Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”

Related posts:

1. Містичний зміст твору Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
2. Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить на брамах Цареграда, його бояться і йому заздрять вороги. Ні пращ, ні стріла, ні кинджал […]...
3. Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
4. Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” переносить читача у сиву давнину, в часи Київської Русі. В ті давні […]...
5. Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
6. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського князя Олега розповідає в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець. Після смерті князя Новгородського Рюрика князівством […]...
7. Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, що знаходилася на горі Щекавиці. Це і стало безпосереднім поштовхом для реалізації поетом свого художнього задуму. […]...
8. Твір по темі Пісня про віщого Олега У старих літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Цареград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір. Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, .уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. Наприклад, коли греки перекрили ланцюгами Босфорська протока, Олег поставив тури на колеса […]...
9. Твір: Пушкін О. С.: Пісня про віщого Олега У старих російських літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Царьград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. Наприклад, коли греки перекрили ланцюгами Босфорська протока, Олег поставив тури на […]...
10. Я повертаюсь у сиву давнину Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати мир зі всіма країнами. Про це ми дізнаємося від волхва. Які риси звичайної людини притаманні […]...
11. Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли той розвалився від старості. А смерть Геракла?.. А доля Едіпа?.. …Багато […]...
12. Веселі поради від Олега Чорногуза: сміх заради сміху чи привід замислитись над власною поведінкою? Цікаві метаморфози відбуваються, коли читаєш гуморески Олега Чорногуза. Спочатку захоплюєшся темою і з цікавістю спостерігаєш за розвитком подій, смі­ючись з поведінки героїв, а за мить раптом усвідомлюєш, що й тобі доводилось так чинити чи говорити тими самими фразами. Це наче поглянув на себе збоку: не такий вже ти й сам бездоганний. Виявляється, оточуючі зовсім не так, як тобі хотілося б, сприймають окремі твої слова або вчинки. Хочеш-не-хочеш, а змуше­ний замислитися […]...
13. Людина та її доля Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр Сергійович і до славної історії своєї країни, яку потім відтворював у своїх незабутніх художніх творах. […]...
14. Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег Ольжич. Символом такого бачення минулого за допомогою уяви є рінь. Побачивши “суху і сіру” рінь, ліричний герой твору, зімкнувши […]...
15. Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під Київ, сховав його в очереті біля Дніпра. Потім прийшов до міста, викликав із нього князів […]...
16. Як я розумію філософський зміст твору Е. Т. Гофман “Малюк Цахес на прізвисько Циннобер” Як зробити людину кращою, ніж вона є? Як допомогти слабкому, незграбному, якого дійсно ніхто не любить, піднятися на висоту, заслужити повагу? Де починається та де закінчується добра допомога, втручання “зверху” у чужу долю? На ці важливі запитання я намагаюсь відповісти для себе, читаючи “Малюка Цахеса” Гофмана. Зустрівши у лісі бідну жінку з дитиною, фея Розабельверде пожаліла малюка. Ще б пак! Дитина була не просто незграбна – вона нагадувала потвору за […]...
17. План-характеристика білого коня Шептала за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало” I Варіант. 1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання. 2. Суперечлива особу періоду “застою” в алегоричному образі коня. 3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті. 4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней? 5. Зміни у житті білого коня Шептала. 6. Чому Шептало втрачає своє “я”? 7. Виявляння твердості характеру Шептала. 8. Білий кінь Шептало на волі. 9. Повернення Шептала до стійбища. 10. Білий кінь […]...
18. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок, оповідання для дітей “Рудько”, публіцистичні статті, наукові дослідження з археології. Творчий стиль Ольжича як поета близький до поетики неокласицизму. Його найбільше цікавили образи минулих епох, […]...
19. Питання с відповідями До теми “Літературна балада” Поясніть, що таке балада? Слово “балада” походить від прованського “танцювати”. Балада – назва різних поетичних жанрів, які змінювалися протягом століть. У середньовічній поезії це народна танцювальна пісня любовного змісту з обов’язковим повтором-рефреном. Потім з балади зник рефрен, вона перестала бути танцювальною і перетворилася на пісню про благородне кохання. У XІX столітті балада вже являла собою сюжетну пісню з драматичним змістом. Що таке літературна балада? Балада – це сюжетна пісня з […]...
