Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу”

Related posts:

1. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати хоча б яку професію. А Кібкало, здається цього усього міг би минути. Навіщо йому […]...
2. Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це було покоління дітей, в яких війна забрала дитинство. Вони вимушені були замінити дорослих чоловіків, […]...
3. Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу” Повість “Вогник далеко в степу” – не художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця і відданий одноліткам, усім повоєнним ремісничатам, моральний борг. Перед нами постають в усіх труднощах і непоказному героїзмі правдиві картини нашої повоєнної дійсності. Автор хоче, щоб усі знали про наших ровесників, про їхнє життя, що було хоч і важким, проте сповненим чуйності, доброти і тепла. Оповідь дуже повчальна, бо важко уявити, що чотирнадцятирічні підлітки можуть […]...
4. “Підранки” Григора Тютюнника Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання. Читаючи малу прозу та повісті Тютюнника, поринаєш у трепетний, вразливий, проте такий мудрий світ дитячої […]...
5. Уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті Гр. Тютюнника “Климко” Повість Гр. Тютюнника “Климко” переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Климко, головний герой твору, йде за багато кілометрів про сіль, шоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючи інколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим однолітком, тому так боляче відчуваєш […]...
6. Герої новел Григора Тютюнника До талановитих українських письменників належить Григір Тютюнник, улюбленим жанром якого була новела. Письменник вважав, що саме новела найближча до поезії, і, мабуть, тому більшість його творів – невеликі оповідання. Основні збірки його новел і оповідань – “Зав’язь” , “Деревій” , “Батьківські пороги” , “Край неба” , “Коріння” . “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її виявах”, […]...
7. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. З біографії автора ми знаємо, що понад усе він поважав батьків, дуже любив матір і […]...
8. Трилогія Михалкова “Дядько Степу” У кожного літературного героя, що зачарував “Дядько Степу” серце читачів, є свій секрет чарівності. Добрий і весел дитячий улюбленець дядько Степу із трилогії “Дядько Степу” , “Дядько Степу – міліціонер” і “Дядько Степу і Єгор” . У безпосередності й добродушності головний секрет чарівності героя. Відношення дядька Степи до людей визначається по-детски беззавітною вірою в торжество добра У чому особливість гумору Михалкова? Як це ні парадоксально звучить, у тім, що поет […]...
9. ВОЄННЕ ДИТИНСТВО В ПОВІСТІ “КЛИМКО” Г. ТЮТЮННИКА 7 КЛАС ВОЄННЕ ДИТИНСТВО В ПОВІСТІ “КЛИМКО” Г. ТЮТЮННИКА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Твори Г. Тютюнника про дітей. 2. Малі герої великих подій. 3. Головне – бути людиною. Варіант 2 1. Війна й дитина. 2. Найцінніша риса людини. 3. Грудочка солі – світ любові. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Десь тут ішли солдати В літню пекучу днину… Десь не діждала мати З бою додому сина… В’яне холодна рута, Паморозь вкрила […]...
10. У степу Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, можіе, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал; весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою; росте на них подорожник, біленькі невісточки, чіпкий спориш, розкішний, з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою […]...
11. Морально-етичній та художній потенціал творчості Г. Тютюнника Григір Тютюнник – це письменник, якого можна назвати совістю цілого покоління та цілої української літератури. Ось як писала про Григора Тютюнника Галина Гриненко: “Мав Григір у душі щось таке, чого, можливо, іншим бракує… Тютюнник надто проникливий і глибокий, дуже зосереджений і воднораз уважний до людей. Особливо ніжно ставився до жінок, які не зловживали його толерантністю, прихильністю… Григір Тютюнник мав і гаряче серце, сповнене великої любові до людей, великого бажання допомогти […]...
12. Мої враження від повісті “Людина” Чи замислювався хто над тим, чому серед українських діячів культури так багато жінок? Мабуть, це риси національного характеру – гордість, висока самосвідомість, прагнення до освіти і служіння громаді – привели їх до суспільно-корисної діяльності. А також традиція, яка тягнеться від давніх іще часів – княгині Ольги, Анни Ярославни, Галшки Гулевичівни, Насті Лісовської, Марії Заньковецької, Соломії Крушельницької, Лесі Українки та інших наших славних землячок. У цьому ряду стоїть і видатна українська […]...
