У повісті “Микола Джеря” зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, засуджено кріпацтво та жорстоку експлуатацію.
Іван Франко так сказав про головного героя повісті: “Історія всього українського селянства… написана в однім широкім образі Миколи Джері”. Микола – працьовитий, розумний, уміє читати, малювати, грати на скрипці. Одружившись з Нимидорою, починає задумуватися над своєю долею.
Йому хочеться працювати не на пана, а на себе і свою родину. Безвихідне становище підштовхнуло Миколу до відкритого протесту, за що був покараний паном.
У Миколи запеклося серце, а в душі заворушилася думка помститися за себе, за батька, за Нимидору. Він не кориться поміщикові, бунтує, виступає на захист кріпаків, підбурює односельців не йти жати до пана, мстить осавулу за наклеп.
В особі Миколи Джері пан бачить не тільки бунтаря, а й свого особистого ворога. І Микола вирішує тікати з села: “Піду… Бо тяжко мені жити, піду, а панщини таки робити не буду і в москалі не піду”. Втеча від поміщика – своєрідний протест проти кріпосницької системи.
В образі Миколи втілено риси національного характеру: волелюбність, нескореність, безстрашність. “Микола хоч кріпаком родився,- писав І. Франко,- був, однако, з тих людей, котрим ціле життя воля пахне, був з тих здорових натур, що скоріше вломляться, а зігнути не дадуться”.





Related posts:
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” . 2. Зовнішність Миколи, риси характеру. 3. Показ у романі соціальної несправедливості. 4. Помста Миколи. 5. Прощання Миколи з Нимидорою. 6. Тяжке життя Миколи на відстані від родини. 7. Повернення Миколи Джері. 8. Моє ставлення до головного героя....
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
- Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту ж кріпацьку неволю, Марко Вовчок в оповіданні “Горпина” зображує більш конкретне явище, а саме: свавілля […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де жила Нимидора. Микола не може терпіти більше знущань і підмовляє селян […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому століттями жило селянство. За принципом протиставлення письменник змальовує розкішну природу і на її тлі злиденне […]...
- Миколя Джеря – борець за правду й волю Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували проти знущань та жорстокої експлуатації. Такою людиною постає перед нами головний герой повісті Микола Джеря […]...
- “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” . Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків та представників панівного класу. Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і приниження. З гуртом селян він утікає від пана на сахарні, сподіваючись, що знайде там краще життя. Тяжкі поневіряння випали на долю Миколи… Багато років шукає він правду, але так і […]...
- Микола Джеря – бунтар З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А на красивому загорілому обличчі виразно блищали чорні брови. Тонкі риси обличчя підкреслювала біла сорочка та […]...
- Тема повісті “Микола Джеря” В літературному творі письменник користується різними способами викладу. Часто перед тим, як розповісти про події, він знайомить нас з тими місцями, де відбувається дія, змальовує навколишню обстановку або зовнішній вигляд людей. Все це буде зватися описом. Отже, опис – це показ письменником обстановки, де відбувається дія твору, змалювання природи та зовнішнього вигляду дійових осіб, окремих предметів тощо. Опис природи чи зображення якоїсь місцевості в творі називається пейзажем. Нечуй-Левицький у своїх […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. “Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палив”, – писав І. Нечуй-Левицький. Одним […]...
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин Російської імперії, різних людей, різні форми виробництва. Письменник побачив ті нові форми визиску, яких ще […]...
