Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого

Related posts:

1. Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]...
2. Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має обов’язково палити трубку. Зовнішність Федора Івановича не відповідала моїм уявленням. Він зовсім не підходив під визначення “морського вовка”, навіть трубки […]...
3. Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних балконів стають кондиціонери.’ Вони подають прохолодне повітря вже не тільки в кімнати, айв закриті балконні приміщення. Зсередини одні балкони оздоблені […]...
4. Оповідання із власного досвіду. Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділля, у тихій і затишній долині, де бив з-під землі кришталеве джерело, оселилися люди. Жили мирно й щасливо, поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали злі вороги, але щораз піднімалося з руїн сіло. Якось зненацька наскочили ординці, спалили будинку й повели всіх людей у полон. Комусь було вже відновлювати село. І тоді відбулося чудо. На попелище в долині виросли дивні рослини, […]...
5. Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання горобціи, посвист ластівок, воркування голубів. Врешті-решт я заснув, а потім, коли двір наповнився голосами людей, […]...
6. Мій шлях до школи. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Багато хто з моїх однокласників мешкає у нашому будинку. Вечорами ми збираємось у дворі, згадуємо минулий день, приколи на уроках, граємо у футбол, бадмінтон – взагалі, скільки ще розваг можна знайти, коли не хочеться йти додому. Одного разу Юлька розповіла, що її батько повернуся з-за кордону, куди їздив у справах свого підприємства, і привіз серед різних подарунків диски із записами популярних на Заході музичних груп. Багато хто з нас хотів […]...
7. Куди запрошує читачів В. Підпалим? Вивчаючи світову та українську літературу, я поступово навчаюся бачити у творах прихований зміст. Тепер кожен вірш, кожний роман чи оповідання для мене – не просто якийсь сюжет, ніби звичайна історія з життя, але ціле джерело підтекстів, натяків повчального та філософського змісту. Тепер я зрозумів, що се­ред визнаних шедеврів нашої літератури чи літератури інших народів нема “дво – мірних”, “пласких” творів, які тільки й обмежуються своєю поверхнею: всі вони містять глибину, […]...
8. Складання тексту-розповіді на основі власних спостережень “Скільки в літа кольорів” Зразок. Літо по праву вважається святом барв. Зацвітає кожна рослина. Вийдіть у поле, на подвір’я, на лісову галявину. Придивіться до різкобарв’я квітів. Ось маки розкрили червоні капелюшки, а волошки мерехтять, наче’ сині зірочки. За ними визирають фіолетові дзвоники, оксамитом переливаються чорнобривці. Рясно вкрили землю рожеві польові гвоздики, білі ромашки. А ось дивна квітка аж у три барви нарядилася. Це фіалка триколірна, у неї жовті, сині й фіолетові пелюстки. Щоранку, ледь […]...
9. Еней – “хлопець хоть куди козак” Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”. У чому ж оригінальність і самобутність поеми? Саме у сатирично-гумористичному змалюванні образів, у зображенні картин потойбічного життя, народних звичаїв. – Як живі постають […]...
10. Фредерік Стендаль. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Анрі Марі Бейль, більш відомий як Фредерік Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змістом та обсягом думки роман “Червоне і Чорне”, датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерік Стендаль став свідком кримінальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його історію автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стріляє у матір своїх учнів, у свою коханку. У романі, де головним героєм […]...
11. Антон Павлович Чехов: Вироблення власного стилю Антон Павлович Чехов народився 21 січня 1860 року в південноросійському місті Таганрог, невеликому, провінційному, та з гарними культурними традиціями. Чехови належали до небагатих міщанських родин. Але батько-бакалійник прагнув дати своїм дітям гарну освіту. Атмосфера батьківського дому була по-домостроївськи деспотичною. Господарство повністю вела мати, а добрий і лагідний Антон допомагав їй в усьому. А до того ж, коли треба, працював у крамниці суворого батька. Пізніше письменник з гіркотою казав, що у […]...
12. Куди б я хотів поїхати влітку Улітку, коли настають шкільні канікули, я завжди кудись їду: чи в село до родичів, чи з батьками на море, одного разу їздив до Москви на цілих три тижні. Завжди повертаюся в чудовому настрої, завжди вражень і спогадів так багато, що я півроку ділюся ними з друзями. Але в мене є мрія: я часто бачу уві сні, що я в Італії. Навіть не в Італії, а у Венеції. Я подивився кілька […]...
