Моральна еволюція Степана Радченка

Related posts:

1. Образ Степана Радченка за романом “Місто” В. Підмогильного У своєму романі “Місто” через розкриття образу Степана Радченка – вихідця з села, який прагне “закріпитися” у міському житті – В. Підмогильний намагається розв’язати одвічну проблему неоднозначності людської душі, знайти рішення, не моралізуючи та не кидаючись у крайності. Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з’явилася неймовірна до того можливість отримувати якісну освіту, “вийти в люди”, досягти чогось більшого у житті, а також внести у […]...
2. Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...
3. Мої враження від образу Степана Радченка ” Місто” Широкому колу читачів ім? я письменника Валерія Підмогильного стало відоме зовсім недавно. Проте цей автор є одним із найвизначніших в новітній українській літературі. Його розстріляли як політичного діяча десь між 1937-1941 роками. Точної дати так і не встановлено. Головним героєм творів Підмогильного є зарозумілий міщанин, котрий уже давно відкинув всі звичні традиції, а нові не хоче сприймати, вони йому незрозумілі. Автор завжди співчуває своєму героєві, аналізує його дії, робить певні […]...
4. Образ Степана Радченка в романі “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у видавництві, секретарем секції художньої пропаганди, писав художні твори. Дату розправи над Валерієм Підмогильним не установлено: […]...
5. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у видавництві, секретарем секції художньої пропаганди, писав художні твори. Дату розправи над Валерієм Підмогильним не установлено: […]...
6. У чому трагизм життя Степана? Учнівський твір За драмою Лесі Українки “Бояриня”. Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й […]...
7. Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з іншого боку, Руданськии використовує фольклорні мотиви, що вже роками побутували як в […]...
8. Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. Києва. Прозаїк. Найбільш відомі твори про дітей і для дітей: “Неслухняний глечик”, “Циганка”, “Свекор”, […]...
9. Творча еволюція Альбера Камю Світоглядні позиції Камю починають формуватися вже у роки його навчання, і далі, впродовж життя письменника, вони постійно еволюціонували і кілька разів суттєво змінювались. Початкові риси світогляду письменника визначало його захоплення природою і мальовничими пейзажами Алжира, цієї країни сонця, моря і чистого повітря. Камю намагався обгрунтувати єдність людини і природи, яка, на його думку, служить запорукою душевної гармонії і допомагає людині краще усвідомлювати себе і своє місце в світі. Але вже […]...
10. У чому трагізм життя Степана Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й звичаї. Але вже в перші дні проживання […]...
11. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею стійкості, мужності, висловлює надію на те, що прийдуть “дивні роки”, коли Зерно поспіє І заколосяться […]...
12. Поезія Степана Руданьского Поезія Степана Руданьского від самої появи своєї викликала розбіжні оцінки, навіть заперечувалась як неповторне художнє явище і довгі роки пролежала без уваги… Творчість Руданеького спізнилися до читача, не справила за життя поета відчутного виливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Йога славі, чна жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця слава рік урік зростала не по вишуканих малолюдних салонах, а під стріхами й дахами мільйонів […]...
13. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Чудовий світ “Зачарованої Десни” О. Довженка не може, на мій погляд, нікого залишити байдужим. У цьому світі не тільки природа приваблює своєю красою, а й духовне багатство і висока мораль людей викликає захоплення. Тому, коли читаєш цю повість, здається, що й сам стаєш кращим, і так хочеться, щоб змінився цей жорстокий світ – адже поряд живе казка. Велике місце у цій “казці” займають люди. живі, реальні. Це і батьки маленького […]...
14. Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про […]...
15. Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета”,- так оцінив його творчість М. Рильський. […]...
16. Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні вади, негативні риси характеру. У співомовці “Пан та Іван в дорозі” розповідається,-як пан хотів ошукати […]...
17. Еволюція характеру Олени Еволюція цього характеру психологічно недостатньо вмотивована, ненатуральність надто швидкого переродження дівчини очевидна. На створенні цього образу в певній мірі відбилися ті буржуазні філософські і психологічні теорії, за якими поведінка людини визначається нібито неусві-домленими, біологічними інстинктами. Образ енергійної Олени, як і безвольних Василя й Андрюші, які при першій життєвій невдачі зневірюються у своїх силах, важливі з того погляду, що через них письменниця показує неспроможність попівської сім’ї закласти в душі своїх дітей […]...
18. Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є Регіна, – юнацька любов адвоката. Розв’язкою сюжетної лінії є те, що автор подає далі історію […]...
19. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан Руданський захоплювався народним гумором, дотепністю і влучністю анекдотів. Поет виробив власний стиль комічного зображення типових […]...
20. Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був такий потворний, що його хотіли спалити на вогнищі або втопити. Проте Клод Фролло, молодий священик, […]...
21. Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка – Степан Васильченко Степан Васильченко Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка Степан Васильченко – самобутній і багатогранний талант. Письменник виступав у різних жанрах, але славу йому принесли новели, які хвилюють і зворушують читача своєю глибокою правдивістю і художньою витонченістю. “У когорті майстрів української класичної новелістики Степан Васильченко, – пише Олесь Гончар, – посідає чільне місце. Його творчість ось уже багато років користується незмінною любов’ю… Чим же приваблює нас творчість цього письменника?.. Гадаю, […]...
22. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
23. Еволюція образа Прекрасної Дами у ліриці О. Блока З ім’ям Блока у нашому світогляді, зв’язаний, насамперед, образ романтичного поета, що оспівує у своїх віршах ідеальну кохану, втілення доконаної жіночності і краси. Поява цього мотиву пов’язана з естетикою символізму і з філософією та поезією В. Соловйова. Навчання останнього про Світову Душу або Вічну Жіночність, покликану обновити і відродити світ, пройшло крізь призму поетичного таланта Блока. При цьому “Вірші про Прекрасну Даму” багато в чому автобіографічні, наскільки це слово може […]...
24. Що таке моральна краса й духовна велич? Олександр Довженко – відомий кінорежисер і письменник, його творчість має світове визнання. Сказані митцем слова: “Я належу людству” сьогодні цілковито підтвердили його права на них. Так, своєму народові письменник віддав своє життя, своє серце, свій талант. Народна мораль завжди була і є важливим засобом виховання молодого покоління. Автор “Зачарованої Десни”, відмовившись від традиційного переказу вражень дитячих літ, ніби підняв завісу над найважливішим, найпотаемнішим і показав, як у трудовому середовищі формувався […]...
25. Еволюція доктора Старцева Вір по оповіданню А. П. Чехова “Іонич”. Перед нами чотири етапи життєвої історії доктора Старцева, лаконічно викладаючи яку, Чехов демонструє поступове зубожіння духу героя, ослаблення його волі, сили опору, втрату активності, живої реакції. На першому етапі Старцев ще повний сил і енергії. Обійнявши посаду земського лікаря, він оселився поблизу лікарні, у дев’ятьох верстах від міста. “Пройшовши дев’ять верст і потім лягаючи спати, він не почував ні найменшої втоми”. На другому […]...
26. Внутрішня еволюція героя оповідання Г. Белля Г. Белль – німецький письменник, який, пройшовши фронтами Другої світової війни, здобув переконання, що війна – найбільше зло у світі. Тому вся його творчість просякнута антивоєнним пафосом. Оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” є шедевром малої прози Белля. Головний герой твору, від особи якого ведеться оповідь, не має імені, бо іаких, як він, було сотні тисяч. Та врешті-решт вермахту й не потрібні були імена, особистості. Фашистському режиму Гітлера були […]...
27. Еволюція поезії Б. Пастернака Б. Пастернак краще за всіх своїх критиків сказав про свою поезію: “…розбещені порожністю шаблонів, ми саме нечувану змістовність, що з’являється до нас після того, як ми вже від неї відвикли, сприймаємо як претензії форми”. Простота завжди прекрасна, коли змістовна – тобто складна. Будь-яке явище Б. Пастернак намагався захопити зненацька. Світ у вірші “Лютий…” постає живим, він пульсує, рухається. Відчувається не штучний, а глибоко природний, навіть стихійний, ліричний натиск, динамічність. У […]...
28. Давньогрецький театр: еволюція трагедій Якісно нового змісту і форми трагедія набула після появи на театральному горизонті Есхіла. Талановитіший за своїх попередників, він настільки вдосконалив трагедію, що його по праву вважають “батьком трагедії”. Саме у його творчості трагедія остаточно оформилася як драматичний жанр. Перш за все слід відзначити введення Есхілом другого актора. Це значно збільшило діалогічну частину п’єси: діалог тепер міг відбуватися не тільки між актором і корифеєм, але й між двома акторами, а також […]...
29. Характеристика образу Степана в поемі “Бояриня” Лесі Українки Вихованець Києво-Могилянської академії Степан – український інтелігент другої половини XVII ст., що втратив свою національну культуру і перейняв чужу. ” Син колишнього козака, а згодом московського боярина, Степан потрапляє в козацьку слободу з російськими боярами, гостює в родині представника козацької старшини Олекси Перебійного. Зустрівшись із його дочкою, закохується в неї. Оксана відповідає йому взаємністю, і вони, побравшися, вирушають до Москви, аби “звити там своє кубельце”, завести свої порядки та звичаї. […]...
