Учнівський твір за трагікомедією “Гостина старої дами” Ф. Дюрренматта. Кажуть, гроші роблять все. За гроші можна все купити, крім здоров’я. Але мені здається, є більше речей, говорячи про які, гроші є недоречні.
Я ні за які гроші не віддам нікому свого Пантелеймона – старого, але найкращого мого друга, мого рудого кота. Я вже не кажу про святе – про любов до своїх рідних, до мами і тата. Хіба можна торгувати почуттями?
П’єса Фріша – трагікомедія, фарс. Автор намагається довести зворотнє. Певне, він це робить тому, що парадокс, дикість ситуації дістають людину за живе швидше, ніж моральні установки. Так от, стара дама Клер Цаханасян, яка колись народилась і виросла в Гюлені, повертається у рідне містечко через багато років. Тепер вона мільярдерка.
Вона може облагодіяти городян, дати їм гроші на їхні потреби. Але за це вона вимагає одного – вбивства людини, яка колись завинила перед нею. Городяни шоковані, вони обурені таким обміном, але поступово “смак грошей” спокушує їх.
Клер Цаханасян вимагає одного – справедливості. Вона вперто і послідовно домагається того, щоб знищити Ілю, який занапастив її у молодості і вона змушена була після несправедливого суду втікати з міста. Вона втратила кохання, згодом у мене помирає дитина і вона стає публічною дівкою. Хто винен у цьому? Коханий, який її зрадив; суддя, який виніс несправедливий вирок; свідки, які обмовили її?
Суспільство, люди постали проти нещасної дівчини. І тепер, повернувшись через багато років у рідне містечко, Клер хоче відновити справедливість. Іль, у якого є дружина, діти, є прибуткове крамарство, спочатку хоче втекти від відповідальності, але це йому не вдається. Клер зуміла підкупити усіх, але місто не готове до відкритого обміну “гроші – смерть”. Внутрішньо городяни не дуже й проти однієї смерті заради блага всього міста, але ж вони цивілізовані люди – їм соромно усвідомлювати, що вони заради власних інтересів готові відправити людину на смерть.
Клер їм усім доводить, що можуть, що тваринні інстинкти у них перемагають.
А що ж Іль? Несподівано для мене він виявляється зрештою справжньою особистістю – людиною, яка розуміє, що за свої вчинки завжди потрібно отримувати рахунки від життя. Рука, яка мала покарати за злочин, стиснула тепер пальці на його горлі.
Може, й можна послабити удавку, але з цим прийдеться жити. А як тепер жити? Коли історія кохання з Клер була забута, коли давні гріхи стерлися з пам’яті, “стара безглузда історія” дає про себе знати. Іль, дивлячись, як люди плазують перед грішми, зрештою усвідомлює, що він і справді винен.
Винен у тому, що занапастив і власне життя, згубив життя Клер, він винен у смерті дитини, яку поховала Клер.
Крамар Іль не хоче тепер рятувати власну шкіру, бо втрачена власна душа. “Я пройшов крізь пекло, – говорить він. – Ви можете мене вбити, але вашого вчинку я не можу у вас відібрати”.
Так Іль визнає справедливість суду над ним, він не боїться смерті, бо знає, що заслужив на неї. Тепер за свої вчинки мають нести відповідальність городяни. Колись, певне, і до них з’явиться “стара дама” і їм буде соромно, що вони відстоювали не справедливість, а хотіли відірвати ласий шмат пирога. В обмін на людське життя. Обміняли.
Хто ж творить сд над людиною? Сама людина. Але всьому свій час…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Проблема спокутування боргів минулого у драмі Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Можна напевно стверджувати, що немає людини, яка б уважала світ ідеальним, сповненим справедливості й гармонії. Відомий швейцарський драматург Фрідріх Дюрренматт у п’єсі “Гостина старої дами” порушив проблему справедливості і спокутування боргів минулого, проаналізувавши людську психологію. Справді, хіба часто ми замислюємося над тим, що саме є справедливістю. І чи для всіх вона однакова, чи тільки для одного когось? Героїня п’єси Клер Цаханасян, колись зраджена коханим і зганьблена, осуджена судом містечка Поллена, […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Родичів дає нам доля. І як добре, що друзів ми обираємо самі” Гадаю, не може викликати заперечень твердження, що кожна особа, так би мовити, приречена на те, щоб існувати в океані інших людей. Здається, що могло б бути кращим: навколо тебе тисячі таких самих, як ти, то й радій, насолоджуйся спілкуванням… Та ж ні! Виявляється, що в цьому океані людині інколи дуже важко знайти іншу близьку собі за духом людину – друга, існування, спілкування з яким приносило б справжню насолоду й утіху. […]...
