Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди запам’ятали той жах, який вона несла. Іноді до школи завітають зовсім старенькі ветерани Великої Вітчизняної, але їх, на жаль, так мало вже лишилося живими. Нещодавно я познайомилася з оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі”.
Цей твір могла написати тільки та людина, яка на власні очі бачила жахливе страхіття війни. її шляхами пройшов і головний герой оповідання Федір Несторович. Він знав війну не за фільмами, а сам пройшов через небезпеки, героїчно бився з ворогом, аби скоріше вигнати непроханих гостей з рідної України. В одному з боїв Федір Несторович був тяжко поранений в ногу, після чого її ампутували, і він ходив, “розгойдуючись між милицями, далеко вперед викидаючи ногу”.
Залишившись після війни скалічений і самотній, він пішов до школи викладати історію. Спілкуючись із дітьми, Федір Несторович зрозумів, що багато хто не уявляв, наскільки страшним лихом була війна. Навіть на своє запитання про початок війни вчитель не отримує відповіді, бо діти цього не знають.
Це викликає біль в його душі, оскільки війна назавжди залишилася в ній тяжкою кривавою раною.
Свою перемогу Радянський Союз здобув ціною неймовірних втрат, але Сталін та його оточення, відібравши в народу його перемогу, прагнули витравити з пам’яті людей імена справжніх героїв, що на довгій дорозі кровопролитної війни полягли в боях або стали каліками. Колишнім солдатам шана була мала. Може, тому й учні Федора Несто-ровича не знали ні дати початку війни, ні її героїв.
Ось і стежка на цвинтар поступово заросла, бо люди не відвідують могил своїх близьких, багато з яких загинули у роки воєнного лихоліття. “Недовго жила стежка після того, як забули її люди. І Федір Несторович сердився на людей, хоч поміж ними бачив лише самого себе”. Чиниться страшенний гріх – забувається споконвічна свята традиція українського народу шанувати померлих, а отже, знати історію свого роду, нації. “Хрести на цвинтарі майже всі попідшивали й попадали, а ті, що позалишалися, вщерть заросли бур’янами і чагарником”. Безпам’ятство – страшна річ. Забуття могил предків свідчить також про брак милосердя в людській душі.
Не навідуються односельці й до Макара, що зовсім самотній живе біля цвинтаря, хоч було в чоловіка дев’ять душ сім’ї. Старші сини пішли на фронт і всі загинули, захищаючи Батьківщину. Найменшого сина разом з дружиною на його очах розірвала бомба і “тільки клаптик синових штанців знайшов Макар”.
Тепер він сам живе в “непомірно великій хаті”, живе і чекає, “коли чорти зашморгнуть”. В обох – і у Федора Несторовича, і в Макара – покалічені долі. А скільки їх таких було після війни?
А скільки немічних, самотніх є нині? І ми, і наші батьки не повинні забувати тих, хто в страшні роки війни жертвували найціннішим – своїм життям – заради нашого мирного неба, заради дзвінкого дитячого сміху, заради того, щоб ми мали свою країну і щасливе майбутнє.





Related posts:
- Коли була війна? Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала вона нашому народові? Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які під час війни були дітьми і назавжди запам’ятали той жах. який вона несла. Іноді до школи завітають зовсім старенькі ветерани Великої Вітчизняної, але їх, на жаль, так мало вже лишилося живих. Нещодавно я прочитала оповідання […]...
- Коли була війна? – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про події тих буремних років лише з розповідей старих людей, з книжок та кінофільмів. Іноді до школи запрошують ветеранів Великої Вітчизняної війни. […]...
- Твір за оповіданням Григора Тютюнника “Зав’язь” Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині. 1937 року, коли Григору було шість років, його батька заарештували органи НКВС, із заслання він не повернувся. Малого Григора забрав до себе на Донбас дядько Філімон. Під час війни Григір, рятуючись від голоду, повернувся пішки до матері на Полтавщину. Навчався майбутній письменник у Зіньківському ремісничому училищі. Після закінчення працював на Харківському заводі ім. Малише-ва слюсарем, […]...
- ОБРАЗ УЧИТЕЛЯ В ОПОВІДАННІ Г. ТЮТЮННИКА “НА ЗГАРИЩІ” Після нагородження Г. Тютюнника медаллю “Золоте перо” А. Шевченко підкреслив : “Перо Григора Михайловича воістину золоте. Неперехідної художньої вартості твори залишив він своєму народові”. Його збірки оповідань та повістей : “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Край неба”, “Коріння”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” – користуються незмінним успіхом у сучасного читача. Твори Г. Тютюнника відзначаються глибоким розкриттям характерів героїв. Одним з найяскравіших прикладів психологічно вмотивованого показу людини з сильним характером є оповідання “На […]...
- Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника Доброта, любов, чуйність, порядність, самопожертва – в наш час ці слова стали майже анахронізмами. Існує така думка, що суспільство деградує через соціально-економічні чинники. Але ж за часів війни були не кращі умови життя: людина вмить могла втратити все: рідних, дім і попри те залишалася Людиною. Яскравим прикладом цьому може послужити Климко, головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника. Хлопець, залишившись сиротою, ріс в свого дядька Кирила, який любив його і балував […]...
- Герої новел Григора Тютюнника До талановитих українських письменників належить Григір Тютюнник, улюбленим жанром якого була новела. Письменник вважав, що саме новела найближча до поезії, і, мабуть, тому більшість його творів – невеликі оповідання. Основні збірки його новел і оповідань – “Зав’язь” , “Деревій” , “Батьківські пороги” , “Край неба” , “Коріння” . “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її виявах”, […]...
- Тематика новел Григора Тютюнника Новела – улюблений жанр письменника Григора Тютюнника. Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Тому більшість йокі творів – це невеликі оповідання. У короткій новелі він умів повно розкрити внутрішній стан героя. Сучасне село – найглибший біль письменника. Новели “Кленовий пагін”, “Вуточка”. Старенькі, наче забуті Богом і людьми, герої до останніх днів чекатимуть звільнення від своєї фатальної самотності. Хоча саме це чекання тримиг їх на цій землі. (Найболючіша […]...
- Загальна характеристика стилю Григора Тютюнника Тепло і достовірність – ось мої літературні критерії. Григір Тютюнник “Не святи горшки ліплять – майстри. А майстрами стають люди. Я – людина. Я буду майстром!” – читаємо у щоденнику письменника-новеліста Григора Тютюнника. Така самооцінка і вимогливість до себе заслуговують на повагу. І він дійсно став майстром художнього слова, точного, лаконічного, яскравого, теплого, талановитого. Безперечно, Тютюнник творив своєрідно. Саме творив, а не писав. Кожну новелу він спершу виношував, як мати […]...
- Образ учителя в оповіданні “На згарищі” Після нагородження Г. Тютюнника медаллю “Золоте перо” А. Шевченко підкреслив: “Перо Григора Михайловича воістину золоте. Неперехідної художньої вартості твори залишив він своєму народові”. Його збірки оповідань та повістей: “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Край неба”, “Коріння”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” – користуються незмінним успіхом у сучасного читача. Твори Г. Тютюнника відзначаються глибоким розкриттям характерів героїв. Одним з найяскравіших прикладів психологічно вмотивованого показу людини з сильним характером є оповідання “На згарищі”. Федір […]...
- Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя – та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо […]...
- “Підранки” Григора Тютюнника Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання. Читаючи малу прозу та повісті Тютюнника, поринаєш у трепетний, вразливий, проте такий мудрий світ дитячої […]...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від фашизму і повернувся в рідний’Донбас. Хоч повоєнна земля була, як рана, скрізь голод і холод, […]...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА В ОПОВІДАННІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА “ДИВАК” Мета: – ознайомити дітей з біографічними відомостями про Г. Тютюнника; – спробувати зануритися у світ його образів та думок; – з’ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та Проаналізувати художні засоби, якими він їх реалізовує; – навчатися висловлювати свою думку й аргументувати її; – виховувати любов та бережливе ставлення до природи, а також Гуманне ставлення та повагу до людей, які знаходяться поряд з нами Тип уроку: Рольова гра Обладнання: портрет Г. […]...
- Духовний світ простої людини в новелі Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Григір Тютюнник – талановитий український новеліст. Із його ім’ям пов’язана ціла епоха в літературі. Письменник звертався здебільшого до дитячої та юнацької тематики, але проблеми порушував цілком “дорослі”. Та це й не дивно, адже сам він із покоління воєнних та повоєнних дітей, ще й син “ворога народу”, з тих сільських хлопців, які поповнювали “пролетаріат” і на своїх худеньких плечах винесли тягар відбудови після страшного фашистського лихоліття. Про Григора Михайловича і його […]...
- Проблеми українського села середини ХХ ст. крізь призму оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини XX століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо саме цього вимагало жорстоке “проросійське” місто. Саме на це питання намагається знайти відповідь у своєму […]...
- Що несе війна людству” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Шолохов в оповіданні “Доля людини” зображує долю рядової людини в Радянському Союзі, яка пройшла війну, полон і випробувала безліч болю, поневірянь і втрат зі стражданнями. Але ця людина не зламалася, вона зберегла душевну теплоту. Перший раз Андрія Соколова читачі зустрічають біля переправи. Свої уявлення про цю людину вони вимальовують завдяки враженням оповідача. Соколов є високим, сутулотоватим чоловіком. У нього великі руки, його очі ніби присипані попелом, вони наповнені тугою, та […]...
