Моя громадянська позиція

Related posts:

1. Громадянська позиція людини – вияв духовності Громадянська позиція людини лежить в основі духовного виховання у сучасному суспільстві. Духовність людини розглядають як складну систему, одну з складових структури особистості. На сьогоднішній день відбувається занепад морально-духовних цінностей, що відображається у протиставленні ціннісних орієнтацій. Сам процес духовного становлення особистості деякі науковці розглядають як усвідомлення нею єдності з навколишнім світом. Головним з завдань у сучасному суспільстві є допомога в осягненні людиною світової і власне української культури і духовності. Коли відбувається […]...
2. Громадянська позиція Лесі Українки в ранніх поетичних творах Пригадуються слова незабутнього Олеся Гончара про українську літературу, яка “була живим голосом і совістю народу” протягом його драматичної історії. І якщо народ вистояв, то зробив це значною мірою “силою духу свого, невичерпним творчим потенціалом…” Доля визначила Лесі Українці місію провідника українського народу. Поетеса належить до тих творчих велетнів, які уособлюють незламний дух власного народу. Вже після появи її першої збірки віршів “На крилах пісень” Іван Франко проголосив знамениті слова: “Україна, […]...
3. Громадянська позиція П. Куліша: “народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння…” Вислів, що його винесено у заголовок твору, належить Юрію Шереху, якому ми завдячуємо багатьма мовознавчими і літературознавчими працями. Чи справді був Пантелеймон Куліш “народником без народу, елітистом без еліти…”? Це суперечливе питання. Проте упевнено можна сказати, що громадянські та мистецькі погляди письменника були доволі неоднозначними. Свою ранню діяльність П. Куліш розпочав не тільки з літературних творів, але й з творів публіцистичного характеру. У них П. Куліш висловив занепокоєння станом української […]...
4. Позиція Часто у розмовах із друзями я чую думку, що наша справа – учитися, здобувати знання, які стануть основою майбутньої справи. Політика ж – справа дорослих, їм засідати в парламенті, кабінетах, керувати державою. Особисто мені тяжко погодитись з такою позицією, бо я переконаний, що саме від нашої суспільної свідомості залежить майбутнє України. Хіба ми цього не відчуваємо? Хіба ті зміни у ставленні до нас, молодих, із боку влади не доводять, наскільки […]...
5. Громадянська війна і її відображення у романі “Тихий Дон” У своєму романі автор розповідає нам, як жили козаки привільно на Доні: працювали на землі, були надійною опорою російським царям, боролися за них і за державу. Сім’ї їх жили своєю працею, у статку й повазі. Веселої, радісної, повну праці й приємних турбот життя козаків перериває революція. І перед людьми встала незнайома досі проблема вибору: чию сторону прийняти, кому вірити – червоним, що обіцяє у всім рівність, але заперечливу віру в […]...
6. Позиція Буслаєва щодо казок Прозаїчна форма казки є пізніша форма епосу. Але, ступивши на шлях прозового розвитку, казка втрачає свої міфічні сліди; вона набуває “нового вигляду”, “з міфічного епізоду перетворюється на кумедну новелу” . Отже, погляд Буслаєва далекий до однобічності. Він бачить у казці і його літературний характер. Таку казку вважає пізнішої. Буслаев бачить, і запозичення, і мандрування сюжетів ще до його того, як у це звернув увагу Бенфей. “Тому пізніша казка бере собі […]...
7. Патріотична та громадянська лірика І. Франка У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. “В пісні лиш те живе, що життя дало”, – проголосив письменник на початку своєї літературної […]...
8. Громадянська тема в збірках Гюго Між 1830 і 1848 pp. 30-ті й початок 40-х років належать до періодів найбільшої творчої активності Гюго. В цей час він передусім зводив будову романтичної драматургії і театру, активно виступав у прозових жанрах, але водночас не послаблювалася інтенсивність його поетичної творчості. Одна за одною з’являються його чотири поетичні збірки – “Осіннє листя” , “Пісні сутінок” , “Внутрішні голоси” і “Промені та тіні” , які складають важливий етап поетичної еволюції Гюго. […]...
9. Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
10. Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський. Микола Хвильовий “, “Мати”), Григорій Косинка. Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хотів змінити своїх переконань. У романі Юрія Яновського “Вершники” – в новелі “Подвійне коло” – на полі битви зустрічаються рідні […]...