- Андрі? й Самі? йлович Мали? шко Біографічні даніНародився 2 в Обухові в сім’ї шевця. Старший брат Андрія – Петро Малишко – став своєрідним народним бандитом – Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: “Якби я писав […]...
- Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою І. Калинець Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою Трохи казка Пізньої осені Ганнуся поверталася додому трамваєм. На запотілих вікнах дівчинка намалювала фігурку людини в окулярах: вийшов Хлопчик-Фігурка. Виходячи з трамвая, Ганнуся почула, як її попросили подати руку, озирнувшись, побачила, що Хлопчик-Фігурка стоїть поруч. Дівчинка посадила Ха-еФа у ранець, в альбом. “Яка дивна пригода трапилася зі мною, – думала дівчинка, – ніколи б не сказала, що нарисована людинка може ожити”. Удома перед сном Ганнуся пригадала […]...
- Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі Про деякі властивості людського характеру важко сказати, які вони, хороші чи погані. У народі говорять: “Наші чесноти – це продовження наших недоліків” Цей вислів можна і переінакшити. І справді, часто буває так, що наші недоліки це продовження наших Чеснот. Наприклад, працьовитість, відповідальність може бути в людини такою великою, що вони завадять гармонійному розвитку […]...
- Мистецтво бути собою Важко сказати, чи існує взагалі таке мистецтво – бути собою. Це, скоріше, право бути собою таким, яким ти є. І щоб інші сприймали тебе саме таким, бо коли кожен намагається тебе “переробити”, це викликає спротив, небажання піддаватися чужим впливам і, взагалі, породжує неадекватну реакцію стосовно тих подій, що відбуваються. Перш ніж творити себе, – бути собою, – слід з’ясувати, який ти є? Що ти можеш? Мабуть, треба бути режисером свого […]...
- Що принесе з собою завтрашній день? Проблема, завжди турбує людський розум. Завтрашній день приходить, а відповіді на це питання немає. Майбутнє, неминуче є загадкою для людства. Із днів утворюються роки, роки формують століття, а людський розум наполегливо намагається відсунути грань, що розділяє сьогодення і майбутнє. Така суть людини, він не бажає ступати в невідомість, і тому йому потрібні казки, міфи, фантастичні образи, В яких міститься осмислена мрія про безхмарне майбутнє. Необхідність у формуванні майбутнього суспільства особливо […]...
- Чи важко Олесю лишатися собою? Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповтор – н. і Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди, особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку, і дідову конячку. Не може він кривдити тварин. Але люди в селі називають його диваком. […]...
- Алегорично-моральний сенс сюжету драми Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Дія п’єси класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” відбувається в маленькому занедбаному містечку Гюллен, повз яке без зупинки мчать швидкі пасажирські потяги. Ще п’ять років тому містечко процвітало, а зараз воно повний банкрут, “найзлиденніший, найжалюгідніший, наймізерніший закуток на лінії Венеція – Стокгольм”. Жителі Гюллена у своїх нещастях звинувачують масонів, великий капітал, міжнародний комунізм. На пероні зібралося кілька місцевих жителів. Вони готуються зустрічати високу гостю, мультимільйонерку Клер Цахакасян, яка […]...
- Що ж являє собою роман “Герой нашого часу” На перший погляд могло здаватися, що “Герой нашого часу” є не що інше, як збори закінчених повістей під загальним заголовком. Однак збережені рукописи “Героя…” допомагають побачити, що роман створювався як цільний добуток, всі частини якого поєднувалися струнким і глибоким задумом. У повістях “Бела”, “Фаталіст” і “Тамань” образ Печорина оточений атмосферою таємничості. Його вчинки здаються дивні й загадковими, а їхні мотиви – неясними. Один з деяких друзів Печорина, штабс-капітан Максим Максимич, […]...
- Ми живемо, під собою не чуючи країни. Твір по творчості Мандельштама У літературі не Раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Міркуючи про долі письменників, Герцен писав в 1851 році: “Жахлива, чорна доля випадає в нас на частку всякого, хто насмілиться підняти голову вище рівня, написаного імператорським скіпетром… Історія нашої літератури – або мартиролог, або реєстр каторги…”. Що ж змінилося в XX столітті? Так нічого. Історія повторюється: трагічно складаються долі Цветаєвою, Ахматовій, Платонова, Булгакова, Пастернаку… Це далеко не повний перелік […]...
- Світ фантазії в казковому оповіданні “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець – талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця – невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті. У творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з’являється на світ Хлопчик-фігурка. Звичайний трамвайний малюнок на склі, намальований схематично, просто так, заради забавки, оживає. […]...
