Із всіх пір року я найбільше люблю осінь. Може, тому чарівний пейзаж, що я побачив! минулою осінню, так запав мені в душу. Золотим жовтневим ранком я йшла через парк і насолоджувалася свіжим вологим повітрям.
Чорний від учорашнього дощу асфальт блищав, а в калюжах відбивалося блакитне небо із пливучими по ньому білосніжними хмарами. Подекуди по воді вже плили опалі листочки, жовті із зеленуватими прожилками
Доріжка вивела мене на широку галявину, що оточували клени й липи. На тоненьких стеблинках липові листочки мерзлякувато тремтіли під ранковим вітерцем і, підхоплені його поривом, летіли, м’яко кружляючись по повітрю. Падали вони на щільну яркозеленую подушку трави й, застряючи в ній, стирчали жовтими кругляшками.
На самому краї галявини примостилася рябинка. Між її зеленувато-бурими листочками горіли червоні грона ягід. Вони звіреннями мокрими бочками й були схожі на малюсінькі райські яблучка із чарівного саду якої-небудь феї
Клени тільки почали жовтіти, тому стояли, начебто в золотавому мереживі поверх зеленого одягу. Я слухала їхній м’який шепіт і спів птахів у їхніх галузях, і мені хотілося стояти так завжди, хотілося, щоб час зупинився. Пам’ять про цей осінній ранок дотепер наповнює мене радістю, як би повертаючи назад у ту чарівну мить, у те завмерле назавжди час





Related posts:
- Осінь Різні пори року несуть різний настрой. Хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. А я люблю осінь. Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум’янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів. Як ніжно виглядають золоті […]...
- Осінні замальовки Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо… Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі, а бажав залишитися на тонкій гілочці дерева. Де-не-де ще залишались зелені листочки, але красива осінь вже вишивала клени червоним, жовтим, […]...
- Золота осінь Золота осінь Під час відвідин художньої галереї мене дуже вразила картина В. Д. Полєнова “Золота осінь”. Самому художникові в той день, коли задумав намалювати цей пейзаж, увесь гай здавався золотим. Смугу лісу посередині перетинає блакитне полотно річки, яка повертає вправо. На правому березі ще залишився зеленим могутній дуб. Його величезне кострубате гілля наче обіймає стрункі берізки, одягнені в золоті шати. Ліс на протилежному березі здається широкою смугою. Але найбільше мене […]...
- Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
- Твір за картиною Полєнова “Золота осінь” Під час відвідин художньої галереї мене дуже вразила картина В. Д. Полєнова “Золота осінь”. Самому художникові в той день, коли задумав намалювати цей пейзаж, увесь гай здавався золотим. Смугу лісу посередині перетинає блакитне полотно річки, яка повертає вправо. На правому березі ще залишився зеленим могутній дуб. Його величезне кострубате гілля наче обіймає стрункі берізки, одягнені в золоті шати. Ліс на протилежному березі здається широкою смугою. Але найбільше мене вразило небо. […]...
- За що я люблю своє місто Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? […]...
- Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, мабуть, тому я з повагою ставлюся до чорного пустотливого бабусиного кота, вважаючи, що він із […]...
- “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
- Осінь в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу осіннього часу року Початок осіни Осинкам холодно Осіння роска Ветренний день Роса Листопад Горобина червоніє Заводь Іван-Так-Марья Осінні листики Останні квіти Початок осіни Сьогодні на світанку одна пишна береза виступила з лісу на галявину, як у криноліні, і інша, боязка, худенька, роняла аркуш за листком на темну ялинку. Слідом за цим, поки розвиднювалося більше й більше, різні дерева мені стали показуватися по-різному. Це завжди буває на початку […]...
- І. Льовитан “Золота осінь” В історію живопису Ісаак Ілліч Льовитан увійшов перш за все як пейзажист. Льовитан – творець так званого “пейзажу настрою”. Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. На картині “Золота осінь” ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. У глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. Вдалині видно червонуваті вітки […]...
- За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися наодинці з небом, із річкою, з полем, на якому золотавиться пшениця. Клен ты мой опавший, […]...
- “Люблю отчизну я, но странною любовью…” Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо подивитися збоку, гідні материнської любові. Але це – якщо збоку. – Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у якій народила тебе мати, де народилися і спочивають з миром на цвинтарях твої предки. Саме в цій країні, а не […]...
