Home ⇒ 🎨Шкільні твори ⇒ Ми сміємося – отже, живемо

Ми сміємося – отже, живемо

Цікаво, коли людина навчилася сміятися? Мабуть, раніше, ніж почала говорити. Бо сміх – це прояв радості, задоволення. А для того, щоб радіти, мені зда­сться, не обов’язково уміти говорити. Але це лише моє припущення, а ось достеменно відомо, що стародавні римляни вважали посмішку лікарським засобом.

Вони запевняли, що за допомогою посмішки можна вилікувати тяжку хворобу. Сучасна медицина довела правильність цього твердження. Досліди показали, що посмішка сприяє виробленню в організмі людини гормона радості, який зміцнює її імунітет.

Навіть є припущення, що сміх подовжує життя людини. Сміх впливає не лише на фізичний стан людини, а й на її душу. Леся Українка говорила: “Щоб не плакать, я сміялась”.

Звичайно ж, вона мала на увазі плач від фізичного болю, але часто людина плаче через біль душевний. Вилікувати його можна добрим словом або веселою розповіддю, анекдотом, байкою.

Гумор і сміх рятує цілі народи. Наприклад, скільки нещасть і горя пережили ми, українці. Серед них національні і громадянські війни, неврожайні роки, го­лод, злидні, брехня, несправедливість… Чи можна було все це пережити і зали­шитися життєлюбами, якби ми не вміли сміятися з себе, зі своїх проблем, вад?

Сміх – це зброя. Але нею треба вміти користуватися. Бо якщо невдало пожар­тувати, можна завдати душевної рани і навпаки – врятувати людину.

Майстром своєї справи можна назвати відомого українського гумориста Єв­гена Дударя. Письменник з раннього дитинства вирізнявся тонким почуттям гумору. Згадуючи той час, він говорив: “Писати почав змалечку. І одразу сміш­но”. У творчому і повсякденному житті Євген Михайлович керується девізом: “Сміх врятує світ”. І ось уже декілька століть поспіль гуморист, не покладаючи пера, рятує світ.

Змінюється час, і разом з ним змінюється тематика творів.

У сатиричній оповідці “Слон і мухи” автор висміює безглуздість досліджень деяких науковців, зображує псевдонаукову суперечку, яка не дає ніякої користі суспільству. Такі наукові працівники лише розбазарюють державні кошти, які можна було б віддати на корисну справу. А ще він засуджує невдячність де­яких людей.

Оповідка “Лісова казка” піднімає актуальні екологічні проблеми. Автор показує, що людина бездумно знищує природу, бо не хоче вступати в конфлікт з бюрократичною системою. Саме наявність розгалуженого бюрократичного апарату заважає правильно господарювати, навіть якщо людина – гарний ке­рівник.

Ведмідь був саме таким, бо після знищення лісу він говорить: “Мобілізуємося, розкорчуємо пеньки та й візьмемося за землеробство”.

Зовсім інші проблеми піднімає гуморист у оповіданні “Червона шапочка”. Він викриває хвороби сучасності: пияцтво, паління, зневажливе ставлення до дорослих, безвідповідальність молоді. Мені здається, що цей твір допоможе підліткам подивитися на себе збоку.

Отож, доки люди будуть сміятися зі своїх вад, доти вони вестимуть з ними непримиренну боротьбу, а значить, добро перемагатиме зло. На цьому і трима­ється життя.

