Мої друзі

Related posts:

1. Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
2. Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
3. Друзі і вороги Мауглі Звісно, це казка. У житті всього, що сталося з людським дитинчам у Кіплінга, просто не було б. Про це знають вчені. Але ми читаємо книжку не для того, щоб вивчити якісь відомості, а щоб вивчити самих себе. Тому вільні племена джунглів так нагадують людські спільноти. Вільні вовки можуть сунути свої голови у пастку, досить їм сказати, що хтось для них чужий і не дає набити шлунок. Ведмідь Балу не проти, […]...
4. Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро Конащевич та Марко Жмайло. Так склалися обставини, що ще трирічною дитиною Петро залишився сиротою. Його батько й мати загинули під […]...
5. Твір Найкращі друзі Павлуша і Ява з книги Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки” Найкращі друзі Павлуша і Ява з книги Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки” Фантастика та пригодницькі романи – улюблені твори будь-якого підлітка. Мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо або у Діка Сенда з “П’ятнадцятирічного капітана” Жуля Верна… Хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод Шерлока Холмса з оповідань Артура Конан Дойля, але розумієш недосяжність своїх бажань… Та коли береш […]...
6. Люди для Льоньни друзі чи вороги? Читаючи твори В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим Письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті “Звук павутинки” Льонька. Який чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює з Сопухою! Він – чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря і мандрують над балкою. Льонька – мрійник, бо десь далеко є […]...
7. Том і Гек – вірні друзі. Твір за повістю Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Відтоді, як вони познайомилися, жити один без одного вже не могли. Гекльберрі Фіни – син відомого в містечку пияки, людини, яку всі обминали. Репутація батька відбилася і на ставленні мешканців міста до сина. Правда, і сам Гек Фін був нероба, безпритульник і розбишака. Він завжди був одягнений в недоноски з дорослих людей. Гекльберрі був сам собі господар і робив усе, що заманеться. Батьки побоювалися Гека, бо він немовби магнітом притягував […]...
8. Друзі пізнаються у біді Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. “Добре. Другові треба допомагати, нехай списує”, – подумав […]...
9. Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
10. Справжні друзі за повістю В. Короленка “Діти підземелля” Володимир Короленко був дуже справедливою людиною, боровся за краще життя людей. Не один раз письменник відбував ув’язнення, значну частину свого життя провів на засланні. Об’єктом уваги Короленка були гнані й скривджені. Багато чудових творів належить перу письменника. Серед них повість “Діти підземелля”, де йдеться про дитячу дружбу, а також про нелегке життя бідняків. Кожна людина прагне мати надійного, чесного, доброго друга. Ось і Вася мріяв про це, бо в житті […]...
11. Друзі пізнаються в біді – Твір-розповідь про вчинки людей Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи – збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку. Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому […]...
12. Ляльки – мої друзі і вчителі 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ляльки – мої друзі і вчителі Семикласниця – вже не дитина. Про це мені говорять і батьки, і вчителі, і подружки. Я розумію, що це справді так, але не можу примусити себе розпрощатися зі своїм дитячим захопленням – ляльками. Усе дитинство мої ляльки були поряд зі мною. Вони розважали мене, мовчки вислуховували мої скарги, жили моїми радощами й болями. Ляльки не давали мені сумувати; […]...
13. Людина і природа – друзі чи вороги? Не можна, мабуть, сказати, що це друзі чи вороги. Це ніби єдина цілісна система. Оповідання “Лось” талановитого письменника Євгена Гуцала – гарний тому приклад. Прочитавши цей чудовий твір, розумієш, що людина не може уявити своє життя без природи. А природа в свою чергу потребує догляду та уваги людини. Оповідання пройняте такою щирою любов’ю до природи, що відчуваєш се­бе її частинкою. Знайти на це питання відповідь не так уже й легко, […]...
14. “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..” Невдовзі після створення роману “Собор” Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: “Щойно прочитав “Собор”. Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять…” Саме так і сталося. Роман “Собор” довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений… Я думаю, ця заборона була прямим свідченням того, що письменник не прикрасив нічого у своєму творі, змалювавши реальний стан речей, тому й […]...
15. Друзі Мауглі Книга Д. Р. КіплінГа “Мауглі” – мудра і повчальна казка. Дивовижна історія маленького хлопчика, вихованого вовками, розкриває споконвічні закони природи, примушує замислитися над цінностями людського життя. Людське дитинча, опинившись у джунглях, не загинуло, бо знайшло вірних і надійних друзів. Друзі ці – звірі. Але КіплінГ не наділяє їх рисами людей, як це буває в народних казках. Усі вони – мислячі істоти і діють залежно від обставин відповідно до законів природи. […]...