13. Куди йде дитинство? Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди. “Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? Як у Светлова: “Обрій іде – я за ним”. Так, дитинство – це прекрасна пора, […]...
14. Куди летять птахи Як тільки жовтіє листя, зранку потрібно одягатися тепліше, а небо все частіше стає сірим замість блакитного, летять від нас птахи. Летять на зиму, тому що зараз тут їм холодно й незатишно. У пісні співається: “Летять вони до жарких країн…” До яких? Напевно, до Африки, Австралії, до Південної Америки. Але вони знають, що летять ненадовго, бо, як тільки в нас пригріє сонечко, вони знову повернуться до себе додому, адже їхній дім […]...
15. Морозні візерунки – твір-опис явища природи Морозні візерунки Узимку можна побачити на вікнах на вікнах надзвичайну красу, немов, хтось фарбами й пензликом розписав скло візерунками. Таємничий художник морозних візерунків на вікні ні хто інший, як мороз на вулиці. Отчого з’являються візерунки на вікнах? Морозні візерунки являють собою деревоподібні утворення, ще їх називають дендрити й трихити – форми у виже волокна. Візерунки проявляються у вигляді кристалізації води при охолодженні вікна від 0 до – 6°C. На поверхні […]...
16. “Куди йдемо? Який лишаємо слід?” Людина. Вінець Божого творіння. Творець людської історії. Чи часто вона згадує про це? Чи часто вона замислюється над тим, що вона – Людина, що все в її житті залежить від неї, що світ буде таким, яким робить його вона, що майбутнє – це результат її життя, наслідок кожного дня, прожитого нею? Мабуть, у вирі щоденних проблем людині не часто доводиться згадувати це. І тільки іноді, коли у неї відповідний настрій, […]...
17. Хто ми й куди йдемо – Велесова книга “Хто ми й куди йдемо” “Я присвячую цю книгу Богу Велесу, вищій силі, яка нас захищає”. Ця присвята на дощечці 2 невипадкова, тому що Бога Велеса слов’яни вважали своїм заступником у господарській діяльності: він навчив їх розводити худобу та обробляти землю. На дощечках 1, 2А, 4Г “Велесової книги” описані події, які відбувалися на території Русі – у степах від Карпат до Дону та у Криму. Книга розкриває суспільний устрій слов’янських […]...
18. “Куди йдемо? Який лишаєм слід?” Уже перші книжки Ліни Василівни Костенко засвідчили: на небосхилі української поезії спалахнув дужий талант. Поетеса постала перед читачами чесною і безкомпромісною, мислячою і самобутньою. Вона – справжній майстер, вимогливий художник слова. Одразу ж відкинула Ліна Костенко все дріб’язкове і звернулася до головного, насущного – загальнолюдського. “Не треба думати мізерно”, – стверджує вона. Відтоді ніякі заборони і дискримінації не змогли зупинити пера авторки. Поетеса порушує важливі питання ролі митця в суспільстві, […]...
19. Духовний світ героїв роману “Куди тече та річка” Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
20. У пошуках власного “Я” ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ У пошуках власного “Я” Наше життя дуже коротке. Воно не має ні дублів, ні чернеток. Жодного дня не повернеш, не проживеш заново, не виправиш помилок, не переінакшиш жодного слова. А якщо багато днів і навіть років пролітають бездумно і непомітно, неначе їх і не було зовсім? Ми завжди поспішаємо, намагаємося зробити якомога більше – і не встигаємо. Ми часто забуваємо слова древнього мудреця: “Люди жаліються, що […]...
21. Духовний світ героїв роману Уласа Самчука “Куди тече та річка” Пізнать себе – то школа нелегка, Жаття мінливе, мов швидка ріка. П. Воронько Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, […]...
22. Дощ – твір-опис явища природи Дощ – частина безперервного руху води в природі. Хмари накопичують у собі вологу й час від часу проливаються дощем на поверхню землі У природі існують різні види дощів: Звичайний. Просто дощ без яких-небудь ярко-вираженних ознак. Середня потужність, середня тривалість. Як правило, випадає в теплий період. Зливовий Відрізняється раптовістю й особливою потужністю. За короткий період на землю виливається величезна кількість води. Злива часто супроводжується громом і блискавкою. Звичайно виникає наприкінці весни […]...
