Дев”ятнадцяте століття заявило про себе в Європі пристрастями свіжих ідей, хмільних, як молоде вино, ідей, що будуть названі романтизмом і на тривалий час визначать особливий стан людських душ і ставлення людини до світу. Завирували омолоджуючі сили, і народи відчули себе охочими і готовими творити історію. Хвиля суспільної активності окремих особистостей і цілих мас докотилась до всіх окраїн, готових доказати світові, що для історії немає великих і малих народів, що для кожного є історичний шанс.
Оживають Балкани, поневолені турками, прокидаються понімечені чехи, і навіть на великій руїні славної донедавна Української козацької республіки спалахують вогники надії на нове відродження.
Здавалося би Україна, як європейська держава, вже не існує, її духовні центри знищено, ліквідовано навіть школи, та з землі не вирвати насіння, люди здатні зрадити землю, але земля не зрадить себе. І Україна кінця ХУІІІ століття знову дає постатті, що рівнем своїм досягають європейських вершин, а власними діяннями закладають підмурівок європейської слави для нації. Такою постаттю був Григорій Федорович Квітка, що від свого помістя Основа придбав псевдонім Основ”яненко. Честь роду і славу свого народу Григорій Квітка захищає словом.
Він довго шукав його, свого Слова. Було воно для нього носієм великого смислу Буття, образом істини, синонімом Правди, а отже – Бога, бо, як пізніше скаже про Квітку М. Драгоманов, у нього “ніколи не виходив із голови той дух, що затяг був його в монастир”.
Тож своїм словом Григорій Квітка стає на захист честі рідного народу, довівши ураїнськими повістями “Маруся”, “Козир-Дівка”, “Сердешнп Оксана”, що українська мова – не приречений на зникнення діамант, нею можна творити серйозні, зворушливі і трагічні речі. І ось твори прозаїка й стали справжнім елексиром для багатьох його сучасників і, напевне, не одного з них врятували від трагічної долі Гоголя.
Вивести творчість на європейський рівень не тільки за тематикою, а й зробити крок уперед у розвитку літературних жанрів, вийти за межі пануючої тоді травестійно-бурлескної традиції допомогло письменнику відновлення перерваних духовних зв”язків із традиціями давньої української культури, що виявилась в усвідомленні письменником себе яе виразника загальнолюдського стану духу. Творчість Квітки-Основ”яненка утвердила в українській літературі нові епічні форми реалістичного дослідження життя, відкрило нові шляхи пошуку гуманістичного ідеалу, що було успадковане і розвинуте наступним поколінням українських письменників-прозаїків. Його твори – переплетіння багатьох стилів.
Сучасні дослідники творчості Квітки ділять прозу письменника на твори бурлескно-реалістичні та синтементально-реалістичні, правда, додають, що окремі з них містять “викладені у християнській моралі”.
А “Перекоти-поле”, наприклад, цікаве насамперед тим, що в ньому яскраво виявилось своєрідне зіткнення просвітительської і романтичної ідеології. Сам Квітка-Основ”яненко вважав себе за письменника-реаліста, завзято боронив свій реалізм і своїх героїв бачив писаними з натури. На письменників, що “летают под небесами, изображают страсти, созидают характеры”, дивився скептично.
Твори Квітки-Основ”яненка глибокі, вони належать прозі ХІХ століття. З властивим йому рівнем художнього мислителя. Щоб влитись у загальноєвропейські процеси, українська література за короткий час мусила пройти той шлях, який у деяких країнах тривав десятиліття, а той роки, століття, але українська література пройшла цей шлях завдяки квітці-Основ”яненку, тому ми і називаємо Квітку-Основ”яненка – зачинателем української прози.





Related posts:
- Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі. Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка. Його цілком правомірно вважають основоположником української художньої прози, одним із тих, хто своєю творчою діяльністю вводив українську мову в коло […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво відображувати життя та побут селян, яскраво й точно описав народні звичаї і обряди. Письменник поставив […]...
- І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… А Читати книжки. Б […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненно – батько української прози Поява повістей та оповідань Квітки-Основ’яненка українською мовою має собою новий важливий етап не лише в його творчості, а й загалом у розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності. До 30-х років XІX століття у новій українській літературі розвивалися і поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістично-пізнавальних завдань літератури потребували зображення дійсності в її широкому охоплений в усіх труднощах, суперечностях і деталях показу людини в складних суспільній відносинах, […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Справжнє ім’я – Григорій Федорович Квітка. Народився на хуторі Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, помер у м. Харкові. Письменник, перший прозаїк нової української літератури. Найвідоміші твори: повісті “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Конотопська відьма”, п’єса “Сватання на Гончарівці”....
