В оповіданні Євгена Гуцала світ природи уособлює лось. Це лісовий красень, могутній старий звір, який колись жив у тайзі, а потім потрапив до заповідника. Він звик до людей і довіряв їм, бо вони його взимку підгодовували, а одного разу врятували, коли його вже обпалювала своїм смертельним диханням вовча зграя, яка гналася за ним. Але лось був постійно насторожі, бо в ньому жила пам’ять про життя в тайзі та про небезпеки, які там на нього чекали.
Лось – частка природи, іноді в його очах з’являється “золотавий сплеск, який надавав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць”.
Хоч який обережний був лось – з ним трапилася біда. Коли він ішов до ополонки, шоб напитися води, крига тріснула під вагою його великого тіла, і лось провалився у крижану річку. Напружуючи всі сили, долаючи біль і втому, лось відчайдушно бореться за життя.
Знесилений звір відчував, що йому не вирватися зі смертельних обіймів криги. І знову, як було раніше, йому на допомогу прийшли люди – двоє хлопчиків, схожих на гриби-підберезники, “обидва плечисті, з лагідними лицями”.
Побачивши, в яку біду потрапив лось, вони, не роздумуючи, кидаються йому на допомогу, хоч самі наражалися на небезпеку, бо весняна крига – зрадлива. Старший хлопчик, розсудливий та відважний, прорубав лід, проклавши хід звіру до берега.
Лося врятували. А діти зачаровано дивились на нього, не вірячи, що саме вони допомогли цьому великому звіру.
І раптом сталося неймовірне: несподіваний постріл обірвав життя лося, за яке тільки-но так відчайдушно боролися і сам звір, і діти. І яким же мізерним, жалюгідним, боягузливим є той, хто зробив цей постріл, – Шпичак, рідний дядько дітей.
Через кілька хвилин він покається у своєму вчинку, захоче, щоб звір ожив, але не тому, що схаменувся та пожалів лося. Людина, яка посміювалася, спостерігаючи здаля за стражданнями лося та намаганням дітей його врятувати, не має почуття жалю, і нічим його не пробудити. Він просто боїться відповідальності за свій вчинок, бо лось із заповідника.
Діти впевнені, що Шпичака слід покарати за злочин, який він скоїв. їх не спиняє те, що він їхній дядько. Блюзнірством здається хлопчикам обіцянка Шпичака віддати їм роги звіра за мовчання.
Прекрасний звір загинув. Він з таким нетерпінням чекав приходу весни! Здається, на неї чекав і той розложистий кущик, який нагадували його роги.
Але зазеленіти “йому вже не судилося ні тепер, ні в майбутньому”.
Зі смертю лося природа втратила частку себе, збідніла, спустіла. І виною цьому є людська бездушність і жадоба.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Осуд бездушності Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
- Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
- Осуд бездушності – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Осуд бездушності Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати […]...
- Від совісті кожного Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло листя”. Тварина потрапила в біду. Лід на річці не витримав ваги лося, і він провалився […]...
- Твір Від совісті кожного Від совісті кожного Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло листя”. Тварина потрапила в біду. Лід на річці не витримав ваги лося, […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося в душі виникло відчуття вірної загибелі. Таке відчуття у […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – І варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони – брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує. В оповіданні Євгена Гуцала “Лось” розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати врятувати тварину, яка потрапила в біду, їм це не […]...
- Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений життєвих сил. Він чекає на прихід весни, коли все оживе і розквітне. Лось жив у заповіднику, людей не боявся, хоча раніше жив у […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Мене дуже вразив твір “Лось”. У ньому дуже чітко протиставляються доброта і гуманність в образах двох Хлопців, та підступництво і хижацтво в образі їхнього дядька Шпичака. Хлопці з останніх сил рятували лося, який провалився в ополонку. Вони не злякалися навіть, що самі можуть потрапити під кригу. І ось нарешті, коли лось вийшов на берег, одним пострілом було перекреслено і життя лося, і радість хлопців. […]...
- Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала Велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися її красою. Здавалося б, життя скрізь прекрасне. Але звідки ж тоді береться жорстокість, бездушність, підлість? Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхнуло мене на роздуми про добро і зло. У лося багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й людина. Такою людиною в […]...
- Світ людей очима тварини Про життя в суворих умовах Півночі американський письменник Джек Лондон знав із власного досвіду. У його гостросюжетних новелах яскраво описані дружба й відвага, безкорисливість і вірність, ставлення людини до природи, до тварин. В багатьох творах Джека Лондона героями були саме тварини, найчастіше собаки – вірні друзі людини в умовах Півночі. Героєм повісті “Біле Ікло” був син вовка й напівсобаки. В творі яскраво зображено його життя, бачення навколишнього світу, людських стосунків. […]...
- Добро і зло Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливості, жорстокості Шпичака відчутний у його портретній характеристиці: “кругленьке, як підпалок, обличчя”, у поведінці. […]...
- Вічне протистояння добра і зла Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асоціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро. На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письменник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сердечних і черствих, грубих. Герої оповідання розкривають свої […]...
- Тварини у віршах поета Єсеніна Тварини у віршах Єсеніна не алегоричні, як у байках, а наші брати менші, у яких своє життя, турботи, горе, радість. Горький писав: “Есенин первый в рус-ской литературе так умело и с такой любовью писал о животних.” Серед живих істот у поета на першому місці пернаті – журавлі, ворони, лебеді, солов’ї, граки, сови, а також свійські тварини – коні, корови, собаки. Єсенін з ніжністю і повагою ставився до тварин. У віршах […]...
- Мурка. Твір-опис тварини Одного разу, йдучи до школи, я помітив маленьке кошеня. Воно сиділо під горожею і мало досить кумедний вигляд. Це кошеня мені сподобалося, і я його взяв із собою. У школі весь клас зацікавлено дивився на мою знахідку. Дівчатка почали його годувати. Вони давали йому сир, ковбасу та хліб зі свого сніданку. Кошеня охоче їло ковбасу та сир, але з хліба тільки злизувало масло. На уроках вчителі мене лаяли, казали, що […]...
- Тварини в зоопарку. Ведмеді Нещодавно ми з класом ходили до зоопарку. Там багато цікавих тварин: і леви, і тигри, і мавпи, і слони, і різноманітні птахи, а також змії та крокодили. Мені найбільше подобаються ведмеді. І білі, і бурі. Білі – величезні, пухнасті, дихають важко, ходять назад і вперед по клітці або плавають у невеличкому басейні. Коли їм хтось що-небудь кине у воду, вони туди стрибають і граються з подарунком, а потім його їдять. […]...
- Теорія Родіона Раскольникова: “тварини тремтячі” і “право що мають” Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М. Достоєвський – великий російський письменник, неперевершений художник-реаліст, анатом людської душі, жагучий поборник ідей гуманізму і справедливості. Говорячи про незаперечну геніальність Достоєвського, М. Горький порівнював його по силі зображальності і таланту із Шекспіром. Його романи відрізняються пильним інтересом до інтелектуального і психологічного життя героїв, розкриттям складної і суперечливої свідомості людини. Роман Ф. М. .Достоєвського “Злочин і покарання” – це добуток, […]...
- Що б я зробив на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцала “Лось” Читаючи твори Є. Гуцала, ми відчуваємо, що письменник – знавець дитячої душі. Його оповідання “Лось” не залишить байдужим нікого. Тема цього твору – великий світ природи і людей у ньому. Ми бачимо, що більшість людей ставилися до тварини з турботою. А які молодці хлопчики! Ризикуючи своїм життям, вони не кидають лісового красеня в біді. Вони показали і розсудливість, і відвагу, а головне – врятували тварину. Вони зробили героїчний вчинок, від […]...
