“Митець і в калюжах повинен бачиш зорі…”

Related posts:

1. Твір про війну по романі Васильєва “А зорі тут тихі…” Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний порядок речей. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не змінював голову перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Велика Вітчизняна війна, що затяглася на п’ять довгого років, стала теперішньою катастрофою для багатьох народів і країн, а для Росії особливо. Фашисти переступили закони людські, тому виявилися самі поза всякими законами. […]...
2. Найголовніше бачиш тільки серцем Найголовніше бачиш тільки серцем От мій секрет, він дуже простий: проникливе одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. А. де Сент-Екзюпері Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері був пілотом, літав над Південною Америкою, над Кордильєрами, над Сахарою, прокладав нові траси, розбивався, приходив на допомогу товаришам. Він звик дивитися на нашу Землю зверху, з висоти. Можливо, саме це допомогло йому побачити в ній Планету людей і зрозуміти, що кожна людина – це […]...
3. Головне бачиш тільки серцем “Маленький принц” – неперевершений гімн світосприйманню дитини, яка є справжнім чарівником і володарем життя. Дійсно, дорослі забувають і втрачають з часом гостроту сприйняття навколишнього світу і чистоту вражень від того, що відбувається. їх фантазія затиснута в суворі рамки і вкрита крижаною цинічністю. І лише дитина здатна на безпосереднє сприйняття світу і на творення власного. Деякі дорослі іноді зустрічаються зі своїм дитинством. Так трапилося й у творі Антуана де Сент-Екзюпері. Герой, […]...
4. Проблема “митець і народ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Найсильніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабко розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, […]...
5. Яким повинен бути президент? Яким повинен бути президент? Україна… І перед нами постає безліч найрізноманітніших образів. Хто згадує безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо; перед кимось постають прекрасна Либідь, безстрашний Святослав, відчайдушний Іван Сірко; комусь вчуваються пісні Марусі Чурай; хтось згадує рядки Т. Шевченка… Все це – образи нашої України, її найцінніші надбання. Кожна держава має свою історію, культуру, територію, мову, патріотично налаштований народ, сталу економіку. Наша Україна усім цим володіє несповна. Вона […]...
6. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” Оповідання Бориса Грінченка “Олеся” переносить нас у той далекий і неспокійний час, коли український народ боровся проти монголо-татарської навали. Героїня оповідання Олеся – дівчинка років шістнадцяти. Поруч із названим братиком Михайликом, затамувавши подих, слухала вона розповіді дідуся про страшних ворогів. Назавжди запали їй у серце слова діда про те, що “кожен чоловік повинен боронити від усякого ворога рідний край, не жаліючи свого життя”. Так і з Олесею сталося, коли прийшов […]...
7. Я хочу розповісти вам про книгу Васильєва “А зорі тут тихі” Усе далі йдуть у минуле події Великої Вітчизняної війни, але вони не стають історією. Книги про війну не сприймаються як історичні добутки. Чому? Військова проза сімдесятих-вісімдесятих років загострила істотні для життя сучасної людини проблеми: морального вибору, історичної пам’яті. У цих книгах відбуваються твердження тих моральних норм, без яких немає й “мирного життя”. “Від уміння жити гідно дуже багато чого залежить у наш тривожний час”, – уважає Б. Васильєв, один із […]...
8. Виклад повесті Васильєва “А зорі тут тихі” Шістдесят із зайвим років тому на російських людей раптово обрушилася страшна трагедія. Війна – це розруха, убогість, жорстокість, смерть. Війна – це тисячі знівечених, убитих, замучених у таборах людей, це мільйони покалічених доль Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово “герої” у нашім розумінні – це обов’язково боєць, солдат, словом, чоловік. В усіх на слуху імена: Жуків, Рокоссовский, Панфілов і багато інші, але […]...
