“Весь я у всьому! У травах, воді і корінні…” – так писав Б. Олійник, розмірковуючи про зв’язок людини з природою. І мислив себе як невід’ємну частку природи, що кревно поєднана з землею, небом, травами, птахами.
Стали братами журавель і сільський хлопець, герої поеми Бориса Олійника “Крило”. Людина допомагає вижити птахові, і щоосені оселя її заповнюється журавлями. А серед них той, з яким зріднився хлопчик.
Між людиною і природою – повна гармонія.
Отак вони й росли, як близнюки,
Навчив журавлик хлопчика літати.
…І зорі їм ховалися під крила
І так обом їм хороше було!
Щасливий юнак знайомить свого “брата” з коханою, і той благословляє їхній шлюб. Крилатою, високою, що пізнала небо стає душа хлопця. Журавлиним летом, добром і коханням сповнена вона.
Та на грішній землі живуть злоба, заздрість, сліпі, вбогі душею істоти. Сусід-завидюх убиває журавля, бо той раптово став свідком його крадіжки. То був страшний чоловік: сад його “задушений глухим парканом”, де ступає його нога – не росте трава. Зло в душі людини не може не позначитися на природі.
Від жорстокості та бездуховності страждає світ людський і журавлиний.
Юнак втрачає здатність літати. На перший погляд, несправедливо” бо не він був убивцею птаха. Але людина відповідає за все, що діється навколо неї, в природі. Картина старіння юнака вражає:
Одна по одній зморшки проступали,
Кришились зуби, западали щоки, –
І він ставав столітнім, древнім дідом…
Обривається зв’язок людини з природою, і втрачає крила хлопцева душа. Замість руки в юнака з’являється закривавлене “надломлене крило”. Герой бере на себе біль свого побратима, загубленого звіром у людській подобі.
Кожної ночі хлопець з’являвся в оселі злодюги, та “наглухо закриті вікна й двері” совісті цієї людини, і закривавлений терновий ціпок, яким було вбито птаха не викликає в нього душевних мук. Він боїться тільки за власне життя та награбоване добро. Щоб урятувати себе, злодюга ладен “пересидіти” деякий час у тюрмі. Та суддя йому відповідає:
В тюрмі сховатись.
Пересидіть кару…
Не вийде, дядьку,
Ти таке вчинив,
Що і статті у кодексу немає
…Ти ж найсвітліше – небо, дядьку вбив.
Потяглися в листопадовому небі журавлі, і тихо плаче юний сивий чоловік з перебитим у лікті крилом….





Related posts:
- Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини. Мова й форма віршів Олійника точна, проста, лаконічна. Та є в його поетичній скарбниці дещо незвична річ. Це казка-притча “Крило”, яка […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Б. Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті власного існування на землі, бо це відповідає природі самої […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Бориса Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті власного існування на землі, бо це відповідає природі самої […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все частіше й частіше порушується гармонія між людиною і природою. Ця проблема в двадцятому столітті дуже […]...
- Використання алегоричних прийомів у поемі Б. Олійника “Крило” Борис Олійник увійшов у літературу на межі 50-69-х років вже минулого століття. У своїх поезіях зберіг кращі традиції попередників, але й урізноманітнив їх елементами метафоричного мислення та фольклором. У цьому – секрет незмінної уваги читачів до творчості Б. Олійника.. За що ж так цінують сучасники його твори? Насамперед, за правду, яка, як гострий ніж, видаляє “суспільні пухлини”. А їх дуже багато, для яких матеріальний добробут стає і метою, і стилем […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило’? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на знак вдячності навчає його мистецтва літати. За цією історією, як мені здається, – потреба гармонії між людиною і природою, бо без гармонії […]...
- Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. , “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурхливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.) ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті “Старий і море”. 1. Головний герой твору. 2. Ставлення рибалки до мешканців моря. 3. Трепетна любов Сантьяго до моря. 4. Двобій із велетенською рибою. ІІІ. Образ Сантьяго – втілення людської долі серед стихій....
