Моє ставлення до Федька і Толі

Related posts:

1. Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко “Федько-халамидник” Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і […]...
2. Порівняльна характеристика Федька та Толі В оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, честолюбивий, захотів і собі похизуватися перед хлопцями. Федько не байдужий до […]...
3. Твір Контрастне зображення Федька і Толі Контрастне зображення Федька і Толі В оповіданні В. Винниченка “Федько – халамидник” зображено двох хлопців. Федька називали розбишакою і халамидни ком, а Толю -“дитиною ніжною, делікатною”. Федько тільки удавав з себе бешкетника, а насправді був добрим, вірним, умів берегти таємниці. І найголовніше те, що він був чесним. Цими рисами хлопець викликав до себе повагу товаришів, був серед них лідером. Толя ж, чистенький, чепурненький, не міг знайти собі друзів, бо не […]...
4. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – І варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу […]...
5. Твір За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник” ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕДЬКА ТА ТОЛІ. В оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед […]...
6. Порівняльна характеристика Федька і Толі 1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання. 2. Головні герої оповідання. 3. Характерні риси Федька та Толі. 4. Опис подій весняного ранку. 5. Оцінка вчинку Толі. 6. Федько – справжній друг. 7. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому? ....
7. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Оповідання Володимира Винниченка мені не просто сподобалось, воно примусило мене замислитись над важливими речами в житті. Чи справді людина, яка зовні вихована та охайна, є такою в душі? Чи здатний хлопчик-розбишака на справедливий вчинок, чи навіть на жертовність? Після прочитання твору я з упевненістю можу відповісти на ці питання. Коли вперше знайомишся з Федьком, складається враження, що цей хлопчик – звичайний шибеник чи халамидник: […]...
8. Моє ставлення до головного героя оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник” Після прочитання оповідання Володимира Винничєнка “Федько-халамидник” моє ставлення до головного героя було суперечливим. З одного боку, Федько показав себе як позитивний герой, двічі врятувавши Толю, а з іншого – як негативний, бо постійно всіх провокував на різні забавки і бешкети. Але почнемо спочатку. “Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька; там? шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув […]...
9. Як я розрізняю поведінки і вчинки батьків Федька з оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник”? Найбільше з того, що може мати дитина -. Батьки. Для багатьох дітей батьки – наисвятіші, найдорожчі люди. Тому що саме вони стають зразком для своїх нащадків. Особливо в дитинстві ми зазнаємо батьківського впливу: хлопчики хочуть бути схожим на тата, а дівчатка – на маму. І якщо дорослим протягом тривалого часу вдається підтримувати створений ними ідеальний образ, то діти вже і в дорослому віці будуть орієнтуватися на думку батьків. В оповіданні […]...
10. Дитячі характери в оповіданні “Федько-халамидник” Літературна спадщина Володимира Винниченка привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психрлогії людини. Свідченням, цьому є дитяче оповідання “Федько-халамидник”. Воно назване за іменем головного героя твору – Федька – хлопчика з робітничого передмістя. За непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці “халамидником”, тобто бешкетником, розбишакою. В основі твору лежить конфлікт, який трапився в дитячому середовищі: через непорядну поведінку одного хлопчика помер інший, але подібна ситуація могла б статися […]...
11. Людська порядність і байдужість Коли ми говоримо про байдужість і порядність, то я відразу пригадую оповідання “Федько-халамидник”. Письменник зумів яскраво змалювати різні типи людей на прикладі… дітей, Федька і Толика. Волелюбний, невгамовний Федько був просто шибеником. Міг зламати піщані хатки, відібрати змія у дитини, а то й побити, і не було на нього ніякої управи: і батько лупцював, і мати переконувала – нічого не допомогало. Та щось у ньому є симпатичне: може, його сміливість, […]...
12. Чи хотів би я мати такого друга як Толик? Чи хотів би я мати такого друга як Толик? Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми […]...
13. Чесна драма життя Українсько-радянське літературознавство любило повторювати: В. Винниченко народився в бідній селянській родині, змалку відчув ненависть до гнобителів. Жорстока експлуатація, приниження почуття власної гідності не могли не викликати гнів до визискувачів у хлопця з бідної селянської родини. У цьому випадку не маємо чим заперечити. “З дитинства – згадував письменник – з того часу, як поміщик Бодіско бив мого батька у себе в економії, як обдурив його, як визискував, як вигнав у землянку […]...
