Людино, я звертаюсь до тебе Людино! Ти прийшла у цей світ, виконуючи волю Всевишнього. За своїм взірцем і схожим до себе сотворив він тебе. Він наділив тебе своїми рисами, вклав у твою голову розум, щоб ти пізнавала світ. І як люблячий батько простив тобі, коли ти ослухалася його настанов в Едемському саду. Людино, Божа любов до тебе була безмежною, всеосяжною.
Та чи ти оцінила велич цієї любові? Твій бунтарський дух Творець усмиряв як міг, посилаючи різні випробування, а далі відпустив у світ, знаючи, що все життя ти будеш боротися не тільки за своє життя і те, що це життя наповнює, але будеш боротися і сама з собою. Але найцінніший дар ти мала від народження – любов, у цьому ти схожа до Творця. Та не всі прийняли цей неоціненний дар. Людино злостива, що тобі дало життя в злобі твоїй?
Ти нищила все навколо, цілі народи посилала на вірну погибель, не жаліла ні старих, ні жінок, ні дітей. Молитви до Всевишнього і прокльони на твою голову здіймалися до небес і, здавалося, що небесна твердь запломеніє від гніву народного. Жодна сльозинка у жалобі не впала на твою могилу, коли тебе не стало. Людино горда, а чим ти уславила свій життєвий шлях?
Через свою гординю аби досягти милості сильних світу цього ти переступала через кохану людину, сім’ю, власних дітей, зрікаючись батьків і власних поглядів, щоб ще раз відчути, що сильним ти потрібна. Але ти була потрібна доти, доки були сили, а не стало їх – нікому було й кухлика води подати в немочі твоїй. Чого варте було життя твоє?
Людино розумна, ти озброювала свій мозок знаннями, ти поставила собі на службу різні науки, розвивала інші. Ти була в неймовірному захопленні від своїх нових відкриттів. Але довколишнього світу ти не помічала, а якщо й помічала, то тільки з єдиною метою: а чи не криється тут ще якесь відкриття? Тобі непомітні були ні біль, ні страждання близьких людей, тим паче горе інших.
Ти ніколи не ставила собі питання, а як же твої відкриття використовуються? Ні, ти милувалася атомним грибом після випробування бомби і тобі було байдуже, що цей гриб може вирости серед великого міста, де маленькі дітки граються в парку. Це для тебе було неважливо. І чи запитала ти себе перед смертю: заради чого я жила? Людино любляча, тобі мій уклін, бо тільки ти змогла зберегти цей світ.
До тебе горнулося все добре на цій землі. До тебе йшли навіть злостивці, аби почути, що життя чогось варте, якщо людина витре хоч одну сльозу дитині і дасть їй шматочок хліба. Ти була сама оточена любов’ю своєї сім’ї, своїх дітей. Заради них і заради інших ти йшла, повторюючи життя Сина Божого, на Соловки, в Сибір, приймала смерть від катів, але не зрадила любові. І саме любов зберегла в покорі злостивців, приборкала гордощі й зарозумілість інших, хто не сповідував любові. Людино, пам’ятай, що ми народжуємося з любові, приходимо в цей світ з любов’ю.
Саме вона тримає світ, саме їй ми поклоняємось, творячи молитву до Всевишнього. Будь відповідальною за свою велику місію: зберегти цей світ в любові від руйнації заради величі людини, а величною людина стає в каятті і бажанні створити щось добре для інших.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино Слово справжнього митця глибоко западає у душу. “Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино”, – написала поетеса Ліна Костенко. Цей рядок начебто узагальнює звернення митців другої половини XX століття до світової спільноти: “Люди, збережіть в собі людяність!” Я вважаю, що головною ознакою літератури другої половини XX століття став гуманізм. По-перше, література про Другу […]...
