Літературознавство і критика

Related posts:

1. Літературознавство і критичний реалізм У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою. українську літературу. Оцінку явищ української літератури здійснювали видатні критики В. Бєлінський, М. Чернишевський, М. Добро […]...
2. Українське літературознавство ХХ століття Уже в перші десятиліття XX століття в українському літературознавстві працювали такі відомі дослідники, як С. Єфремов, М. Грушевський, А. Кримський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драйхмара, Л. Билецкий. З літературознавчими працями виступали Леся Українка, М. Дашкевич, М. Коцюбинський, В. Стефаник, А. Чайковський і інші. Одним з найвідоміших вітчизняних літературознавців початку XX століття був Сергій Олександрович Єфремов. Його фундаментальна праця “Історія українського письменства” вигідно відрізнялася від всіх відомих дотепер праць подібного […]...
3. Критика Афанасьєва з боку відомих письменників У рецензії А. М. Пипін зазначає “вірні прийомах у поясненнях казкових переказів” у Афанасьєва, хоча “пояснень міфічного значення різних казок він іде вже задалеко, бажаючи навіть дрібним подробиць дати місце у міфічних уявленнях народу”. Отже, навіть Пипін, на той час вже який написав свій чудовий “Нарис літературної історії стародавніх повістей і казок російських”, заперечує не проти міфологічної екзегези як такої, лише проти перебільшень і однобічності. Міфологічне тлумачення не зустріло заперечень […]...
4. Критика твору М. Булгакова “Фатальні яйця” Книга – найбільший винахід людства. Наше століття, століття техніки, у неї з’явився серйозний конкурент – телебачення, але більшість людей як і раніше віддають перевагу книзі. З появою книги з’явилася і критика. Якщо спочатку вона виражалася лише в розмовах, то з розвитком техніки вона оділася в друкований вигляд. З розвитком друку критика стала доходити до більшості читачів, тим самим вона впливала на автора. Ці статті могли підняти письменника на вершину слави, […]...
5. Критичний реалізм Критичний реалізм Найвизначнішою особливістю другого періоду розвитку нової української літератури є зародження й утвердження в ній критичного реалізму. Принципи критичного реалізму – правдивість деталей, типових характерів і типових обставин – вперше найповніше виявились у творчості Шевченка. Критичний реалізм як метод художнього освоєння дійсності був великим кроком у розвитку української літератури. Він сформувався й виріс на основі здобутків раннього просвітительського реалізму, наявного в творчості І. П. Котляревського, П. П. Гулака-Артемовського, Г. […]...
6. Сучасна Гоголеві критика про “Ревізора” “У якомусь містечку, викладає зміст комедії Булгарин, городничий, земський суддя, поштмейстер, доглядач училищ, піклувальник богоугодних закладів представлені найбільшими шахраями й дурнями. Поміщики й відставні чиновники – нижче людської дурості. Дружина й дочка городничего кокетки, яких… не можна знайти в малому містечку… Купці й підрядники сущі розбійники; поліцейські чиновники жах! У це-те містечку всі крадуть, хабарничають, роблять найбільші дурості, зізнаються щиросердно друг перед іншому у своїй плутні й навіть злочинах і […]...
7. Критика вад сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої комедії весь час дискутують про проблеми мови, намагаючись обрати для себе шлях у житті і, […]...
8. Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої комедії весь час дискутують про проблеми мови, намагаючись обрати для себе шлях у житті і, […]...
9. Критика про книгу А. Твардовского “Василь Теркин” І. А. Бунін 10 вересня 1947 р. писав з Парижа відомому літераторові Н. Д. Телешову: “Дорогою Микола Дмитрович, я тільки що прочитав книгу А. Твардовского і не можу удержатися – прошу тебе, якщо ти знаком і зустрічаєшся з ним, передати йому при нагоді, що я зовсім піднесений його талантом, – це воістину рідка книга: яка воля, яка чудесне молодецтво, яка влучність, точність у всім і яку незвичайну народну, солдатську мову […]...
