Уперше я прочитала роман “Герой нашого часу” давно, коли ще майже нічого не знала про Лєрмонтова і не читала його віршів. Тому знайомство з Печоріним стало для мене поштовхом до вивчення творчості поета. Стан, у якому я перебувала після першого прочитання “Героя нашого часу”, важко передати.
Я погано розуміла думки і вчинки героїв, майже не запам’ятала сюжет роману. Я просто відкрила для себе дивний світ – поки що не дуже мені зрозумілий. І він захопив мене цілком. Світ Лєрмонтова здавався нескінченним: йдеш усе далі, і відкриваються нові, небачені обрії.
Цей світ я бачила очима Печоріна, відчувала його душею. Ніхто з героїв раніше прочитаних книг не був мені такий близький, не захоплював мене так. Полюбила я Печоріна, як живу людину.
Я любила Віру, Мері, Вернера так, як любив їх Печорін. Нехтувала світом Печоріна через його презирство. Я ні в чому його не звинувачувала, тому що розуміла і тому що любила його таким, яким він був: із усіма помилками, вадами і недоліками. Моя любов всотала в себе всю гіркоту, досаду, муку Печоріна, і вони стали моїми.
Я страждала, тому що страждав він. Але епоху Печоріна я відчувала по-своєму, з висоти своєї епохи: те, що викликало в Печоріна лише нудьгу і холодне презирство, будило в мені гнів і обурення. Тому що я нічим не могла допомогти Печоріну, цей гнів часом переходив у розпач.
Це моє перше враження від Печоріна не тьмяніє з роками. Моє ставлення до нього збереглося. Воно тільки поглиблювалося, з кожним прочитанням з’являлися нові відтінки в сприйнятті образу. Поступово мені стали зрозумілішими думки Печоріна, яснішими його вчинки і стосунки з іншими героями роману.
Якщо раніше роман справляв враження в основному на почуття, то зараз він дав багату поживу для розуму.
Я боялася часу, коли роман доведеться вивчати в школі. Вважаю, що про Печоріна не можна говорити вголос, обговорювати його вчинки, звинувачувати або виправдовувати. Боялася, що поезія загине від брутального вторгнення прозаїчних нудних розборів. “Герой нашого часу” – щоденник, відверта сповідь людини перед самою собою.
Тому, вважала я, роман, як будь-який щоденник, не можна читати вголос.
Але виявилося, що “Герой нашого часу” не тільки не збляк, а й заблищав новими фарбами, у ньому з’явилося те, чого не помічалося раніше. Він – як людина: чим більше довідуєшся про нього, тим сильніше любиш і тим краще розумієш. Я всерйоз замислилася над філософськими роздумами Печоріна, у яких підбився його внутрішній світ, над його тонким сприйняттям природи, людей. Зараз я, як і раніше, люблю Печоріна, але тепер це більш глибоке почуття. Тому що тепер я бачу в образі Печоріна риси самого Лєрмонтова.
Читаючи роман, чую музику його віршів. Я зрозуміла, що поезія Лєрмонтова, він сам і його герой зв’язані невидимими нитками.
Моя думка про Печоріна не остаточна. Він залишився для мене загадкою, яку можна розгадувати вічно. Усьому є межа, безмежна лише людська жага пізнання, і я упевнена, що моє пізнавання Печоріна ніколи не скінчиться.





Related posts:
- У чому причина трагедії Печоріна? Твір по роману”Герой нашого часу” Творчості Лєрмонтова притаманні дві основні риси – це сум та іронія. Причому ці дві риси переплітаються, взаємодіють і доповнюють одна одну. Мене вражає, як Лєрмонтов у деяких творах про кохання пише з неповторною іронією, а про світле і ніби позитивне – з невимовним сумом. Ця особливість творчості Лєрмонтова відобразилась і в його романі “Герой нашого часу”. Я не можу стверджувати, що знаю життєвий шлях Лєрмонтова. Адже ми не можемо дізнатися […]...
- Печорін – “молодший брат Онєгіна” І. “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова – перший реалістичний психологічний роман, написаний прозою. ІІ. Печорін – “молодший брат Онєгіна”. 1. У чому схожість між Печоріним і Онєгіним? . 2. Печорін і Онєгін – кожен з них людина свого часу. 3. Природна обдарованість Печоріна. 4. Протиріччя характеру Печоріна ; найстрашніші суперечності: “неосяжні сили душі” – і дрібні, неварті Печоріна вчинки ІІІ. Хто винний у тому, що Печорін перетворився на “розумну […]...