- Мої враження від оповідання Є. Гуцала “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” дуже схвилювало мене. Колись я бачив лося у зоопарку в нашому місті. Тварина дивилася на мене дивовижними чорними очима, мала величну поставу та великі красиві роги. Читаючи епізод, у якому хлопці визволили лося з льодяного полону, я дуже хвилювався за малих сміливців і водночас захоплювався їхньою мужністю. Я розмірковував, чи зміг би я вчинити так само. І дійшов висновку, що так, зміг би, інакше просто й […]...
- Пам’ятники тваринам – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи треба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були з батьками. – І де ж установлена така незвичайна скульптура сохатого? – У центрі парку. […]...
- Люди для Льоньни друзі чи вороги? Читаючи твори В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим Письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті “Звук павутинки” Льонька. Який чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює з Сопухою! Він – чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря і мандрують над балкою. Льонька – мрійник, бо десь далеко є […]...
- “Зайві люди” у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” 1. Традиція зображення “зайвих людей”. 2. Трагедія Базарова. 3. Відносини з Аркадієм. Проблема “зайвої людини” не раз піднімалася на сторінках добутків багатьох відомих російських письменників XІX століття. Авторів цікавило, що служить поштовхом до появи такої катеГореї людей, куди входять і Онєгін з “Євгенія Онєгіна” О. С. Пушкіна, і Печорин з “Героя нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова, і Базарів з “Батьки й діти” І. С. Тургенєв. Що виділяє цих виняткових людей […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишовский бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити? ” […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишевський бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити?” – “особливі […]...
- “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не вправі бути людиною, справжньою, повністю самостійною людиною самою по собі”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – це книга про життя знедолених, це біль письменника за зганьблену честь “маленької” людини. […]...
- Чому красу обожнюють люди? Читаючи “Війну й мир”, ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, і в прямих оцінках, характеристиках, і в авторській інтонації. У статті про Л. Н. Толстого Н. Г. Чернишевський відзначав характерну рису тоді ще молодого письменника – “чистоту морального почуття”. Люди, події приватного й історичного життя оцінюються на основі виразного критерію – критерію добра, безкорисливості, щиросердечної ясності й простоти, духовного зв’язку […]...
- “О, люди, люди!” “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і подавленим власним безсиллям і безправ’ям. У розкриття переживань однієї з таких пригноблених душ і заглиблюється […]...
- Люди, схаменіться! Екологічну ситуацію у Харківські області можна охарактеризувати як складну. Особливе занепокоєння викликає стан водоймищ та грунтів області. Головна річка області, – Сіверський Дінець – забруднена майже по всій довжині, Вода забруднена нафтопродуктами, міддю. У річці Вовча вміст нафтопродуктів перевищує межу допустимої концентрації у 18 разів! Грунти нашої області – велике національне багатство, яке необхідно правильно використовувати та охороняти. Сьогодні значна частина грунтів внаслідок недбалого користування у господарстві руйнується. Змінюється структура […]...
- Хто вони “нові люди” у романі “Що робити?” Знаменитий роман Чернишевського “Що робити?” був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури. Автор послідовно викладає свою точку зору на соціалістичний ідеал. Утопія, створена автором, виступає в ролі зразка. Перед нами як би вже пророблений досвід, що дає позитивні результати. Серед відомих утопічних добутків роман виділяється тим, що автор малює не тільки картину світлого майбутнього, але й шляхи його наближення. Зображено й людей, які досягли ідеалу. Сам підзаголовок роману “З […]...
- Люди, які оточують Доріана Грея Здавалося б, парадоксальну думку про мистецтво вклав О. Вайльд в уста одного з героїв свого роману лорда Генрі: “Мистецтво не впливає на діяльність людини, – навпаки, воно паралізує прагнення діяти”. Проте створений талантом художника Безіла Холлуорда портрет Доріана Грея викликав у нього масу емоцій, а сам Доріан був у захваті від творіння. Дивлячись на своє зображення. Доріан промовив із сумом: “Якби старів цей портрет, а я назавжди залишився молодим. За […]...