- Зображення війни у романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. ІІ. Війна – це “ворожнеча всіх зо всіма”. ІІІ. Війна – це смерть. 1. Смисл опису батальних сцен. 2. Момент істини, який рятує. 3. Війна не буває справедливою. ІV. Гармонійний світ – це світ миру....
- Твір про війну “Людина та війна” Величезне щастя для нашого покоління – жити в мирний час. Та ми досі чуємо відлуння страшний війн, через які довелося пройти нашому народові. Коли зустрічаєш очевидця подій Другої Світової війни, слухаєш його розповіді, перед очима чітко постає весь жах, людський біль, страшні втрати – обов’язкові супутники кривавої війни. Викликає подив те, що є люди, впевнені в правильності вирішення конфліктів шляхом убивства мільйонів. Чи стане нормальна здорова людина приносити чужі життя […]...
- Зразок твору на тему: Війна 1812 року у романі “Війна і Мир” Лев Миколайович Толстой, коли був учасником Севастопольської оборони, став свідком поразки російської армії. Під час військових дій, Толстой побачив всі жахи війни, поведінка людини на війні, а також ті страждання і позбавлення, що війна приносить людству. Письменник побачив що таке справжній патріотизм. Побачене під час військових дій і отриманий Толстим досвід, яскраво виявилися в творі “Війна і мир”. У своєму творі великий російський письменник зобразив події двох воєн: 1805 – […]...
- Твір за добутком Гр. Тютюнника “Дивак”? Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповторна. Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку і дідову конячку. Не може він кривдити тварин. Але люди в селі називають його диваком. Може, погано проявляти, […]...
- Трагедія Ганни Розсохи. Твір за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд” “Історія кожного народу крута й терпка, одначе наша – гіркіша за полин”, – писав відомий український письменник Юрій Мушкетик. Цю гіркоту на повний смак ми можемо відчути, коли заглибимось у не таку вже й далеку від нас історію – 30-50 роки XX століття. Це були жахливі часи тоталітарного режиму, коли в нашій країні панували беззаконня, розгул, зловживання владою. Це були характерні і досить типові явища сталінського режиму. Чиновники-кар’єристи дуже швидко […]...
- Твір “Війна і мир” Л. Толстого Що у світі є прекрасніше за людину? Адже вона найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, саме тому людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму уявляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірив у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні […]...
- Твір за оповіданням О. Купріна “Гранатовий браслет” Тема твору “Любов, про яку мріє кожна жінка”. Епіграф: Тільки закоханий має право на звання людини. А. Блок. Є літературні твори, які не залишають нас ще довго після того, як книга прочитана, змушують подумки знову і знову повертатися до їх героям, переживати; разом з ними їхні почуття, задаватися питаннями: “А як би я зробила на місці героя або героїні? “До таких творів належить розповідь О. Купріна “Гранатовий браслет”. Воно про […]...
- Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, відбиваючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких митців належав Лесь Курбас. Коли […]...
- Чи с серед людей місце ангелам? Твір за оповіданням Г. Маркеса “Стариган з крилами” У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган з крилами” зображено маленьке містечко – безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами. Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо […]...
- Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна, чи приносить вона користь не одній людині, а цілому народові? На це запитання відповідь намагалися дати люди не одного покоління протягом багатьох століть. Ще з давніх-давен люди відвойовували один у одного землі, майно, бо хотіли створити на певній території свою державу. Але ті війни, що відбулися в XX столітті, були не заради пристосування до життя, а задля того, щоб просто вбити, випустити […]...
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками. 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства. 3. Головна роль народу у війні проти французьких завойовників. 4. Бородинська битва – кульмінаційний момент Вітчизняної війни. ІІІ. Вплив моральної стійкості армії, духу війська на фінал військових дій....
- Про що розповів Очумелов. Твір за оповіданням А. Чехова “Хамелеон” Ох, добродії, ну і днинка видалася сьогодні! Як завжди, я за справами служби йшов через базарну площу. Зі мною був Єлдирін. Він допомагав мені вирішити низку питань. З ранку у мене настрій був непоганий, я одягнув нову шинель, справна така шинель. І хто б міг подумати, що неприємності сьогодні на цій площі стануться через те, що наш народ не знає головного: чи належить генералош Жигалову собака, який укусив за палець […]...
- Твір за оповіданням О. Генрі “Вождь червоношкірих” Справжнє ім’я американського письменника О. Генрі – Вільям Сідней Портер. Коли Вільяму виповнилося три роки померла його мати. Портер-старший був лікарем, але згодом залишився без роботи, і сім’я почала злидарювати. У юнацькі роки Вільям працював помічником = аптеці, де бували мешканці маленького містечка. Він чув багато сумних і веселих історій, що згодом перетворились на сюжети його новел. Довелось Вільям-і побувати і в “країні” ковбоїв, у спекотливому Техаа. Там він до […]...