9. “Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі” Новелістичний роман “Вершники” визнаний одним з кращих творів про громадянську війну. Він складається з восьми сюжетно і композиційно пов’язаних новел, у яких діють люди різних соціальних груп і професій: шахтарі, моряки, селяни, рибалки, сталевари. Баладою про подвиг можна назвати одну з новел цього роману “Лист у вічність”. В основі її – героїзм безіменного листоноші; мужність його постає перед нами в глибоко поетичному вираженні. Безіменний листоноша – образ прометеївської сили. Він […]...
10. Мігель де Сервантес Сааведра: людина і митець 1. Страдницька доля Сервантеса. 2. Дитячі роки. 3. Освіта. 4. Служба у мадридського кардинала Аквавіви. 5. Служба в іспанській гвардії. , коли об’єднані іспансько італійські сили розгромили турецький флот. Під час цієї битви Сервантес був тяжко поранений, цілий рік лікувався, але його ліва рука залишилася паралі­зованою назавжди. Після лікування він бере участь у морській битві поблизу Наварина, потім у складі експедиційного корпусу вирушає до Північної Африки для укріплення фортець. 1573 […]...
11. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає Олесі про страшних ворогів. Поруч із названим братом Михайликом сидить зблідла […]...
12. А зорі тут тихі Борис Васильєв – прославлений письменник, у минулому учасник Великої Вітчизняної війни. Він своїми очами бачив жорстокість і жахи війни, не понаслышке знає те, про що потім, у мирне пора, вирішив розповісти своїм читачам. Його кращі добутки, на мій погляд, “У списках не значився” і “А зорі отут тихі”. За останнє пора багато написана талановит і правдивого, але повести Б. Васильєва не загубилися у всьому різноманітті військової тематики. Це в першу […]...
13. Проблема “митець і народ” у романі “Маруся Чурай” Найсильніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабко розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, […]...
14. Митець і суспільство в новелі “Іntermezzo” У 1908 році світ отримав нову роботу видатного українського письменника Михайла Коцюбинського з доволі цікавою назвою “Іntermezzo”. Чому страшенно стомлений службою, активною громадською роботою митець пише твір, де основними героями стають сили природи, птахи, почуття? Мабуть, через те, що людина, як стверджував Коцюбинський, – дитя природи і боляче переживає порушення зв’язків з нею. Отож, щоб відновити свої сили для праці, виїжджає письменник на відпочинок, де читатиме “велику книгу природи” і […]...
15. Твір Кожен повинен боронити рідний край Кожен повинен боронити рідний край Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. Частенько Данило розповідав дітям, як знайшов їх серед трупів біля […]...
16. Митець і суспільство як центральна проблема роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” є перлиною української літератури ХХ століття. Центральною філософською проблемою твору є проблема митця й суспільства. Головна героїня – Маруся Чурай. Це людина, наділена геніальним піснетворчим даром, що означає надзвичайно тонку і багато в чому специфічну, не таку, як в інших, духовну організацію. Ліна Костенко аналізує у своєму романі психологію творчості Марусі Чурай, її стосунки із суспільством. Учені, які досліджують психологічні особливості художньо талановитих людей, […]...
17. Героїзм народів у Другій світовій війні І. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. ІІ. Образи мужніх сміливих піхотинців. 1. Возвеличення рядового українця. 2. Високий гуманізм і повага до інших народів. 3. Мужність і сміливість героїв Олеся Гончара. 4. Вірність Вітчизні. ІІІ. “Солдати справедливої армії”....
18. Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. . Вибір свого шляху. Мрія про власну обраність. Протест проти існуючого стану.) ІІ. Розвиток і втілення теорії у романі. 1. Причини виникнення “ідеї” Раскольникова. 2. Скоєний злочин. 3. “Двійники” Раскольникова. ІІІ. Можливий вихід....