11. Духовно-релігійна й морально-етична позиція Івана Вишенського в оцінці згубних явищ світського життя Вишенськии – видатний письменник давньої української літератури, культурний і громадський діяч XVII ст. Близько 16 творів дійшли до нас, із них найвідо-мішими є “Послання до єпископів” 1598 року та “Писання до всіх у Лядській землі”. Духовно-релігійна позиція І. Вишенського прослідковується як із його життя, так і з його творів. Письменник був активним церковним діячем. Цікавим є той факт, що в 70-х роках XVII століття пін приймає чернечий постриг і переїздить […]...
12. Сторінки в історії нашої країни, Громадянська війна Ці рядки А. Т. Твардовського ставляться до XX століття – напевно, самому складному, суперечливому, багатогранному періоду історії людства. XX століття запам’ятається нам як епоха найбільших відкриттів і досягнень людини й трагедією двох світових війн і безлічі локальних конфліктів, як час культурного розквіту, що проте переривався періодами найглибшого морального занепаду, як століття, одночасно моторошний і дивно цікавий для людей, що жили в цю пору. Дійсно, “недоброї пам’яті справи”, згадані А. Т. […]...
13. Авторська позиція в добутках Петрушевской Разом з іншими представниками драматургії “нової хвилі” – А. Галиним, В. Славкиним, В. Мережко, Л. Разумовской – письменниця продовжує розвиток принципів театру А. Вампилова, що зумів на рівні побуту відбити драму соціального застою. У її п’єсах, як і в добутках А. Вампилова, при відсутності прямої повчальності, моралізування, при наявності декількох точок зору на що відбувається, сильні елементи остраненности, символіки. Так, на перший погляд “побутова” п’єса “Уроки музики” зненацька закінчується висвечивающимися […]...
14. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
15. Авторська позиція в питанні діалогу батьків і дітей 1. Суперечки після виходу роману. 2. Авторське розуміння суті конфлікту між поколіннями. 3. Проблема батьків і дітей у російській літературі XІX століття. 4. Зміст добутку. …Дивилися б, як робили батьки, Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов Від задуму до написання, а потім опублікування І. С. Тургенєвим роману “Батьки й діти” пройшло менш двох років, так увлеченно він працював над цим добутком. Але те, що пішло після його виходу […]...
16. Авторська позиція у повісті Ольги Кобилянської “Людина” Ольга Юліанівна Кобилянська увійшла в літературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила літературну скарбницю України творами, в яких відбилося життя буковинського селянства та інтелігенції. Всі вони перейняті палкою любов’ю до трудящих мас, бажанням бачити рідний народ вільним, щасливим, возз’єднаним. Ці ідеї єднають письменницю з іншими прогресивними письменни ками, якими багата історія української літератури. Але існує особливість, яка притаманна лише О. Кобилянській. Талановита письменниця є постаттю, що […]...
17. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
18. Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є сим­волом добробуту українців? Мабуть, тому, що наша держа­ва в минулому була невичерпною житницею всієї Європи. А ще тому, […]...
19. Яка позиція автора в суперечці про правду в п’єсі На дні? Лисиця знає багато правд, а Їжак – одну, зате більшу. Архілох П’єса “На дні” – соціально-філософська драма. Із часу створення добутку пройшло більше ста років, змінилися соціальні умови, які викривав Горький, але п’єса не застаріла дотепер. Чому? Тому що в ній піднімається “вічна” філософська тема, що ніколи не перестане хвилювати людей Звичайно для горьковской п’єси цю тему формулюють так: суперечка про правду й неправду. Подібне формулювання явно недостатнє, тому що […]...
20. Авторська позиція у повісті Кобилянської “Людина” Ольга Юліанівна Кобилянська увійшла в літературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила літературну скарбницю України творами, сповненими палкою любов’ю до трудящих мас, бажанням бачити рідний народ вільним, щасливим, воз’єднаним. Творчість письменниці також яскраво втілює ідею фемінізму. Вона була феміністкою за переконанням, феміністками виступають її героїні. Перший твір такого напрямку й один з її перших творів узагалі – повість “Людина” , присвячена Наталі Кобринській, яка була ідейним […]...
21. Відповіді до теми: Авторська позиція у кіноповісті “Україна в огні” Як подається авторська позиція О. Довженка у кіноповісті “Україна в огні”? У той час, коли митець писав свій твір, позиція автора мусила бути прихова­ною, тобто міститися у підтексті та домислюватись шляхом повернення до попе реднього фрагмента. Що таке підтекст, як він створюється? Підтекст – це своєрідний повтор словесного чи ситуативного, але віднесеного на значне місце у творі. Важливим фактором при створенні підтексту є особис тість автора, час, умови створення твору, […]...
