Моє враження від оповідань Володимира Винниченка

Related posts:

1. Життя та доля Володимира Винниченка В. Винниченко – один із найталановитіших українських письменників першої половини XX століття із складною життєвою та творчою долею. Автор 14 романів, 14 п’єс і понад 100 оповідань, автор першого в історії української літератури соціально-утопічного і фантастичного роману був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, шпигуном імперіалізму. Життя В. Винниченка можна охарактеризувати з трьох планів: як політичного лідера, як українського емігранта і як письменника. Життя професійного революціонера – члена Революційної української партії було […]...
2. Творчість та боротьба Володимира Винниченка І. Перші кроки Володимира Винниченка на ниві боротьби. , де обстоює свій ідеал самостійної України.) ІІ. Симбіоз політичної діяльності та творчості. 1. Позитивний досвід. 2. Негативний вплив політики. ІІІ. Періоди творчості, їхній зв’язок із політичною діяльністю Винниченка. припадає мала проза, впродовж другого, який починається після революції 1905 року, Винниченко пише переважно драматургічні та вели­кі епічні твори. Взагалі, творчий шлях письменника постійно перетинався з політичним, коли один чи другий стояв на […]...
3. Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка “Винниченко – аналітик людських душ, характерів і живих образів”. Г. Костюк Прикро, що майже 30 років Україна не читала твори великого майстра, новатора української літератури В. Винниченка. Жорстокий час змусив талановитого митця залишити Україну, до останніх днів жити за кордоном. Але талант не може бути мовчазним. Працював, багато писав з надією, що минеться, настануть часи, коли його твори продовжать своє життя на рідній […]...
4. Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка Володимир Винниченко – виняткова постать в українській літературі та історії. Новеліст, романіст, драматург, публіцист, поет, митець-маляр і одночасно політичний діяч. Його твори уже на початку XX ст. перекладали багатьма мовами. У центрі його художніх пошуків завжди була Україна та болючі проблеми української нації. Уже перша збірка творів Винниченка “Краса і сила” виділялася в тогочасній прозі своєрідною, не традиційною манерою письма. Головною рисою оповідань, що увійшли до неї, була сувора реалістичність […]...
5. Модернізм Володимира Винниченка у малій прозі. Новела “Момент” І. Стилістика оповідань та новел Винниченка. ІІ. Неореалізм як синтетична течія. ІІІ. Проблеми моралі, які письменник порушує та розв’язує у своїх творах. ІV. Особливості психологізації. V. “Пейзаж душі” як засіб творення образу героя. VІ. Екзистенційні міркування тюремного героя. VІІ. Значення підтексту у створенні образів та оформленні діалогів. 1. Елементи символізму. 2. Панночка та символічна Вічна Жіночність....
6. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії – Твір-відгук Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла на рідній землі майже три десятиліття, було грубо, безжально викинуто зі скарбниці національної культури, його […]...
7. Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі І. Тріумфальний прихід Володимира Винниченка в українську літературу. ІІ. Володимир Винниченко – натура титанічного духу й грандіозного творчого потенціалу. 1. Новаторство В. Винниченка. 2. Творча продуктивність В. Винниченка. 3. Вплив творчості Володимира Винниченка на літературний процес в Україні. ІІІ. Володимир Винниченко – володар душ наступних поколінь....
8. Художні особливості малої прози В. Винниченка Винниченко – літератор, політик, філософ. Його творчість – яскраве і неповторне явище української літератури. Одну з найкращих сторінок його творчої спадщини становлять оповідання – гостросюжетні, яскраві за своєю художньою формою, пластичні, глибоко проникливі в людську психологію, розмаїті характеристиками. Автор устами своїх героїв говорить про те, що накипіло, що вистраждано. Він володіє талантом суворого спостерігача та оповідача. Сюжети для своїх творів письменник брав із життя українських революційних сил, торкався вічного і […]...
9. Драматургія В. Винниченка Володимир Винниченко увійшов в історію української літератури не лише як талановитий прозаїк, але і як видатний драматург. Написані ним двадцять чотири п’єси були для українського театру революційними як щодо тематики, так і щодо драматургічної техніки. І це була на той час нагальна потреба. Минув блискучий романтичний і соціально-побутовий “театр корифеїв”, минув соціальний театр Івана Тобілевича – виник запит на чергове оновлення. Тим більше, що на європейських сценах утвердилася “драма ідей”, […]...
10. Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, на несправедливість, через яку помер Федько. Пройшли роки. І ось ми продовжуємо знайомство з творчістю […]...