- Твір До тебе, князю, моє слово До тебе, князю, моє слово… Ігоре, князю мій, чому так сталося? Втіш моє розбите серце мудрою відповіддю. Чому ти не зажив слави мудрого князя, який не буде навмання вирушати у похід? Чому не слухав мудрої ради? Споконвіку наші предки поважали віщування, завжди підкорялися законам природи, бо почувалися її часткою. А ти не послухав… Я, звичайно, висловлюю тобі подяку за те, що ти цінував мене не лише за співи для воїнів, […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть – I варіант 6 клас I Варіант Цей вислів треба розуміти так: як ти ставишся до інших людей, так і до тебе будуть ставитись. Хочеш, щоб тебе поважали, були чемними, уважно слухали, поважали твої почуття та бажання, то сам поводься так з іншими. Кожній людині приємно, коли до неї, до її думки прислухаються. Моя матуся часто мені повторює: “Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе”. Я намагаюсь дотримуватись цього правила. […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть Людина живе у суспільстві, здійснює різноманітні вчинки, займається певною діяльністю. У своїх вчинках людина може бути благородною або нікчемною. Відповідно цьому надається оцінка його поведінці. Якщо людина невитримана, неуважна до інших, здатна образити гідність людини – така людина не може розраховувати на дружнє до себе ставлення. І навпаки, шляхетність, самовідданість, мужність, великодушність викликають почуття симпатії та поваги до людини. Якщо людина хоче, щоб її поважали, треба багато працювати над собою, […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” 2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. 3. Найважливіше для поета – доля України. Сила поезій В. Симоненка....
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В. Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої […]...
- Як тебе не любити, Харкове мій Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місто – єдине, неповторне. Воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю касою, подарувало друзів. Ти – його частинка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний трудівник, допитливий дослід – . ник, культурний діяч. Це друге за величиною місто України. Воно розташоване […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил…” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов поета до рідної своєї землі – України, яку поет любив ніжно, нестямно, заради щастя якої […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
- Я для тебе горів, український народе Це рядки з вірша “Скільки в тебе очей…”, уміщеного в збірці “Поезії” , виданій у “Молоді” поряд з вибраним багатьох інших авторів, у тому числі й літературних ровесників В. Симоненка. Окрім усього кращого з попередніх збірок, сюди увійшли й окремі твори з архіву поета чи з публікацій у періодиці. Знову ж таки вражає, як гідно, передчуваючи наближення неминучого, підсумовував поет свої труди і дні. У вірші, що дав назву цьому […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені…” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне ставлення до рідного слова. Захист і турбота про його розвиток стануть для поета справою обов’язку й […]...
- З ювілеєм Тебе, Школо! З неймовірного хвилювання і пишного букету квітів, з нового портфеля і нових щирих друзів почалося моє шкільне життя. Усміхнені обличчя вчителів, відчуття, що я – маленька частинка одного великого цілого і хочу залишатися цією часточкою якомога довше. Школа – важливий етап життя кожної дорослої людини. Точніше сказати, саме в школі і починається оте справжнє суспільне життя учня. Адже кожна дитина – це маленька насінинка, яку необхідно посадити у добрий грунт. […]...
- О рідне слово, хто без тебе я Дмитро Павличко Твір за творчістю Д. Павличка. Син простого хлібороба з Прикарпаття, Павличко приніс у велику літерату ру долю свого краю. Івано-Франківщина… У підгірському селі Стопчатові 28 ве ресня 1929 року народився Дмитро Васильович Павличко. “Стопчатів – мо колиска і гордість моя”, – скаже він пізніше. А довкола уславлені осередки гуцульського різьбярства, кераміки, килимарства: Косів, Коломия, Космач. Край їовбуша, край, де квітували таланти Стефаника, Черемшини, Мартовича, витав дух великого Франка. Польсько-шляхетські окупанти […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу тендітну гілочку полину. Він висох, кришиться, вже немає того соковитого сивого блиску, а запах його зостався, тонко […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…” Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика – особлива сторінка творчості митця. Вразливість його натури, щедрість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найпростішими, найзрозумілішими словами поетові вдалося виразити найсокровенні-ше, відкрити […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть ІІІ варіант Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало, в якому відображуються культура, інтелект, духовність людини. Щодня, зустрічаючись із знайомими, слід вітатися. Це не тільки вияв увічливості. У цих словах виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров’я. Цим висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині “здрастуйте” – значить виявити свою невихованість. Це слово має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває їм […]...