10. Критика індивідуалістичного бунту у романі Достоєвського Створення роману “Злочин і покарання” довелося на переломний для Росії рубіж п’ятидесятих-шістдесятих років минулого століття. Це був час Другої імперії у Франції, час Наполеона ІІІ, час Бісмарка, що почало об’єднання Німеччини “залізом і кров’ю”, час краху старих феодальних порядків у Росії й росту нових, буржуазних. На зміну дворянським революціонерам прийшли революціонери-різночинці, яких спробував зобразити І. С. Тургенєв в образі Євгенія Базарова у романі “Батьки й діти”. У романі Н. Г. […]...
11. Гостра критика дійсності і трагічні долі людей “дна” Кінець XІX – початок XX століття – це епоха гострих соціальних протиріч. У цей період А. М. Горький пише п’єси й оповідання, в яких він глибоко і яскраво показує всю сутність суперечностей капіталістичного суспільства. В одній з таких п’єс – п’єсі “На дні” – Горький показав трагедію людини, безвихідність його положення і неукротим моє прагнення до свободи. Ця п’єса відрізняється приголомшливою силою реалізму, яскравістю зображення життя нічліжників. У російській дійсності […]...
12. Критика російської дійсності у п’єсі М. Горького “На дні” Добре, коли прочитана книга або театральна постановка залишає слід у душі. І якщо він, цей слід, яскравий, ми здатні замислитися над тим, яке значення має для нас цей добуток, що він дає нам. Із часу створення п’єс Горького пройшло багато років, але і тепер вони читаються і йдуть у театрах. Видимо, їм визначено довге життя. Можна сказати, що це – енциклопедія передреволюційної Росії, історія, відбита майстерно і правдоподібно. Але не […]...
13. “Госпожа Бовари”: сочинение-критика В романе “Госпожа Бовари” действие происходит во французской провинции. Главная героиня – Эмма Бовари, дочь фермера. Она вышла замуж за деревенского врача. Эмма мечтательна и ищет новых впечатлений. Она начиталась романов о любви и красивой жизни. Эмма любит роскошь, красивые вещи, блистательные приемы, но все это не по средствам для ее мужа. Она изнывает от скуки и мечтает о галантных мужчинах, далеких путешествиях. Эмма притворяется, что любит мужа. Но на […]...
14. Критика – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ – ЗВУК ПАВУТИНКИ “Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які відкриває для нас дитинство”, – так написав у посв’яті до цього твору Віктор Близнець. На його сторінках автор познайомить вас з хлопчиком Льонею, який живе у Шатрищах – сільському кутку, де немає інших дітей. І хоч Льоня не має справжнього друга, він не одинокий. Бурхлива уява хлопчика подарувала йому фантастичних знайомих – Бумсика, Сопуху, Пушинок. […]...
15. Свіфтівська критика людських вад у творі “Мандри… Гуллівера” Світову славу відомому англійському письменнику-романісту приніс його роман “Мандри… Гуллівера”, де автор вдався до алегоричного зображення сучасної йому Англії. І цей його роман – нищівна сатира на Англію, її монархів, закони та звичаї, які панували в країні. Письменник у цьому творі виразно й майстерно висміює недоліки, людські вади. Трьохщогловий бриг “Антилопа”, знявшись з якоря у Бристолі, відпливав у Південний океан. На борту його знаходився корабельний лікар-хірург Гуллівер, який понад усе […]...
16. Завдання для самоконтролю Завдання для самоконтролю 1. Назвіть історичні умови розвитку культури на Україні у XIV-XVIII століттях. 2. Розкажіть про значення літописання в розвитку літератури XIV-XVI століть. 3. Розкажіть про роль братств у розвиткові культури та освіти XVI-XVIII століть. 4. Розвиток науки та мистецтва у XVI-XVIII століттях. 5. Що передувало зародженню і розвитку полемічної літератури? 6. Розкажіть про роль Івана Вишенського у розвиткові полемічної літератури. 7. Як розвивалась віршована література? Назвіть найбільш видатних […]...
17. Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Проза У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х роках, видані були лише в другій половині XIX століття. Виникненню української прози сприяв посилений […]...
18. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Народився в м. Сосниці, що на Чернігівщині, у родині хлібороба, помер у м. Москві. Письменник, кінорежисер, один з основоположників національного кінематографа. Засновник жанру “кіноповість” в українській літературі. Найвідоміші твори: кіноповісті “Україна в огні”, “Земля”, автобіографічна кіноповість “Зачарована Десна”, новела “Воля до життя”, “Щоденник”....
19. Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Творчість Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” , повістей: “Бурлачка” – про життя заробітчан, “Хмари” , “Над Чорним морем” – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” , “Старосвітські батюшки та матушки” , “Афонський пройдисвіт” . Нечуй-Левицький виступав і як драматург тощо, етнограф-фольклорист, “Українські гумористи й штукарі” та лінгвіст, “Граматика української мови” в 2-х ч. тощо). Погляд […]...
20. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Другий період розвитку нової української літератури припадає на 40-60-ті роки XIX століття. Початком його вважається вихід у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка. Цей період характеризується наближенням літератури до суспільного життя й підвищенням її ролі у визвольному русі, адже саме ці роки характеризуються загостренням кризи феодально-кріпосницького суспільства, посиленням боротьби народу з кріпосним правом і самодержавством. На цей період припадає значна активізація громадсько-політичного і культурного життя самодержавної Росії: волелюбні ідеї декабристів підхоплено представниками […]...
21. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Завдання для самоконтролю 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української інтелігенції в цьому процесі? 4. У яких напрямках відбувались становлення і розвиток […]...
22. Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він викрив і різко засудив панську сваволю, в’їдливо осміяв сільську старшину, батюшок, ченців, які вели сите, […]...
23. Історичні умови – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Історичні умови Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році засновано університет у Києві, гімназії у Полтаві, Одесі та Харкові. У стінах цих […]...
24. Карпенко-Карий – найвидатніший український драматург XIX століття Іван Карпенко-Карий – один з корифеїв української сцени, талановитий драматург і актор. Він займає найбільш помітне місце в українській класичній драматургії та в історії українського театру другої половини XIX ст. і початку XX ст. Його драми і комедії є найвищим досягненням критичного реалізму, гордістю національної театральної культури. Саме він створив перші і кращі зразки нових жанрів в українській драматургії – соціальну комедію і трагедію. Художник слова, викриваючи буржуазію, поміщиків і […]...
25. Суспільне та історино-літературне значення поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік межі, майбутність стелиться по цей, і хоча генетичні зв’язки і очевидні для кожної людини, проте зразу ж видно, що історія тут круто сходить з свого попереднього шляху й починає якусь нову путь… Ми маємо таку істо ричну дату – це пам’ятний в історії України 1798 […]...
26. “Енеїда” – перший твір нової української літератури Іван Франко писав, що “1778-й рік вважається початком нової української літератури”, бо тоді вперше була надрукована “Енеїда” Котляревського, твір глибоко народний і за змістом, і за формою. Цією надзвичайною, яскравою і талановитою поемою письменник відкрив нові горизонти української літератури. Після появи його творів вперше заговорили про українську літературу як самостійну, самобутню, національну. Своєю поемою “Енеїда” він заклав підвалини нової літератури, основою якої пізніше стала творчість Т. Г. Шевченка. Всю ж […]...
27. Вплив Біблії на розвиток української літератури – Біблія Вплив Біблії на розвиток української літератури Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії та “Апостола” – розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні часи, наприклад: Данте ” Божественна комедія “, Д, Мільтон ” Втрачений рай “, “Поверненні в рай”, М. Булгаков “Майстер […]...
28. Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість “Конотопська відьма” проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. […]...
29. П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XІX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, навчаючись і працюючи в Харківському університеті, саме в Харкові П. Гулак-Артемовський почав писати твори українською […]...
30. Олесь Гончар – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Олесь Гончар Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Брав участь у багатьох боях. Був двічі поранений. Улітку 1942 […]...
31. III. Нова українська література 9 клас III. Нова українська література Загальний огляд Історичне підгрунтя розвитку української літератури – 1764 р.- скасування гетьманства; – 1773 р.- скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні, наказ Петра II про переклад в Україні державних постанов та розпоряджень з української російською, Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії, заборона […]...