13. Мої враження від повісті О. Кобилянської “Людина” Чи замислювався хто над тим, чому серед українських діячів культури так багато жінок? Мабуть, це риси національного характеру – гордість, висока самосвідомість, прагнення до освіти і служіння громаді – привели їх до суспільно-корисної діяльності. А також традиція, яка тягнеться від давніх іще часів – княгині Ольги, Анни Ярославни, Галшки Гулевичівни, Насті Лісовської, Марії Заиьковецької, Соломії Крушельницької, Лесі Українки та інших наших славних землячок. У цьому ряду стоїть і видатна українська […]...
14. Втілення в образі Павла працьовитості, щирості – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничому училищі. З перших сторінок повісті ми починаємо із симпатією ставитися до цього чуйного, працьовитого, доброго хлопця. Потрапити […]...
15. Моє враження від повісті Пушкіна “Капітанська дочка” Не дуже давно я прочитав книгу О. С. Пушкіна “Капитан-ская дочка”. У ній розповідалося про парубка Петрові Андрійовичеві Гриневе, якого батько спочатку хо-тел відправити служити в Петербург, а потім передумав і відправив його в Білогірську міцність. Перші впе-чатления Гринева від Білогірської міцності відразу були не кращими. Гарнізонне життя зовсім не залучало Гринева, як служба в Санкт-Петербурзі. Капітан Ми-ронов представлявся йому сердитим і строгим старикаш-кой, котрий повністю відданий своїй службі. Репутація […]...
16. Автобіографічні мотиви у творчості Гр. Тютюнника “Блискучим новелістом і повістярем увійшов у свідомість сучасного читача Григір Тютюнник. Сьогодні українську художню прозу не уявити без його хай кількісно й невеликої, але справді вагомої літературної спадщини”, – писав про творчість Григора Тютюнника Олесь Гончар. Варто підкреслити автобіографічність багатьох творів митця. Особливо це стосується його оповідань “В сутінки”, “Смерть кавалера”, повістей “Климко”, “Облога”, “Вогник далеко в степу”. Вони з’явилися як наслідок спогадів про власне голодне воєнне і повоєнне дитинство. […]...
17. Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом сокири, з дивними нявками, з веселим і підступним чугайстром, з арідником, щезниками… Це ж М. […]...
18. Твір по романі Серафімовича “Місто в степу” Найбільше глибоко і яскраво життя Россі того часу показані в найбільшому творі Серафімовича дожовтневого періоду – романі “Місто в степу” . Письменник розповідає про виникнення в Донськой області, серед голого степу, нового міста, про проникнення сюди капіталізму, зображує й те, що супроводжує цьому процесу капіталізації Росії, який людина, утягнена в цей потужний і страшний вир. Ті складні й глибокі процеси, які відбувалися в країні, Серафімович проектує на людські душі. Характери […]...
19. Високе гуманістичне звучання творів Г. Тютюнника Найкраще про Г. Тютюнника, мабуть, сказав Борис Олійник: “Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого сам не раз потерпав. Але то все Григорів характер, вироблений, зредагований і затверджений життям. Безмежно талановитий, він умів словесно, експромтом накидати таку виразну життєву картину, що тільки записуй – і до друку. А працював неквапом, інколи – важко, нещадно правлячи себе, до літератури ставився з священою шанобою, з цнотливою ніжністю, як до матері…” Оповідання […]...
20. Морально-етичний та художній потенціал творчості Григіра Тютюнника Григір Тютюнник – це письменник, якого можна назвати совістю цілого покоління та цілої української літератури. Ось як писала про Григора Тютюнника Галина Гриненко: “Мав Григір у душі щось таке, чого, можливо, іншим бракує… Тютюнник надто проникливий і глибокий, дуже зосереджений і воднораз уважний до людей. Особливо ніжно ставився до жінок, які не зловживали його толерантністю, прихильністю… Григір Тютюнник мав і гаряче серце, сповнене великої любові до людей, великого бажання допомогти […]...
21. Мої враження від повісті “Земля” О. Кобилянської ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мої враження від повісті “Земля” О. Кобилянської Повість “Земля” – вершина творчості видатної української письменниці Ольги Кобилянської. У творі – трагедія селянської родини, коли в умовах капіталізму не тільки земля, але й долі людей ділилися межею. Михайло Коцюбинський писав у листі до письменниці: “…Я просто зачарований вашою повістю – все: і природа, і люди, і психологія їх – все це робить сильне враження, все […]...