- Дайте характеристику образу Печоріна у романі Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Образ “героя нашого часу”, Григорія Печоріна – це образ “зайвої” людини в суспільстві. Зовні Печорін – здоровий, фізично розвинутий, привабливий чоловік, офіцер, до того ж гострого розуму та добре освічений. Це сильна особистість: активна, цілеспрямована, палка, хоробра та відважна. Печорін вольова натура, у внутрішньому світі якої постійно відбувається робота, розвиток. І все одно сам Михайло Лєрмонтов у передмові до роману назвав Печоріна настількі дурною людиною, що в існування такої важко […]...
- Твір на тему “Герой нашого часу: образ Печоріна” Прочитавши роман Михайла Лермонтова “Герой нашого часу”, я спочатку здивувався. Чому автор у заголовку назвав Григорія Печоріна героєм? Чесно кажучи, зовсім він не герой. Ніяких героїчних вчинків він не здійснював. Так, Печорін хоробрий, але з цього мало користі для інших, та й для нього самого. Убив на дуелі друга, викрав, а потім розлюбив дівчину Белу, затримав вбивцю. Печорін виявив багато сміливості, але героєм його не назвеш. Потім я зрозумів, що […]...
- Тяжкий дух скептицизму Печоріна Твір За романом М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”. Роман “Герой нашого часу” був написаний у 1838-1840 роках. Це була епоха найжорстокішої політичної реакції, шо наступила в країні після поразки виступу декабристів. У своєму творі автор подав у образі Печоріна, головного героя роману, типовий характер 30-х років XІX століття. Реалістично змальовуючи свого героя з усіма його протиріччями і “вадами”, письменник у той же час наділяє його задатками справді героїчної особистості, […]...
- Трагедія Печоріна Герой нашого часу представляє собою кілька рамок, вкладених в одну велику раму, яка складається в назві роману і єдності героїв. В. Бєлінський Кожен літературний герой – завжди улюблене творіння автора. Будь-який письменник вкладає у свого героя частинку своєї душі, свої погляди, переконання, ідеали. І кожен літературний герой незмінно несе в собі риси своєї епохи і свого оточення: живе згідно із собі подібними або виділяється із загальноприйнятих схем соціальної поведінки. Так, […]...
- Розкриття характеру Печоріна через композицію роману ТвІр “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова. “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, але вона не вміє знайти гідне застосування своїм “неосяжним силам”. Лєрмонтов не просто показує героя, він пояснює й обгрунтовує його […]...
- Роль композиції роману “Герой нашого часу” у розкритті характеру Печоріна Не відомо, що б міг створити видатний російський поет М. Ю. Лермонтов, якщо прожив би хоч трішечки більше, ніж відвела йому доля. Адже в двадцять п’ять років він зумів не лише створити образ героя свого часу, спираючись на життєві враження, а й зробив при цьому глибокий аналіз усієї російської дійсності. Так з’явився у світовій літературі образ Печоріна – передової людини тридцятих років дев’ятнадцятого століття. Цей образ виник не на порожньому […]...
- Образ Печоріна у романі Лєрмонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, вийшовши у Світло, викликав суперечливі судження серед читачів. Образ Печоріна був для них незвичний. У передмові Лєрмонтов дає своє пояснення цьому: “Отчий же цей характер… не знаходить у вас пощади? Уже чи не тому, що в ньому більше правди, ніж би ви того бажали? “, Такою передмовою Лєрмонтов сам указав на реалістичний підхід до головної проблеми своєї творчості – проблемі особистості й суспільства. Визнаючи провину суспільства […]...
- Образ Печоріна у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не ховається від небезпеки, а сміливо дивиться вперед і йде назустріч бурям і тривогам, щоб знайти своє справжнє призначення, зіграти свою роль у житті і заповнити душевну порожнечу хоча б діяльністю без певної мети. “Герою нашого часу” – наче портрет,, але не однієї людини: це портрет, складений з недоліків усього нашого покоління, в повному їх розвитку. Авторові “просто весело було малювати сучасну […]...
- Складність і суперечливість характеру Печоріна Увага до внутрішнього свічу особистості, вольовий характер головного героя, роздуми автора та його героїв про моральні питання, несподівані повороти сюжету – усе це приваблює нас у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. У передмові до роману автор характеризує цього героя як “портрет, створений з пороків усього нашого суспільства у повному їхньому розвитку, проте письменник разом з тим сподівається, що вдумливий читач усе-таки відшукає виправдання тим вчинкам, у яких досі […]...
- Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
- Образ Печоріна у романі Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не відвертається від небезпеки, а навпаки, іде назустріч бурям та тривогам, щоб знайти собі діло і заповнити неосяжну порожнечу свого духу, хоча б і діяльністю без певної мети. Його байдужість та іронія – більшою мірою світська звичка, ніж риса характеру. “Нема у світі людини, – каже він, – над якою минуле дістало б таку владу, як наді мною. Усяке нагадування про печаль […]...
- У чому трагедія Печоріна? Жорстокий час робить жорстокими людей. Доказ цьому – головний герой роману Лєрмонтова “Герой нашого часу” Григорій Печорін, у якому автор відтворив, за його словами, “портрет, але не однієї особи: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному їхньому розвитку”. Печорін – це образ дворянина 30-х років, епохи “похмурого десятиліття”, миколаївської реакції, що наступила слідом за поразкою повстання декабристів, коли переслідувалася будь-яка вільна думка й придушувалося всяке живе почуття. […]...
- Образ Печоріна у романі “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не ховається від небезпеки, а сміливо дивиться вперед і йде назустріч бурям і тривогам, щоб знайти своє справжнє призначення, зіграти свою роль у житті і заповнити душевну порожнечу хоча б діяльністю без певної мети. “Герою нашого часу” – наче портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з недоліків усього нашого покоління, в повному їх розвитку. Авторові “просто весело було малювати сучасну […]...
- Сюжет і композиція роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” І. Історія створення роману. . Але в 1820 році “Герой нашого часу” вийшов у світ. Повісті, що ввійшли до нього, зв’язані єдиною композицією і сюжетом. Головна проблема роману – особистість і час.) ІІ. Перший у російській літературі психологічний роман. 1. Хронологія подій. – “Княжна Мері” – “Бела” – “Фаталіст” – “Максим Максимич” . Повертаючись із Персії, Печорін умирає. Про це – у передмові до “Журналу Печоріна”.) 2. Способи розкриття психологічно […]...
- Перше ліричні вірші Лєрмонтова Перший ліричний вірш “Елегія” починає собою тему розчарування, що виражається в ряді Віршів і досягає своєї кульмінації у вірші “Монолог”. Цьому добутку приділена особлива увага. Воно займає всю сторінку, від верху до низу, і закінчується віньєткою. Видно, що Лєрмонтов надає йому велике значення. У вірші “Монолог” розчарованість виходить із особистого плану й здобуває суспільне звучання, як крик покоління, приреченого на бездіяльність: До чого глибокі познанья, спрага слави, Талант і палка […]...
- Печорін і Грушницький герої роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” І. Композиційна й ідейна роль образу Грушницького у романі. ІІ. Грушницький – пародія на Печоріна. 1. Система поглядів, що визначає поведінку героїв. – обмеженість Грушницького ; справжнє розчарування в житті в Печоріна – гра, модна маска в Грушницького; зневага Печоріна до умовностей світу – прагнення Грушницького ввійти в аристократичне коло; невдоволення Печоріна самим собою – самовдоволення Грушницького; самовладання, витримка, холоднокровність Печоріна – гарячковість і нестримність Грушницького; справжній ліризм, поетичність натури […]...
- “Поети це біографи народу, а в нього біографія тяжка” Кожен народ має нагальну потребу у власній історії. Тобто не в тому, щоб ця історія була, а в тому, щоб історія була осмислена, була відома кожному громадянину та вшанована ним, щоб вона була, зрештою, описана десь, як кажуть, “без купюр”… Глибоке розуміння цієї потреби описала Ліна Костенко, поетично сформулювавши його у романі в віршах “Маруся Чурай”: Усе чомусь щось пишуть на догоду Та чечевиці хочуть, як Ісав. А хто напише […]...
- Печорін і Грушницький І. Конфлікт Печоріна і Грушницького – один з головних у романі. ІІ. Грушницький – пародія на Печоріна. 1. Розум Печоріна й обмеженість Грушницького. 2. Розчарування в житті Печоріна, його невдоволення собою – гра в розчарованість і самовдоволення Грушницького. ІІІ. Взаємини Печоріна і Грушницького. . Печорін бачить у Грушницькому гірше втілення рис, з якими бореться сам. Взаємна ворожнеча призводить до того, що існувати разом вони не можуть. Відбувається трагічна розв’язка.) ІV. […]...