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. Літературна та культурна діяльність М. Шашкевича – запорука розвитку нової літератури в Галичині. ІІ. Творчість М. Шашкевича. 1. Поезії М. Шашкевича “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення Львова”. 2. Оповідання “Олеся”. 3. “Веснівка” М. Шашкевича – “перша ластівка” літературних веснянок. 4. Усна народна творчість – джерело творчого натхнення поета. 5. Мотиви творчості Шашкевича: ІІІ. Унікальність творчої спадщини М. Шашкевича....
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням […]...
- Г. Ібсен – зачинатель “нової” європейської драматургії Тоді, коли в історії світової літератури повною мірою заявила про себе “нова драма” Ібсена, XIX сторіччя тихо конало… На зміну йому приходили нові відносини, що не передбачали спокійного життя. Людина на зламі епох опинилася у вирі соціальних драм і трагедій. Що ж могло допомогти їй витримати? І чи був у неї якийсь захист від ударів жорстокої долі? Ці та інші питання надзвичайно цікавили Генріка Ібсена, якому судилося стати творцем “нової […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Народився Григорій Федорович Квітка в селі Основа. Виростав він в атмосфері глибокої поваги до рідної мови. В родині багато читали, постійними були домашні вистави. Часто тут гостював Григорій Сковорода. Закінчив Курязьку монастирську школу. У 19 років був зарахований на військову службу. Та в армії не зміг пробути навіть і дня. Після невдалої військової кар’єри стає послушником у монастирі, переживши нещасливе кохання. Але й тут не залишається надовго. Квітка розпочинає культурно-громадську […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян […]...
- І. Котляревський – “батько нової української літератури” Іван Петрович Котляревський відіграв велику роль в історії розвитку української літератури. Він належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають рубежі сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Більше двох століть живе на світі автор “Енеїди”, “Наталки Полтавки” й “Москаля-чарівника”, – за словами О. Гончара, – поет, веселий мудрець, що в ньому мовби уособився оптимізм народу, патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота. Силою свого багатющого […]...
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість “Конотопська відьма” проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Формування літературно-естетичних поглядів Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, у літературі домінуючими стали сатиричні тенденції. Сильними вони були і в творчості письменника. Майстерності сатиричного зображення людських вад Г. […]...
- “Маруся” перша україномовна повість нової української літератури Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – наш славетний земляк, автор багатьох прозових і драматичних творів українською й російською мовами. Його повість “Маруся” – перший український прозовий твір, написаний живою народною мовою. За жанром це сентиментально-реалістична повість. Автор розповідає про життя простолюду так, що. викликає щире співчуття, розуміння проблем, які стоять перед цими людьми. В основі сюжету повісті лежить історія нещасного кохання сільської дівчини-красуні Марусі й парубка Василя. На перепоні їхнього одруження стала […]...
- “Енеїда” – перший твір нової української літератури Іван Франко писав, що “1778-й рік вважається початком нової української літератури”, бо тоді вперше була надрукована “Енеїда” Котляревського, твір глибоко народний і за змістом, і за формою. Цією надзвичайною, яскравою і талановитою поемою письменник відкрив нові горизонти української літератури. Після появи його творів вперше заговорили про українську літературу як самостійну, самобутню, національну. Своєю поемою “Енеїда” він заклав підвалини нової літератури, основою якої пізніше стала творчість Т. Г. Шевченка. Всю ж […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на все життя залишився дуже релігійною людиною. З 1793 до 1797 року Г. Квітка […]...
- Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого не росло. На кам’янистому грунті жити квітці було важко: доводилося вдень сторожити вітер, що приносив […]...
- Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Бурлескно-реалістичні твори У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” , “Мертвецький Великдень” , “От тобі і скарб” , повість “Конотопська відьма” і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” , “На пущання, як зав’язано” , “Купований розум” і “Підбрехач” . Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX […]...
- Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XІX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну кількість науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей, комедій та історичних драм. Самобутній художник слова, майстер широко відомих епічних полотен, він […]...
- “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору і дотепності, краси і глибокого змісту. “Енеїда” – перший твір нової української літератури. У чому […]...
- Конвалія – чарівна квітка весни 6 клас Чудові лісові рослини не можуть не зачаровувати. Такою є й конвалія. Милує око її розкішний цвіт. Її білі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Конвалія росте здебільшого в лісах і рідше – в степу. Цвіте в травні – на початку червня. Рослина має цікаву будову. На стрункій стеблині 15-25 см заввишки схиляються пуп’янки, нижче – схожі на глечики квітки. Конвалія має всього два листки і довгі підземні кореневища, […]...
- Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко Чи можна уявити наш Харків без його “геніїв міста” – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й уславили своєю мистецькою діяльністю. Любов’ю, повагою та вдячною пам’ятно зігріте ім’я Грігорія Квітки – Основ’яненка на Слобожанщині. Нащадок славетного і давнього роду Квіток, родоначальником якого був сотник, згодом полковник Семен […]...