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах…” Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої “зачарованими” очима малого Сашка. Поезію дитинства […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий різнобарвний світ, поданий через сприйняття дитини. Мальовнича старовинна низенька хата, мов біла печериця, стара повітка, […]...
- Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею “Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею” Ліс – диво природи. Дерево – унікальне її творіння. Воно має свою біографію та географію. Назви влучно відображають основні властивості рослини. На земній кулі зростають хлібне, масляне, капустяне, тюльпанне, оливкове, кавове дерева та інші дивовижні цінні рослини. Розвиток людини повинен відбуватися у нерозривному зв’язку і повній гармонії з природою. Ліс – невід’ємна частина історії, побуту, культури українців. Стан навколишнього […]...
- Б. ОЛІЙНИК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “КРИЛО”, “ПІСНЯ ПРО МАТІР”, “В ОБОРОНУ ХЛІБА” Варіант 1 1. Б. Олійник належить до покоління поетів, яких називають… А Аналітиками сучасності. Б Провісниками незалежності. В Шістдесятниками. Г Неокласиками. 2. Уперше твір майбутнього письменника було надруковано в районній газеті, коли він… А Перебував на фронті. Б Був її позаштатним співробітником. В Навчався у п’ятому класі. Г Закінчив Новосанжарську середню школу. 3. Визначить першу збірку творів Бориса Ілліча. А “Сива ластівка”. Б “Б’ють у криницю ковалі”. В “У дзеркалі […]...
- Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” Повість І. Франка “Сойчине крило” справляє надзвичайно трагічне враження. Це сповідь двох душ, що загубили одна одну в цьому жорстокому світі через непорозуміння та неувагу. Спочатку ми знайомимося із автором-оповідачем. Те, що він розповідає про своє життя, викликає неоднозначні почуття. Він закоханий у самотність, постійно наголошує на тому, що тепер його ніщо живе не цікавить: ані робота, ані суспільство, ані почуття. Йому сорок років, але звідки виникла ця впевненість у […]...
- У чому полягає морально-етичний пафос новели І. Франка “Сойчине крило?” Новела І. Франка належить до пізньої творчості письменника. До твору автор надає підзаголовок “Із записок відлюдька”, який дуже чітко характеризує характер твору. Проблематика цієї поеми порушує не просто проблему нещасного життя чи невдалої любові конкретних персонажів, вона зачіпає проблему взаємовідносин в суспільстві і людського життя взагалі. Головний герой Массіно після своєї невдалої спроби з’єднатися зі своєю коханою стає відлюдьком, повністю свідомо відмежується від оточуючих його людей та ховається за витворами […]...
- Наодинці з природою Бувають у житті хвилини, коли несподівано з’являється велике бажання сховатися від сірої повсякденності життя і залишитися наодинці з природою, яка вабить до себе первісною красою і досконалістю, з природою, що приховує у собі вічну таємницю життя. Хочеться залишитися віч-на-віч зі своїми думками, з самим собою. Поглянь навкруги, вслухайся! Дивись, який дивний захід, коли десь за обрієм, на тьмяному безхмарному небосхилі починає палати червоним полум’ям сонце, кидаючи останні промені на зморену […]...
- Злочин і покарання Людина кровно пов’язана з природою. Так було завжди, але в останній час ми чомусь усе частіше забуваємо про це. Для того, щоб нагадати людині про її обов’язки щодо природи, і існує поезія. Перу Бориса Олійника належить видатний поетичний твір, який називається “Крило”: Потяглися журавлі Вдалеч плавко. Доганяв їх листопад за селом. А один, як сирота, Гірко плакав З перебитим у лікті крилом.. Пораненого птаха приніс додому хлопчик, журавель одужав і […]...
- Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У поемі “Євшан-зілля” М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про […]...
- Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж пильніше вдивімося в освячене працею і думками сотень попередніх поколінь, а тому, без перебільшення, воістину […]...
- Взаємозв’язок людини і природи у поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна” Людина уявила себе царем природи, її законів: стала змінювати русла рік, осушувати й зрошувати землі, творити моря, літати в космос, – зовсім забувши, що вона лише маленька частинка Всесвіту, нехтуючи обережністю і відповідальністю перед віковічними законами природи. Довго терпить природа, та настає час і це терпіння кінчиться і вона жорстоко покарає своїх кривдників. Саме таким покаранням за безвідповідальність, байдужість і була аварія на ЧАЕС 26 квітня 1986 року. Людина і […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” – І варіант – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й І варіант Двадцятичотирьохрічним юнаком Павло Грабовський був засланий до Східного Сибіру за те, що у своїх творах виражав народницькі ідеї, засуджував зло і насильство, заступався за бідних і нещасних. Умови існування в тюрмі нестерпні. Думки поета линуть на Батьківщину. Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, – Скрикує душа юнака, страждаючи від туги за рідним селом. Україна постає перед ним в усій красі: широкий, наче море, луг, садок […]...
- Наодинці з природою, або Прощання з Осінню Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя – листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований […]...
- Невмирущість духовної краси людини Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки “Лісова пісня”, яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – “весна ніколи так ще не співала…” Дитина лісу і сільський хлопець закохуються. Перша дія – цвітіння їхнього кохання […]...
- ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ПОЕМІ І. ФРАНКА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ” 8 КЛАС ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЛЮДИНИ У ПОЕМІ І. ФРАНКА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 І. Філософсько-етичні погляди письменника-полеміста І. Вишенського. II. Відтворення внутрішньої боротьби ченця-аскета і палкого патріота в поемі І. Франка “Іван Вишенський”: 1. Протиставлення краси живої природи і мовчазного світу ченців. 2. Символічність образів павука і мухи. 3. Думки героя про життєве призначення: служіння богу чи служіння батьківщині? III. Відмова від земного: порятунок чи шлях […]...
- Втілення духу свободи в поемі “Мцирі” Лермонтова Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лермонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лермонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він сповнений прагнення свободи, хоче повернутися в рідні гори, де воюють за волю його співвітчизники. І тюрма, на думку Лермонтова, – не тільки монастир, в якому перебуває Мцирі, […]...
- Твір “Вміння спілкуватися – запорука життєвого успіху людини” до ЗНО Я цілком згодний з тим, що спілкування відіграє дуже важливу роль у житті людини. Існує багато різновидів спілкування. Ми спілкуємося усюди – вдома, з членами родини, у школі, на роботі, у магазині, коли хочемо купити щось, з друзями, з домашніми тваринами, з природою тощо. І від нашого вміння правильно побудувати комунікативну взаємодію з іншими залежить, чи досягнемо ми своєї мети в кожному конкретному випадку – якщо хочемо мати теплі відносини […]...
- Характеристика Лейли й Меджнуна в поемі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Нізамі Гянджеві. Це гімн чистому і величному коханню, яке є запорукою щасливого життя на землі. Твір було замовлено поету ширван-шахом Ахсатаном як віршовану обробку старої арабської легенди про кохання юнака Кейса до дівчини Лейли, що стало трагічним для них обох. Нізамі творчо підійшов до написання поеми, змінивши деякі деталі, не повторюючи попередників. Кохання стає для Меджнуна всім – навіть […]...
- БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ІВАН ДРАЧ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ІВАН ДРАЧ БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце В золотих переливах кучерів, У […]...
- В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” , “Древляни” , “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які проблеми порушував у своїх творах В. Близнець? Дитяча література 70-х років розвивалася за неписаним правилом: […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання […]...
- Єдність природи і людини Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам’ятаємо чудові психологізовані пейзажі в “Intermezzo”, філософські образи “Fata morgana”. У повісті “Тіні забутих […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша и світі. І от гудець іде до Києва […]...