23. Про що казав струмок Про що казав струмок Вночі пройшов веселий дощик. Великі краплі застукали по залізній покрівлі. Ринвою пробіг говіркий струмок. Він скоромовкою розповідав щось про чорну хмару, про сердитий грім і вогняні блискавки. І на щось скаржився. Я підбіг до ринви, до того місця, де струмок падає в діжку, і прислухався. На що ж він скаржиться? І почув: – Навіщо мені діжка? Що я там буду робити? Я ж перестану бути струмком. […]...
24. Сніг – твір-опис явища природи Сніг Сніг – це зимовий вид атмосферних опадів. Він має свою кристальну структуру, в основі якої лежать замерзлі мікроскопічні краплі води. Коли крапля проходить крізь холодні атмосферні шари повітря й падає на землю, вона замерзає й обростає своїми побратимами, чіпляючись за них, утворюючи шестикінечні сніжинки. Така форма обумовлена фізичними законами замерзання води. Із чого складається сніг? Кожна зі сніжинок рідко перевищує розміри в 5 мм, але от ажурне переплетення граней […]...
25. Твір “Весняний ранок” Рано зійшло ласкаве весняне сонце, розбудивши природу та людей. Воно ковзнуло за стовбурам та гілкам дерев, кинувши довгі чорні тіні на землю. Тихо та спокійно навкруги. Ні шуму автомобілів, ні голосів людей, тільки дзвінкі пташині пісню наповнюють свіже ранкове повітря. Пернаті вже повернулися з теплих країв та принесли з собою тепло та багато цікавих новин. Спочатку чутно самотнє неголосне щебетання, потім до нього приєднується ще один несміливий сонний пташиний голосок. […]...
26. Твір про ніч, опис ночі Вночі світ людей завмирає. Один за одним гаснуть вінка будинків, пустіють вулиці та дороги. Самотні ліхтарі освітлюють невеличкі острівки простору. Навколо панує темрява, а в небі спалахують міріади зірок. Ближче до півночі небо в одному місці світлішає, бліда заграва поступово розгоряється. Через кілька хвилин зринає повний місяць, на якому навіть з землі видно чудні малюнки, створені рельєфом його поверхні. Хтось бачить там обличчя людини, хтось диковинних тварин або ще щось […]...
27. Чому корови не літають. Твір-казка Одного разу козаки святкували Великдень і випили трохи горілки. Та черговий забув наготувати досить юшки, і не було чим закусити. Коли бачать – корова летить. Козак Вакула схопив рушницю та влучив, але корова впала в Дніпро й утопилася. “О, Господи, – каже Вакула, – убери Дніпро, бо корову не можемо дістати”. Ледве встиг він це сказати, як вода в Дніпрі зникла. Дно стало сухе, хоч гопака танцюй, а якраз посередині […]...
28. Твір-есе на тему “Сенс життя людини” Над сенсом життя тисячоліттями мислять вчені, філософи, поети. А мені здається, що я розумію сенс життя. Звичайно ж, сприймаю я його по-своєму. І не розумом, а почуттям. Буває такий стан, коли кожною клітинкою тіла відчуваєш: живеш. Кожну хвилину гостро відчуваєш радість життя. Ось саме до такого почуття люди прагнуть весь життєвий шлях. І саме в ньому вони все бачать сенс життя, хоча пояснюють його по-іншому. По-різному пояснюють. Хтось – служінням […]...
29. Про що мені співав весняний струмочок Мені завжди було цікаво, звідкіля беруть початок весняні струмки. Коли ранком я виходив на вулицю, здавалося, струмочків не було й близько. За ніч весняні морози покривали землю крижаною кіркою, під якою і ховалися калюжі й струмки. Під напівпрозорим льодом можна було побачити те, що ніс із собою струмочок вчора і що має нести далі, коли сонце знову його розбудить. Це були сірники, якісь гілочки і навіть паперовий кораблик, що вмерзнув […]...
30. Твір за картиною Мурашка “Вид на Дніпро” Гарним і могутнім постає Дніпро у пейзажній картині М. Мурашка “Вид на Дніпро”. Ясний літній день. Тихо, безвітряно. Сонце ніжно пестить землю, лагідним теплом зігріває синьо-голубу дніпрову воду. Ліворуч від нас два дерева на краю високого берега. Листя на них темно-зелене, подекуди жовтаве, бо вже десь середина літа. Внизу видніється стежка, що поросла густою травою. Дніпро-Славута могутньо несе свої води аж ген до обрію: Вони тихі, спокійні. Вдалечині розкидано невеличкі […]...