- Вчинок художника Бернана. Твір за оповіданням О. Генрі “Останній листок” Американець Вільям Сідні Портер добре знаний в усьому світі як письменник О. Генрі. Він рано залишився сиротою. Підробляв в аптеці свого дядька, нипав багато поневірянь, навіть був засуджений за розтрату грошей і відсидів у нормі Колумбус у штаті Огайо. За своє життя він бачив багато людей, стикав – із різними долями. Коли він став письменником, то його героями стали саме нони – маленькі люди, клерки, бандити, шахраї. Одна з найкращих, […]...
- Твір за оповіданням С. Черкасенка “Маленький горбань” Онук старого шахтаря Антипа незвична дитина. Павлик був маленьким, худеньким, а на спині в нього виріс великий горб. Хлопчик дуже хотів пограти з хлопцями, але дідусь не пускав його туди, бо знав, якими жорстокими можуть бути малі розбишаки. Проте дівчатка зовсім не помічали незвичну зовнішність Павлика. Вони любили дивитися в його великі лагідні сині очі, коли хлопчик розповідав їм безліч різних історій та казок. Заводій усіх дитячих ігор і бійок […]...
- Твір за оповіданням Адріана Кащенка “Над Кодацьким порогом” Багата та квітуча рідна Україна, неосяжні її краєвиди, але чимало сліз і горя зазнала вона від зазіхань іноземних загарбників. Вони плюндрували наші землі та села, забирали в полон людей. Але надійним заслоном від поневолювань на півдні країни були козаки. Народні українські думи, згадки про запорізьку славу захоплювали Адріана Кащенка. Героїчна минувщина Батьківщини і надихнула письменника на створення захоплюючих повістей та оповідань з історії Запорізької Січі. Цікава і сумна історія славного […]...
- Яків Бронза та його життя. Твір за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда” Чимало творів написано про сенс життя, про високі пориви і благородних мріях людства. Тим не менш, щоденне життя людини часто далека від високих мрій і героїчних випадків. А часом воно і поготів ввижається нудним і буденним. Саме ці думки виникають, коли читаєш розповідь А. Чехова “Скрипка Ротшильда”. Життя трунаря Якова Бронзи, жителя маленького містечка, який іноді грає на скрипці в єврейському оркестрі, виникає на диво нудним життям. Сам Яків вічно […]...
- Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні часи з 1805 до 1825 рік. У назві втілено протиставлення двох понять: бойові дії і […]...
- Твір за оповіданням Джеральда Даррелла “Балакучі квіти” Епіграф до уроку: Мене змалку люблять всі дерева І розуміє бузиновий Пан, Чому верба, від крапель кришталева Мені сказала “Здрастуй!” крізь туман. Чому ліси чекають мене знову, На щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю. Ліна Костенко “Природа – це чарівний світ, що оточує наше буття. Щастя бути з природою, бачити її, розмовляти з нею”, – говорив відомий письменник […]...
- “Коли ти муж, будь мужнім…” Твір за віршем Ш. Петефі Є таке образливе висловлювання: бути лялькою у чиїхось руках. А що ж в ньому образливого? Адже зі словом “лялька” у нас асоціюється гра. Немає такої дівчинки, у якої серед іграшок не було б ляльки. Дівчатка вигадують їм імена, шиють одяг, “керують” діями своєї ошатної “доньки”. А як ми любимо ляльок-акторів! Є театри, які так і називаються: лялькові. Там у спектаклях ляльок приводять у рух актори. Ці актори так і називаються: […]...
- Твір За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник” ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕДЬКА ТА ТОЛІ. В оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед […]...
- Твір за оповіданням “Пісня про Правду” Р. М. Рільке Австрійський письменник Стефан Цвейг звернув увагу на обличчя поета – трохи слов’янське, без жодної різкої риси, з блакитними очима, які осявали його зсередини. У 1897 році Рільке познайомився з Лу Андреас Саламе, дочкою генерала російської армії французького походження, яка народилася в Петербурзі. Розумна, із сильним характером дівчина запалила Рільке своїми розповідями про вітчизну. Разом із нею він у 1899 – 1900 роках подорожує Росією та Україною. Рільке був вражений красою […]...
- Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності […]...
- Людина і війна – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Для славы мертвых нет. Анна Ахматова Війни – це породження зла. Людського зла. Поєднання слів “людина” і “війна” суперечить усім людським законам добра. Але війни – це не тільки минуле людства, це, на жаль, його сьогодення. Ллється кров у Чечні і Косово, у Сьєрра-Леоне й Ольстері, у Палестині й Ізраїлі… І скрізь гинуть чиїсь батьки, чоловіки, брати, сини… Іде по усьому світові нова війна, ім’я якої – тероризм. У ній […]...
Categories: Твори з літератури