16. Лісові друзі Лісові друзі Крокую лісовою стежкою, милуючись незвичайністю природи. Ось стоять столітні велетні дуби, розкинули своє лапате розложисте гілля. Вітер-пустун перебирає листя, утворюючи хвилеподібний шум. Навкруги виструнчилися нарядні берізки, похитують довгими косами, наче запрошують до розмови про свою білостовбурову красу. Дикі кислиці та груші пропонують відвідати виплекані сонечком щедрі плоди. А ондечки виграють густим багрянцем китиці горобини. Дізнайся-но, чи будуть люті морози цієї зими? Тріпоче безперестанку полохлива осика неспокійним листям; візерунчасті […]...
17. Вірні друзі Вірні друзі Я навчаюсь в 5-в класі і для своїх 10 років я дуже розумна. Ця історія зі мною трапилась на днях. Отже іду я значіть в школу і по звички зайшла в магазин. В мене не було слів віт почутого там… Спочатку я думала що це жарт, але ні. Прийшовши в школу, першою я зустріла Юлю, в неї було стільки емоцій, що коли вона мені розповідала про Сашу я […]...
18. Чи вміємо ми дружити? Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо до школи, гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємось у різноманітні ігри, у комп’ютер. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Вдвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона […]...
19. Мауглі та його друзі “Ти великий, бо ти людина”, – сказав письменник, і ми всі з ним погоджуємося. Особливо після того, як прочитали історію Мауглі. Мауглі, що означає “жабеня”, незвичне ім’я як для людини. Та саме таким ма­леньким, безпомічним з’явився хлопчик у вовчій зграї. Хоча він і був чужаком, безпорадність людського дитинчати викликала у вовків бажання захистити йо­го. Так у нього з’являються друзі, які допомагають вижити у суворих умовах джунглів. Мати вовчиця вчила Мауглі […]...
20. Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються у яскраві квіти, і цим дарують нам радість. Любіть дерева! Дерева – наші друзі! Погано, […]...
21. Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! Одним із найпопулярніших видів українського фольклору є народні казки. У них втілено мудрість народу, відображено побут, звичаї, традиції й вірування українців, а також прагнення до кращого життя. Українська народна казка також і глибоко моральною й повчальною. Головним героєм багатьох казок є такий собі дурник, здебільшого останній, третій син. Але, як правило, саме він досягає щастя в житті, […]...
22. Найрідніша людина – І варіант І варіант Ми живемо разом з мамою. Вона моя найрідніша людина. Наш день проходить так: мама будить мене вранці, готує сніданок і проводжає до школи, а сама іде на роботу. Ввечері ми знов зустрічаємося вдома і за вечерею обговорюємо, як пройшов день, ділимося новинами, спілкуємося. Потім мама перевіряє, як я виконала домашні завдання. І ми лягаємо спати. А вранці все починається знов. У вихідні дні ми прибираємо квартиру, дивимося телевізор […]...
23. Моя вулиця, мій мікрорайон Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і електромеханічний, і турбінобудівний. Я живу на самому краю Московського проспекту. Раніше наш мікрорайон називали “Бермудським […]...
24. Моє улюблене свято – ІІ варіант II варіант Я взагалі люблю свята, коли не треба ходити до школи, всі веселі, безтурботні. Можна піти до когось в гості або запросити гостей до себе. Але найулюбленішим святом для мене є Новий рік. Вже закінчився перший семестр навчання в школі. На вулиці лежить пухнастий сніг, який весело рипить під ногами. А вдома пахне хвоєю: то тато вже приніс ялинку. Вони з мамою шепочуться по кутках: готують нам з сестрою […]...
25. Чотириногі друзі людини – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Про тварин завжди хочеться говорити з ніжністю і розчуленням. С. Єсенін писав про них дуже поетично: И зверье, как братьев наших меньших, Никогда не бил по голове. Взагалі у віршах С. Єсеніна відчувається дуже ліричне і ніжне ставлення до цих наших братів, особливо до собак. Я дуже любила нашого собаку. І не тільки я. Його любили всі в нашій родині. Кликали його, як і собаку Качалова, якому великий російський поет […]...
26. Твір-спостереження Щоранку ми робимо зарядку на спортивному майданчику біля школи. Ми – це я і Петро Овчар. У цій школі ми вчимося, сидимо за однією партою, живемо на одному поверсі. Всі кажуть, що ми як брати, навіть схожі один на одного. Ра­зом ходимо у спортивну секцію – граємо у міні-футбол. Наш ранковий шлях на спортмайданчик проходить повз один дуже важливий заклад, і деякий час з-під паркану, яким обгороджено цей заклад, на […]...
27. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
28. Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою. Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід […]...