19. Зображення війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
20. Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
21. Олександр Довженко Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. в місті Сосниця на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Сосницькій початковій “школі, пізніше – в Глухівському вчительському інституті. У серпні 1917 р. прибув до Києва на посаду вчителя Київської вищепочаткової школи та водночас подав документи на право бути вільним слухачем економічного відділу київського комерційного інституту. Тим часом почалася громадянська війна, у якій О. Довженко брав найактивнішу участь на боці Центральної Ради […]...
22. Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр Довженко. Геній від Бога і від батька-матері. Митець, вихований природою і людьми праці, добрими й […]...
23. Іронічне ставлення до суспільства у творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер” І. Іронія та її форми у художньому тексті. ІІ. Іронія у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. Герої Гофмана як засіб показати філістерське суспільство. Центральна метафора твору як спосіб іронічного висвітлення влади золо­та. Гра у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. Глузування з реальних персонажей, які уособлюють окремі риси суспіль­ства. Гіперболічність у зображенні героїв твору. Жарт у казці. Сміх із вад суспільства у творі Гофмана. ІІІ. Іронія як спосіб виявлення поганих рис характеру і […]...
24. Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий І. Літературна дискусія 1925-1928 років і погляди М. Хвильового на розвиток української літератури. ІІ. Митці слова про розвиток пожовтневої літератури. 1. Літературні угруповання в Україні 20-х років XX століття. 2. Літературні принципи Миколи Хвильового. ІІІ. Доля М. Хвильового – трагедія знівечених ідеалів....
25. Доля народу крізь призму авторського бачення в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Олександр Довженко – самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Його режисерська майстерність особливо яскраво виявилася в кіноповістях, яким притаманне поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, реалістичних подробиць з узагальнено-символічними образами, епічної розповіді та “вогняної патетики”.”Україна в огні” – це крик болю, це перше, гостре, вразливе сприймання фашистської навали. Довженко створив єдину натхненну книгу про народ, його героїчний подвиг, його страждання й трагедії, його перемогу. […]...
26. “Пісня про Роланда” як зразок середньовічного героїчного епосу Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про мого Сіда”, і слов’янського “Слово о полку Ігоревім”. У “Пісні про Роланда” розповідається про похід […]...
27. Шляхетний лицар Роланд і зрадник Ганелон Шляхетний лицар Роланд і зрадник Ганелон І. Історична основа “Пісні про Роланда”. П. Роланд – один із найулюбленіших героїв середньовічних сказань та легенд. 1. Героїзм та мужність Роланда. 2. Роланд – вірний товариш. 3. Самовіддана любов до батьківщини. ІІІ. Зрадник Ганелон. 1. Підступність Ганелонова. 2. Ненависть Ганелона до Роланда. 3. Суд над Ганелоном. ІV. Середньовічний співак Турольд у “Пісні про Роланда” прославляє шляхетного лицаря Роланда і засуджує зрадника Ганелона....
28. Провідні теми поезій Марніяна Шашкевича Лірична творчість М. Шашкевича. 1. Розповідь про національно-визвольну боротьбу українців у поезії “О На­ливайку”. 2. Зв’язок поезії з фольклорними піснями. 3. Змалювання реальних фактів у поезії “Хмельницького обступлення Льво­ва”. 4. Любов до рідної мови в поезіях Шашкевича. 5. Алегоричний зміст “Веснівки”....
29. О. Довженко “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і незламність цих, без перебільшення, велетнів духу, їхня здатність не ламатися і не зраджувати свій народ […]...
30. Велиний і чарівний світ дитинства Олександр Довженко – непересічна особистість в українській літературі та культурі в цілому. З-під його пера вийшло багато довершених прозових творів, до того ж Олександр Довженко був видатним кінематографістом, який зробив вагомий внесок у розвиток кіномистецтва в Україні. Олександр Довженко залишив нащадкам оповідання та повісті про війну, які реалістично оповідають нам про трагічні події того часу; щоденник, що є правдивим свідченням епохи. Одним з найкращих творів письменника є повість “Зачарована Десна”, […]...