Ми сміємося – отже, живемо.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Отже, пишемо: Образ Ігоря – захисника Руської землі у “Слові о полку Ігоревім” В історії загальнолюдської культури є пам’ятки, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. До таких шедеврів мистецтва належить і “Слово о полку Ігоревім”. Коли я гортаю сторінки цього твору, на мене ніби дихає героїчна Давня Русь. З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних взаємовідносинах між собою та іноземними сусідами. Я бачу радість перемоги і біль поразки; я бачу князя […]...
  2. Для кого в світі живемо? Україна… Моя батьківщина, той найрідніший у світі куточок, де я народилася, де стоїть наш будинок, де могили рідних мені людей, де моя школа, учителі, кохані, діти. Навколо усе таке звичне, дороге, але справжню ціну усьому цьому відчуваєш лише тоді, коли втратиш. Якщо людина не байдужа, не живе життям рослини, їй важко покинути свій край. Згадайте лишень, з яким душевним надривом покидали свій злиденний край герої “Камінного хреста” В. Стефаника. Їм […]...
  3. Чи цікаво ми живемо? Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая На перший погляд, кожен мій шкільний день схожий на інший. Уроки, школи, дім, де знову заняття за письмовим столом. Потім – телевізор або комп’ютер, спілкування з товаришами у дворі. Щось особливе пригадати важко. Проте друзі на нудьгу не скаржаться. А я подумав: що означає жити цікаво? На цю тему нещодавно у нас була класна година – дискутували. Запитали, наприклад, Микиту Бєлова, що цікавого […]...
  4. Ми живемо, під собою не чуючи країни. Твір по творчості Мандельштама У літературі не Раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Міркуючи про долі письменників, Герцен писав в 1851 році: “Жахлива, чорна доля випадає в нас на частку всякого, хто насмілиться підняти голову вище рівня, написаного імператорським скіпетром… Історія нашої літератури – або мартиролог, або реєстр каторги…”. Що ж змінилося в XX столітті? Так нічого. Історія повторюється: трагічно складаються долі Цветаєвою, Ахматовій, Платонова, Булгакова, Пастернаку… Це далеко не повний перелік […]...
  5. Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди… Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У нім бував письменник-філософ Григорій Савич Сковорода. Мандруючи від села до села, любив мислитель спілкуватися з […]...
  6. Ми живемо, щоб залишити слід – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Роздуми про життя, про його сенс виникають звичайно в переломні моменти цього життя. Зараз у мене і моїх однолітків саме такий час: закінчується етап, коли усе було визначено заздалегідь, причому не тобою самим. Прийшов час, коли потрібно приймати рішення самостійно: яким шляхом піти далі? На якому терені твоя праця принесе більшу користь людям? Що обрати, щоб життя не минуло безслідно? Трохи боязко робити цей вирішальний крок. Але страх потрібно перебороти […]...
  7. Остап Вишня – видатний український гуморист “Країна веселої мудрості. Слава України, її невмируща краса” – так охарактеризував видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишню Олесь Гончар. Мабуть, в Україні немає жодної людини, яка б не читала чи не чула неповторних Вишневих усмішок. Вони нікого не залишають байдужими: примушують сміятися, бачити вади не тільки у інших, ;і й свої власні, учать робити потрібні висновки. Ось чому, я гадаю, О. Гончар назвав творчість сатирика і гумориста “країною веселої мудрості”, в […]...
  8. Гумор – характерна риса українців Народна приказка говорить: “Де два козаки – там три гетьмани”. Але мені хо­четься перефразувати її: “Де два українці – там три гумористи”. Щоб перекона­тися у правдивості цих слів, варто лише почитати наші прислів’я та приказки, по­слухати жартівливі пісні. Мені здається, що лише українці так тонко і влучно можуть висміювати власні вади. “Зробив, як чорт летів та крила звісив” або “Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть…” – тонко, […]...
  9. Користь сміху Користь сміху Кожен з нас на власному досвіді знає, як приємно мати справу з людиною веселою, дотепною, здатною бачити смішне навіть у серйозному, ставитися з гумором до власних невдач. Існує навіть Орден Посмішки, який присуджують діти письменникам, чиї твори вчать життєрадісності, бадьорості духу. Сміятися, звичайно ж, корисно, сміх допомагає краще за будь-який засіб налагодженню стосунків між людьми. Сміх, викликаний вдалим жартом, свідчить про інтелігентність людини. Адже зрозуміти розумний дотеп, посміятися […]...
  10. Остап Вишня – видатний український гуморист ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні. Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. Можливо, звідси і бере […]...
  11. Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох плаксивих доньок і трьох синів. Імена доньок – Нудота, Вай-Вай, Плакота. Здавалися вони мені потворними. […]...
  12. Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці” Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу. Для […]...