20. Художній зміст вірша О. С. Пушкіна “Зимовий вечір” Які ж підсумки пошуків художньої сенсу “Зимового вечора” Пушкіна, а точніше, його ідейно-логічного еквівалента? Опис композиції і просторовості вірші не тільки прокладає дорогу до сенсоутворювальним елементам на цих рівнях структури, але, головне, дозволяє побачити їх конфігурації, можливості вибору і комбінування для одержання тієї чи іншої інтерпретації. Попутно вдається підкреслити катарсичні, що дозволяють моменти сенсу, хоча вони у своїй специфіці відносяться більш до естетичної, а не до власне пізнавальної стороні, виходячи […]...
21. Зміст поеми “Пісня про Роланда” Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про мого Сіда”, і слов’янського “Слово о полку Ігоревім”. У “Пісні про Роланда” розповідається про похід […]...
22. Гуманістичний пафос твору Ч. Діккенса “Різдвяна пісня в прозі” 25 грудня ввечері над вулицями європейських міст задзвенять дзвони. Залунають пісні “Тиха ніч…” та подібні. Усі сядуть до святкової вечері, навіть ті, хто завжди лягав спати голодним. Так повинно бути на Різдво Христове, на згадку про те, що Святе Дитя народилося у стайні, бо для Нього не знайшлося місця серед поважних людей. На спомин про це у Святий вечір кожна людина повинна мати дах над головою і святкову страву. Про […]...
23. Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати тупиком, російське суспільство намагалося знайти вихід, опираючись на внутрішні ресурси. Дворянська й народна культура в Росії […]...
24. Зміст назви драматичного твору “Ляльковий дім” Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже всі ідеї і теми ХІХ століття. Славетний реформатор театру вперше ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднуються трагедія і комедія. Це поєднання надає твору Ібсена “Ляльковий дім” такого дивного відтінку, що ця п’єса вражає не одного її читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати нам у […]...
25. У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана Грозного підтверджується композиційною побудовою добутку У першій частині описується шумний бенкет в Івана Грозного, де […]...
26. У чому полягає гуманізм твору Лонгфелло “Пісня про Гайявату’? Для кожної людини важливо, щоб вона була щасливою. Щастя ж неможливо без миру. Це розуміли і розуміють всі. Ось і в творі Лонгфелло Гайявата – син Місяцевої дочки Венони і Західного Вітру, син смутку, – робить все для встановлення миру, спокою. У першому розділі “Люлька миру” Владика Життя Гітчі-Маніту скликає на віче вождів і воїнів усіх племен. І ось як Лонгфелло передає їхній настрій: Зупинилися при лузі Вої з зброєю […]...
27. Аналіз вірша Пушкіна “Я помню чудное мгновенье”. Форма і зміст У часи, коли монографічне опис ліричного тексту було ще не в моді, послання Пушкіна до А. П. Керн незмінно привертало увагу дослідників. Будучи загальновизнаним еталоном поетичного досконалості, воно служило і служить свого роду подразником, що викликає читачів на вчене ристалищі. Висока оцінка вірші довго залежала від біографічного коментаря, і лише поступово текст повертався до себе самого. Так, Н. Л. Степанов відводить відносинам Пушкіна і Анни Керн набагато більше місця, ніж […]...
28. Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому житті було багато випробувань. Ці люди теж були молодими, теж помилялися, але нам завжди казали мчится на чужих […]...
29. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. 2. Полеміка про право на вільне віросповідання. “ 3. Гурон і звичаї цивілізованого світу. 4. Тема розбіжності між релігійними конфесіями. 5. Думки Гурона про кохання і суспільство. 6. Гурон і влада. ІІІ. Вольтер – наш сучасник....
30. Містичний реалізм М. В. Гоголя: до проблеми філософсько-теологічної символіки Цикл повістей “Миргород” свідчив, зокрема, попри фантастичність подій і ситуацій як містичних, так і умовних, про перехід творчості і самого Гоголя, та й російської літератури загалом до реалізму. Хоча здебільшого реалізм Гоголя є закодованим реалізмом, проявляючись в авторських утопіях чи антиутопіях. Сама повість “Вій” більше тяжіє до “Вечорів на хуторі біля Диканьки” своїми фантазіями та містицизмом, однак і похмурості, і суму, і печалі тут значно більше, оскільки висловлюється біль за […]...
31. Зміст і форма художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Зміст і форма художнього твору ОБРАЗ – форма пізнання реальної дійсності в літературі та мистецтві. Для науки характерна інша форма – понятійна. На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет зображення постає в кон-кретно-чуттєвій формі. Образ – конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена за допомогою вимислу і має естетичне значення. Відтворюючи життя, письменник втілює свої ідеали в образи, […]...
