Моє майбутнє – моя професія

Цей художник любив літо – у його палітрі яскраве різноцвіття, що не тьмяніють століттями фарби. А отут працював аскет, лінії його малюнка скупі й бездоганно точні, немає зовнішньої красивості, але вони досконалість, декількома штрихами створюють цілий мир. Залучає мене й робота театральних художників-декораторів, їхня майстерність не перестає вражати й захоплювати.

От на сцені з’являється зарослий стародавній сад, озеро з лебедями, древній замок або весела сільська вулиця. Все це створили вмілі й талановиті руки професійних художників.

Але щоб стати майстром, потрібно дуже багато трудитися, створювати свій стиль, а інакше й не варто братися за таку складну й прекрасну роботу.

Сподіватися, що тебе осінить і ти раптом станеш знаменитим, – не коштує.

Треба трудитися, вигострювати свій почерк і майстерність, тільки тоді чогось зможеш домогтися. Але спочатку треба визначитися. А це дуже складно, хочеться спробувати себе у всім. Батько говорить, що я розкидаюся. А я шукаю свій шлях, щоб вибрати, не пошкодувавши потім, і досягти висот майстерності.

Про іншому не коштує й мріяти.

Статую красить вид, а людини – діяння його. Піфагор Самоський У п’ятнадцять-сімнадцять років, імовірно, складно вибрати та єдина справа, якій потім віддаси довгі роки життя, удосконалюючи свою майстерність. Але мені повезло, я з раннього дитинства знав, що буду художником. Мої дід і батько – художники.

Я люблю спостерігати за їхньою роботою. Дід – живописець, а батько – графік. Я ще не вирішив, чому віддам перевагу, але мені подобається прикладне-декоративно-прикладне мистецтво.

Я сам роблю скриньки, а потім розписую їхніми чарівними візерунками або нехитрими сценками з народного життя. Залучає мене й монументальний живопис, фрески в храмах. Ці величні утвори пережили століття й тепер можуть багато чого розповісти нам про своїх творців, їх



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Моє майбутнє – моя професія

Categories: Твори з літератури