22. Твір за оповіданням Григора Тютюнника “Зав’язь” Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині. 1937 року, коли Григору було шість років, його батька заарештували органи НКВС, із заслання він не повернувся. Малого Григора забрав до себе на Донбас дядько Філімон. Під час війни Григір, рятуючись від голоду, повернувся пішки до матері на Полтавщину. Навчався майбутній письменник у Зіньківському ремісничому училищі. Після закінчення працював на Харківському заводі ім. Малише-ва слюсарем, […]...
23. ОБРАЗ УЧИТЕЛЯ В ОПОВІДАННІ Г. ТЮТЮННИКА “НА ЗГАРИЩІ” Після нагородження Г. Тютюнника медаллю “Золоте перо” А. Шевченко підкреслив : “Перо Григора Михайловича воістину золоте. Неперехідної художньої вартості твори залишив він своєму народові”. Його збірки оповідань та повістей : “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Край неба”, “Коріння”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” – користуються незмінним успіхом у сучасного читача. Твори Г. Тютюнника відзначаються глибоким розкриттям характерів героїв. Одним з найяскравіших прикладів психологічно вмотивованого показу людини з сильним характером є оповідання “На […]...
24. Мої враження від роману “Вершники” Юрія Яновського Прозаїків з такою великою художньою енергією, як була вона у Ю. Яновського, світова література XX століття знає не більше двох десятків. Серед них – Хемінгуей і Ремарк, Айтматов і Маркес, Гончар… Всі вони, здається, повністю розкрились перед людством найголовнішими гранями своїх талантів, а Яновський, маючи такий же творчий потенціал, тільки виявив цілковиту готовність зробити це. Перешкодило розп’яття на гратах нормативного соцреалізму… Народжений українським степом, який південною своєю межею зливається з […]...
25. Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
26. Мої враження від незвичайної пригоди Відомо чимало історій про те, як хижі звірі рятували людей. Мабуть, усі читали про Мауглі, якого вигодувала своїм молоком вовчиця. Вона прийняла людське дитинча за своє. За “свого” Мауглі визнавали усі звірі. Крім тигра. Але інші хижаки оберігали людське дитя і вдень, і вночі. Дивна поведінка тварин? Звісно. Але ця незвичайна пригода вразила мене найбільше. Здавалося б, зима, хуртовина… Але голодні вовки, надибавши легку поживу, не шматують її, а оберігають. […]...
27. Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа сильно, пристрасно, жагуче любила Михайла, серцем вгадувала день, коли приходив лист від нього. Випросивши листа, “пригортає його до грудей, цілує в зворотну адресу…”. От […]...
28. Новела Гр. Тютюнника “Зав’язь” Мудрий дід Лаврін попереджує недосвідченого онука: ота Соня – то “…дівка з тієї куряви, що чорти на дорогах крутять!” Він застерігає, що коли Микола візьме собі за жінку оту прояву, то кислички йому не лише “снитимуться, а й привидяться”. Це дідове застереження парубок згадує, коли дівчина підмовляє його подивитися на сніг у глибокому проваллі. Там він потрапляє у халепу і бачить, як сердиться Соня. Та раптом Микола відчуває, що ця […]...
29. Твір за добутком Гр. Тютюнника “Дивак”? Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповторна. Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку і дідову конячку. Не може він кривдити тварин. Але люди в селі називають його диваком. Може, погано проявляти, […]...
30. Загальна характеристика стилю Григора Тютюнника Тепло і достовірність – ось мої літературні критерії. Григір Тютюнник “Не святи горшки ліплять – майстри. А майстрами стають люди. Я – людина. Я буду майстром!” – читаємо у щоденнику письменника-новеліста Григора Тютюнника. Така самооцінка і вимогливість до себе заслуговують на повагу. І він дійсно став майстром художнього слова, точного, лаконічного, яскравого, теплого, талановитого. Безперечно, Тютюнник творив своєрідно. Саме творив, а не писав. Кожну новелу він спершу виношував, як мати […]...