- Залишатись собою Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні поганою, ні хорошою, але багатьом здається незвичайною. І чомусь декого це ображає. “Який дивак! Яка […]...
- Схожі поміж собою В оповіданні Євгена Гуцала “Вигадники” головними героями є Михайлик та Надійна. Вони чимось схожі поміж собою: у обох біляве, як льон, волосся, вони захоплено пізнають навколишню природу. Себе ці діти відчувають її частиною, уявляють, що вони квіти, і навіть вірять, що можна викликати вітер або дощ. Але Надійка більш жвава і тому має першість під час ігор та розваг. Мати Михайлика каже про Надійку: “Бачиш, тільки вчора-позавчора приїхала з міста […]...
- Що таке мистецтво бути собою? Я погоджуюсь з тим, що вміння бути собою – це справжнє мистецтво. Але головною його особливістю є те, що ніякий вчитель не допоможе вам його опанувати, тому що сама людина формує свої переконання, характер та зовнішність. Аргументами на користь моєї думки є те, що, по-перше, кожна люди прагне відчути себе особистістю, а не стати частиною сірої маси, по-друге, щоб зберегти свою індивідуальність потрібно навчитися виявляти і розвивати в собі те, […]...
- Наука про те, як лишитися самим собою Бути самим собою, лишатися самим собою – це важкий труд, який триває все життя. І ця спроба може призвести людину до загибелі. Особливо, якщо ця людина – поет. Василь Семенович Стус перемагав у своєму житті частіше, ніж програвав. Він перемагав словом і справами. Перемагав загальну інертність суспільства, заблокованість української мови, тупість партійних керівників і партократів від культури. І Стус переміг. Як це не дивно звучить, але Стус передусім індивідуаліст, чесний […]...
- Володіти собою – найбільша влада Тих, хто може володіти собою, поважають за всіх часів. Завжди цінуються спокій, упевненість, рівність у поводженні. Дратівлива, неврівноважена, невитримана людина ні в кого не може викликати гарних почуттів. Зазвичай її вважають просто невихованою. На мою думку, вміння володіти собою можна розвинути. Для цього треба стежити за своєю поведінкою та не допускати роздратування, крику, сліз, істерик. Звісно, не все, що відбувається в житті, нам подобається. Буває, що трапляється щось неприємне, або […]...
- Чи Легко бути самим собою? Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато. У суспільстві не завжди висловиш свою думку. У дружньому колі можна бути більше відкритим, розповісти про своїх “подвиги”, […]...
- “Мы живем, под собою не чуя страны…” – тема трагедії О. Мандельштама ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ “Мы живем, под собою не чуя страны…” У російській літературі не раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Розмірковуючи про долю письменників, Герцен писав у 1851 році: “Жахлива, чорна недоля випадає в нас всякому, хто насмілиться підняти голову вище рівня, наліченого імператорським скіпетром… Історія нашої літератури або мартиролог, або реєстр каторги…” Що ж змінилося в XX столітті? Та нічого. Історія повторюється: […]...
- Реклама оповідання І. Калинця “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Прочитавши казкове оповідання І. Калинця “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” ви отримаєте змогу познайомитися з історією звичайної школярки Ганнусі, завдяки багатій уяві якої з’являється на світ головний герой твору – Хлопчик-фігурка, побачити, як звичайний малюнок на трамвайному склі, який був намальований дівчинкою просто так, від нудьги, заради забави, раптово оживає. Більше цього, ця дивна фігурка починає діяти самостійно і втручається у життя своєї авторки, яка вдихнула в нього життя. Хлопчик цей […]...
- Цитати до образу фігурки з твору І. Калинця “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець, автор казкового оповідання “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” ,додає до твору підзаголовок “трохи казка”, бо Хлопчик-фігурка існує насправді і є ніби символічним образом нашого натхнення та фантазії), а от пригоди, описані в багатьох його життєписах, дійсно казкові. У такий спосіб письменник хотів показати читачам, як важливо не втрачати віру в те, що диво може відбутися в будь-який час в реальному житті, і як прекрасно стане тоді, коли в кожного […]...
- Переродження звичайних бюргерів на катів Твір за п’єсою Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами”. П’єса швейцарського драматурга Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” є своєрідним підсумком спостережень митця за суспільною психологією. На початку п’єси містечко Гюлен, у якому відбуваються події твору, виглядав надто непривабливо: зруйноване, занедбане, хоча колись знало кращі часи. Повз нього проходять потяги до Гамбурга, Неаполя, Венеції, Стокгольма, та у Гюленя зупиняються лише два, що приходять із заштатних міст. Підприємства міста збанкрутіли, пансіон “Місце-на-сонці” занепав, […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є […]...