22. Авторська позиція в оповіданні А. П. Чехова “Людина у футлярі” У 80-х роках, коли Чехов писав свої розповіді, казенщини в людських відносинах проникла у всі шари суспільства і головним правилом стало механічне, бездушне виконання запропонованих правил і норм. Повсякденна вульгарність, сірість і бруд калічать людські душі, позбавляють людину божественної іскри, безпосередності і готовності сприймати життя у найрізноманітніших формах. Проти цього омертвіння і бореться Чехов, виводячи квінтесенцію казенної бездумності у геніальному за граничною стислості і глибині образі людини у футлярі. Розповідь […]...
23. Авторська позиція в поемі “Кому на Русі жити добре” Над своїм добутком “Кому на Русі жити добре” Микола Олексійович Некрасов працював багато років, віддавши йому частина своєї душі. І протягом усього періоду створення цього добутку поета не залишали високі подання про доконане життя й доконану людину. Поема “Кому на Русі жити добре” – підсумок багаторічних роздумів автора про долі країни й народу. Отже, кому ж на Русі жити добре? Саме в такий спосіб порушує питання поет і намагається на […]...
24. Хліб у житті людини – ІІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас ІІІ варіант В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче багатство. Поважати хліб – це поважати тих, хто його вирощував і […]...
25. Хліб – батько, вода – мати – ІІ варіант 8 клас II варіант Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й […]...
26. Хліб у житті людини – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас II варіант З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба анітрохи не змінилася. Він є і буде головним у нашому житті. […]...
27. Не кидайсь хлібом – він святий Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть. Урожай того року був щедрий, і селяни сподівалися на добру зиму й непогану сівбу. Але з далекої Москви прийшов наказ: забрати врожай до зернини. І кати зі сталінської охранки, мов ті круки, налетіли в Україну. Почалися чорні страшні дні. Разом із північним вітром віяла смерть. Втрата запасів […]...
28. Хліб у житті людини – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас І варіант У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а коли пшениця зійде, треба пожати її й обробити. Потім хліб випікається […]...
29. Хліб – усьому голова “Хліб наш насущний дай нам на кожен день”,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії “Пахне хліб” з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, це його душа. Кругла, світла, запашна паляниця – досвід народу, дух пращурів, оберіг нашої землі. […]...
30. Хліб – усьому голова – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова III варіант Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг залишити поле без жатви. І […]...
31. Хліб – усьому голова – І варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова І варіант Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих […]...
32. Шануймо святиню – хліб Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово “хліб” завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш “Пахне хліб”, в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. Бо для кожної людини окраєць свіжого хліба – символ багатства, достатку. Тому його завжди берегли, […]...
33. Хто він: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно…”, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, з іншого – “Партія веде” та інші малохудожні твори, про які насмішкуваті школярі склали примовку: “Дир-дир-дир, Дир-дир-дир, ми за мир, ми за мир!” У письменників, […]...
34. Хліб Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали” на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий вечір. “Хліб,- говорила бабуся,- треба пекти в жіночий день. Найкраще він удається в п’ятницю”. […]...
35. Амулети і талісмани – Твір-мініатюра Багато легенд складено різними народами про чарівну силу амулетів і талісманів. Ці легенди красиві і іноді повчальні. І якщо дуже вірити в чудову дію амулетів і талісманів, то вони дійсно можуть допомогти. Цікаво знати, що означають ці слова. У тлумачному словнику читаємо: “Амулет – це невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять упереджені люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо”. “Талісман – це предмет, що, за деякими […]...
36. Коровай хліба Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби запрошують: “Спробуй мене!” Із дитинства дорослі привчають дитину дбайливо ставитися до хліба: його не можна […]...
37. Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний […]...
38. Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й почесною. Посіяний, вирощений, скошений, […]...
39. Хліб – усьому голова – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова II варіант З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати хліб, який вже почав сипатися. […]...
40. Не земля родить, а руки хліборобські Хлібороб – це найпочесніша з професій. Ці люди ближчі за всіх до землі, до прадавнього коріння української нації. Наша земля дуже щедра, і такою вона була споконвіку. Безкінечні золоті лани: їдеш і їдеш, і здається, що мина­ють століття, а не хвилина за хвилиною. Мій дядько – комбайнер. Торік я гостював у нього саме під час жнив. Хлібороби кілька тижнів жили на ланах і працювали так, як ніколи: урожай 2001 року […]...