33. Обіти, які давали Вася і Соня на могилі Марусі Тибурцій і Валек, поховавши Марусю, кудись зникли з містечка. Васі дуже не вистачало друзів, їхніх розмов. Усе пережите разом згадувалось з якимось світлим сумом, сльози виступали на очі, і – дивна річ – сум поступово зникав, на серці ставало легше. Вася незабаром відчув, що його серце дуже вдячно друзям за те, що вони були. Хлопець поділився цією думкою з батьком. Суддя, коли в нього був вільний час, гуляв з сином […]...
34. На Дніпрі Праворуч, на самій поверхні Дніпра, виднів Поділ зі своїми монастирями, церквами і дзвіницями, зі своєю величезною духовною академією. За Подолом на обрії синіли ліси, що тягнулись у Литву на декілька сотень верет, і високі будинки, що висунулись із натовпу міських будівель, були немов написані на блакитному полі. А від Подолу по всьому правому березі тягнеться довге пасмо гір, облите зеленню, всіяне мальовничими купами нагірних лип і ліщини, облямоване внизу сріблястими […]...
35. Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був написаний саме тоді, бо художник зобразив на полотні пернач – знак полковницької влади. Ми бачимо […]...
36. Оповідання про мого друга Усім відома прислів’я: “Друг пізнається в лиху”. Я чув її багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. У мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худий підліток з короткою стрижкою. Примітні в нього тільки ока: вони дуже незвичайні, як у кішки мигдалеподібні й зелені кольори. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато прищулюється, начебто хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб усе зрозуміти […]...
37. Підтвердьте або спростуйте думку, що час не має влади над коханням Я підтримую думку, що кохання непідвладне ча­су. Це почуття, яке ушляхетнює людину, робить її доброю, лагідною, життєрадісною. Мабуть, на світі немає людини, яка була б байдужою до цієї теми. Як на мене, то саме кохання є рушієм життя, бо всі бе­зумства й усі благородні пориви людина звершує в пориві кохання. Напевно, немає письменників, які не оспівували б кохання. Згадую безсмертного Тараса Шевченка, його балади “Тополя”, “Катерина”, прекрасні, хоч і трагічні, […]...
38. Природа в повісті В. Бикова “Піти і не повернутися” Василь Володимирович Биков – великий майстер слова. Він включає в оповідання різні метафори, що не стільки прикрашають його дохідливе і яскраве мовлення, скільки допомагають зрозуміти читачеві задум автора, перейнятися його ідеєю. Письменник прекрасно знає традиції російської класичної літератури, будучи гідним спадкоємцем майстрів слова XІX століття. Биков дає картини природи не для того, щоб вони служили тлом того, що відбувається, але були повноправними учасниками подій, відтіняючи настрій героя або контрастуючи з […]...
39. Спогади про дитинство Дитинство у кожної людини – неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу “Млинці з акації”. Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги. Запах акації та бузку нагадує йому, як у сорок сьомому році довелося від голоду їсти млинці з акації. Власне, це […]...
40. Твір про літо, твір-опис літа у художньому стилі Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки. Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та […]...