- Розробка уроків: Виміряти ціну людського життя Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Тема: Проблематика п’єси “Гостина старої дами” Ф. Дюрренматта. Перевірка домашнього завдання. Бесіда за запитаннями: – Які з розглянутих на попередньому уроці особливостей Дюрренматтової драматургічної поетики ви знайшли в “Гостині старої дами”? – Автор відзначив жанр цієї драми як “трагікомедію”. Чи згодні ви з ним? – Які епізоди або деталі твору здалися вам смішними? – Чи є, на вашу думку, в п’єсі вияви епатуючого, […]...
- Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” В есе “Проблеми театру” Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу та людини, але й показати механізми несправедливості. “Гротеск – одна з великих можливостей бути точним”, – казав він. Отже, не випадково його найкращу п’єсу “Гостина старої дами” написано саме в такому жанрі. Багато письменників […]...
- Хто винен у смерті Грегора Замзи І. Головний герой та його сім’я. ІІ. Як сталося перетворення. ІІІ. Хто переживає через перетворення. ІV. Ставлення сім’ї до Грегора-комахи. V. Хто винен у смерті Грегора Замзи?...
- Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і […]...
- Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка. 2. Т. Шевченко – художник. ІІ. Славетний Кобзар України. 1. Було колись в Україні Ревіли гармати; Було колись запорожці Вміли панувати. . 2. Великі гетьмани в поемі “Тарасова ніч”: Трясила, Наливайко, Павлюк. ІІІ. Мета народного Кобзаря...
- В. Самиленко Ельдорадо Ельдорадо Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, Всяк її шука по змозі І про неї розмовляє – У острозі, у острозі. Там усяк говорить правду, за яку дяка – батогами. Там неправді та злочинству Не вважають і на волос, Там злочинних зараз лають – Та не вголос, та не вголос. Там уряд “блюде” закони, за провинності […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
- Мишка Б. Лепкий Мишка Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей. Коли на хаті не видно було ані одного чобота, висувала головку, зиркала направо й наліво, і скоренько, ренько, як […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями “захисників” народу. І одним з таких народних бунтарів був Чіпка – головний герой роману. Життя у злиднях, зневажливе ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне […]...
- Чому Том Сойєр не сприймає світу дорослих? Герой роману Марка Твена відрізняється від “шляхетних” дорослих своєю безпосередністю, сміливістю, відвертістю. Він прагне до вільного життя, вигадує ігри, в яких стає розбійником або войовничим вождем. Все це разом з Геком, своїм вірним другом, якого всі дорослі називали гультяєм, бешкетником і з яким забороняли спілкуватися. Але Том зумів відкрити в хлопцеві ті риси, які дорослі не помічали, те, що було привабливим і чистим. Разом з “поганим хлопцем” Геком Том рятує […]...
- “Невже усе зводиться до грошей?” У повісті “Гобсек” Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, “на землі немає нічого міцного, крім золота”. Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву “золотому тельцю” всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто “володіє світом”. Стряпчий Дервіль, […]...
- Чи все можна купити за гроші? Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто має скромний достаток. Щастя за гроші не купиш. А що ж таке бути щасливим? Бути […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – комедія нового типу Український театр довгий час змушений був розробляти селянську тематику з етнографічним ухилом, бо інакше б українське слово не звучало зі сцени. Та це дало можливість театру розвиватися, швидко пройти шлях оновлення. Своєрідним знаком оновлення української драматургії була п’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Соціально-сатирична комедія – це новий тип твору для тогочасного театру, бо в ній розв’язуються проблеми сучасного авторові суспільства – становлення нової сільської буржуазії. Яка ж вона, та нова буржуазія? […]...
- Якою повинна бути справжня праця Коли я казала своєму батькові про те, що хочу купити нові штани або туфлі, він звичайно зітхав: “Добре, я дам тобі грошей”. І тоді кілька тижнів підряд він працював у вихідні. Я завжди сприймала це як щось цілком нормальне. “Він же мій батько, він повинен забезпечити мене. А коли-небудь і я буду працювати, щоб забезпечити батькову старість. Але це буде колись, згодом…” – думала я. Можливо, я б ще довго […]...
- Будильник Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім маленьким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будильник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзвоника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли будильник не дзвонитиме, мене не будуть будити, може, і вихідний улаштують. Адже у вихідні про […]...
- Знедолені, пригнічені та ображені герої роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвський описує страшну картину життя людей Росії середини XІX ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та здавленим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворян. Зміст твору був продиктований самою дійсністю. Події, описані у романі, відбуваються в Петербурзі. Це місто “вуличних дівчат”, “трактирних завсегдатаїв”, які шукають у вині хвилинне забуття від нудьги. У Петербурзі панує атмосфера безвиході. […]...
Categories: Твори з літератури