30. Моральна краса української дівчини Наталки Полтавки Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на дій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами виникає образ українки, яка причаровує своєю глибокою душевною красою, красою внутрішнього світу, великою пошаною до матері, до старших, […]...
31. Моральна краса селянина-бідняка Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра – головного героя оповідання – жила в […]...
32. Моральна проблематика у романі І. О. Гончарова “Обломов” “Дивись завжди на серця співгромадян. Якщо в них знайдеш спокій і мир, тоді сказати можеш воістину: усі блаженні”. О. Радищев Роман Гончарова “Обломов” писався на стику двох епох, двох історичних укладів життя – патріархального поміщицького й буржуазного. Можливо, спочатку сюжет роману й замислювався як узагальнений життєпис бездіяльного, апатичного, що йде в минуле поміщицького класу на окремому прикладі. Але поняття “Обломов” і “обломовщина” стали загальними. Обломовщина – це апатія, апатія покірна, […]...
33. Революція або еволюція? Нове в методиці розвитку мовлення учнів Сучасна методика розвитку мовлення учнів як особлива область методики навчання російській мові перебуває на якісно новому етапі свого розвитку. По-перше, вона синтезує дані культурологии, філософії, логіки, дидактики, психології, фізіології, психолінгвістики, соціолінгвістики, етнолингвистики й інших наукових дисциплін, що вивчають мову, мовлення, мовну діяльність. Необхідність змін у змісті й технології методики розвитку мовлення диктують такі фундаментальні лінгвістичні новації, як язикова особистість і когнітивна лінгвістика По-друге, зміст методики розвитку мовлення, її мети й […]...
34. Моральна, ідейна й художня значимість поеми А. Ахматовій “Реквієм” Між 1935 і 1940 роками створювався “Реквієм”, опублікований лише через піввіку, в 1987 році, і отражающий особисту трагедію Ганни Ахматовій – долю її і її сина Лева Миколайовича Гумилева, незаконале репресованого й присудженого до страти, заміненої згодом таборами. “Реквієм” став меморіалом всім жертвам сталінської тиранії. “У страшні роки ежовщини, – писала Ахматова, – я провела сімнадцять місяців у тюремних чергах”. Звідси – “сімнадцять місяців кричу, кличу тебе додому…” І впало […]...
35. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Всі ми родом з дитинства. Від того, який світ і які люди оточують нас на початку життя, залежить наше духовне багатство чи бідність, моральна краса чи потворність. Саме про своє дитинство згадує Олександр Довженко, змальовуючи образи “Зачарованої Десни”. Звідти прийшли і чарівна краса пейзажів, на тлі яких ми бачимо фізично і морально красивих людей. Лірично, схвильовано, з теплим гумором розповідає письменник про природу й людей, як про єдине ціле. “Жили […]...
36. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” І “Краса врятує світ”. Якби ця думка потребувала доведень, то найпереконливішим з них була би кіноповість Олександра Довженка “Зачарована Десна”. Бо все у цьому творі дихає неперевершеною красою. Спогади дитинства, які лягли в основу кіноповісті, створюють дивовижний світ людей, народжених для праці і любові. Образи їх, опоетизовані і піднесені, гармоніюють з образом прекрасної землі, на якій вони живуть. Кожна постать описана з дитячою безпосередністю і м’яким добрим гумором. Тут тобі […]...
37. Моральна оцінка “розкопаного” історичного минулого України у поемі “Великий льох” Поема-містерія Т. Г. Шевченка “Великий льох” в історичному і філософському планах – центральний твір у “Кобзарі”, бо в ній розглянуто проблеми політичної свідомості, її втрати, що призвело нас до втрати державності, до національного поневолення, а це питання всіх питань. Твір написаний 1845 року. Поштовхом до його написання став один із епізоді! історії культури України – проведення археологічних розкопок російськими вченими із залученням наглядачів-поліцейських. “Великий льох” формально не належить до драматургії […]...
38. Еволюція творчої манери Панаса Мирного Для того, щоб удосконалюватись, розвиватись, виокремлюватись із ряду митців, письменнику чи поету потрібно обов’язково еволюціонувати в манері свого письма. Пізніше літературознавці будуть визначати феномен того чи іншого письменника, і обов’язково зазначать його нововведення і охоплення нових просторів творчості. Панас Мирний – це унікальна особистість, яка відчула всі лани творчої діяльності, адже він спробував і малу прозову творчість, і психологічні романи великого об’єму, і драматургію, і поезію, і навіть переклади і […]...
39. Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після семінарії він повинен був обирати: кохана дівчина і попівська ряса чи академія і наука? Руданський вибрав друге і поїхав. А […]...
40. Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється у романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...