Мир – театр. А хто в ньому хто?

Related posts:

1. Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію театральних видовищ брала на себе держава, і з середини V ст. до н. є. з […]...
2. “Театр абсурду” Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році Самюеля Беккета з його славнозвісною п’єсою “В очікуванні Годо”. “Театр абсурду” був від свого початку для […]...
3. Похід у театр І Нещодавно наш клас ходив до театру, а я потрапив туди вперше. Коли ми тільки-но ввійшли всередину, мені пригадався вислів про те, що театр починається з вішалки. Раніше я не міг зрозуміти, чому, але тепер усе стало на свої місця. Навіть із самого холу ти потрапляєш ніби до іншого світу – з гамірливої вулиці до спокійного, таємничого світу героїв, емоцій та дій. І важкі штори на дверях до глядацького залу […]...
4. Театр Зощенко Театр Зощенко – це 10 п’єс, 8 одноактних комедій, 2 лібрето, безліч сценок, мініатюри для естради. Він писав для театру й про театр. Так чи інакше, конкретний аналіз не обходиться без залучення рамки ігрових театральних категорій: терміни “клоунада речей”, “особа й маска” – обов’язковий супутньому аналізу інструментарій. И все-таки – що таке Театр Зощенко, його корінь, традиції, природа й характер, жанрові особливості? Театр Зощенко – явище багатобічне, не закріплене тільки […]...
5. Експресіоністський театр Леся Курбаса З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” , життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство й музику, створював “звукові пейзажі”. За твердженням критиків, його постанову “Золотого черева” на харківській сцені […]...
6. Давньогрецький театр: театральне мистецтво як синтез мистецтв “Драма” погрецькому означає “перебіг дій”, але найбільше здивує сьогоднішнього читача фактична відсутність дії у грецькій трагедії. Заледве намітившись у діалозі, вона, здається, навмисне гальмується просторим монологом або стилістично ускладненою піснею хору. І справді, античний автор зовсім не дбав про те, щоб на оркестрі зображувати саме дію. Не чекав і глядач на розгортання дії, адже афінський глядач був обізнаний з міфом, він знав, що спіткає того чи іншого героя. За таких […]...
7. Театр у Давній Греції. Есхіл “батько трагедії” Як не дивно, театр виник з обрядових пісень – дифірамбів, які виконувались на честь бога землеробства та виноградарства Діоніса на святах Діонісіях. Про бога виноградарства були складені міфи та легенди, які розповідали, що він привіз на кораблі із заморської країни виноград, до того не відомий грекам. Тому на святі в честь Діоніса часто зображували в’їзд бога на “корабельному візку” . Веселу народну ходу супроводжували цапоногі сатири, які танцювали і співали […]...
8. А. П. Чехов і театр Театр був для Чехова першим коханням. Цій любові він залишався вірним усе своє життя. Театр створив Чехова, і драматург відплатив йому тим же – він створив театр. Чехов нерідко зарікався писати для театру, але він не міг не повертатися до нього. Характерно також і те, що жанр водевілю він віддавав перевагу високим жанрами театру. Відомо: Вишневий сад Чехов задумав як чотириразовий водевіль, де чорт буде ходити ходором. Мрія написати хороший […]...
9. Театр Ежена Йонеско І. Ежен Йонеско – один із представників “театру абсурду”. не мав на меті відтворювати дійсність. Твори цього драматурга схожі на головоломку, тому що ситуації, характери і діалоги його п’єс нагадують скоріше асоціації та образи сну, ніж реальності. Але із допомогою абсурду автор передає тугу за втратою ідеалів, що й робить його п’єси гуманістичними.) ІІ. Що написав Йонеско. , “Стулья” , “Жертвы долга” , “Бескорыстный убийца” , “Носороги” , “Амедей, или […]...
10. Відповіді до теми: “Театр абсурду – нова течія в драматургії XX ст.” 1. Що саме дало нове життя драмі у другій половині XX століття? Якоюсь мірою нове життя театру пов’язане із вторгненням у масову свідомість кінообразності, що посунула драматургію, а також нав’язливих “мильних опер” її телеекранів. Щоб зберегти засади інтелектуального спілкування, театр змушений був шукати нові засоби – так виникає театр обговорення, театр уявлення, дис­кусії, брехтівського “очуження” тощо. Звідси і запозичення засобів творення об­разу.3 інших мистецтв. 2. Що таке “театр абсурду”? На […]...
11. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
12. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
13. Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Драматургія і театр Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не зникли, трансформувавшись у вертепи, ярмаркові балагани, а з кінця XVIII століття – […]...
14. Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
15. Просвітництво як філософсьно-ідеологічна течія та місце Й. В. Гете у ньому Кожен митець живе і працює, спілкується з оточенням і творить під впливом суспільства, своєї епохи та під впливом панівної філософії. І справді, вивчаючи українську та всесвітню літературу, я помітив, що майже у кожному літературно­му творі можна побачити вплив філософської та ідеологічної течії, яка є популяр­ною за тих часів. Це виражається у найпоширеніших темах творів, проблематиці, застосованих художніх прийомах. Так само і на творчості Гете позначився вплив епохи. Але й тут […]...