31. “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику розкривався повністю.. Дійсність життя була багатшою і страшнішою за всяку уяву. “Книги і кінофільми про […]...
32. Краса народної пісні ІV вapіaнт Глибоко пізнати історію кожного народу, зрозуміти душу людини допомагає народна пісня. “Хто не зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивими і ніжними, сильними і хоробрими?” – писав про українську пісню великий митець О. Довженко. Людина завжди прагнула до створення якоїсь системи передання досвіду від старшого покоління. Tакою системою стала усна народна творчість, у якій висвітлювалася вся історія роду, усі […]...
33. Довженко – кінорежисер Олександр Довженко – самобутній новатор у кіномистецтві і в літературі – є визначним явищем в історії української літератури. Будучи водночас і режисером, і письменником, він мав серце полум’яного патріота своєї землі. Олександр Довженко робив для газети шаржі, карикатури, малював, але це вже його не задовольняло. Почав думати про “молоде мистецтво” – кіно. І так, як від природи він був сатириком, дивлячись фільми, подумки вказував на недоліки режисера у певних сценах. […]...
34. Художнє відтворення голодомору 1933 року 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору....
35. Сучасне прочитання лірики І. Франка Про творчість І. Франка написано так багато, що, здається, годі було б і намагатися щось додавати. Це так, але кожне нове покоління має право на своє прочитання класики. Інакше класика б уже давно не була нікому потрібна. Що ж передусім привертає увагу, коли читаєш вірші І. Франка? Неоднозначність мислення, постійна наявність другого змістового плану. Зокрема, знаменитий “Гімн” завжди тлумачили як заклик до революційних дій знедоленого народу. Може, й це правильно. […]...
36. Складнощі долі Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої і сміються, і навіть регочуть до нестями. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер самотнім дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У таких випадках приходять сумні думки […]...
37. Теорія літератури: Ліричний відступ Ліричний відступ – особливість композиції у літературно-художньому творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями. Ліричні відступи мають на меті допомогти читачеві усвідомити ідейний зміст літературного твору, а також своїми філософськими узагальненнями життєво важливих явищ сприяють осмисленню сутнісних основ буття, соціально-історичних і морально-етичних проблем. Так, у “Мертвих душах” М. Гоголь неодноразово відступає від […]...
38. “Щоденник” Довженка – зірець власних дум та переживань письменника “Щоденник” – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщують роздуми митця більше ніж за десятиліття і розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншото – самостійним літературним твором. Усі думки і помисли О.. Довженка, висловлені у “Щоденнику”, глибокі і сповнені філософського осмислення сучасного і майбутнього України, співчуттям до народу у тяжкі для нього роки. Автор саркастично засуджує тоталітарну систему, яка […]...
39. Відповіді до теми: творчість О. Довженка Розкажіть про дитинство О. Довженка. О. Довженко народився 10 вересня 1894 року в селі Сосниці, на його околи­ці, що називалося В’юнище, на Чернігівщині в родині неписьменних селян. Тут минуло його нелегке босоноге дитинство. Батьки мали аж 14 дітей, із них вижило тільки двоє – Сашко і його сестра Поліна. Велика дружня родина майже ніколи не вилазила із злиднів, але тим особливо не журилась. “Ми сміялись в добрі і в горі”, […]...
40. Твір О. Довженка “Зачарована Десна’ – гімн красі й духовній насназі людини То лиш одне обличчя одиноке Довженка Олександра. Він, як міг, Людей виносив на плечах своїх, Із болями, із смутком, із пожаром, Із тюрмами вночі, із свистом куль, Із голодом, розлуками важкими. А. Малишко Кіноповість “Зачарована Десна” писалася Довженком “у стіл”, т – 5то без сподівання на надрукування, не для видавництва. Можливо, твір писався для себе, для насолоди згадкою про своє дитинство, для своїх найближчих друзів. Після стількох провалів, тиску, поневіряння […]...