…Коли я дочитав повість “Слово матері”, надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство:
Голуби-голубочки,
Несіть щастя синочку! –
Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: і щастя, і здоров’я, і радість щоденна не обмине, якщо йього побажала мені мама, її слово має магічну силу, бо недарма у народ! кажуть: “Материна молитва із дна моря виймає”.
Дитина тільки народилася, а мамини слова сповивають її найсвятішою ніжністю: “Крихітко моя ріднесенька, хай світлим та щасливим буде твоє життя, легкою доля!”. І вливаються ці слова у кожну клітиночку, перетворюючись у духовний оберіг. У першої хвилини мого життя слово нені надавало наснагу і захищало від злих сил, лікувало і повертало радість після невдач, зігрівало у крижані хвилини розпачу і підтримувало перед рішучим кроком.
Материнське слово… Яким же твердим і караючим може воно бути, коли ти дозволив собі негідний вчинок і досі чую зажурливе: “Мені соромно, що це зробив мій син!…” Кажуть, що найстрашніша кара на землі – це материнське слово-прокляття: його сила ламає життя і долю. Господи, який же це гріх треба скоїти, щоб власна мати тебе прокляла?!
Бо, народжуючи, ненька дарує тебе, своє безцінне дитя, світові на добро, наставляє, вчить тебе мудрості й честі.
Слово вчительки вже буде потім, а спочатку – мамина школа. В ній кожне слово, кожна фраза – як відкриття, як одкровення, сповнене бажанням познайомити з нашим, таким чудовим, світом. І немає у матусиних словах ні втоми, ні байдужості, лише турботою та радістю дихають вони, бо дарувати світ і знання – це щастя!
“Мила моя матінко, сонечко моє ніжне! Чим віддячити тобі за твої слова-молитви, слова-благословіння, слова-новчання? Рідна моя, скільки цих слів влила ти у мою долю, але чомусь не навчала мене слів, якими б я зумів вимовити подяку за твоє серце, любов і турботу!
Та скільки б я не намагаюся відшукати їх, все одно вони б не змогли передати безмежну любов до найпрекраснішої людини у цілому світі – моєї матінки, світлого мого ангела, ніжної моєї зіроньки. Мабуть, це пояснюється просто: коли промовляє серце, слова зайві…”
Повість “Слово матері” сколихнула в моїй душі цілу гамму почуттів – від суто особистих до громадянських. Антоненко-Давидович навчив мене побачити мою матусю очима серця, відчули в собі її життєдайне начало, яке підтримує людину протягом усього життя. Глибоко розкривши внутрішній світ і духовне становлення Івана Сметани, автор доводить нам: кожний повинен усвідомлювати, хто він, від якого коріння, чиїх батьків і чи є він дійсно їх гідним нащадком.
“Слово матері” порушує декілька важливих проблем, головною з яких є, безумовно, вірність батьківському роду. Та я б виділив ще одну, на мій погляд, дуже актуальну в будь-який час: це – виховний вплив родинного оточення на формування особистості, а через усвідомлення його важливості ми приходимо до визначення взаємозв’язку родини з долею всієї нації.
Людина починається із сім’ї, яка, у свою чергу, є першоосновою держави. Гадаю, саме ця аксіома лягла в основу ідеї повісті “Слово матері”, а тому цей твір можна вважати азбукою громадянства.





Related posts:
- Мої роздуми над долею дитини сироти після прочитання вірша Т Шевченка “Мені тринадцятий минало” Коли живеш у сім’ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним. Але ось я прочитав вірш Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало” – і моя душа озвалася таким хвилюванням, таким болем, такими ніжними й вдячними почуттями до рідних, що й не вимовить словами! Яким же […]...
- Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не знаю, може, філософи і знайдуть у цих словах мудрий зміст, але мені важко погоджуватися з вироком, що я – “ніщо […]...
- Мої роздуми після прочитання роману О. Гончара “Прапороносці” Війна… Війна – це завжди трагедія. Трагедія народу, трагедія людини, трагедія душі… Війну можна порівняти з іспитом з предмета, що має назву життя. І головними його вимогами є навіть не глибокий розум, а безстрашне серце, добра душа та сталева воля. Війна не визнає жінок чи чоловіків – для неї залишаються тільки воїни… Кожна людина на війні – це лише маленька краплина в океані захисників-героїв. Нехай не всім з них звання […]...
- Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками… Спробую і я розібратися в такому далекому від нас і складному явищі, як гайдамаччина. Я думаю, гаку […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у своїх почуттях. “Не вам судити її!” – наче говорить цією системою образів сам автор роману. Лев Толстой – великий майстер драматичної прози. Його роман “Анна Кареніна” зображує […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, є проблема родинного життя та виховання в її соціальному та психологічному аспекті. Головний герой роману – селянин Чіпка Вареник. Виховувався він без батьківської опіки, адже батько його, маючи дві родини, був покараний – відісланий […]...
- Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” – ЯКІВ КАЧУРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний у пана Чарнецького. Його горда відповідь на наказ Чарнецького: “На коліна, хлопе!” “Стану тільки перед […]...
- Слово матері – святе – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени і стати гімназистом. Приїхавши додому на літні канікули, Іван вирішив продемонструвати […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, в чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати почуття людини і давати поживу для роздуму. Отже, драма І. Франка викликала у мене певні думки, які я і збираюсь […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Нещодавно я прочитала драму І. Франка “Украдене щастя”. Це драма з сільського життя. Тема і сюжет цього твору виникли у письменника під час дослідження народної “Пісні про шандаря”. В драмі змальовується трагедія особистого життя трьох головних персонажів: Анни та Миколи Задорожних і Михайла Гурмана. Щастя було украдене у всіх трьох. Головні дії відбуваються в хаті Анни та Миколи. Перед нами із спогадів […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант І. Франко виявив себе талановитим драматургом при написанні п’єси “Украдене щастя”, яка, на мою думку, є трагедію, бо жодний з героїв її не був щасливим. Причини для кожного з них різні, і прочитавши п’єсу, задумалась над тим, хто ж украв їх щастя? На перший погляд, здається, що в усьому винні брати Анни, які, щоб не ділити з сестрою батьківський спадок, йдуть на […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. Я захоплююсь майстерністю письменника, який у звичайному листочкові зміг розкрити цілий світ із його радощами і болями, надіями і розчаруваннями “Мисливські усмішки” […]...
- Слово матері – святе Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він “мужицький син”, була неприємною, адже Іван часто бував тепер гостем в одній панській родині. “Я […]...
- Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору, змалював життєві комічні ситуації. Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. У сім’ї вже звиклися з цією вадою малого сина і тому ставляться до неї з іронією. Ми […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” – ІV варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА 6 клас Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” ІV варіант Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. Через усю свою творчість проніс він любов до рідного краю, до Батьківщини. Володимира Сосюру люблять в Україні, вшановують на його батьківщині – Донеччині. Донбасівці завжди пишалися й пишаються тим, що Володимир Сосюра народився […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА 6 клас Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” II варіант На уроці української літератури ми вивчали творчість нашого земляка – Володимира Сосюри. Він народився в Донбасі на станції Дебальцево. Завжди був закоханий у рідну землю з її мальовничими краєвидами: пірамідами териконів, гаями, вишневими садками. Вірш “Хто в рідному краї…” переповнений патріотичних почуттів. Ці почуття заволодівають і тобою, коли читаєш такі […]...
- Засудження бездуховності у творі “Слово матері” БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за яких українська мова зайняла б своє природне місце в нашому поточному житті на […]...
- Роздуми після знайомства з лірикою Ліни Костенко Немає поетів, які б не писали про кохання. І це не дивно. Бо серед людських почуттів воно займає чільне місце і, як кажуть, є мірилом людської душі. Кохання окрилює людину, робить її шляхетною, підносить до духовних висот навіть тоді, коли приносить страждання, розчарування, біль. Почуття любові прагне висловлення і тому дає поштовх до творчості. Ось чому так багато написано про кохання. Кожен поет по-своєму оспівує це найпрекрасніше почуття, яке здатне […]...
- Роздуми після знайомства з інтимною лірикою Ліни Костенко Немає поетів, які б не писали про кохання. І це не дивно. Бо серед людських почуттів воно займає чільне місце і, як кажуть, є мірилом людської душі. Кохання окрилює людину, робить її шляхетною, підносить до духовних висот навіть тоді, коли приносить страждання, розчарування, біль. Почуття любові прагне висловлення і тому дає поштовх до творчості. Ось чому так багато написано про кохання. Кожен поет по-своєму оспівує це найпрекрасніше почуття, яке здатне […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА 6 клас Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” І варіант Спочатку хочу сказати, що треба поважати й любити ту країну, той край, де ти народився, де ти живеш. Література у великій мірі вчить нас цьому, особливо поезія, де змальовуються картини рідної природи. Відомий поет Володимир Сосюра зміг передати своє ставлення до рідної землі, а через його поезії і ми починаємо […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА 6 клас Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” III варіант Тільки мистецтву під силу не просто передати чудові картини природи, а й пройняти ними душу кожної людини. Не можна залишатись байдужим, споглядаючи навколишні пейзажі. Так і В. Сосюра – прекрасний лірик першої половини XX ст. – не зміг лишитися байдужим до світу природи. Зображуючи прихід весни у вірші “Гей, рум’яні […]...