- Люди в білих халатах Професія лікаря – це подвиг. А. П. Чехов Є у світі дві професії, без яких людству, мабуть, не обійтися: це вчитель і лікар. Вони потрібні завжди і скрізь, при будь-яких обставинах: чи то війна, чи мирне, спокійне життя народу. У мене, майбутнього медика, безмежну повагу і величезну гордість викликають лікарі, чиї імена вписані золотими буквами в медичну науку і практику. З не меншою повагою я ставлюся до лікарів, які виконували […]...
- Що люди скажуть? Є багато загальновживаних висловів, над якими слід замислитися кожній людині, що вважає себе дорослою. До таких належить і вислів: “Що люди скажуть?” Відповідь можна знайти в народній моралі. Хіба ж ми не чули з дитинства, що треба чинити по совісті? Перед тим, як зробити якийсь непевний крок, батьки привчали нас замислитись: що люди скажуть? Переконували, що треба чинити по совісті, застерігали від порушення моралі. Норовливій дитині могли сказати: “Ти б […]...
- Люди в білих халатах. Твір-міркування Професія лікаря – це одна із самих древніх і шановних професій. У далекій давнині люди поважали й цінували тих, хто міг зняти біль, знаючи засобу лікування хвороб. У російській літературі образ доктора займає видне місце. Особливо глибоке враження роблять оповідання А. П. Чехова. Про моральне падіння парубка А. П. Чехов повідав читачам в оповіданні “Іонин”. З якими шляхетними намірами, високими прагненнями приїхав у губернське місто С. молодий доктор Старців! Спочатку […]...
- Роздуми над питаннями моралі в поемі Томаса Стернза Еліота “Порожні люди” Нобелівський лауреат, американський поет-модерніст Томас Стернз Еліот – автор понад чотирьохсот літературно-критичних праць, поетичних збірок, віршованих драм. Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Сам Еліот казав, що сучасні поети мусять бути складними для розуміння, тому що сама дійсність, цивілізація XX століття – явище надзвичайно складне і різнопланове. Ця складність, відбиваючись у витонченій поетовій уяві, змушена народжувати складні і […]...
- Люди повинні будувати, а не руйнувати Твір на тему: спільне й відмінне в романах Ю. Яновського та О. Гончара. “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України було написано […]...
- Такі люди приносять світло Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена критиками у ряд самих великих російських поетів. Увесь світ ранньої, а багато в чому і пізньої лірики Ахматової був пов’язаний […]...
- Люди, що з нами відбувається? Треба людиною бути! В оповіданні Василя Макаровича Шукшина “Образа” мова йде про звичайний життєвий випадок, свідком або учасником якого може виявитися кожний з нас у будь-яку хвилину: у транспорті, у магазині, у будь-якій установі. Це, на жаль, стало повсякденною реальністю. Мова йде о! хамстві, звичайному хамстві. Сашка Єрмолаєву нахамила продавщиця, неї підтримала черга. І все це в присутності дочки, що ще в силу свого віку не може зрозуміти, що трапилося, але серцем почуває, […]...
- “Не люди для літератури, а література для людей” І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку… ІІ. О, якби умів я книги тисячами розплодити, Зайнялось би скоро всюди сонце правди і просвіти. 1. Основний мотив вірша “Доки?” 2. Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо. 3. Романтичні почуття в житті поета. ІІІ. Естетика поетичних творів Б. Грінченка....
- Вклоніться, люди, низько їй 22 червня 1941 року – початок страждань ваших, жінки України. Був мир, була родина, було звичайне людське щастя. Все потрощила жорстока війна. Пішли на фронт чоловіки, за ними – сини, лишаючи матерів, сестер, наречених. Якими ж довгими були дні й ночі, місяці, роки чекання того солдатського трикутника зі звісткою, що живий. І молилася матір за синів своїх: “Стою на зорях вечірніх і враніншіх і закликаю дороги, …аби не взяв його […]...
- Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” . Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у в’язниці. […]...
Categories: Твори з літератури