Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж.
Наймає учителів, які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного оголошує свою професію найбільш важливій. На самого Ж.
Аргументи учителів враження не роблять – йому потрібно значно менше, чим вони пропонують, оскільки його уявлення про аристократизм більш ніж поверхневі. Після пропозиції філософа навчитися логіці, етиці і фізику Ж. просить зайнятися з ним правописом і навчити “дізнаватися за календарем, коли буває місяць, а коли ні”.
Наївно вірячи в силу грошей, Ж. наймає дорогого кравця і не жаліє засобів на сукні. Марнославство штовхає Ж. на зайві витрати: почувши звернення “ваша милість”, він збільшує чайові підмайстрам кравця; ті, бачачи цю його слабкість, у міру зростання чайових зводять його в “ясновельможність” і навіть “світлість”. Марнославство ж примушує Ж. відмовити Клеонту, закоханому в його дочку Люсиль. “…
Дочка моя буде маркізою, а розсердиш мене ще більше, так я її герцогинею зроблю”! – відповідає він пані Журден, на відміну від чоловіка що вважає вдалим тільки брак з рівним і що бачить засліплення свого чоловіка. Необгрунтовані претензії Ж.
Перешкоджають особистому щастю його дочки, але вони ж врешті-решт допомагають слузі Ковьелю влаштувати брак Люсиль і Клеонта, дотепно розігравши довірливого і готового на все заради залучення до аристократичного стану буржуа : переодягнувшись і представившись турецкоподданным, Ковьель просить руки Люсиль від імені сина турецького султана і посвячує його в “мамамуши”, для чого Ж. переодягають турком, голять і примушують брати участь у безглуздій “церемонії присвячення”.





Related posts:
- Учителі пана Журдена Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою. Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, […]...
- Живучість образу Журдена Читаючи комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час – сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття – адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У […]...
- Міщанин-шляхтич. Моральні уроки Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в оточені короля. Проте найчастіше за душею у них не було ні гроша. Саме до таких людей належить граф Дорант, який підіграє […]...
- Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
- Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Седли Емілії Седли Емілія – багата спадкоємиця, якій судилося пережити розорення батька, остракізм з боку свекра, що рахує її з Джорджем Осборном брак мезальянсом, загибель боготворимого чоловіка і через багато років – крах зв’язуваних з ним романтичних ілюзій, коли істину про легковажність і емоційну черствість цього полеглого при Ватерлоо офіцера стає неможливо втаювати від самої себе. Неухильно доброчесна, така, що страшиться хоч би в дрібницях відступити від ригористичної моралі, до якої її […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” , Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сюжеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі, драматург створює комедію характеру, виписуючи її на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв – це всі персонажі п’єси, за винятком головної дійової особи Журдена. […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Маргарити Маргарита – головна героїня роману. Безперечний прототипическая зв’язок з Е. С. Булгаковой – третьою дружиною письменника. Асоціації з гетевской Гретхен мають, швидше, поверхневий характер: істотним виявляється лише момент бездітності М. і проявлене нею милосердя по відношенню до дітовбивця Фріди. Героїні 30 років. Вийшовши заміж в 19 років, вона є дружиною “дуже великого фахівця”; проте, не люблячи чоловіка, М. сумує і подумує про самогубство. Вийшовши на вулицю з букетом мімоз в […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Майстра Майстер – безіменний головний герой роману. У клініці Стравінського після зникнення М. залишається лише його “мертва кличка: “Номер сто вісімнадцятий з першого корпусу”. Прізвисько “майстер” дано героєві Маргаритою і аналогічно традиційним іменуванням “метр”, “маестро”; воно співвідносить персонажа як з середньовічною літературною традицією, так і з масонським ритуалом. Асоціації з гетевским Фаустом несуттєві. В той же час має значення своеобразное “двой-ничество” М. і Воланда. Героєві надана портретна подібність з Гоголя, їх […]...
- Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Одіссея характеристика образу Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одіссеї”, дочка Икария і німфи Перибеи, чоловіка Одісея і двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., яка цілих 20 років чекає повернення улюбленого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одісея П. осаджують численні женихи, юнаки з кращих сімей Итаки і довколишніх островів. Але П. Розуміючи, що сила на їх стороні, діє хитрістю: три роки вона обманює женихів, обіцяючи, що зробить вибір після того, як […]...
- Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, […]...