32. Стаття Замятіна “Я боюся” Першої за часом, та й за значенням стала сама нашуміла зі статей Замятіна “Я боюся”. У ранні післяжовтневі роки в літературі переважав безпосередній відгук на події – піднятий, стверджуючий, але багато в чому поверхневий. Замятін без натяків заявив, що цього недостатньо, що не можна задовольнятися творчістю “в’юнких авторів… знаючих, коли співати стрітення пануючи й коли молот і серп”. Він бачив, зрозуміло, і зародження нової літератури – “пролетарських письменників і поетів”, […]...
33. IV. Новітня українська література 10 клас IV. Новітня українська література Загальний огляд літературного процесу початку XX ст. Розвиток української літератури на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії під гаслами боротьби за землю і волю, проголошення УНР, що зумовило пожвавлення українського політичного, культурно-освітнього, мистецького життя. Відкриваються національні школи, створюються Український народний університет, Українська академія наук, Національна бібліотека. Виникають українські видавництва, починають виходити журнали і газети. Після поразки революції […]...
34. Поміркуймо разом Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського діяча, що багато зробив для розвитку культури, науки, освіти, видання газет і журналів. Ще ім’я Квітки-Основ’яненка пов’язують із сентиментальним напрямком у літературі. Так, […]...
35. Література як один з найважливіших виявів людської культури Література як один з найважливіших виявів людської культури існує не просто у вигляді окремих літературно-художніх творів, а як форма суспільної свідомості, явище соціально-історичного характеру. У процесі історичного розвитку в соціально-економічному, політичному та культурному житті суспільства відбуваються зміни, що зумовлюють і різноманітні зміни в літературі: оновлюються як принципи відображення життя письменниками, світоглядні та ідеологічні постулати, теми творів та характери їхніх героїв, так і погляди на роль письменника і літератури, а також […]...
36. Значення творчості – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський Значення творчості П. Грабовський – поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все, про що пише поет, він сам пережив, переболів. У поезії Грабовського нема вишуканих, прикрашених образів, розрахованих на ефект. Грабовський бачив у житті, у суспільстві класові суперечності, класову боротьбу, відображав її у своїй поезії, боровся своїм поетичним словом за реалістичне зображення дійсності. Грабовський […]...
37. Основні мотиви лірики Зерова Сучасникам у історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів. справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття і переходять в безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. Творча спадщина Зерова значна й багатогранна: він залишив нам вірші, написані в різних жанрах, поетичні переклади, антології, літературно-критичні й наукові статті тощо. Творча діяльність М. Зерова розпочалась з перекладів. “Закоханий у вроду слів”,- […]...
38. Місце і роль “Руської трійці” в історії української літератури За назву цього твору я взяв головний девіз гуртка української прогресивної інтелігенції який був створений на початку тридцятих років XIX століття. Сьогодні, коли всі ми є свідками численних гострих дискусій щодо місця, ролі й перспектив розвитку сучасної української мови, історія діяльності цього літературно-політичного об’єднання мас стати для українців актуальним досвідом. В історію української літератури цей прогресивний гурток увійшов під назвою “Руська трійця”. Його заснувати три студенти філософського факультету Львівського університету […]...
39. Моє слово про Квітку Моє слово про Квітку Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. Тому про Григорія Федоровича слід говорити як про визначного громадсько го діяча, який багато […]...
40. Літературний процес 40-60-х років ХІХ ст Другий період розвитку нової української літератури припадає на 40-60-ті роки XIX століття. Початком його вважається вихід у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка. Цей період характеризується наближенням літератури до суспільного життя й підвищенням її ролі у визвольному русі, адже саме ці роки характеризуються загостренням кризи феодально-кріпосницького суспільства, посиленням боротьби народу з кріпосним правом і самодержавством. На цей період припадає значна активізація громадсько-політичного і культурного життя самодержавної Росії: волелюбні ідеї декабристів підхоплено представниками […]...