- Прометей – борець проти тиранії Знай хорошо, что я б не променял своих Скорбей на рабское служенье. Есхіл Література Давньої Греції відіграла величезну роль у культурному розвиткові людства. Багато років відокремлює нас від епохи розквіту давньогрецького мистецтва, але ми все ще продовжуємо читати кращі його твори. До їх числа належать трагедії великого драматурга античності Есхіла. Найвідомішим твором Есхіла стала трагедія “Прикутий Прометей”. У її основі лежить міф про Прометея, титана, божества старшого покоління, сина Урана […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої праці. А якщо хтось не послухається, то поб’ють різками, як Миколу та його […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІV варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І V Варіант Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним героєм роману. У нього було тяжке […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – V варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ V варіант Соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що спочатку мав назву “Пропаща сила”, належить перу двох авторів – Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших творів української реалістичної літератури, в якому на фоні суспільно-історичних подій відтворено трагедію чутливої душі і сильної натури, що поєдналися в образі головного героя Чіпки Варениченка. Весь життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – І варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Найбільший твір Панаса Мирного, роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, спочатку задумувався як повість “Пропаща сила”, але пізніше під впливом брата – Івана Білика – письменник доповнив і дещо переосмислив свій первинний задум. В результаті перед читачем постає широкий спектр дії – історія України на прикладі села Піски, а на цьому показане життя головного героя, Чіпки Вареника характер і свідомість якого […]...
- Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні” мав ще одну назву – “Пропаща сила”. Ця назва цілком виражала авторську ідею. “У ній – роздуми художника про нереалізовану, “пропащу силу” людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася…”, – писав О. Гончар. Ще до виходу роману Панас Мирний говорив про прототип головного героя, що він – безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” зображено життя народу і його боротьбу за своє право бути вільним. В основу роману було покладено історичні факти. Панас Мирний використав розповідь про Василя Гнидку, який, на думку автора, є “безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством”. У романі П. Мирний намагається не лише описати вчинки Чіпки, а й пояснити […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний Панасом Мирним у 1875 році, надрукували його в 1880 році в Женеві. В романі подано широку панораму селянського життя пореформених часів – так званого періоду “голодної волі”, коли селянам начебто “дали волю”, та не дали землі. Головний герой твору – Чіпка Вареник – селянин-бунтар, невтомний шукач правди. Він […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 8 клас III варіант І. Франко через усе життя проніс любов до трудового народу і прагнення полегшити його життя. Творчість письменника – це спроба наблизити прекрасне майбутнє нашої Батьківщини. І незважаючи на те, що досягнути цієї високої мети надзвичайно важко, І. Франко та тисячі таких же невтомних працівників готові присвятити цьому все життя. У поезії “Каменярі” бачить поет себе, прикутого залізним ланцюгом до гранітної скелі, та тисячі інших каменярів, яких […]...
- МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Народився в с. Тростинці, що на Харківщині, у сім’ї вчителів, помер у м. Харкові. Письменник, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. . Найвідоміші твори: збірка прозових творів “Сині етюди” , новела “Я “, повість “Санаторійна зона”, роман “Вальдшнепи”, памфлети “Камо грядеши?” і “Думки проти течії”....
- Краса української природи – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи Вінграновського. Мабуть, тому кожний його вірш – це величальна пісня рідній […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту – І варіант ІВАН ФРАНКО 8 клас І варіант І. Франко – поет, прозаїк, історик, перекладач. Він належав до тих письменників, яких сам порівнював з “деревом, що своїм корінням впивається якомога більше і міцніше в свій рідний національний грунт… а своїм пнем і кроною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів…” Український діяч жив у бурхливу та сувору історичну добу. Нещодавно була панщина, потім – відміна кріпацтва, з’являється робітничий клас. І. Франко не міг не відгукуватися […]...
- Українське село – жертва кріпаччини У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, тонкий” чоловік, “з нужденним блідим лицем та смутними очима…” Глибокі зморшки на щоках, на лобі, […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 8 клас II варіант У Львові є могила, на якій стоїть пам’ятник – постать каменяра з молотом у руках. Тут похований Великий Каменяр – Іван Якович Франко. Невгасима любов до знедоленої Батьківщини, до чесних трударів, віра у визволення рідного народу з-під гніту темних сил самодержавства – джерела Франкової поетичної сили, бездонна криниця, яка надихала його на написання кращих творів. Як допомогти трудівникам перемогти у святій боротьбі за волю? Як покращити […]...
- Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Микола Іванович Костомаров Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” та “Вітка” , стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” . Як поет-романтик М. Костомаров віддавав перевагу легендарно-історичним та легендарно-фантастичним мотивам, а образність своїх творів намагався запозичувати з народної поетичної творчості. Романтика […]...
- МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА КУЛІШ Народився в с. Чаплинцях, що на Херсонщині, у селянській родині, розстріляно на Соловках. Драматург. Найвідоміші твори: п’єси “97”, “Народний Малахій”, “Патетична соната”, “Маклена Траса”, “Мина Мазайло”....
- МИКОЛА ВОРОНИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МИКОЛА ВОРОНИЙ Народився на Катеринославщині у родині ремісника, місце смерті достеменно невідоме. Поет, перекладач, театральний критик. Найвідоміші твори: поема “Євшан-зілля”, вірші “Блакитна панна”, “Інфанта”, “Іванові Франкові”....
- Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе “туди, де бій за волю”, це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває звання доктора філософії. Займаючись науковою роботою, Олег Ольжич вивчає українську культуру, заглиблюється в історію, археологію. […]...
- БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МИКОЛА ВОРОНИЙ БЛАКИТНА ПАННА Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля, – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сна Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись на […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут’ героїчної боротьби народу Русі в XІІІ столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” , і надрукована в цьому ж журналі 1883 року. У повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на Карпатську Русь 1241 р. У відтворенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, […]...
- Розповідь про життя Нимидори після втечі Миколи Тяжко переживала вона розлуку, “йшла на панщину – плакала, йшла з панщини – так само плакала”. їй все здавалося, що Микола десь поблизу. Минуло десять років, і стара Джериха померла. Тим часом підросла дочка Любка і трохи розважала змучену працею і горем Нимидору. Письменник підкреслює, що її “ізсушила, ізв’ялила нужда, як холодний вітер зелену билину. Лиха недоля ізстарила її завчасу. Минула половина її літ, а вже здавалось, що Нимидора доживає […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів і селян; деспотизм панів, які усвідомлюють свою силу і владу, і беззахисне становище селян. Найповніше […]...
- Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся […]...
- Чіпка Варениченко – протестант проти суспільного зла Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – один з найвизначніших творів української реалістичної літератури, її перший соціально-психологічний роман. В ньому відображено життя пореформеного села і соціальні зрушення, що сталися у цей період. У центрі роману – Чіпка Варениченко – один з найяскравіших типів української реалістичної літератури. У Чіпки рано прокидається почуття соціальної несправедливості. Батька силоміць віддано в солдати – сім’я опинилась без годувальника. Мати вдень і вночі працює, щоб […]...
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІІІ варіант 6 клас IIІ варіант Відгриміли бої з турками, польською шляхтою, Україна була приєднана до Росії. Проте нові часи не принесли для трудового народу кращого життя. З давніх-давен багатії визискували бідних, знущалися над ними. Наприкінці XVIII і на початку XIX століття дуже посилився кріпосницький гніт: Куди піду, подивлюся – Скрізь багач панує, У розкошах превеликих І днює й ночує. Убогому, нещасному – Тяжкая робота, А ще гіршая неправда – Вічная скорбота! […]...
- Устим Кармалюк – керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків – ІV варіант 6 клас ІV варіант У народній поезії створено незабутній, хвилюючий Образ Кармалюка, який очолив антикріпосницький рух селянства на Поділлі в 20-30-х роках XIX століття. Кармалюк наділений винятковою фізичною силою, зовнішньою і внутрішньою красою. Він живе народними прагненнями, вболіває за долю трудового народу: Куди піду, подивлюся – Скрізь багач панує, У розкошах превеликих І днює й ночує. Убогому, нещасному – Тяжкая робота, А ще гіршая неправда – Вічная скорбота! Кармалюк намагається […]...
- Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 20. Микола Вороний Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 році. Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області. Архів Вороного зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. […]...
- Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в […]...
Categories: Твори на різні теми