11. Спроба осмислення народної трагедії в драмі В. Винниченка Вислів Володимира Винниченка про те, що українську історію не можна читати без брому, стосується й історії розвитку літератури 20-х-30-х років XX ст. Талановиті письменники змушені були зробити вибір в умовах тоталітарної системи: час служити їй, чи відстоювати свої погляди, переконання і бути приреченим на тавро “ворога народу”. Різні шляхи обирали пророки людських доль, диригенти серцевих струн. В. Винниченко залишався вірним своїм ідеалам, намагався знайти відповіді на поставлені добою революції питання. […]...
12. Відповіді до теми: творчість В. Винниченка 1. У чому складність і суперечливість життєвої та творчої долі В. Винниченка? В. Винниченко – людинаталановита і непересічна. Революціонер – підпільник, заступник голови Центральної Ради, художник, письменник, драма­тург. Автор 14 романів, 100 оповідань, 14 п’єс, безлічі статей. З 1920 року – жив за кордоном, звідки критикував радянські порядки, які, на його думку, не відповіда – ,’іи комуністичним ідеалам. Жив у Німеччині та півдні Франції. Помер 1951 року її с. Мужен […]...
13. Останній роман В. Винниченка “Слово за тобою, Сталіне!” Володимир Винниченко найбільш відомий в Україні як письменник і політичний діяч. Понад п’ятдесят років його життя присвячені українській літературі та боротьбі за українську державність. Немало випробувань випало на його долю. Кількаразове ув’язнення у Лук’янівській тюрмі за політичні переконання, перебування в дисциплінарному батальйоні, на нелегальному чи напівлегальному становищі, вимушені еміграції. І попри все – багата й напружена літературна творчість. Тож не дивно, що ці дві найбільші пристрасті – політика і література […]...
14. Проблеми та ідеї творів В. Винниченка, які мені близькі Вже перші твори В. Винниченка були не тільки новим видом у літературному портретуванні героїв, не тільки запереченням старих художніх засобів, а й сміливим впровадженням принципово нових, незвичайно свіжих степових, лісових, сільських і міських пейзажів. Тема краєвидів посідає значне місце в творах В. Винниченка, пейзаж наскрізь проймає усю його творчість. Навіть в останньому романі письменника “Слово за тобою, Сталіне!”, який був задуманий автором як “політична концепція в образах”, пейзаж відіграв важливу […]...
15. Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
16. Сатирична утопія В. Винниченка “Сонячна машина” ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Сатирична утопія В. Винниченка “Сонячна машина” Доля роману “Сонячна машина” була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові “візитну картку” української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов’язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки – час репресій справжніх митців, час панування вульгарно – соціологічної критики. Роман мав великий успіх, але між першим та […]...
17. Особливості ранньої прози В. Винниченка Володимир Винниченко – один із найталановитіших українських прозаїків і драматургів. Але його людська і творча доля складалася дуже важко. Свого часу за відверті виступи був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, агентом імперіалістичних держав, інтервентом. І як наслідок – сидів у тюрмах, жив нелегально, емігрував і знову, ризикуючи, переходив кордон. “Метри” ж критичного цеху, побачивши в доробку письменника образи хворобливо-безвольні, хисткі у переконаннях і навіть аморальні у поведінці, називали його проповідником індивідуалізму […]...
18. Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінки, К. Гауптмана, А. Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика інших […]...
19. Зображення радянської дійсності часів сталінізму в романі В. Винниченка “Слово за тобою, Сталіне” ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Зображення радянської дійсності часів сталінізму в романі В. Винниченка “Слово за тобою, Сталіне” Роман “Слово за тобою, Сталіне” – один з передостанніх творів В. Винниченка. Старіючий письменник написав вирок не конкретним людям, не одній історичній особі, а цілій системі тиранії, величезній імперії жаху та зради. Герої роману – сім’я Іваненків. Три брати, які працюють на СДБ, і четвертий, що гниє в таборі […]...
20. Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші “Моє серце в верховині” поет зображує любов до рідного краю: Будь здорова, верховина, любий рідний край. Честі й слави Батьківщино, […]...
21. Викриття фальшивого народолюбства лібералів в оповіданні В. Винниченка “Малорос-європеєць” Заробляючи свого часу на прожиття репетиторством у панських маєтках, Винниченко набачився і наслухався різних панків, їхніх дітей та лакеїв, які й стали персонажами цього та інших оповідань. Уже з першої сторінки читач під магічним впливом письменницького слова переймається повною довірою до оповідача-репетитора й на все дивиться його очима: і коли їде в Бідненьке, і коли перебуває в панському будинку, в господарстві панка Коростенка. Позиція письменника в оповіданні однозначна: святій справі […]...