- Перше знайомство з Ліною Костенко Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Як сталося, що така духовно красива людина не прийшла у школу, в душі дітей значно раніше? Яка спорідненість душі і думок з таким вже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці одягнене в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, примушує читача задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до вирішення їх. Викликає повагу до поетеси те, що […]...
- Печорін герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – одне з найбільших художніх відкриттів російської літератури.. На думку Лєрмонтова, “це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному […]...
- Перше кохання. Твір міркування з елементами розповіді Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: “Любов – про неї не сперечаються. Вона є”. З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але нічне питання, що таке любов, не дає спокою людям. Як її знайти, розпізнати, не помилитися? Мої знання про неї вичитані із статей, книг. Психологи иивчають феномен любові, шукають “формулу любові”, намагаються скласти тест, по якому можна визначити любов, розгадати її таємниці. Успіхи в такому вивченні дуже розпливчаті. Створили […]...
- Мої враження від перших розділів роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін – найдорожче, що є в Росії, саме рідне і близьке для кожного з нас; нам важко говорити про нього спокійно, об’єктивно, без захвату. Творчість цього богопоета незвичайно різноманітно, як саме життя. Любов, ненависть, сенс буття, прагнення до свободи, посмертна слава, муки творчості – все це стає об’єктом поетичного дослідження. О. С. Пушкін подарував нам реалістичний роман у віршах “Євгеній Онєгін”. Це твір, в якому “відбився століття” і сучасна людина. […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом сокири, з дивними нявками, з веселим і підступним чугайстром, з арідником, щезниками… Це ж М. […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві на другий план, а на перше місце виступала сама епоха, що передувала 1812 рокові, та, […]...
- Моє враження від оповідання “Воля до життя” Оповідання про війну О. П. Довженка – це великої сили твори, які в ті грізні роки допомагали людям вистояти і перемогти. Багато з них про реальних людей і невигадані події, бо письменник сам пройшов дорогами війни. Мене дуже вразило оповідання “Воля до життя”. А слова: “Є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини” примусили й мене замислитися над своєю волею і вчинками. Я […]...
- Думка про рідну домівку у романі М. О. Шолохова “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильна диву. Цей роман воістину став шедевром століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, дійсне і майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У романі Шолохов зобразив боротьбу двох цілковито різних сил: донського козацтва і Червоної армії. “Мелеховське подвір’я – на самому краї хутора”, – так починається роман-епопея і протягом усієї епопеї Шолохов буде розповідати нам про мешканців цього подвір’я. […]...
- ПЕРШЕ КОХАННЯ ШЕВЧЕНКА Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Так писав Шевченко вже на засланні в далекому, дикому Косаралі, пригадуючи з далекого дитинства свою Дружбу з одноліткою Оксаною. Мати поета померла, коли йому пішов десятий рік, а вона, як ми бачимо, була ще свідком початку дружби сина з сусідською дочкою Осиротіле, “обідране, трохи не голе”, вбоге дитя часто переживало тяжкі хвилини: […]...
- Мої враження від Москви Мої враження від Москви Давно тебе не бачила. Але дуже хотілося б з тобою поспілкуватися. Так багато вражень, життя нестримно несе мене своїми потоками, але мені вдається вправно керувати течією. Знаєш, я ніколи не жалкую, що витратила тоді гроші на поїдку до Москви. Яке чудове і водночас незвичне місто, занадто велике, щоб його можна було охопити та зрозуміти, воно живе своїм життям. Звісно, шо на нас, таких як усі, що […]...
- Моє враження від новели Рея Бредбері “Посмішка” Коли я читаю новели Рея Бредбері, у мене виникає якесь тяжке відчуття. Він спонукає мене замислюватися над багатьма проблемами нашого земного існування і майбутнім планети Земля та її “хазяїв”. Письменник, намагаючись уявити майбутнє планети людей, настроєний дуже песимістично. Людство, з точки зору Бредбері, само собі вкорочує життя, гублячи свій дім, руйнуючи красу Землі, маленького куточку Всесвіту, створеного Богом для щастя людини. Поринаючи з перших рядків в зміст новели, відчуваєш жах. […]...