16. Новаторство “Епічного театру” Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
17. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна. 2. Сорель “завойовує” вищий світ: А) Сорель у будинку пана де Реналя ; Б) сутана священика […]...
18. Давньогрецький театр: передумови виникнення драми Історія античного театру містить чимало суперечностей, певних неточностей. Не дивно, що деякі її питання викликають і у школярів, і навіть у студентівфілологів труднощі при вивченні. Тому не буде зайвим ще раз звернутися до цієї теми і зробити акцент на так званих”проблемних”питаннях. Антична драма, як відомо, з’явилася в VІ ст. дон. є., коли на зміну первісному ладу вже остаточно прийшов рабовласницький устрій і особистість почала активно стверджувати власну позицію в суспільстві. […]...
19. Давньогрецький театр: еволюція трагедій Якісно нового змісту і форми трагедія набула після появи на театральному горизонті Есхіла. Талановитіший за своїх попередників, він настільки вдосконалив трагедію, що його по праву вважають “батьком трагедії”. Саме у його творчості трагедія остаточно оформилася як драматичний жанр. Перш за все слід відзначити введення Есхілом другого актора. Це значно збільшило діалогічну частину п’єси: діалог тепер міг відбуватися не тільки між актором і корифеєм, але й між двома акторами, а також […]...
20. Відповіді до теми: Есхіл “Прометей закутий” давньогрецький театр 1. З яких трьох основних частин складався давньогрецький театр? Відповідь: З орхестри, скене, театрону. 2. Який основний конфлікт зображено в трагедії Есхіла “Прометей закутий”? Відповідь: Зіткнення влади деспота Зевса з правдоборцем Прометеєм. 3. Коли закінчаться страждання Прометея? Відповідь: Коли Зевс зійде з трону. 4. Кому розповідає Прометей про те, яких ремесел він навчив людей? Відповідь: Океанідам. 5. Хто з дійових осіб трагедії називає Прометея “вогне-крадцем”, “мудрієм гостроязичним”, “богів зрадливцем”, а […]...
21. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим. В кінці 50-х років у Бобринці починає свою діяльність М. Кропивницький. Він походив з бідної дворянської родини, мати його була вчителькою музики, тому вдома панувала атмосфера співу, музики, […]...
22. Наше життя – театр абсурду Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло уміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть до демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус зіткнувся з епохою Брежнєва – Щербицького і зрозумів, що вона рухалася тільки з тими, що вгорі, давила чобітьми, не дбаючи […]...
23. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт був найвизначнішим німецьким письменником свого покоління і, незважаючи на існування Й-Ф. Шіллера та Г. Клейста, […]...
24. Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького експресіонізму 1910-х років. Принципами театру Курбаса були: посвячення на служіння театру, ідея мистецтва як відбиття […]...
25. До творчості П. Глазового та С. Руданського Що ми знаємо про П. Глазового? Це відомий письменник-гуморист. Він надрукував багато своїх віршованих гуморесок на сторінках відомого гумористичного журналу “Перець”. Павло Глазовий писав книжки і для дітей. Сміх його творів доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Який сон наснився ліричному герою у творі П. Глазового “Тарас Бульба у Києві”? Чому Тарас Бульба назвав машину “Запорожець” дитячою коляскою? Що висміює П. Глазовий у гуморесці “Найважча роль”? Головна […]...
26. Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори, ставити спектаклі на сцені шкільного театру… Її мрії здійснились – закінчила педагогічний інститут у Харкові та повернулась у рідну школу. […]...
27. Переказ сцени сцени в театрі вар’єте по роману “Майстер і Маргарита” Однією із причин, що спонукали “професора чорної магії” Воланда “у годину небувало жаркого заходу” відвідати столицю, є його прагнення познайомитися з москвичами. У так званих “московських” главах ми бачимо переважно одиничні образи московських жителів, вихоплених з юрби. На перших сторінках роману перед нами проноситься строката низка таких персонажів, як невдачлива Ганнушка, що розлила масло на трамвайних шляхах, середньої руки поет Рюхін і, нарешті, незворушна кондукторка трамвая, що заборонила котові Бегемотові […]...
28. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
29. Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові художні переконливі нюанси для розкриття характерів дійових осіб, що надає персонажам п’єс історичної та національної визначеності, […]...
30. Новаторство Генріха Ібсена-драматурга Найвидатніший норвезький письменник ХІХ століття, славетний реформатор театру Генріх Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Талант і новаторство Ібсена-драматурга полягали в тому, що глядач змушений був шукати відповіді на питання, які порушував автор. Ібсен розкрив складність і суперечливість життя, примусив своїх глядачів відмовитися від традиційного поділу героїв на позитивних і негативних, сприймати їх суцільно, з усіма їхніми суперечностями. Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує композицію, […]...