32. Оповідання “Білий кінь Шептало”. Алегоричний вміст твору М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Оповідання “Білий кінь Шептало”. Алегоричний вміст твору Все оповідання “Білий кінь Шептало” можна вважати алегорією, зміст якої – зображення епохи тоталітарного режиму, яка знищувала у людей жагу до вільного життя. В центрі оповідання – білий кінь. Чому саме білий? Із слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. […]...
33. Містичний романтизм Гоголя Романтизм “Вечорів…” – це насамперед прояв глибокого інтересу до особливостей національного менталітету, духовності і самобутності української історії, народності художнього мислення, змалювання оригінальних характерівіндивідуумів, що визначало християнськофілософську концепцію людського буття. Містичний романтизм Гоголя, з витоків якого визначиться у подальшому фантастичний реалізм багатьох письменників XX віку, перекреслював ідилічні уявлення про Україну, що склалися у літературі на той час. Увага Гоголя зосередиться тут передусім на тих соціальноетичних, духовних, історичних проблемах, котрі не полишатимуть […]...
34. Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде в світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій ідеології зазвичай виправдана. Хто поділяє політичні переконання поета, завжди некритично стверджуватиме, що він геніальний, навіть […]...
35. Лицар української ідеї Лицар української ідеї Олег Ольжич – син відомого поета Олександра Олеся. Батько, ніби передчуваючи сумну долю свого первістка, писав у “Колисковій”: Стану я казки казати Та співать пісні, Щоб ти щастя міг зазнати Хоч в дитячім сні. Життя Олега Кандиби тривало 36 років. Усього 36 років… Мало, але гідно й яскраво прожила ця хоробра людина, лицар, правдошукач, який завжди йшов прямо, ні на крок не звертаючи вбік, не шукаючи компромісів […]...
36. Історична тема у творчості О. С. Пушкіна Тема історичного минулого батьківщини завжди хвилювала Пушкіна, як поета, так і прозаїка. Їм були створені такий добутки, як “Пісня про віщого Олега”, “Бородінська річниця”, “Полтава”, “Мідний вершник”, “Борис Годунов”, “Історія Пугачевского бунту” і, звичайно ж, “Капітанська дочка”. Всі ці добутки описують різні історичні події, різні історичні епохи: починаючи з напівлегендарних подій, описаних у давньоруському пам’ятнику “Повість минулих літ”, закінчуючи зовсім ще свіжими в пам’яті поета і його сучасників подіями Вітчизняної […]...
37. У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест’? Із кінця XІX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край. У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до свого товариша Мирослава Урчана, і той з Канади відповів, що закордонне благополуччя показне: у країні економічна криза, сила-силенна безробітних, робітники перебувають у великій нужді. […]...
38. Містичний реалізм М. В. Гоголя у “Ревізорі” Характерно, що у “Ревізорі” Гоголя запаморочливий гріхами розум чиновників на роль інкогніто зі столиці виводить слабкого і безвольного Хлєстакова, який потім, оговтавшись і знахабнівши від численних поклонінь, починає діяти у новій іпостасі цілком свідомо і навіть проявляє певну творчість та вигадливість: “Его притягання оставляют далеко позади первоначальние предположения чиновников”4. Тому упродовж усього дійства апетити псевдоревізора ростуть і ростуть, навіть амурні справи він хоче виграти максимально, залицяючись водночас і до дружини, […]...
39. Твір доповідь про поеми Пушкіна “Полтава” і “Мідний вершник” До жанру поеми Пушкін Звертався протягом усього свого творчого шляху. У ранній творчості в нього переважають романтичні поеми. Починаючи з 1825 р. жанровий діапазон Пушкіна значно розширюється. Так, незабаром після того, як він завершив трагедію “Борис Годунов”, Пушкін пише сатиричну поему “Граф Нулин” , створення якої було підготовлено досвідом роботи над першими розділами “Євгенія Онєгіна”. Послідовне зображення “прози побуту”, живих картин і образів російської дійсності характерно й для його поеми […]...
40. Ідейно-художній аналіз твору Андрія Малишко “Пісня про рушник” Поєднавши два звичайних слова у своєму серці видатний пісняр А. Малишко створив чаруючу поезію, яку сповнив чаруючою ніжністю і простотою, задушевністю і безмежною любов’ю. “Пісня про рушник” Андрія Малишко стала вершиною пісенної творчості поета і жити їй судилася багато років. Вона була написана ще у 1959 році спеціально до художнього фільму “Літа молодії”. Фільм був недостатньо виразний, тому промайнув майже не помітно, і ось пісня залишилася у серцях і пам’яті […]...