22. Як я розрізняю поведінки і вчинки батьків Федька з оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник”? Найбільше з того, що може мати дитина -. Батьки. Для багатьох дітей батьки – наисвятіші, найдорожчі люди. Тому що саме вони стають зразком для своїх нащадків. Особливо в дитинстві ми зазнаємо батьківського впливу: хлопчики хочуть бути схожим на тата, а дівчатка – на маму. І якщо дорослим протягом тривалого часу вдається підтримувати створений ними ідеальний образ, то діти вже і в дорослому віці будуть орієнтуватися на думку батьків. В оповіданні […]...
23. Надії і розчарування Володимира Самійленка Володимир Самійленко почав писати дуже рано. Навчаючись у Полтавській гімназії, він віршує російською мовою, але ближче познайомившись із творчістю Шевченка, захоплюється українською літературою і переходить на українську мову. Це сталося в часи, коли рідна мова в царській Росії зазнавала величезних утисків, і тому рішучий крок молодого поета можна сприймати як намагання стати на нелегкий і тернистий шлях. Але молодий поет не зважав на заборони і цькування, адже з дитинства виніс […]...
24. Зв’язок Донських оповідань Шолохова із сьогоднішнім днем Сьогоднішній мир немислимий без війни, війни видимої, відчутної, котра несе й калічить людські життя. В “Донських оповіданнях” Шолохов виразив все своє відношення до страшних подій громадянської війни, що з’явилася трагедією російського народу. Війна згубна для обох сторін взагалі й втройне трагична, коли брат воює проти брата, сусід проти сусіда, друг проти друга. Для націй громадянська війна – більша трагедія, оскільки ніякого позитивного прогресивного результату, як наприклад, національні визвольні війни, вона […]...
25. Твір за повістю Володимира Короленка “Діти підземелля” Сильна людина другом Байдужість – мерзенна гидь В людях одвічна туга – друзів не загубить. Короленко ненавидів усіляке зло, насилля, несправедливість, рішуче боровся за краще життя народу. Не один раз за це сидів у тюрмі, значну частину свого життя провів на засланні. Короленко захищав гнаних і скривджених, завжди був готовий допомогти як рідним, близьким, так і чужим людям. Він піклувався не тільки про свою сім’ю і своїх дітей, а й […]...
26. Своєрідність оповідань Олександра Жолковского У світлі концепції Юнга зрозуміліше стає зміст наступного висловлення Жолковского: “Дійсно, як міг читати й писати Борхеса, а виходить, і бути їм якийсь лже-профессор псевдо-3., коли й сом без п’яти хвилин нобелівський лауреат на питання, воно чи є знаменитим Борхесом, відповідав “Іноді”, і в кожному із трьох напівпереможених професором 3. оповідань знайшов привід підкреслити, що писавший їх Борхес – це не зовсім той Борхес, що у них фігурує?” Відповідь Борхеса […]...
27. Художня своєрідність зрілих оповідань А. П. Чехова У мистецтві, як і в житті, нічого випадкового не буває. А. П. Чехов Як треба з теорії літератури, в оповіданні характер героя звичайно розкривається в один з важливих моментів його розвитку, а у романі представлений сам розвиток характеру одного або декількох головних героїв у їхньому зіткненні один з одним або із суспільним середовищем. Тобто у романі герой зображується не в окремий момент, але в ряді етапів, що утворять історію характеру […]...
28. Актуальність проблем, порушених у драмі “Гріх” В. Винниченка Володимир Винниченко – письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі “Гріх” показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні табори героїв: немолоді гуртківці – однодумці, революціонери, і жандарми охоронці старих законів та влади. Борці […]...
29. Мої враження від Москви Мої враження від Москви Давно тебе не бачила. Але дуже хотілося б з тобою поспілкуватися. Так багато вражень, життя нестримно несе мене своїми потоками, але мені вдається вправно керувати течією. Знаєш, я ніколи не жалкую, що витратила тоді гроші на поїдку до Москви. Яке чудове і водночас незвичне місто, занадто велике, щоб його можна було охопити та зрозуміти, воно живе своїм життям. Звісно, шо на нас, таких як усі, що […]...
30. Твір За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник” ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕДЬКА ТА ТОЛІ. В оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед […]...