- Пісня про Нибелунгів характеристика образу Зігфріда Зігфрід – трагічний герой “Пісні про Нибелунгах”. Король з Нижнього Рейну, син нідерландського короля Зигмунда і королеви Зиглинды, переможець Нибелунгов, що опанував їх клад – золото Рейну, – наділений усіма рисами ідеального епічного героя. Він благородний, хоробрий, чемний. Борг і честь для нього над усе. Автори “Пісні” підкреслюють його незвичайну привабливість і фізичну потужність. Саме ім’я З., що складається з двох частин, відбиває національну німецьку самосвідомість в пору середньовічних розбратів. […]...
- Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XІІІ було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на троні, й діамантів на його костюмі було на чотирнадцять мільйонів ліврів. Проте турки зовсім не […]...
- Ваніна Ваніні характеристика образу Ванини Ванина – римська аристократка, “чорноволоса дівчина з вогняним поглядом”, що живить презирство до боязких і нікчемних душею молодих людей її круга, але що самозабутньо полюбила юного карбонарія, чия відвага і готовність загинути за звільнення Італії від австрійців відповідають пристрасності і гордості, які виділяють її саму. Виявившись перед необхідністю принести жертву боргу, В. і Пьетро, подібно до персонажів літератури класицизму, повинні вибирати між вірністю батьківщині і вірністю почуттям, і це […]...
- Червоне і чорне характеристика образу Луїзи де Реналь Реналь Луїза де – дружина мера, що не має ніякого впливу на чоловіка, як і на хід справ в місті Верьер, увіреному його піклуванню. За місцевими поняттями, майже дурна, що упускає “слушну нагоду змусити чоловіка купити їй капелюшок”, вона з першого погляду вражає Жюльена, що поступив у будинок гувернером до її трьох синів, “наївною грацією, чистою і живою”. На відміну від безвусого провінціала досвідчений парижанин відразу б розпізнав, що за […]...
- Пісня про Нибелунгів характеристика образу Кримхільди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічній оповіді. Образ К. зазнає у міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку усі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного і дійсного. Потім в поведінці К. несподівано проявляється якість цілком конкретна, реальна, властива зовсім не ідеальній натурі. К. пихата, і саме вона першою задирає Брюнхильду. Суперечка про те, чий чоловік могутніший володар, призводить до непередбачуваних […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образу Есмеральди Есмеральди – юна циганка-танцівниця в Парижі XV ст. Красуня і сирота, що не знає своїх батьків, вона по сюжету роману стає предметом пристрасті декількох чоловіків : боязкого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло і виродка-дзвонаря Квазімодо. Проте вона сама байдужа до усіх трьом і цнотливо закохана в четвертого – нікчемного і легковажного Феба де Шатопера, красеня капітана королівських стрільців. Неправдиво звинувачена в замаху на життя капітана, а також в […]...
- Гроза характеристика образу Кабанова Тихона Івановича Кабанов Тихон Іванович – один з головних героїв, син Кабана, чоловік Катерини. У переліку дійових осіб йде безпосередньо за Кабановой, і про нього сказано – “її син”. Таке дійсне положення Т. в місті Калинове і в сім’ї. Належачи, як і ряд інших персонажів п’єси, до молодшого покоління калиновцев, Т. по-своєму знаменує кінець патріархального устрою. Молодь Ка-линова вже не хоче в побуті дотримуватися старовинних порядків. Проте Т. Варварі, Кучерявцеві чужий максималізм […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Ребеки Шарп Шарп Ребека – подруга Емілії Седли по пансіону міс Пінкертон. Дочка художника, “безтурботного служителя муз”, своєю пристрастю до кабачка того, що залишив сім’ю без коштів для існування, і балетної танцівниці, француженки за походженням. Вчиться на “особливих умовах”, т. е. з милості, і вже школяркою трохи не схиляє до божевілля новоспеченого помічника вікарія. Б. “мала сумну особливість бідняків – передчасну зрілість”. Тяжби з незговірливими батьківськими кредиторами, приниження в пансіоні, де їй […]...
- Кіт в чоботях характеристика образу Кота Кіт дістався у спадок молодшому синові мірошника. Почувши про намір бідняка, що зневірився, з’їсти його і з шкури зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечним і серйозним : “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок та замовте парі чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна доля, як вам здається””. К. ловить дичину і приносить її в дар […]...