- “Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну) Іноді мені здається, що українська нація – це нація поетів. Кожен вважає себе генієм і намагається будь-що донести своє творіння до широкого загалу, знайти свого читача. Та більшість із них так і залишаються невідомими чи маловідомими. Микола Вороний прийшов у літературу із бажанням змінити життя, піднести Красу, повести людей за нею. У вірші “Краса!” поет зізнається, що життя – це коротка мить, але в ній він ловить “щастя одробини”. Він […]...
- Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
- За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
- Люблю я ліс! Живемо ми в селі, великому, гомінливому, у мальовничій місцевості. Біля села тече річка Мжа, з одного її боку – пасовища, з іншого – ліси. І село, розтягнуте вздовж річки, одним своїм краєм майже заходить в ліс. З раннього дитинства ми з братами ходимо до лісу, він наш вірний друг і годувальник. Влітку ягоди достигають – малина, ожина, терен, восени по гриби збираємося. Яких тільки грибів там немає: поважні боровики, рудуваті […]...
- Відображення краси природи в поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Відображення краси природи в поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” Головний герой поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” – осінь. Вона прийшла на землю, щоб все осипати “красою розкішною”. Де вона проходить зі своєю “палітрою пишною”, там відбувається чудо. Ніби за велінням […]...
- Опис: Осінь у лісі Прийшов вересень. Після пекучого літа, після серпневих теплих днів наступила золота осінь. По узліссях лісів ще ростуть гриби: червоноголові красноголовці, зеленуваті й рожеві сироїжки, слизькі грузді й запашні рижики. На старих більших пнях тиснуться друг до дружку тонконогі опенки. У мохових болотах намистом розсипана по купинах рум’яна журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють грона горобини Чистий і прозоре повітря. Далеко чутні звуки, чітко розносяться голоси. На дні лісового струмка […]...
- Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
- Чому я люблю читати Коли я був зовсім маленьким, щовечора мама читала мені казки. З них я дізнавався про те, як розмовляють тварини, які дива відбуваються в далеких казкових країнах, як добро врешті перемагає зло. Мені дуже подобалося слухати історії казкових героїв, і матуся ніколи не повторювалася, обираючи щоразу нову казку на вечір. Одного такого вечора я вирішив, що обов’язково навчуся читати. Книжки допомагають нам, коли ми залишаємось удома, потрапити до будь-якої країни, до […]...
- Запахла осінь в’ялим тютюном М. Рильський У поезії М. Рильського “Запахла осінь в’ялим тютюном”, яка написана у формі сонету, вжито оригінальні епітети “тонкий туман”, “пісок рум’яний”. Також у наступній строфі функціонує авторський неологізм “зорюють”: Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає. І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє […]...
- Осінь, жовтень: опис природи – пора золотий осіни Жовтень. Починається місяць із періоду золотий осіни. Якщо в першу половину жовтня ліс з’являється у всій своїй вроді золотий осіни, то із другої половини місяця листи швидко обпадають, заряджають дощі, а земля стає сирий і брудною. От і назва місяцю – Грязник. Золотий жовтень: фарби на полотні Опис золотий осіни жовтня Наступає сама яскрава пора осіни – золота осінь. Дерева, перш ніж поринути в довгий сон, накидають золоті одежинки зі […]...
- Осінь. Зимовий вечір. Твір-опис Ще дуже тепло, але вже смутно від заходу збіглого літа. Дерева скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони втомилися й хочуть спати. Невгамовні дрібні павучки з неймовірною швидкістю плетуть павутини, і ти, не бачачи, зриваєш їхньої пастки. Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається в дорогу, хтось, од’ївшись за літо, готується до зими, а молоді виводки надзвичайно активні, пурхають, б’ються. Вони ще не знають, що таке зима й […]...
- Осінь, листопад: опис природи пізньої осені Листопад. Холодно стає. , всі частіше заряджає дрібний без перепочинку дощ, затягаються тумани. Назва в місяця – Листогной, тому що дерева скидають свої останні листи. Погода, особливо, здається холодної з дощем і мокрим снігом. Природа готова до зими. От-от і ляже сніг. Листопад: похмурі дні Опис природи пізньої осені листопада Всі молчаливей і сумнішай стає осінь. Прийшла пора для пізньої осені – місяць листопад. Зовсім рідко стало з’являтися сонце. Купчасті […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним і таким, щоб одразу по промовлянні цієї ознаки у свідомості поставало певне відчуття, узагальнене враження […]...
