Комедія “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною

Related posts:

1. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію “Сто тисяч”, він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVІІІ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка – головний герой комедії “Сто тисяч”. Калитка – заможний селянин, який вже має 200 […]...
2. Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною Драматургія Карпенка-Карого розманітна за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній іїравдиво відтворено нові зміни житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її проби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, […]...
3. ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА 8 КЛАС ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Сила драматургічного таланту І. Карпенка-Карого. 2. Характеристика образу Калитки: А) зажерливість; Б) скнарість; В) нечесність; Г) неосвіченість. 3. Сучасність твору драматурга. Варіант 2 1. Тематика й проблематика творів І. Карпенка-Карого. 2. Герасим Калитка та його “літературні родичі”: А) образ Калитки; Б) образ Гобсека з твору О. де Бальзака; В) інші літературні образи визискувачів. 3. […]...
4. Вічна тема у мистецтві – тема влади землі над людиною ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Повість “Земля” Ольга Кобилянська закінчила 1901 р. і присвятила її батькові – Юліанові. Про задум створити твір такої тематики сама письменниця в автобіографії “Про себе саму” писала: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі до одної також із життя взяті”. Отже, в основі твору – реальна подія, що сталася восени 1894 р. в селі Димка, […]...
5. Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у “Скупому рицарі”, Ж. Б. Мольєр у “Скупому” та “Міщанині – шляхтичі”, О. де Бальзак у повісті “Гобсек”, Ч. Діккенс у “Різдвяній пісні у прозі”. І всі висміювали скупого, якому світ затьмарювали гроші. Можна впевнено сказати: доки будуть […]...
6. Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і […]...
7. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...
8. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини ХІХ століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував її в селян, що розорилися. Не гребував […]...
9. Згубний вплив грошей ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини. Мріє про гроші і кум Герасима Савка. […]...
10. Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]...
11. Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого мужика” Герасима Калитки. Жадібність до нагромадження грошей і землі становить основний зміст цього образу. Вже […]...
12. Гобсек як втілення всепоглинаючої влади грошей Образ скнари і накопичувача не новий у світовій літературі. Подібний тип створив В. Шекспір у драмі “Венеціанський купець” і Ж. Б. Мольєр у комедії “Скупий”. О. Бальзак створив свого “Гобсека”. До створення образу головного героя призвели спостереження над життям буржуазного суспільства, окремі моменти новели автобіографічні. Його герой учиться на факультеті права в Сорбонні і працює клерком у конторі стряпчого, де дізнається багато чого з практики грошових відношень. У своїй повісті […]...
13. Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” З ім’ям Карпенка-Карого – одного з найвидатніших українських письменників і діячів театру – пов’язане піднесення українського драматичного мистецтва в другій половині XIX і на початку XX століття. У піднесенні суспільної ролі українського театру мистецька діяльність Карпенка-Карого відіграла особливо важливу роль тому, що він був не тільки талановитим актором, режисером, організатором і керівником трупи, а й видатним драматургом, рівного якому, за справедливим визначенням І. Франка, не мала тогочасна українська література. Новий […]...
14. П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, […]...
15. П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
16. Твір Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував […]...
17. Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме […]...
18. Твір Згубний вплив грошей на персонажів Згубний вплив грошей на персонажів П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, що була написана у 1890 році, слушно вважається однією з найкращих сатиричних комедій в українській драматургії. Письменник із презирством і огидою завжди ставився до зажерливості нових сільських хазяїв, яких породили соціальні зміни на Україні у 80-90-х роках минулого століття. Тому з такою силою талановитого сатирика, з таким сарказмом і гнівом змальовує Карпенко-Карий хижаків нового типу – Пузиря і Калитку, їхню […]...
19. Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” І. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. ІІ. “Сто тисяч” – значний крок на шляху творчого зростання. 1. Засудження вад суспільного життя. 2. Центральний персонаж комедії – Герасим Калитка. 3. Примарливе прагнення Бонавентури. 4. Своєрідність образу Савки. ІІІ. Відображення реального життя....
20. Чи варто жити заради грошей? Гротескні образи Гофмана, як правило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її оточують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все рог бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей. Мій висновок є таким: великі гроші руйнують душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала […]...
21. З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
22. Образ копача Бонавентури в п’єсі “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – цс ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. В цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових […]...
23. “Невже усе зводиться до грошей?” У повісті “Гобсек” Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, “на землі немає нічого міцного, крім золота”. Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву “золотому тельцю” всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто “володіє світом”. Стряпчий Дервіль, […]...
24. Гірка комедія солодкого життя Герасима Калитки У нашому суспільстві здавна існує страшний звір. Кудлатий, дикий, з червоними ненаситними очима, він не їсть і не спить, блукаючи душами людей. Цей звір справді небезпечний, і його не можна зловити, але парадокс: люди не жахаються його, а навпаки, широко відкривають двері, впускаючи його в душу. Звіра цього звуть Жадібністю, а в його свиті завжди ходять Гроші та Влада. Непомірна жадоба до грошей та легкої наживи часто ставала головною проблемою […]...
25. Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових […]...
26. Сто тисяч аргументів проти бездуховності Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія – дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з боку автора. Розсмішити – не відповідально, дати оцінку, навчити, проаналізувати – відповідально. Герасим Калитка, головний […]...
27. Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Гянджеві Нізамі. Він, як і інші його сучасники мусульманського східного ренесансу – Хайям, Рудакі, Фірдоусі, був не тільки поетом, а й філософом, астрономом, математиком, фізиком, географом. Ці знання Нізамі використовував у своїй творчості. Поема “Лейла і Меджнун” – гімн чистому і величному коханню, яке є запорукою щасливого життя на землі. Цей твір було замовлено поету ширван – шахом Ахсатаном […]...
28. Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. Я з останнього морозу від крила твого воскресну як не лебедем, хоч сивим журавлем. Журавлиним крилом ласкаво Повела: “Не сумуй, відболить”. Образ крила виражає, серед інших художніх засобів, морально-етичні погляди поета. Про совість як […]...
29. “Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК “Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації Григір Тютюнник – майстер “малої прози”. Сюжети своїх творів він брав із життя, із власних спогадів. Письменник був надзвичайно спостережливим, тому він легко знаходив тему для чергової оповіді. Кожну новелу митець спершу довго виношував у думках. Не раз він говорив своїм друзям: “Мені здається, що спочатку йде робота душі. Часом напружена, інколи […]...
30. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо […]...
31. Вічна тема любові в трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” І. Запозичення сюжету трагедії “Ромео і Джульєтта” та нова трактовка італійської легенди В. Шекспіром. ІІ. Тема трагедії – всеперемагаюча сила кохання. 1. Картина давньої ворожнечі між родинами Монтеккі та Капулетті. 2. Несподівана квітка кохання між юними представниками ворогуючих родин. 3. Боротьба молодих людей за своє щастя. 4. Смерть героїв – гімн коханню. ІІІ. Оптимізм трагедії “Ромео і Джульєтта”....
32. Влада грошей в сучасному світі Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні люди­ни забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не виникає дисбалансу між матеріальними та духовними потребами людини, чи не думає часом людина, що матеріальна […]...
33. Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи визиску. Тему згубного впливу грошей, зароблених гнобленням інших людей, Карпенко-Карий розвинув у комедії “Хазяїн”. Головний герой п’єси – Терентій Пузир. […]...
34. “Я володію світом, а світ не має наді мною влади”. Образ Гобсека Чи багато потрібно людині, щоб бути щасливою? Щоб самоствердитися в житті? Щоб почувати себе хазяїном життя? Чому в житгі надати перевагу: почуттям чи грошам, співчуттю чи розрахунку, владі над собою чи владі над іншими? На ці чи інші питання спробував відповісти Оноре Бальзак у своїй повісті “Гобсек”. У центрі твору – лихвар Гобсек, що належить до десятка найбагатших у Парижі людей. Гобсек – “людина-вексель”, “людина-машина”, що вселяє страх і жах […]...
35. Чого навчає наших сучасників комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”? Темою твору “Хазяїн” І. Карпенка-Карого є зображення життя пореформеного села в умовах кризової соціальної диференціації. За словами самого автора, він “творив свою п’єсу як злу сатиру на чоловічу любов до користолюбства, без жодної іншої мети”, хоча це зовсім не означає ні ненависті, ні зневаги автора до цієї користолюбної людини. Головним героєм твору є Терентій Гаврилович Пузир, який має дуже великий маєток. Ми бачимо, що Пузир – людина сильна, працьовита, але […]...
36. Твір роздум на тему людиною бути важко, стати людиною велика праця Твір-роздум на тему “Людиною бути важно, стати людиною велика праця” Як казав колись Едуард Асадов: “Людиною недостатньо народитися. Людиною потрібно стати.” Що ж означає поняття “бути людиною” і як дійсно нею стати? І чи кожний з нас сьогодні розуміє що таке Людина? Як стати людиною, яку зможуть описувати як приклад та наслідувати в майбутньому? В першу чергу потрібно працювати над собою. Кожний із нас має самостійно розібратися в собі і […]...
37. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. […]...
38. Хижацька натура Герасима Калитки Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним […]...
39. Згубна влада грошей за повістями Оноре де Бальзака “Гобсек” і “Євгенія Гранде” Створюючи “Людську комедію”, Бальзак поставив перед собою завдання, ще невідоме тоді літературі. Він прагнув до правдивості і нещадного показу сучасної йому Франції, показу реального, дійсного життя його сучасників. Твори Бальзака порушують величезну кількість тем. Однією з багатьох тем, що звучать у його творах, є тема згубної влади грошей над людьми, поступової деградації душі під впливом золота. Це особливо яскраво відбито в двох відомих творах Бальзака – “Гобсек” і “Євгенія Гранде”. […]...
40. “Гроші – всьому голова” І. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії. ІІ. Нові хазяї на селі : 1. Сюжет комедії. 2. Герасим Калитка – господар. 3. Ненажерливе прагнення до збагачення. ІІІ. Актуальність п’єси в наш час....