14. Дружба справжня Ми дуже часто чуємо, як люди називають один одного “друг” або “подруга”. (Оскільки ж справедливою є така характеристика? На мою думку, до цих визначень слід підходити обережно. Бо, як відомо, справжній “друг” або “подруга” найчастіше буває лише один або одна. Щаслива та людина, яка може сказати, що має багато друзів. Тоді постає питання: як же назвати інших? Товариш, приятель, знайомий, однодумець? Безумовно, треба справжнього друга, а всі інші нехай стануть […]...
15. Хто є хто? Прочитано останні рядки оповідання Володимира Винниченка “Федько-халамидник”, в якому автор розповів про двох хлопчиків – Федька і Толю. Про Федька ми дізнаємось з перших же рядків розповіді: “розбишака”, “наче біс який сидів у хлопцеві”, “босявка”, “сибіряка”, “пробий голова”, від якого немає спокою всій околиці. Герой твору постає неабияким бешкетником: то навмисне руйнує піскові хатки захоплених грою в будівництво друзів, то відбирає у них паперового змія, виливає передбачливо зібрану дощову воду. […]...
16. Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
17. Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
18. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІV варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І V Варіант У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. […]...
19. Скарбниця спогадів про власне дитинство Оповідання “Федько-халамидник” В. Винниченко написав десь у 30-літньому віці. Але назавжди залишив у своїх спогадах ті чарівні роки. Мав добру пам’ять, рано навчився читати, – сталося це непомітно для його рідних. Можливо, що першим “букварем” для цього були принесені братом Андрієм афіші, з яких він, гравсь, вирізав літери, клеїв їх на стінку, питаючи у дорослих, що то за буква. Мити почав, ще будучи дитиною. Надзвичайно любив волю, рух, був гордим, […]...
20. СВІТ ДИТЯЧИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І ТРАГЕДІЙ 6 КЛАС СВІТ ДИТЯЧИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І ТРАГЕДІЙ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Твори В. Винниченка для дітей і про дітей. 2. Образ Федька-халамидника як приклад глибини зображення дитячих переживань. 3. Добро і зло в житті дитини. Варіант 2 1. В. Винниченко як дитячий письменник. 2. Федько і Толя – друзі чи вороги? 3. Справедливість і несправедливість життя. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. Дивлюсь […]...
21. Добром зігріте серце Добрі справи завжди породжують добро. А доброта у ставленні до тварин повертається вдячністю й зворушливою самовідданістю. В оповіданні “Тихоня” Василем Земляком, відомим українським письменником, змальована дружба між хлопчиком та кобилою Тихонею. Толя приїхав до бабусі під час канікул і вже на другий чи третій день пішов шукати роботу, бо соромно було підліткові сидіти на бабусиних хлібах. Довелося хлопцю працювати з Тихонею, яку конюхи майже не годували й не поїли, бо […]...
22. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових зміїв різних кольорів, а потім відпускати їх у небо […]...
23. Твір Добром зігріте серце Добром зігріте серце Добрі справи завжди породжують добро. А доброта у ставленні до тварин повертається вдячністю й зворушливою самовідданістю. В оповіданні “Тихоня” Василем Земляком, відомим українським письменником, змальована дружба між хлопчиком та кобилою Тихонею/ Толя приїхав до бабусі під час канікул і вже на другий чи третій день пішов шукати роботу, бо соромно було підліткові сидіти на бабусиних хлібах. Довелося хлопцю працювати з Тихонею, яку конюхи майже не годували й […]...
24. Непримиренне ставлення до бездуховності в оповіданнях Чехова Відомий російський письменник Антон Павлович Чехов написав багато оповідань. Та я хочу розповісти про “маленьку трилогію” – не три оповідання А. Чехова, які написані в 1898 році: “Людина в футлярі”., “Агрус”, “Про кохання”. Вони пов’язані між собою загальною ідеєю, сюжетом, персонажами. Головний герой оповідання “Людина в футлярі” вчи гель Бєліков смішний своїм страхом перед життям, намаганням заховати в футлярі і себе, і свої речі: “Він носив темні окуляри., фуфайку, вуха […]...