  13. “Як варити і їсти суп із дикої качки” – одна з найдотепніших і найліричкіших “Мисливських усмішок” Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ “Як варити і їсти суп із дикої качки” – одна з найдотепніших і найліричкіших “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Остап Вишня – відомий український гуморист. Доля приготувала йому нелегке життя. Але попри будь-які життєві випробування письменник не озлобився, не втратив віру в людей, в добро. Найбільш точно вдачу письменника охарактеризував М. Рильський: “Він світив як сонце; до нього люди тяглись, як до […]...
  14. Що висміює Мольєр Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
  15. Друг людини, друг природи й праці Остап Вишня Якось Олександр Блок сказав про те, що кожній епосі властиві особливі ритми, а поети є відтворюваними цих ритмів. Кожен з них має своє творче обличчя, яке ми називаємо індивідуальним стилем письменника-Твори митців визначаються своєрідністю, неоднаковими мотив”” ми і проблемами, яскравою оригінальністю. Глибинною мудрістю і ліричною теплотою віє від творі? Остапа Вишні. Він постає перед нами людиною оптимістичного таланту, яка збагатила українську багатоголосу літературу новими ритмами, самобутніми мотивами. Як […]...
  16. Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
  17. Незвичайні комічні ситуації в оповіданні О’Генрі “Вождь червоношкірих” І. О’Генрі – гуморист і знавець психології людини. ІІ. Гумористичне розкриття головної теми – “дорослі і діти”: 1. Стосунки Джонні з батьком. 2. Бешкетник Джонні і злочинці. 3. Джонні – стихійне лихо для дорослих. 4. Кумедність головного сюжету. ІІІ. Важлива проблема за кумедними подіями....
  18. Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна…” . 2. Сміх – виховна сила. 3. “Ловіть, спостерігайте контрасти – і буде сміх!” . 4. Остап Вишня – улюбленець народу. 5. Життєлюбність творчості Остапа Вишні. 6. Особливість вдачі Остапа Вишні. 7. Спрямованість сміху Остапа Вишні. 8. Гумор і український народ. 9. Творче кредо Остапа Вишні....
  19. ДАРУНОК ДОЛІ 5 КЛАС ДАРУНОК ДОЛІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Доля людини – вибір на все життя. 2. Відповідальність за долю дитини й за долю країни. 3. Кожен дарунок долі – велика відповідальність. Варіант 2 1. Материнське побажання. 2. Дві долі – два шляхи. 3. Моя доля – доля мого народу. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ В’ється стежка, в’юниться Серед жита й пшениці. Жайворонки зависли В голубій висоті. У безмежному полі, У […]...
  20. Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те, що заховане глибоко в серці. …Не міг Остап Вишня спрямувати своє перо сатирика проти всього, що заважало його рідному народові […]...
  21. Доброзичливість та кумедність “Моєї автобіографії” Остапа Вишні Як відомо, людина без спогадів – людина без минулого. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про дитинство. Саме від того, яким є той чарівний світ, залежить наше сприйняття тих чи інших явищ, людей, предметів. Ми звикли завжди вишукувати у фактах біографії великих людей щось інтригуюче, незвичайне або фантастичне. І дуже кумедним та дотепним словом тільки Остап Вишня описав власну автобіографію, ніяк не схожу на інші повідомлення про дату, місце […]...
  22. ПЛАНИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ПЛАНИ Псевдоніми Івана Левицького I. Початок літературної творчості Івана Левицького. II. Псевдоніми письменника. 1.Народженім псевдоніма “Нечуй”. 2.Іван Нечуй-Левицький – талановитий публіцист. . У статтях письменник б’є на сполох, будить приспане сумління, національну свідомість, історичну пам’ять українців, задушувану великодержавниками.) 3.Хто такий “О. Криницький”? йдеться про соціальне визволення трудящих шляхом повстання. Друкувати його під уже відомим літературним прізвищем автор не наважився, тому […]...
  23. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м”якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника. Ліризм гуморесок Остапа Вишні йде від […]...
  24. Безсмертя “Ревізора”- у відблиску пушкінського генія Для того щоб не тільки час від часу, коли цього вимагають обставини, перечитувати “Ревізора”, але й щиро полюбити цю п’єсу, необхідно якнайглибше зрозуміти, якого враження домагався Гоголь від своєї комедії, про що мріяв він, віддаючи читачам і глядачам улюблений свій утвір. І перше, про що мріяв Гоголь, чого домагався він своїм “Ревізором”,- веселого, оглушливого, “світлого”, “захопленого”, як писав він сам, сміху, сміху в залах для глядачів, де йде його комедія, […]...
  25. Мої захоплення – ІІ варіант II варіант Захоплення у різних людей різні. Хтось збирає марки або значки, як батько та дідусь. Хтось шиє чи плете, як матуся або бабуся. Отже, захоплення – це щось таке, чому людина присвячує свій вільний час. Хтось, навчаючись в школі, так захоплюється якимось предметом, що це стає захопленням і в подальшому житті, а може стати навіть професією. Мені подобається багато цікавих речей: читати книжки, грати у футбол та на комп’ютері, […]...