31. Твір “Світанок. Схід сонця” Ось і відступає ніч, змінюючись досвітніми сутінками. З темряви, що поступово стає сірою, поступово проступають нечіткі обриси навколишнього світу – силуети будинків, дерев. Небо на сході світлішає. Навколо панує тиша. Світла пляма на горизонті стає все більшою. Дме легкий вітерець. Ранкова прохолода стелиться над землею. Природа завмирає, ніби готуючись до чуда. Все чіткіше стають навколишні предмети, все далі чітко бачать очі. Нарешті, біля самого горизонту спалахує сліпуча окрайка сонячного кола. […]...
32. Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням За традицією ми всім класом двічі на рік, восени і навесні, виїжджаємо місто на природу. Набираємо продуктів, беремо м’ячі, гітару і, звісно, магнітофон. Улюблене місце нашого відпочинку – один із мальовничих берегів річки Уди. Ось цього разу ясним осіннім днем ми розташувалися біля води, і раптом Льоша тихенько сказав: Ø – Дивіться, хтось пливе. Самого плавця ми побачили не одразу. Його присутність виказували лише круги, що розходилися по воді. Це […]...
33. Твір “Захід сонця” Захід сонця – одне з найчарівніших явищ природи. Найкраще його спостерігати влітку на відкритих просторах – в степу або на море, там, де добре проглядається лінія горизонту. Під час заходу сонця хмарини неймовірних кольорів у небі віддзеркалює морська вода, і ще по ній біжить доріжка сонячного світла. У місті захід гарний по-своєму. Догорає літній день. Сонце повільно хилиться до обрію. Воно вже не таке палюче й сліпуче, як удень, а […]...
34. Твір-роздум за темою “Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти індивідуальність ” – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум за темою “Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти індивідуальність “ Мабуть, це дивно: у будні сірі В’їхати верхи на білім коні Та закрутити світ у вирі, Який придумав я, не вони. А він усе мчить по сірій бруківці, Кінська грива на вітрі виграє. Замість очей у нього по зірці, Все у ньому неповторне, своє. На вулицях сірих […]...
35. Як я господарювала. Твір-розповідь Одного разу мої батьки поїхали у відрядження, і я залишилася одна на господарстві. Уранці подзвонила Наталка, моя подруга, хотіла піти зі мною в кіно. Але я відповіла, що не можу, бо маю багато роботи по дому. Добре Наталці: вона живе в комунальній квартирі в центрі міста, не має городу та худоби й майже цілий день вільна. Я затопила піч, підкинула вугілля та поставила воду на піч. Потім поставила горщик з […]...
36. Твір Про що співають дзвіночки? Про що співають дзвіночки? П. Тичина – відомий український пост – дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Сонце, вітер, дерева, житні колосочки ніби грають й співають у природі, зливаючись в одну прекрасну мелодію лісів і полів – музику рідної землі. Люблять квіти сонце, славлять днину, що панує над усім живим, […]...
37. Твір: Мрії Т. Шевченка про майбутнє України Кожна дитина бажає для своєї матері лише кращого життя. І Т. Шевченко, як вірний син України, мріє, щоб Батьківщина стала вільною, незалежною, щоб ніхто не зміг ніколи поставити її на коліна, щоб котив свої води величний Дніпро, щоб по всьому світу гула слава українських козаків. Гострий біль від соціальної несправедливості, пекуча ненависть до гнобителів, нещадне засудження всього проклятого ладу, який освячував цю ганебну кріпосницько-рабську дійсність, пронизують кожен рядок Шевченкових поезій. […]...
38. Твір-мініатюра на тему “Початок грози” Звичайно, у кожній сім’ї є родинні перекази. Так от : мама розповідала, що наш дідусь одного разу на війні потрапив під дуже страшну грозу, було це так. То був теплий серпневий день. Він із друзями пішли до ліу. Саме у лісі їх чекала гроза. В якусь одну хвилину усе небо набрякло, стало темним і крізь небо крапати перші дощові краплинки. Тоді вони ще не знали, що це – гроза. Саме […]...
39. Твір: Художній дивосвіт – поруч Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля. Саме ним, Диким полем, їхав у свій безславний похід князь Ігор з дружиною. І бачив нашу донецьку землю: Вовки грозу в ярах навивають, Орли – білозерці клекотом Звірину скликають на кості, Лисиці […]...
40. “Душа моя в цвітінні” Твір за Віршами Миколи Вінграновського Високе небо та палюче степове сонце. Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’тає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх віршах, які близькі серцю кожного українці: А в тиші я питав: про що шумиш Рясним […]...