25. Ставлення до природи у “Мисливських усмішках” Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу природи. У центрі усмішок – веселі, дотепні люди, які оповідають мисливські побрехеньки. Вони, як і […]...
26. Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень”. “Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею […]...
27. Ставлення до землі в романі “Марія” Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман “Марія” – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності. Письменник підкреслює, що руйнування особистості це – “…втрата зв’язку з землею, яка в собі ховає могутні сили любові до Бога, природи, Батьківщини. Земля без […]...
28. Моє ставлення до Олександра Довженка Споконвіку людина прагнула, творити, втілювати свою душу в полотна й симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
29. Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, на несправедливість, через яку помер Федько. Пройшли роки. І ось ми продовжуємо знайомство з творчістю […]...
30. Моє особисте ставлення до теорії граничних навантажень Теорія граничних навантажень видалася мені доволі цікавою, але не більше. Така собі “книга рекордів Гіннеса”, де кілька сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому “Не більше”? По-перше, мені взагалі ненависний фанатизм у будь-яких його проявах – релігійному чи інтелектуальному, національному чи спортивному, оскільки, на моє глибоке переконання, він ніколи і нікого до добра ще не приводив. А в даних випадках з Отто Шмідтом і Генрі Боклем ми маємо […]...
31. Моє ставлення до головного героя роману “Пригоди Тома Сойєра” Твори американського письменника Марка Твена полюбляють дорослі й діти. Стільки світла, доброго гумору, дотепних жартів є на кожній сторінці книги цього автора! Найвідоміші його герої – Том Сойєр та Гекльберрі Фінн. Том – звичайний хлопчина, пустун, бешкетник. Його життя сповнене пригод, світла і радощів. Не всім дано у буденному бачити незвичайне. А Том уміє і сам здивуватися звичайнісінькій, здавалося б, події, й іншим показати її з незвичного боку. Нові, дивовижні […]...
32. Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому […]...
33. Моє ставлення до образу Платана Ангела Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти своє враження щодо кожного образу, який зустрічається нам у книжках, нехай це часом буде й […]...
34. Ставлення до матері – IІ варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері II варіант Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: …заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий цьому, бо інакше: … мати по вулиці […]...
35. Моє ставлення до Пузиря Комедія “Хазяїн” була написана 1900 року. Є підстави вважати, що І. Карпенко-Карий упродовж десяти років виношував задум цієї п’єси, спостерігаючи життя і шліфуючи кожний образ. Отже, перед нами в п’єсі постають типові образи того часу. “Хазяїн” – це слово на Україні завжди викликало повагу. ч Пузир, головний герой п’єси Карпенка-Карого, – це теж Хазяїн, багатій, в якого стільки землі, що її можна об’їхати лише за три дні. “І тільки на […]...
36. Ставлення мифологов до миграционизму Як бачимо, Веселовський бачив можливості поєднання напрямів міфологічного і миграционистского. Тим паче не визнавали себе переможеними самі міфологи ні з Західної Європи, ні в нас. Якоб Грімм визнав заслуги Бенфея і навіть запропонував його, при докладної блискучої характеристики й оцінці, до обрання в академіки. Але але це означає, що він прийняв його метод: він назавжди залишився зі своїми колишніх переконаннях. Про поширенні й силі ідей міфологічного напрями свідчить те, основні […]...
37. Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
38. Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в іншому селі, щоб принести щось поїсти собі та мамі. Мати відмовляла його, бо на вулиці було дуже холодно, а йти треба було через […]...
39. Негативне ставлення до миграционизму Негативне ставлення до нового перебігу позначається вже у його рецензії працювати Стасова. Він відмовляється визнати метод Стасова порівняльним. Запозичення для Буслаєва – “випадковий” факт. Це означає, що з Буслаєва у роботі Стасова не поставлена сама проблема запозичення. Цілком по-іншому Буслаев відгукувався про “Слов’янських сказаннях про Соломона і Китоврасе” А. М. Веселовського. Ми вже знаємо, що цю роботу іде по бенфеевскому руслу І що питання запозиченні поставлений тут принципово інакше, ніж […]...
40. Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них – боярин Тугар Вовк. У цій повісті І. Франко показує Тугара Вовка гнобителем, зрадником, що […]...