31. Мої враження від знайомства з поезією Уолта Уітмена Уолт Уітмен. Це ім’я знайоме не тільки кожному американцю, але й кожній людині, яка цікавиться літературою. Оригінальний мислитель, публіцист, критик, чудовий поет, він залишив неоціненний спадок своїм нащадкам, рідній Америці. Його ім’я сяє поруч з іменами Шевченка, Пушкіна, Байрона. Російський письменник Корній Чу-ковський, підкреслюючи величезний вклад Уітмена в скарбницю світової літератури, писав: “Уся його письменницька сила в надзвичайно живому почутті безмежної широти Всесвіту, котре ніколи не полишало його”. Доля не […]...
32. Першовитоки творчості Гр. Тютюнника Григір Тютюнник – славетний український новеліст XX століття, який зум’ заглянути глибоко в душу людини, розкрити її в найтонших психологічних нюан сах, повнокровно відтворити характери своїх сучасників. Попри задушливу атмос феру часу, зберіг творчу індивідуальність, був чесним перед собою і своїм народом. Це “суворий реаліст”, “живописець правди”, як називав його Олесь Гончар. Уся творчість Григора Тютюнника опирається на вічні, справжні цінності, які наповнюють пронизливим світлом найтемніші закутки людських душ, заблуклих, […]...
33. Мої враження від творів Миколи Хвильового Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них – Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор. Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. Його твори примушують замислитися і над долею автора, і над трагічною історією України, і над своїм власним “я”. Новели М. Хвильового “Кіт у […]...
34. Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника Доброта, любов, чуйність, порядність, самопожертва – в наш час ці слова стали майже анахронізмами. Існує така думка, що суспільство деградує через соціально-економічні чинники. Але ж за часів війни були не кращі умови життя: людина вмить могла втратити все: рідних, дім і попри те залишалася Людиною. Яскравим прикладом цьому може послужити Климко, головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника. Хлопець, залишившись сиротою, ріс в свого дядька Кирила, який любив його і балував […]...
35. Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”, куди спочатку входили тільки троє – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Душею гуртка був Маркіян Шашкевич, який за […]...
36. Мої враження від роману “Вершники” Прозаїків з такою великою художньою енергією, як була вона у Ю. Яновського, світова література XX століття знає не більше двох десятків. Серед них – Хемінгуей і Ремарк, Айтматов і Маркес, Гончар… Всі вони, здається, повністю розкрились перед людством найголовнішими гранями своїх талантів, а Яновський, маючи такий же творчий потенціал, тільки виявив цілковиту готовність зробити це. Перешкодило розп’яття на Гратах нормативного соцреалізму… Народжений українським степом, який південною своєю межею зливається з […]...
37. Мої враження від новелі Ф. Кафки “Перетворення” Тема твору Конвульсії й загибель “маленької людини” у мережах знеособлених, відчужених сил. “Перетворення” я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франса Кафки. Не сховаю, мене трохи вразив сюжет його добутку. Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю Едгара По. І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. Йому вдалося настільки точно передати відчуття […]...
38. Тематика новел Григора Тютюнника Новела – улюблений жанр письменника Григора Тютюнника. Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Тому більшість йокі творів – це невеликі оповідання. У короткій новелі він умів повно розкрити внутрішній стан героя. Сучасне село – найглибший біль письменника. Новели “Кленовий пагін”, “Вуточка”. Старенькі, наче забуті Богом і людьми, герої до останніх днів чекатимуть звільнення від своєї фатальної самотності. Хоча саме це чекання тримиг їх на цій землі. (Найболючіша […]...
39. Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника Роман “Вир” – один з найталановитіших і найемоційніших прозових творів у повоєнній українській літературі. Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинці: над глибинними плесами звисає віття дерев. Так і спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихі життєві заводі, а вир життя, з усією складністю стосунків між людьми, в яких різні долі й характери, свої погляди та принципи. Прочитавши роман, переконує шся, що назва […]...
40. Мої враження від перших розділів роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін – найдорожче, що є в Росії, саме рідне і близьке для кожного з нас; нам важко говорити про нього спокійно, об’єктивно, без захвату. Творчість цього богопоета незвичайно різноманітно, як саме життя. Любов, ненависть, сенс буття, прагнення до свободи, посмертна слава, муки творчості – все це стає об’єктом поетичного дослідження. О. С. Пушкін подарував нам реалістичний роман у віршах “Євгеній Онєгін”. Це твір, в якому “відбився століття” і сучасна людина. […]...