  26. До творчості П. Глазового та С. Руданського Що ми знаємо про П. Глазового? Це відомий письменник-гуморист. Він надрукував багато своїх віршованих гуморесок на сторінках відомого гумористичного журналу “Перець”. Павло Глазовий писав книжки і для дітей. Сміх його творів доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Який сон наснився ліричному герою у творі П. Глазового “Тарас Бульба у Києві”? Чому Тарас Бульба назвав машину “Запорожець” дитячою коляскою? Що висміює П. Глазовий у гуморесці “Найважча роль”? Головна […]...
  27. Гумор і сатира М. Зощенко Навряд чи найдеться людина, що не читав жодного твору Михайла Зощенко. В 20-30 роках він активно співробітничав у сатиричних журналах. І вже тоді за ним затвердилася репутація прославленого сатирика Продовжуючи аналіз зощенковских традицій у літературі й мистецтві, не можна не звернутися до творчості Володимира Висоцького. Настільки ж явні аналогії простежуються й при аналізі творчості Михайла Жванецького. Воно перетинається із зощенковским по багатьом параметрам. Відзначимо насамперед спорідненість афористичних конструкцій, привівши на […]...
  28. Очманілий пан Журден Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
  29. ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОСТАП ВИШНЯ Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечві, що на Полтавщині, помер у м. Києві. Письменник-гуморист, засновник в українській літературі жанру “усмішка”. Найвідоміші твори: збірки “Вишневі усмішки “, “Вишневі усмішки кримські”, “Українізуємось”, “Вишневі усмішки закордонні”, “Мисливські усмішки”, гумореска “Моя автобіографія”....
  30. Світ пригод і фантазії у повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Друзі справжні – мов брати рідні Народна мудрість Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. Повість “Тореадори з Васюківки” теж про гру, вигадку, фантазію. Романтика щоденних пригод так захопила двох друзів Івана Реня і Павла Завгороднього, що іноді вони втрачають відчуття межі між […]...
  31. Гумор Остапа Вишні Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: “Його люблять і заокеанські українці – в Канаді, в Сполучених Штатах Америки”. Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою. Про навчання та успіхи він написав у гуморесці “Перший диктант”. Один із найкомічніших епізодів побудований на використанні омонімів. Письменник використав слова, які однаково звучать, але мають […]...
  32. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні. Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. Можливо, звідси і бере початок лірично-гумористичний струмінь його спадщини. Вишневий сміх – веселий, щирий, здоровий. Зупинимось не на […]...
  33. Остап Вишня – чарівник сміху – І варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” І варіант Мені здається, немає в світі такої людини, яка б ніколи в житті не сміялась. Як відомо, сміх – дуже корисна річ, яка може навіть вилікувати деякі хвороби. Тому в той час, коли суспільство дуже хворе, з’являється якнайбільше гумористів. Певна річ, що Остап Вишня народився не випадково. Він, мабуть, відчував, що його сміх допоможе людям вижити […]...
  34. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – аналіз твору Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Але, як правило, ніякої здобичі не привозив. Бо його основна мета – помилуватися чудовою природою, поспілкуватися з місцевими жителями, послухати дивовижні й дотепні мисливські історії. Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував і використовував при написанні своїх знаменитих “Мисливських усмішок”. Найповніше видання цього циклу вийшло в 1958 році. Природа і її захист, мисливські […]...
  35. О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні. Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. Можливо, звідси і бере початок лірично-гумористичний струмінь його спадщини. Вишневий сміх – веселий, щирий, здоровий. Зупинимось не на […]...
  36. “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких драматург “бичує сатирою страшною”. Шляхом комізму Карпенко-Карий бажав показати тяжке життя народу, його прагнення до […]...
  37. Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися” . 1. Пореволюційне село та його проблеми в творах Остапа Вишні. 2. Герой усмішок Остапа Вишні – людина, яка прагне стати кращою. 3. Світобачення Остапа Вишні. ІІІ. Визнання і популярність творчості Остапа […]...
  38. Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: “Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно […]...
  39. Чесність – Твір-роздум Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: “Чесність – краща чеснота”. Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, – на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: “в обманщика має бути гарна пам’ять”. Це означає, що він повинен пам’ятати, […]...
  40. Цитати до образу Юрби Цитати до образу юрби, що характеризують натовп. 1. “Дарма! Привикнуть до всього можна”. 2. “Смійтесь! Ваш сміх мене минає”. 3. “Твій швець не був ніколи в небі, твій швець нікого не зді­ймав з землі угору, нікого не кликав”. 4. “Та ти кажи: ми й лежачи почуємо”. 5. “У їх душа як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються”. 6. “…всі як камені лежать. Не дивиться їм в […]...
Ми сміємося – отже, живемо

Categories: Шкільні твори