- “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню досконалість української мови. Одним з найбільш характерних творів, які доводять спроможність самостійного існування рідної мови […]...
- Гармонія людини й природи Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її, як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі біжать, ріка “горить-тремтить, як […]...
- Показ нескореності українського народу в поемі “Прометей” Один із визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей і їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю й свій народ від загарбників. Трагічна ситуація, в якій опинився головний герой, дала можливість […]...
- Образ повсталого народу у поемі “Гайдамаки” Тяжке життя, злидні, боротьба за свою власну волю… Ми не знайомі з цими словами краще наших далеких предків. Хіба ми росли в кріпацтві, чи без рідного батька, який міг не повернутися з війни? Такі речі викликають у нас хвилювання та страх і навіть важко уявити собі життя наших предків. Але ми повинні знати своє минуле, бо кажуть: “Без минулого, немає майбутнього”. Звернувшись до творчості Тараса Шевченка, я прочитав його твір […]...
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю Література вчить жити, література вчить думати про велике, виховує характер, змінює погляди на світ і місце людини в ньомуТаке її завдання. Справжня художня література апелює до совісті людини, до її душі. Такі прекрасні твори світової та української літератури, як “Фауст” Гете, “Три товариші” Е.-М. Ремарка, “Прощавай, зброє” Е. Хемінгуея, “Диво” П. Загребельного, поезії В. Симоненка, Б. Олійника не залишають читачів байдужими, наштовхують на роздуми. Одним із найкращих творів Бориса Ілліча […]...
- Викласти своє міркування про нерозривну єдність людини і природи Звернення до традиційних уявлень рідного народу допомагає зрозуміти, що давнім українцям було властиве органічне єднання зі світом природи. Людина усвідомлювала себе як органічну, невідривну частину живої природи. Для підтримання гармонії зі світом природи існували певні закони і правила, які давня людина ніколи не порушувала. Людина намагалась без потреби не зачіпати жодну рослинку, жодного звіра. Навіть збираючи лікарські рослини, людина мала попросити у землі дозволу на це. Щоб земля не залишалася […]...
- Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Гянджеві Нізамі. Він, як і інші його сучасники мусульманського східного ренесансу – Хайям, Рудакі, Фірдоусі, був не тільки поетом, а й філософом, астрономом, математиком, фізиком, географом. Ці знання Нізамі використовував у своїй творчості. Поема “Лейла і Меджнун” – гімн чистому і величному коханню, яке є запорукою щасливого життя на землі. Цей твір було замовлено поету ширван – шахом Ахсатаном […]...
- Зображення незламності народу в поемі Тараса Шевченка “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм співвітчизникам ніколи не миритися з неправдою і насильством, тому щиро вітав незламність і мужність горців, які зі зброєю в руках […]...
- Трагедія України в драматичній поемі “Бояриня” Уярмлення свого народу, безправність його культури Леся Українка переживала як особисту трагедію. Душа її, лагідна від природи, закипала гнівом на кожен вияв утисків, колоніальної сваволі, поетеса майже фізично задихалася в атмосфері царського деспотизму. Великим смутком озиваються в свідомості Лесі Українки і давні кривди українського народу. Створюючи драматичну поему “Бояриня”, вона звертається до однієї з найдраматичніших сторінок історії України, яку зараз називають добою Руїни. В основі сюжету “Боярині” – історія життя […]...
- Ідея гармонії людини і природи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Проблема гармонії людини і природи, порушена у драмі-феєрії “Лісова пісня”, звучить актуально і в наш час. Якщо сьогодні ми знущаємося над природою, то завтра вона поверне нам свої кривди сторицею. Нам не вистачає любові, шанобливості й віри наших предків, які вміли жити в гармонії з оточуючим світом. Світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе своїм життям, за власними споконвічними законами, аж поки в ньому не з’являється Людина. Поки з потаємними […]...
Categories: Твори на різні теми