- Виховний потенціал комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр вважав, що “мета комедії – змальовувати людські недоліки взагалі і головним чином – недоліки сучасників”. На його думку, перед комедією стоять два завдання. Перше і головне – повчати людей, інше, другорядне, – розважати їх. Якщо позбавити комедію повчального змісту, вона перетвориться на пусту забавку, якщо відібрати у неї розважальні функції, вона перестане бути комедією і повчальна мета також не буде досягнута. Тобто “завдання комедії полягає в тому, щоб виправляти […]...
- Доктор Живаго характеристика образу Лари Лара – головна героїня роману; дочка інженера-бельгійця і француженки Амалии Карлівни Гишар, що обрусіла. Приїхавши після смерті чоловіка з Уралу в Москву, матір Л., за порадою свого коханця Комаровского, відкриває швацьку майстерню. Лара вчиться в гімназії; випробовує дивну залежність від Комаровского і стає його коханкою, не відчуваючи до нього прихильності. Підозрюючи про їх стосунки, мати Л. намагається отруїтися, але залишається жива. Усе більш обтяжуючись зв’язком з Комаровским, Л. весною 1906 […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Варенухи Івана Савельевича Варенуха Іван Савельевич – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони отримують від нього телеграми з Ялти і намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-вьевым, після чого вирушає в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте В. піддається нападу Бегемота і Азазелло, які доставляють його в квартину № 50 будинків № […]...
- Характеристика образу Левія Матвія Левій Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана і роману Майстра. Героєві близько сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя і записує його висловлювання, істотно спотворюючи їх сенс. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежена і фанатична. Звинувачуючи себе в тому, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків” ; вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 р., до “публікації” повістей, померлий від простудної лихоманки. Б. – саме персонаж; його образ створений за […]...
- Пісня про Нибелунгів характеристика образу Хаген Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшні злочини: вбивство чоловіка Кримхильды – Зигфрида і вбивство малолітнього сина Кримхильды від другого шлюбу з Этцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У битвах з данцями і саксами, а також в ході кривавого розбрату з гунами від меча X. загинули сотні його ворогів. X – найсильніший, безстрашніший і відданіший васал Гунтера. Проте X. не […]...
- Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич” “Сміх часто буває посередником У справі відрізнених істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVІІ ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються […]...
- Що висміює Мольєр Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
- Полтава характеристика образу Мазепа Мазепа – головний герой, український гетьман, “міцний старий”, в який закохується дочка генерального судді Малоросії Кочубея, Марія. Композиція “Полтави” многофигурна, що відповідає її подвійній жанровій природі. Але усі сюжетні лінії сходяться в одну точку – до образу “похмурого” Мазепи. Після того, як батьки Марії відмовляють йому в руці дочки, вона біжить з дому; Кочубей разом з дружиною замишляє помсту; але донос, посланий їм Петру, повертається до М.; після того, як […]...
- Маленький принц характеристика образу Маленький принц – центральний персонаж казки. Дія відбувається в пустелі Сахара “за тисячу миль від всякої населеної землі”. Казка, написана для дітей, здобула таку широку популярність завдяки винятковій поетичній атмосфері, створеній в ній, і тому, що казка адресувалася автором не лише дітям, а і “дорослим, які залишилися дітьми”. Літак потерпів аварію в пустелі, положення безвихідне, і тут з’являється М. п. – хлопчик, що невідомо як потрапив в цю безлюдну пустелю. […]...
- Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Уільяма Доббина Доббин Уільям – товариш Джорджа Осборна по полку, що більше за усіх сприяв браку цієї гульвіси з Емілією Седли, яку віддано, – і майже до самого кінця без надії на почуття у відповідь – любить сам майор. Уособлення безкорисливості, відданості і надійності, Д. проте описаний з неприхованою іронією, яку містить в собі навіть його значуще прізвище. Напередодні Ватерлоо Д. бере на себе турботи про безпорадну, фактично покинуту чоловіком Емілію, вручивши […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Мармеладовой Сонечки Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до категорії “лагідних”. “…Малого зростання, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими блакитними очима”. Уперше читач дізнається про неї із сповіді Мармеладова Раскольникову, в якій він розповідає, як С. в критичний для сім’ї момент вперше пішла на панель, а повернувшись, віддала гроші мачусі Катерині Іванівні і лягла лицем до стіни, “тільки плічки та тіло усі здригаються”. Катерина ж Іванівна увесь вечір […]...
Categories: Твори з літератури