31. Життя та творчий шлях Вільяма Шекспіра Нечисленність вірогідних свідчень про життя В. Шекспіра. Вірогідних свідчень, за винятком найважливіших дат і фактів життя В. Шекспіра, дуже мало. Образ митця складався переважно з переказів та легенд. Дитячі та юнацькі роки В. Шекспіра, Народився у місті Стретфорді-на-Ейвоні 23 квітня 1564 р. Батько був хліборобом, пізніше торговцем, власником чинбарні. До 14 років Вільям відвідував місцеву “граматичну” школу. З 16 років юнак почав працювати. У 18 років одружився, а у 23 […]...
32. Світ мистецтва у п’єсі А. Чехова “Чайка” П’єса “Чайка” чи не вперше підняла завісу над таємничим світом театру, літе­ратури. Чехов відверто говорить про проблеми сучасного театру і літератури, по­казуючи його вплив на формування характерів героїв, їхню долю. Такою показана актриса Аркадіна. Вона вже відома, услалена, здається благо­получною. Але чомусь не дуже віриться у її ідеальний образ. Її син, Трепльов, го­ворить про неї: “Вона любить театр, їй здається, що вона служить людству, святому мистецтву, як на мене, сучасний […]...
33. Відгук на спектакль українського драматичного театру “Березіль” Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди перекону­єшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка – “Бере – ііль”. Надовго залишаються в пам’яті спектаклі “Гроші”, “Мина Мазайло”, бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох. Мабуть, не стане винятком і “Любов до гробової дошки”. У наш складний, насичений проблемами час іноді необхідно, щоб людина по­дивилася на себе збоку, проаналізувала власні вчинки і […]...
34. “Мала проза” Булгакова В “малій прозі” булгаковський погляд на речі, вихований у традиціях Гоголя й Щедріна, одержує величезну кількість свіжих підтверджень. Майбутнє самовизначення Булгакова як письменника “містичного” багато в чому, здається, харчувалося тією інформацією, що він безперервно одержував у роки, віддані дрібній газетній роботі. Не треба перебільшувати ступінь впливу цього матеріалу, що, цілком імовірно, лягав на вже розпушений грунт. Але важливий факт прямого співвіднесення в “малій прозі” класичних тим і мотивів з палючою […]...
35. Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінки, К. Гауптмана, А. Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика інших […]...
36. Новаторство Чехова-драматурга 17 жовтня 1896 року на сцені імператорського Олександрійського театру в Петербурзі відбулася прем’єра вистави “Чайка” за п’єсою А. Чехова. У головних ролях були зайняті провідні актори, а Ніну грала сама В. Коміссаржевська. А. П. Чехов, на той час уже відомий і визнаний прозаїк, був незадоволений тим, що він бачив на репетиціях, і не дуже очікував успіху. Але дійсність перевершила його найгірші очікування. Прем’єра “Чайки” увійшла в історію театру як нечуваний […]...
37. Драма-феєрія “Лісова пісня” Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. Порушивши у драмі-феєрії проблему невідповідності високого покликання людини принизливим умовам її повсякденного життя, письменниця піднялася на вищий щабель над старою школою української драматургії. “Лісова пісня”,- як відзначав відомий літературознавець О. Бабишкін,- запалила не тільки акторів і режисерів драматичних театрів прагненням оживити її на сцені, вона надихнула композиторів на сюїти і балети, на […]...
38. Сучасний Микола Куліш Перший у Харкові молодіжний драматичний “Театр 19” довго торував шлях у велике мистецтво. Нині він теж не відзначений якимись державними нагородами, але є одним із найпопулярніших драматичних театрів Харкова. Придбати квитка на спектакль за кілька годин до початку вистави – річ неможлива, бо всі знають, що квитки слід замовляти хоча б за два тижні. Тож, ясна річ, у невеликому залі на будь-якій виставі – жодного вільного місця. Нещодавно відбулася прем’єра […]...
39. Вільні теми: Формування сценічного мистецтва Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая Драматургія – особливий рід мистецтва. Він виник “на злитті” літератури і театру, тобто в ньому закони літератури і театру проявляються у своїй взаємодії. Історія сучасної російської літератури починає свій відлік із другої половини XVІІІ століття, з появи “Древньої російської бібіиофіки”, що ознаменувала принципово нове відношення читача до вітчизняної літератури до самої себе як до самостійного і самодостатнього явища. Такий висновок зробив Д. С. […]...
40. Новаторство Івана Карпенка-Карого драматурга Могутню силу таланту мав видатний український драматург і театральний діяч Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під псевдонімом Карпенко-Карий. “Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про нього І. Франко. Повільною, але твердою ходою, долаючи численні перешкоди, ішов Карпенко-Карий до мистецьких вершин. Змістом його життя була театральна, літературна і громадсько-політична діяльність. Хочеться відзначити діяльність Карпенка-Карого-драматурга. […]...