29. Заморські гості П. Глазовий Заморські гості Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна – І вимова чиста. А у нас там, у Канаді, Галасують знову, Що у Києві забули Українську мову. Козирнув […]...
30. Тема: Фольклорні балади про Робін Гуда. Легенди про шляхетного розбійника Робіна Гуда – втілення мрії англійського народу про захисника від несправедливості. Історичне тло балад. Багатогранність образу Робіна Гуда, його друзі і вороги Мета: ознайомити учнів зі змістом фольклорних балад: домогтися засвоєння поняття “Фольклорна балада”; розвивати навички виразного читання, аналізу художнього тексту, творчі здібності школярів; сприяти вихованню шляхетності у поводженні, почуття власної гідності. Обладнання: Ілюстрації до балад про Робін Гуда Хід уроку Епіграф Розбійник долею він був І лицар – у душі. З фольклорних балад про Робін Гуда І. Перевірка домашнього завдання. – Що таке билина? – Які її характерні особливості? – Кого […]...
31. Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, довіритися в усьому. Адже мама – це мій найвірніший друг, вона ніколи не зрадить і […]...
32. Подарунок другу Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно вибираємо подарунки. Знаємо кожну річ, яка є в кожного, знаємо бажання і мрії один одного. […]...
33. Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю людину, а не іншу? Мені здається, що друзями стають люди, які мають щось спільне. їх […]...
34. Люблю я ліс! Живемо ми в селі, великому, гомінливому, у мальовничій місцевості. Біля села тече річка Мжа, з одного її боку – пасовища, з іншого – ліси. І село, розтягнуте вздовж річки, одним своїм краєм майже заходить в ліс. З раннього дитинства ми з братами ходимо до лісу, він наш вірний друг і годувальник. Влітку ягоди достигають – малина, ожина, терен, восени по гриби збираємося. Яких тільки грибів там немає: поважні боровики, рудуваті […]...
35. Усна розповідь за ілюстрацією та планом на тему “День народження подруги” План 1. Яка подія зображена на малюнку? 2. Який настрій у присутніх? 3. Як святкують день народження? 4. Як поводяться гості? Іменинниця? 5. Чим пригощала гостей іменинниця? На малюнку зображено веселе свято – день народження подруги. У всіх присутніх радісний настрій. Іменинницю та її друзів розважає клоун. Гості задоволені святом, а іменинниця дуже весела. Вона пригощає гостей тортом, фруктами, цукерками та соком. Спостереження: Кульбабка схожа на сонечко. У неї безліч […]...
36. Письмовий переказ із елементами характеристики. Лисичка й Журавель План 1. Де жили Лисичка та Журавель? 2. Як лисичка пригощала Журавля? 3. Що вчинив Журавель? 4. Чим повчальна ця байка? Зразок Лисичка й Журавель Жили в лісі Лисичка та Журавель. Одногі разу запросила Лисичка Журавля до себе в гості. Хитра Лисичка намазала тарілочку кашею й поставила перед Журавлем. Швидко вилизала Лисичка кашу, а Журавлю незручно клювати дзьобом, не зміг він наїстися каші, так і залишився голодним. Лисичка ж більше […]...
37. Рецензія на фільм “Чужий народ” Цей фільм з розділу фантастики, але дія відбувається в наш час у США. На Землю прибуває корабель рабів. Це були прибульці з іншої планети. І вони починають впроваджуватися в життя людей. Перед ними виникають труднощі: як улаштуватися тут, чи зможуть вони жити серед людей, як їх приймуть. Для них стає всі новим, вони більше не раби, як на рідній планеті, а стають вільними людьми. Прибульців стали називати “Гістьми”. Їм не […]...
38. Мій друг Віталій Черевичній У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько […]...
39. Мій робочий день Мій робочий день починається о сьомій годині ранку. Я прокидаюсь, вмиваюсь, одягаюсь, снідаю і о восьмій годині виходжу до школи. Перший урок починається о восьмій тридцять. У школі я вивчаю різні предмети: математику, українську мову, історію. На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та завдання. На перерві можна трохи відпочити, поговорити з друзями, з’їсти яблуко. Двічі на тиждень я ходжу на тренування з баскетболу. Після […]...
40. Лесик Я маю вірного друга на ім’я Лесик. Він невисокий на зріст, чорнобровий, з великими карими очима та довгими пухнастими віями. На білому обличчі ледь помітні цяточки – веснянки. На вустах Лесика завжди весела усмішка. Коли він сміється, його трохи кирпатенький ніс зморщується дуже кумедно. Лесик дуже охайний: одежа на ньому випрасувана, у портфелі завжди повний порядок. Дехто вважає, що Лесик схожий на дівчинку, але я думаю інакше. Лесик – найщиріший […]...