31. Життєстверджуюча сила оповідань О. Генрі Оповідання О. Генрі захоплюють читача простотою і легкістю оповіді. Взяті разом, його твори € ніби гумористичною енциклопедією американського життя. В його новелах ми зустрічаємо мільйонера, плантатора, генерала, адвоката, суддю, священика, поліцейського, робітника, продавця, актора, художника, музиканта, матроса, злодія, волоцюгу, лікаря – можна довго перелічувати різні суспільні групи і професії, представники яких фігурують в цих оповіданнях. Велике місце в творчості письменника належить оповіданням, в яких зображується життя злодіїв. Твори “Немовлята в […]...
32. Мої враження від новелі Ф. Кафки “Перетворення” Тема твору Конвульсії й загибель “маленької людини” у мережах знеособлених, відчужених сил. “Перетворення” я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франса Кафки. Не сховаю, мене трохи вразив сюжет його добутку. Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю Едгара По. І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. Йому вдалося настільки точно передати відчуття […]...
33. Проблема честі і зради. Твір за романом Володимира Малина “Фірман султана” В історії України, особливо в епоху. козаччини, ми зустрічаємо справжніх героїв, які уславили рідну землю. Володимиру Малику пощастило знайти в одному з історичних документів повідомлення про те, що кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини козака, який добре знав турецьку мову і звичаї населення, з таємним завданням – дізнатися про військові приготування султана. Історичні джерела не зберегли імені сміливого та розумного коза-ка-ро. звідника, але письменник у своєму романі […]...
34. Герої ранніх оповідань М. Горького Максим Горький входить у російську літературу у 90-х роках XІX століття. Входження його було дуже яскравим, він відразу ж викликав великий інтерес у читачів. Сучасники зі здивуванням писали, що народ Росії, що не знав Достоєвського, що мало знає Пушкіна і Гоголя, що не знає Лєрмонтова, більше інших, але тільки шматочками знаючий Толстого, знає Максима Горького. Правда, у цьому інтересі був і деякий наліт сенсаційності. Людей з низів приваблювала сама думка, […]...
35. Моє враження від повісті Пушкіна “Капітанська дочка” Не дуже давно я прочитав книгу О. С. Пушкіна “Капитан-ская дочка”. У ній розповідалося про парубка Петрові Андрійовичеві Гриневе, якого батько спочатку хо-тел відправити служити в Петербург, а потім передумав і відправив його в Білогірську міцність. Перші впе-чатления Гринева від Білогірської міцності відразу були не кращими. Гарнізонне життя зовсім не залучало Гринева, як служба в Санкт-Петербурзі. Капітан Ми-ронов представлявся йому сердитим і строгим старикаш-кой, котрий повністю відданий своїй службі. Репутація […]...
36. Міфологема “золотого віку” у романі О. Толстого “Гіперболоїд інженера Гаріна” і В. Винниченка “Сонячна машина” Мрія вирватися з лабетів сірості буденної праці й набути вже на цім світі ідеального життя, де праця для виживання стала б радісним духовним творінням, не залишала людство здавна. Художнє втілення таке прагнення до ідеального найчастіше отримує через актуалізацію міфологеми античного “золотого віку” чи близького їй християнського “втраченого раю”, що, зокрема для європейської літератури, природно. Залежно від ряду факторів та з огляду на власне міфологічну невизначеність своєї семантики “золотий час” у […]...
37. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору, змалював життєві комічні ситуації. Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. У сім’ї вже звиклися з цією вадою малого сина і тому ставляться до неї з іронією. Ми […]...
38. Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання Л. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя і Салтикова-Щедріна. Смерть маленького чиновника від страху, що в театрі він ненавмисне чхнув на лисину генерала, є сатиричним перебільшенням, яке […]...
39. Лірика Володимира Підпалого Особисті враження від прочитаних віршів. “Тиха елегія” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальною як для твору із патріотичним пафосом. Цією назвою письменник підкреслює, що справжнє почуття патріотизму є не гучними промовами, а чимось досить особистим, тихим, інтимним. Патріотизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему варто тихо, елегійно, або й взагалі не говорити. “…Від них не відокремлює себе і […]...
40. Мої враження від “Книги пісень” Г. Гейне Збірка “Книга пісень” була видана в Гамбурзі в 1827 році. Це була велика книга, над якою Г. Гайне працював десять років. До збірки увійшли п’ять циклів: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та два цикли “Північне море”. Крім того, сюди були включені вірші з “Подорожі по Гарца”. Саме в “Книзі пісень” найбільш повно розкрилося обдарування поета, який поєднав у віршах традицію народної пісні з індивідуальними прийомами сатири й гумору. […]...