- “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню досконалість української мови. Одним з найбільш характерних творів, які доводять спроможність самостійного існування рідної мови […]...
- ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” 10 КЛАС ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Панас Мирний як “перший симфоніст української прози”. II. Художня майстерність Панаса Мирного: 1. Особливості пейзажів та портретів. 2. Описи душевного стану героїв. 3. Ліричні відступи. 4. Багатство народної мови. III. Місце творчості Панаса Мирного в українському літературному процесі. Варіант 2 I. Новаторство роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” II. Особливості відтворення […]...
- “Гомер української прози XX століття” Його життя пройшло “у вічному вигнанні”: Німеччина, Польща, Канада. Та де б не був, думки були на Україні. Його увагу привертала Східна Україна, Україна, як він говорив, Скрипника та Хвильового. “Мене,- згадує письменник,- тягнуло туди багато магнітів, а головне – моє нестерпне, безупинне бажання писати”. Улас Самчук вподовж всього життя був активним учасником літературно-мистецького життя. Почав писати з 17 літ – Починаючи з 1927 року, разом з О. Телігою О. […]...
- ЗНО – Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”. Епічні твори Г. Квітки-Основ’яненка […]...
- Перший класик нової української літератури Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. Відкриває для себе творчість Ломоносова, Кантемира, Сумарокова. Один із співучнів Котляревського згадував про поета, що той […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини, про його мрії, прагнення, бажаннях; про його минуле, сьогодення й майбутнє Випадкове враження народжує в душі поета міркування про ціле […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і […]...
- Відповіді до теми: “Панас Мирний – корифей української прози” 1. Які чинники вплинули на формування світогляду Панаса Яковича Рудченка? Письменник народився 1 травня 1849 року у місті Миргороді на Полтавщині у родині з сильними традиціями українських національних звичаїв. Мати та нянька Ориш’ка навчили його грамоти. А під час навчання в Гадяцькому повітовому училищі Панас Рудченко зблизився з відомою родиною Драгоманових, яка допомогла йому познайомитися з надбаннями української літератури. Читання стаю для нього втіхою серед буденного чиновницького життя і надало […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До творчості І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка 1. Що можна вважати головними джерелами поеми “Енеїда”? Реальну дійсність того часу та народну творчість. Побічними джерелами можна вважати бурлескну та сатиричну літератури XVIII ст., інтермедії до шкільних драм, жартівливі ліричні вірші. 2. Хто і коли видрукував перші три частини твору? У 1798 р. “Энеида, на малороссийский […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко 9 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця […]...
- Панас Мирний корифей української прози І. Панас Мирний – суворий літописець епохи. ІІ. “Свіжий і сильний талант” письменника. 1. Доробок “малої прози” Панаса Мирного. 2. Оповідання “Лихий попутав”, повість “П’яниця” – обвинувачення світу підлості і насильства. 3. Повість “Лихі люди” – відповідь письменника на злободенні питання часу. 4. Життя трудящого селянства – улюблена тема письменника. 5. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – найвидатніший твір Панаса Мирного. 6. “Повія” – роман про трагедію жінки […]...
- ПЛАНИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ПЛАНИ Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат I.”Енеїда” І. Котляревського – оригінальний твір українського письменства. II. Прославлення І. Котляревським патріотизму народу. 1.Історичні умови, під впливом яких були написані останні частини поеми. 2.Низ та Евріал – хоробрі воїни, вірні військовому обов’язку, своїй батьківщині. 3.Переважання громадських інтересів Низа та Евріала над особистими. […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили Наум та Настя Дроти дружно, […]...
- “Енеїда” – енциклопедія українського життя I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “Енеїда” – енциклопедія українського життя Світової слави класика української літератури І. Котляревський зажив ще і. життя завдяки двом видатним творам – “Енеїда” та “Наталка Полтавка”. Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися 1814 р. У 40-і рокиXIXст. про нього пишуть у Німеччині, Франції. Його ім’я входить до “Історії світової літератури”. Травестійно-бурлескна поема “Енеїда” увібрала в себе давні […]...
- Поміркуймо разом Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського діяча, що багато зробив для розвитку культури, науки, освіти, видання газет і журналів. Ще ім’я Квітки-Основ’яненка пов’язують із сентиментальним напрямком у літературі. Так, […]...
- Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”. “Маруся” Цією повістю письменник […]...
- Нев’януча краса української пісні Із давніх-давен уславилась земля українська піснями, які передавалися від покоління до покоління, від матері до дітей бережно, як найцінніші реліквії. Пісні розкривали духовний світ народу, його прагнення і сподівання, горе і радощі, давали сили в труді і боротьбі за визволення. “Українська народна пісня, – писав М. Стельмах, – увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію і побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і його батько, успадкував цю владу, але сам був не […]...
Categories: Шкільні твори