- Твір до ЗНО “Боїться презирства лише той, хто на нього заслуговує” Усі ми різні. Хтось йде по життю, гордо розгорнувши крила, обираючи складний шлях мужності, благородства та честі. Хтось, поступившись своїм слабкостям, борсається у хвилях страху, сорому та презирства. Треба зазначити, що почуття презирства, а саме його остраху – це є внутрішнє відчуття самої людини, коли вона підсвідомо, а іноді й свідомо розуміє, що йде не тим шляхом, що її вчинки є ганебними та вступають у протиріччя із суспільними морально-етичними нормами. […]...
- Головна думка твору “Інститутка” Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Повість “Інститутка” була першим прозовим твором в українській літературі, де показано непримиренність між кріпаками та кріпосниками, засуджувалось кріпосництво як велике соціальне зло. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків. Особливого значення набуває знання письменницею мови усіх прошарків суспільства. Мовностилістичні засоби творів мають багато фольклорних елементів Своє ставлення до героїв повісті автор передає […]...
- За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід? ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину – розбійника Василя Гнидку. Роман, в якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 році в Женеві. При перевиданні в Росії автори дали йому назву “Пропаща сила”. Головний герой твору […]...
- “Думка народна” в романі “Війна і мир” У романі-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой змалював епоху, що передувала 1812 рокові. Це велична епопея народних звитяг і слави, не втративши й рис сімейної хроніки. Творчо вивчаючи добу, Толстой зрозумів, якими були провідні рушійні сили в героїчних подіях цього уславленого людьми й подіями часу. Головним героєм у романі є російський народ, який захищав рідну землю від вторгнення Наполеона та його армії. Із правдивістю історика Л. М. Толстой показав, […]...
- Мої враження від роману Власа Санчука “Марія” Письменник-реаліст, аналітик неспокійної, навіть апокаліптичної доби, Улас Самчук створив широку панораму життя українців у XX столітті. Він у традиційній оповідній манері спромігся наиправдивіше з усіх прозаїків, що писали про українське село, показати життя, побут, працю, боротьбу селянства, його внутрішній духовний світ. Особливо показовим у цьому плані є його роман-хроніка “Марія”. Коли писався цей твір – у 1932-1933-ті роки – в Україні лютував голод, штучно створений з метою винищення селянства, тих […]...
- Дайте характеристику жіночім персонажам роману Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Образи жінок у романі “Герой нашого часу” грають велику роль у розкритті характеру головного героя – Печоріна. Адже найтонші грані його душі, його вади та позитивні сторони найяскравіше можна побачити, коли герой взаємодіє з жінками, в яких закоханий, чи які закохані у нього. Найяскравіший жіночий персонаж “Героя нашого часу” – це Бела. Вона прекрасна донька гірського князя, викрадена Печоріним. Бела дикунка, неосвічена. Проте вона – уособлення гордості та почуття власної […]...
- Мої враження від роману Вальтера Скотта “Айвенго” “Айвенго” – це історичний роман. Але вивчати по ньому історію, мабуть, не слід. Цей роман є відтворенням пам’яті про події, а не самих подій. А спогади завжди якоюсь мірою викривлені. І з цим нічого не вдієш. Через те навіть справжні історичні особи не такі, як були. Король Річард або його брат, наприклад. Перекривлені авторською волею і легендарні герої Робін Гуд та його весела компанія. А про тих, хто створений авторською […]...
- Коли прийшла Твардовскому думка написати поему “Василь Теркин”? За словами самого автора, це трапилося навесні 1942 року, коли, приїхавши на якийсь строк у Москву, він, заглянувши у свої зошити, вирішив “пожвавити” старого героя. Однак це аж ніяк не означало механічного рішення вже колись поставленого завдання: “Глибина всенародно-історичного подвигу у Вітчизняній війні, – відзначив поет, – з першого дня відрізняла її від яких би те не було інших війн і тим більше військових кампаній”. Рішення, по зауваженню А. Туркова, […]...
- Печорін як “герой нашого часу” у романі Михайла Лєрмонтова В основу психологічного портрета Печоріна Лєрмонтовим покладена “теорія пристрастей, коли душевні сили, якщо не знайдуть позитивного виходу, псують хорошу природу людини. Герой викликає в читача бажання замислитися над проблемою: що таке людина, що рухає нею, чи може вона відповідати 351 вчинки, а чи може діяти якось інакше. За словами Лєрмонтова, Печорін – портрет, “який малювався з хиб цілого покоління, якому довелося жити в умовах “жорстокого століття”. Письменник багато уваги приділяє […]...
Categories: Твори з літератури