Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

Related posts:

1. Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
2. Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті. Одержимий любов’ю до матері-України, він і нас закликає любити Вітчизну, дорожити […]...
3. Значення творчості – Олесь Терентійович Гончар Олесь Терентійович Гончар Значення творчості Олесь Терентійович Гончар – всесвітньо відомий письменник і громадський діяч. Його високо гуманістичні твори вражають глибиною і масштабністю мислення. Письменника турбує не тільки доля рідної України, а й доля всього людства. Уже в першому своєму визначному творі – трилогії “Прапороносці” устами своїх героїв він гнівно засудив війни і все те зло, яке вони приносять людству. У його творах основним об’єктом дослідження є людина. Людські вчинки […]...
4. Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за кордоном і – що головніше – акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів. Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про головні досягнення й суперечності XX століття, про головні етапи в житті українського народу, про магістраль […]...
5. Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго зберігав улюблену книжечку, а згодом, підрісши, читав її своїй молодшій сестрі. Що сподобалося мені в […]...
6. Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл цих словесних “іграшок”, як їх називав Іван Величковський, полягав у тому, щоб стимулювати інтелектуальну гру, яка б допомагала осягнути невідоме й […]...
7. Історизм художнього мислення Олеся Гончара У Гончара надзвичайно розвинене, загострене історичне мислення. Ю. Барабаш відзначав: “Говорячи про ці художні особливості художньої майстерності, я маю на увазі схильність автора до зображення подій і людських доль в їх закономірній сполученості з магістральними тенденціями часу, прагнення розкрити глибинний зв’язок кожної зупиненої мистецтвом миті – належить вона до дня нинішнього чи дня минулого – з величезним рухомим потоком, ім’я якому – історія”. О. Гончара завжди хвилювала тема війни і […]...
8. Новелістика Олеся Гончара Протягом усього творчого життя Олесь Гончар звертався до малих літературних жанрів – новел та оповідань, ставлячи їх на один філософсько-естетичний щабель з великими прозовими полотнами. Новелістика Гончара – високохудожня частина його творчого доробку. Причому, тематика його новел дуже різноманітна. Все письменницьке життя Гончара сповнене спогадів про минулу війну і вболівань за сучасне та майбутнє людства, про що свідчать новели “Модри Камень” , “Весна за Моравою” , “За мить щастя” , […]...
9. Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він пліч-о-пліч з солдатами і офіцерами, які невдовзі будуть змальовані в його романі “Прапороносці”. Сам письменник […]...
10. Роман “Людина і Зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, […]...
11. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі світлу пам’ятку. І нею став прекрасний собор у Новомосковську. Образ собору у творі став яскравим […]...
12. “Людина і зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свої тривоги за майбутнє не тільки українського народу, а і всього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, щоб […]...
13. Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива ми­нувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію ни­нішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми по­коліннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрас­ним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
14. Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно […]...
15. Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому почуттями та емоціями. “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають”. Написані вони під свіжим […]...
16. Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії І. Творча спадщина І. Кочерги. ІІ. П’єси І. Кочерги – золотий фонд української драматургії XX століття. 1. Актуальність творів драматурга. 2. Твори І. Кочерги на історичну тему. 3. Драматична поема – улюблений жанр митця. ІІІ. Драматичні твори І. Кочерги – класика української драматургії....
17. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
18. Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про прадавню історію, про духовний зв’язок між поколіннями, про існування української нації. На перших сторінках роману письменник […]...
19. Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною б’ється серце, […]...
20. Героїчний подвиг радянського солдата у романi Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносцi” вражає глибокою правдивiстю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалiстичним вiдтворенням вiйни. Пiшовши в першi днi вiйни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потiм сержантом, був командиром обслуги батальйонного мiномета, старшим мiнометної батареї. Багато сотень кiлометрiв пройшов вiн плiч-о-плiч з солдатами i офiцерами, якi невдовзi будуть змальованi в його романi “Прапороносцi”. Сам письменник писав про прагнення передати всю правду вiйни, “вiйни справжньої, […]...
21. Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними завойовниками часів Київської Русі. У поезії “Печенізька облога Києва” автор достовірно змалював трагічне становище обложеної столиці міста Києва: А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні […]...
22. Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Якщо уважно вчитатися, то війна українськими письменниками зображена у двох планах: перший – прославлення героїзму українського народу, […]...
23. Україна – муза творчості О. Олеся Олександр Олесь повертається до нас з чужини піснею, яку Україна щиро вітає квітами, любов’ю і визнанням. Поезії митця навчають нас берегти, любити і цінувати свою землю, вірно служити ідеалам миру і добра. У кожній збірці поезій О. Олеся простежується зв’язок із рідною землею, сподівання на повернення додому, бо усі думки і спогади, минуле і майбутнє, усе його життя, кожна його поезія назавжди пов’язані з Україною. Журба пекла душу за покинутою […]...
24. Аналіз роману “Собор” Олеся Гончара Перша публікація роману Олеся Гончара “Собор”, що вийшла у серії “Романи й повісті” у 1968 році, була з захопленням зустрінута літературознавцями і критиками. Та хіба могло бути інакше, коли автор створив галерею позитивних персонажів, представників повоєнного покоління трудівників, показував плідну працю робітників і селян на благо Батьківщини. Стосовно образу Лободи-сина критики висловлювались по-різному, але більшою мірою йшлося про поодинокість таких типів у радянському житті. Проте вже за кілька днів після […]...
25. Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро і зло, честь і безчестя, духовність та аморальність, драматизм їх протиборства – ось коло питань, які хвилюють письменника. Роман Олеся […]...
26. Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти сумні враження про руйнівні сили життя і з допомогою слова став стверджувати протилежне – “сильне, […]...