- Твір Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість його натуpи, щедpість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найбуденнішими словами поетові вдалося виpазити найсокpовенніше, відкpити глибини […]...
- Что, сынку, помогли тебе твои ляхи? Слід зазначити, що у побуті, у родинному житті головний герой далеко не ідеальний: він може бути не просто грубим, а навіть брутальним, навіть жорстоким до власної сердобольної дружини, по суті відповідаючи фольклорним інтерпретаціям козацьких ватажків. Безперечно, як романтик, Гоголь гіперболізує свого героя і в діях, і у вчинках, підносячи постать свого персонажа до образусимволу з героїчної козацької історії, безкомпромісного захисника роду і народу від чужинців. Характерно, що Гоголь часто нехтує […]...
- Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – IІ варіант II варіант Мама каже мені, що кожна людина – це особистість, думки якої треба поважати. А ще мама вчить мене поважати самого себе, адже недарма є таке прислів’я: “Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”. Воно відбиває думку народу щодо людини у суспільстві. Чи звертали ви коли-небудь увагу на те, як формується думка про людину? Ми дивимось на її зовнішність: чи охайна людина, слухаємо, як воно розмовляє. Ніколи не слід […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть – IІ варіант 6 клас II варіант Людина живе у суспільстві, здійснює різноманітні вчинки, займається певною діяльністю. У своїх вчинках людина може бути благородною або нікчемною. Відповідно цьому надається оцінка його поведінці. Якщо людина невитримана, неуважна до інших, здатна образити гідність людини – така людина не може розраховувати на дружнє до себе ставлення. І навпаки, шляхетність, самовідданість, мужність, великодушність викликають почуття симпатії та поваги до людини. Якщо людина хоче, щоб її поважали, треба […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІ варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови II варіант Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй […]...
- Чому міг би навчити тебе Пилипко? – ІІ варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас II варіант В оповіданні Панаса Мирного “Морозенко” розповідається про маленького хлопчика Пилипка. Він жив зі своєю матір’ю Катрею. Важке було в них життя, бідне. Наступили новорічні свята, а вони спалили останнє полінце, і не було чого їсти, нічого було і продати. Малий Пилипко був “вразливий до чужого горя”. А заради рідної матері “він на що хоч піде, аби його мати не плакала”. Він замислив піти посівати до хрещеного […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає його незборима сила духу, цілісність, почуття патріотизму. Відірваність від рідної землі тільки посилила відчуття синівського […]...
- Аналіз вірша О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” “Тебе, як першу любов, Росії серце не забуде!..” – написав про О. С. Пушкіна Тютчев. І ці слова виявилися пророчими. Перший російський національний поет, родоначальник всієї наступної російської літератури – таке визнане місце й значення О. С. Пушкіна в її розвитку. Читачі люблять його поезію не тільки за ніжний ліризм і красу складу. Крім цього, ми знаходимо в ній те, що допомагає нам впевненіше йти по життю: оптимізм, любов до […]...
- Як тебе ке любити, Києве мій Коли вперше приїздиш до Києва, тебе охоплює дивне почуття. Ніби все це Ти вже бачив, уже пив це солодке п’янке повітря, напоєне пахощами каштанових свічечок. Це почуття синовнє – чисте і радісне. А ще це радість упізнавання. Київ є колискою східного слов’янства. З цього міста беруть початок державність, православність, всесвітня слава нашої культури. Бути в Києві означає бути в центрі подій європейського масштабу. Кияни – особливі люди. Вони досить заклопотані, […]...
- “Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!” З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. Одним з її жанрових різновидів, є коломийки, які найбільш поширені на Гуцульщині. У цих невеличких піснях не тільки розповідалося про тяжке селянське життя, неймовірні страждання, горе, а й змальовувалися образи народних захисників, які не рахувалися із своїм життям, вставали на захист пригноблених: Ой, підемо, панібрате, панів розбивати, Або будемо висіти, або панувати.. Визначальними рисами коломийок є їх патріотизм. Особливо […]...
- Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе Історія людства нараховує багато тисячоліть. І вже багато тисячоліть тому було складено перші правила поведінки людини серед інших людей. Це було зроблено для того, щоб кожен почувався зручно, нікого не боявся й міг сподіватися на захист. Звичайно, ці вимоги стосувалися абсолютно кожної людини. Змінювалися часи, дещо змінювалася сама людина, але завжди й усюди її супроводжували правила поведінки, які ще звуться етикою. Здається, правильно поводитися дуже просто: треба лише додержуватися декількох […]...
- “Ой ты Русь, моя родина кроткая, Лишь к тебе я любовь берегу” Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, неповторне світовідчуття живої шукаючої душі. Така поезія завжди зближує, об’єднує людей, і кожен із нас, […]...
- Він тебе не вкусить ЗачЕпити рукою паВутину. Павутина – це творіння павука. На наших подвір”ях чи в садках найчастіше її плете павук-хрестовик. При його вигляді часто стає моторошно. Багато хто відверто боїться цих павуків. Але чи варто їх боятися? Звичайно ж ні. Хоч і виробляють ці павуки отруту, але вона небезпечна лише комахам, якими він живиться. А павутина служить їм для добування їжі. Павутина дуже красива. Якщо її необерехно зруйнувати, то павук знову її […]...
- Дорослий мир для тебе. Твір-міркування Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо не хочеться взросліти. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я вільний. Моя претензія […]...
- “Народе мій, до тебе я ще верну…” ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС “Народе мій, до тебе я ще верну…” Мені не треба пишних тих казок, Що предків нам шукають десь за морем. Народ мій тут, на рідних цих просторах… І. Кочерга Життя В. Стуса – це дорога через тернії до зірок. Пройдемо її етапами, доторкнемося серцем до великої людської трагедії й водночас високої вірності вибраному ідеалові. Поезія В. Стуса стала помітним явищем не тільки […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІV варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови ІV варіант Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко. […]...
- “Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!’ за українськими коломийками Із сивої давнини пісня виражала мрії, сподівання, смуток, радість народу. Одним з її жанрових різновидів є коломийки, найбільш поширені на Гуцульщині. У цих невеличких піснях не тільки оспівувалося тяжке життя селян, їх страждання, а й вимальовувалися образи захисників народу: Ой, підемо, панібрате, панів розбивати, Або будемо висіти, або панувати. У кінці XІX – на початку XX століття багато мешканців Закарпаття виїхало на чужину в пошуках кращого життя. Ця драматична сторінка […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІІ варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови ІІІ варіант Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба Чому […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть – IІІ варіант 6 клас IІІ варіант Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало, в якому відображуються культура, інтелект, духовність людини. Щодня, зустрічаючись із знайомими, слід вітатися. Це не тільки вияв увічливості. У цих словах виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров’я. Цим висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині “здрастуйте” – значить виявити свою невихованість. Це слово має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, […]...
- Раскольніков, я тебе ненавиджу Головним героєм твору Федора Достоєвського “Злочин і кара” являється Родіон Раскольніков. Ставлення до цього персонажу не може бути однозначним. Молодий юнак зображений на зламі своєї долі. Бідний студент, якому не хватає грошей навіть на їжу, створює свою власну теорію сильної особистості. Я вважаю, що саме ця теорія і стала причиною занепаду юнака. З одного боку, Раскольніков – здатна на самопожертву людина, але з іншого – аморальна особистість, яка не рахується […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – І варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови І варіант Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. Їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на […]...
- “І все-таки до тебе думка лине” Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним й щасливим. Безмежною була любов письменниці до України. Вона любила землю, духовні скарби рідного краю, […]...
- Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – I варіант І варіант Кожна людина свідомо обирає собі характер поведінки, яка складається з різних вчинків та вимог. Якщо вони справедливі і відверті по відношенню до себе і оточуючих людей, виникає взаємоповага. З давніх часів засуджувалися заздрість, боягузтво, лицемірство, жадібність і славилися сміливість, чесність, скромність та доброта. Якщо людина дотримується загальноприйнятих норм поведінки, це значить, що її внутрішній світ перебуває у гармонії із зовнішнім. Людина, яка себе поважає, не відповість грубістю на […]...
Categories: Твори з літератури