- Переказ і коротка характеристика добутку Осінь Карамзина М. Н По жанрі “Осінь” – елегія. Розквіт цього жанру доводиться на епоху сентименталізму, яскравим представником якого є Карамзин. Цей вірш заклав основу психологізму в пейзажній ліриці. Вірш написаний білим віршем, без рими, що зближає його із прозою. “Осінь” починається з опису сумовитого осіннього пейзажу. Осіння картина стає приводом для міркувань мандрівника, що зіставляє свою долю зі станом природи. У настрої ліричного героя переважають мотиви зів’янення, прощання з життям, самітності Це створюється […]...
- Гармонія природи у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…” М. Ю. Лєрмонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах: Ярка без світла й червона Спливає через них місяць… або На заході вечірній промінь Ще горить на ребрах хмар И поступитися все бариться він Місяцю – похмурий небокрай… Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих: […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…” Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика – особлива сторінка творчості митця. Вразливість його натури, щедрість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найпростішими, найзрозумілішими словами поетові вдалося виразити найсокровенні-ше, відкрити […]...
- За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
- Чому я люблю читати науково-фантастичні твори Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни. У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова “Туманність Андромеди” та “Cor serpentіs”. Це чудові твори, які змушують […]...
- Автопортрет Б.-І. Антонич “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. “Привітання життя”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Привертають увагу масштабні метафоричні образи наступної строфи, вжиті у відокремленій обставині способу дії: Я, сонцеві життя продавши За сто червінців божевілля, Захоплений поганин завжди, Поет весняного похмілля. Ліричний герой вірша […]...
- “Люблю слова. Їх музика іскриста…” ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО “Люблю слова. Їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх […]...
- Твір за картиною Льовитана “Золота осінь” В історію живопису Ісаак Ілліч Льовітан увійшов перш за все як пейзажист. Льовітан – творець так званого “пейзажу настрою”. Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. На картині “Золота осінь” ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. У глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. Вдалині видно червонуваті вітки […]...
- Твір на тему “Жовтень вже настав. Осінь” Прийшов десятий місяць року. Вересень для мене швидше напівлітній місяць, якщо можна так сказати, а от жовтень – провісник закінчення теплої пори та очікування першого снігу. Попереду ще довго не буде поїздок на море, сонцезахисних окулярів, футболок. Нас чекають пуховики, шапки, рукавиці. І всі ці теплі речі однотипних кольорів: сірий, темно-синій, бордовий, чорний. Хочу більше фарб: жовтого, червоного, зеленого, оранжевого – часто лише молодь може собі дозволити виділитися з сірого […]...
- Аналіз вірша Ахматової “Заплакана осінь, яка удова” Майже всі поети у своїй творчості широко використовують пейзаж, описи природи. У Ганни Ахматової пейзаж сполучається із щиросердечним переживанням, а щиросердечне переживання стає частиною сільського життя. Скупо відібрані деталі сільського пейзажу непомітно й ненав’язливо приєднуються до характеристики внутрішнього стану людини. “Заплакана осінь, як удова в одягах чорних, всі серця туманить…” Однак цей стан не результат прийме сільського побуту, воно не підсумок розказаного. Туга з’являється тут настільки ж речовою, реальною подробицею […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
- Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі панує завірюха, і в її володіннях все живе здається безсилим: Стомлено крилом махає В білій […]...
- Аналіз жанру вірша Пушкіна “Осінь” Процес поетичного визрівання, що дає в результаті рясну “жнива”, показаний в “Осені” Пушкіна як природне переломлення творчих сил природи у свідомості поета. Баратинський в своїй “Осені” не пише про вічно відроджується природі. Вона дає лише “плід річних праць” “дозвільного селянинові”; поет-мислитель, “оратай життєвого поля”, не збирає ніякої жнив. Життя природи, по суті, мінусірована у Баратинського. “Мертвущий душу хлад” настільки моторошний і всеосяжний, що сковує крижаним відчаєм і саму природу: Зима […]...
- За що я люблю школу? Школа – це перший важливий етап у житті кожної людини. Адже приходить вона сюди зовсім маленькою та незахищеною. А виходить – з кошиком знань та безліччю приємних спогадів. Школа дає можливість здобувати знання, допомагає проявити власний талант дитини. Саме у школі розкриваються таланти та формуються характери. А це, безумовно, впливає на майбутнє людини. Також школа – це можливість постійно спілкуватися та знайти собі друзів, які потім завжди з тобою будуть […]...
- Золтава осінь Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке […]...
- Твір на тему – “Жіноче щастя” в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина”
Categories: Твори з літератури