27. Трагедія чесної людини в оповіданні Олеся Гончара “Кресафт” Оповідання Олеся Гончара добре передає задушливість суспільно-політичної атмосфери на початку 60-х років. Письменник нерідко зустрічався з бездушним і жорстоким ставленням партійного начальства до людини, тому і вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної чесності і совісності. Головний герой оповідання Кресафт Кухаренко, як і колись на фронті, понад усе цінував честь і людську гідність. Вчинок його є цілком природним і зрозумілим: він пообіцяв сплатити людям на трудодень півтора […]...
28. Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси. Все це віднайшло своє повне вираження в образах героїв роману “Собор”. Цей твір звернений як до сучасників, там і до […]...
29. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні пориви зразу ж беруть у полон читача. “Все, все ми віддамо тобі. Батьківщино… Все! Навіть наші серця. І хто не звідав […]...
30. Твір по літературі Святе Письмо в українській літературі Біблія – це унікальна книга Божих одкровень, що передавалася протягом багатьох віків від одного покоління до іншого. Це зібрання книг, написаних пророками у різні роки, надихало багатьох митців на створення шедеврів у мистецтві. Захоплення Біблією не оминуло і класиків української літератури, хоча протягом багатьох десятиліть радянські дослідники старанно доводили думку про войовничий атеїзм наших письменників. Усупереч цим твердженням більшість письменників та поетів шанобливо ставилися до релігії і Святого Письма. Тарас […]...
31. Відповіді до теми: життя і творчість О. Гончара 1. Як Гончар прийшов до письменства? Олександр Терентійович Гончар народився 1918 року в слободі Сухій на Пол­тавщині. Тут він змалку пізнав красу природи, милозвучну полтавську говірку, безмежну доброту сільських трударів. Після закінчення семирічки працював у ре­дакції районної газети, згодом вступив до Харківського технікуму журналістики, а після його закінчення працював у харківській комсомольській газеті “Ленінська зміна”. 1938 року вступив до Харківського університету. Війна обірвата навчання. Бойовий шлях розпочав у лавах добровільного […]...
32. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й у суспільно-політичній площині. Всі проблеми, які порушує автор у романі, постали на весь […]...
33. Аналіз роману “Прапороносці” Олеся Гончара “Поетичний пунктир походу” – поезія Олеся Гончара допомогла письменникові у створенні трилогії “Прапороносці”. Робота над творами воєнної тематики під час наступу реакційної критики була нелегкою. Згодом письменник сам зазначить це у своїх спогадах: “Якщо вже братися за перо, то тільки для того, щоб прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров’ю і потом, з її тяжкою солдатською героїкою”. “Прорватися до правди” – це значить: написати правду […]...
34. Роздум: Проблеми моральності в сучасній літературі Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая Найважливіше з людських зусиль – прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня стійкість і саме наше існування. Тільки моральність у наших вчинках надає красу і достоїнство нашого життя. Зробити її живою силою і допомогти ясно усвідомити її значення – головне завдання утворення. Альберт Ейнштейн “Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. Для цього було б набагато зручніше народитися дощовим […]...
35. Краса людської душі. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – це письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова. Його улюблені герої – трудівники’ і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння. Саме такими і є герої роману “Собор”. їх кількість невелика, але через них ми поринаємо у ті часи, уявляємо собі Зачі-плянку і собор. На мій погляд, свої роздуми автор передає Миколі Баглаю – студентові-металургу, в якого дуже […]...
36. Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи в сонячний день перемоги останню бомбу, скаже: це був останній кошмар на землі!” […]...
37. Твір за романом Олеся Гончара “Собор” От ми з вами і знову зустрілися, але не на полі бою, не у поході, а в… соборі. Давайте припинимо розмови і прислухаємося до тиші соборної. Хіба не чуєте ви, як до вас говорить історія? Адже все, що відбувалося на Україні, пам’ятають ці стіни. І не думайте, що вони німі – треба вміти почути їхні голоси. Ці голоси промовляють до нас зі сторінок роману О. Гончара “Собор”. Роман “Собор” було […]...
38. Ваш ровесник у сучасній літературі 1. Характер Люд окуляри й етапи становлення її особистості. 2. Аморальне й відчайдушне суспільство молоді селища Вепеверзе. 3. Що ж штовхнуло Людочку на страшний безповоротний крок? “…Їй здавалося, що пам’ять її, чи душу тривають там, в ошатному заріччі, і чують її там, так відгукнутися комусь”. В. П. Астафьев Головна героїня оповідання В. П. Астафьева – Людочка народилася й виросла в селі Вичуган. Сім’я колгоспників, у якій вона виховувалася, складалася спочатку […]...
39. Роман Гончара “Собор” шлях до духовного і державного відродження нації В історії кожної літератури є книги, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара, що завдав тоталітарній тиранії таких обвальних прорушин, за якими почався її розпад, крах. Цей визначний, етапний роман став у боротьбі з деспотією тією разючою, невідпорною зброєю, яка не просто привела до поразки гнилого режиму, а й вивела український народ […]...
40. Відповідність мови творів О. Гончара вимогам сучасності Для кожного письменника існує ідеальний образ рідної мови, яка разом із мовою фольклору, територіальними, соціальними діалектами, разом з писемно-літературною традицією становить загальнонаціональну культурну вартість. Звертання до текстів Олеся Гончара дає можливість відзначити, що його художні тексти відповідають вимогам об’єктивної оцінки сучасної літературної мови. Кожний письменник своєю літературно-писемною практикою визначає, яким він бачить розвиток літературної мови. Якщо Гончар – громадянин, Гончар – публіцист чітко окреслює свою позицію щодо статусу української мови […]...