- Образ матері в поезії Підпалого “Матері” Головне джерело художніх творів – невичерпна народна пісня. У багатьох українських народних піснях оспівується образ матері-трудівниці, виховательки, берегині роду. Мотивом подяки неньці перейнята поезія В. Підпалого “Матері”. Ліричний герой вдячний матері за те, що “вчила правді і добру”, за те, що “до праці привчала змалку”. Виховуючи дитину, вона передавала свій життєвий досвід. І тому всім, що кожен має, повинен завдячувати найдорожчій людині. Велике, щедре серце в неньки, і його вона […]...
- Материнське слово Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що заплющу зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши з найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства. Голуби – голубочки, Несіть щастя синочку! – , Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: […]...
- Добре слово Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим вечором”. Я думаю, що якщо б люди частіше вживали такі слова, то стали […]...
- Характеристика матері з повісті “Гуси-лебеді летять” Стельмаха “Гуси-лебеді летять” – автобіографічна повість Михайла Стельмаха. У ній автор розповідає про своє дитинство та родину. Ганна Іванівна – мати головного героя, справжня господиня. Саме вона навчає сина любити природу, цінувати її неповторну красу : “Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино фантазія казки і щира правда серця. У цій поезії ми ніби чуємо голос поета, перевтіленого […]...
- Величальна пісня Матері Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше її життя. Від Шевченкового “Там матір добрую мою […]...
- Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії […]...
- Величальна матері Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Перше слово, яке ми вимовляємо, звернене до матері, що подарувала нам життя, навчила нас говорити, бачити сонце, слухати пісню. І тому з образом матері пов’язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, запашний степ – усе те, що зветься Батьківщиною. Із сучасних українських поетів Борис Олійник чи […]...
- Роздуми про смисл життя, добро і зло в повісті “Планетних” Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити! Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши. дорослою, передати ці знання наступному поколінню. Чи ніколи ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими… Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марний, витрачений на якісь […]...
- Мої роздуми під час читання повісті “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдащиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни – ІІ варіант ПАВЛО ТИЧИНА 8 клас II варіант В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато його поезій нагадують нам пісні. Це ж стосується й вірша “Україно […]...
- Коли слово стає зброєю Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість – не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович – для мене не “Кобзар”, все набагато складніше. Але й тим складніше писати […]...
- О, слово рідне! Орле скутий! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, слово рідне! Орле скутий! О, слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О, слово рідне! Шум дерев! Музика зорь блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О, слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним....
- Образ матері в літературі українських письменників Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама – це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання. І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мама, Твою ласку я чую, рідненька, – чуєш пісню на слова Миколи Сингаївського, і серце наповнюється приємним […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба […]...
- Подвиг української матері-селянки Давно минула Велика Вітчизняна війна. І ми, і наші батьки знаємо її з книжок та кінофільмів. Нам не довелося пережити пекельного жаху війни, чути, як вибухають бомби, як гуркотять гармати, не даючи заснути вночі. Але коли сьогодні читаєш про людський подвиг в ім’я мирного життя, то розумієш, яку високу ціну заплатив народ за спокій, які страшні втрати пережив, скільки болю, смутку, страждань переніс. Мене вразило оповідання Олександра Довженка “Мати”, в […]...
- Щире слово вдячного сина Повага до старших, батьків завжди вважалась в українців рисою, притаманною справжній людині. Вірш П. Воронька “Школа батьків” – щире слово вдячного сина батькові й матері, які вчили дитину найголовнішому в житті – праці й любові до пісні: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – любити пісні. Спасибі вам, рідні, за щиру турботу, Наука згодилась мені. Сучасні композитори поклали на музику понад п’ятдесят віршів П. Воронька. Це свідчення таланту, […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” Ольга Кобилянська була однією з тих письменників, що шукають нового шляху в літературі. Письменниця принесла українській літературі нові теми і нові інтерпретації старих, здавалось би, давно розроблених тем. Це вона першою піднесла свій голос на захист права жінки бути людиною, відчувати свою людську гідність, намагатися знайти свій шлях у житті. Але ми говоритимемо про повість О. Кобилянської “Земля”, про нове розв’язання нею уже відомої українській літературі теми. Цей твір був […]...
- Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
- Постійна боротьба
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій
Categories: Твори на різні теми