“Ключові” хороводи та веселі забавки “вулиці”

Related posts:

1. Опис вулиці Мені пощастило народитися в одному з найпрекрасніших міст нашої країни та жити на одній з самих красивих його вулиць. Вона має багато давню історію і ще в XVII сторіччі була забудована особняками купців. На жаль, під час Великої Вітчизняної війни більшість будинків були зруйновані бомбардуванням. Але відразу після закінчення війни на моїй вулиці набудували найсучасніші для того часу багатоповерхові житлові будинки, які наші сучасники називають сталінськими. Зараз на моїй вулиці […]...
2. Ключові слова в художньому творі Художній твір становить багатоелементну систему. В її ієрархії спостерігається багатоступінчастість. Тому уявлення про автора як носія певної концепції дійсності та естетичної інформації можна отримати тільки із послідовного розгляду всіх елементів тексту різних рівнів. Кожний лінгвістичний елемент літературного твору є включенням в естетичну систему цілого, тому як, мікро – так і макроодиниці тексту несуть на собі відбиток цілого художнього світу автора, який відображається в лінгвоестетичній категорії образу автора. Аналіз літературних творів […]...
3. Герої В. Нестайка – веселі, розумні, дотепні сміливці Головні герої повісті В. Нестайка Ява з Павлушею познайомились ще в четвертому класі і тепер є справжніми друзями. То вони випустили в клубі під лекції “Виховання дітей у сім’ї” пугутькала і лектор з переляку упав з трибунці і вилив собі на голову графин з водою. То повісили старі дідові підштаники на телевізійну антену, то проводили під свинарником метро. Хотіли зробити всій сюрприз! Адже у Києві є метро, нехай і у […]...
4. “Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера “Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера, у яких розгортається авторська міфологема сучасної культури і душі західної людини. В основі цієї міфологеми – реальний культурний та художній феномен доктора Фауста Й. В. Гете, що філософськи й психологічно передбачив майбутнє Західної Європи. Гете відкриває безкінечну перспективу фаустівської душі у “Вічній Жіночності”, – Шпенглер, який відмовився від фінального “містичного хору”, бачить у ній симптоми необоротного виснаження духовної та творчої […]...
5. Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]...
6. Шукаю Дикого Ангела у своєму селі, на своїй вулиці Із чого починається будь-який організм? З маленької клітинки. А з чого починається велика держава? З міцної сім’ї, в якій дотримуються простих, але мудрих законів, добробут якої здобуто сумлінною працею, любов і щастя в якій є обов’язковими. Саме таку модель ідеальної сім’ї створив у драматичній п’єсі “Дикий Ангел” О. Коломієць. У центрі драми постать робітника-пенсіонера Платона Ангела, який міцно вкорінився у життя з думкою про майбутнє свого роду і всієї держави: […]...
7. Гімн людському інтелектові за новелами Е. По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг” Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія вплинула на творчість поетів різних народів. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Велику увагу Едгар По приділяв художній майстерності твору. Він першим у літературі усвідомив емоційну силу слова і прагнув так будувати свої твори, щоб досягти найбільшого впливу на читача. […]...
8. Веселі поради від Олега Чорногуза: сміх заради сміху чи привід замислитись над власною поведінкою? Цікаві метаморфози відбуваються, коли читаєш гуморески Олега Чорногуза. Спочатку захоплюєшся темою і з цікавістю спостерігаєш за розвитком подій, смі­ючись з поведінки героїв, а за мить раптом усвідомлюєш, що й тобі доводилось так чинити чи говорити тими самими фразами. Це наче поглянув на себе збоку: не такий вже ти й сам бездоганний. Виявляється, оточуючі зовсім не так, як тобі хотілося б, сприймають окремі твої слова або вчинки. Хочеш-не-хочеш, а змуше­ний замислитися […]...
9. Розповідь про спортсмена України Спортивні досягнення – це один з найважливіших показників для будь якої країни. Відомі спортсмени стають її обличчям, прославляють її ім’я у всьому світі. Для своєї батьківщини вони – справжні національні герої. Їх вшановують та ними пишаються. Для дітей вони стають взірцями для наслідування. Але чи легко заслужити таку шану? Важкі щоденні тренування, неминучі травми, розчарування та невдачі – все це супроводжує спортсмена протягом життя. Він повинен мати залізну волю та […]...
10. Фестиваль учнівської творчості “Золоте яєчко” У квітні 2000 року у гімназії № 116 м. Харкова відбувся IV обласний фестиваль учнівської творчості “Золоте яєчко”. Тематика фестивалю – “Козацькому роду нема переводу”. Організатор фестивалю – Світлана Костянтинівна Стефанюк, людина творча, кандидат педагогічних наук, викладач харківських вузів, запросила до участі в роботі фестивалю учнівську молодь області. Фестиваль працював за такими секціями: “Козацькі спортивні забави”, “Козацькі пісні”, “Літературно-музична композиція на козацькі мотиви”, “Діти – поети”, “Діти – дослідники спадщини […]...
11. Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
12. Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
13. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІV варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І V Варіант У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. […]...
14. Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і те, де саме знаходить твоя вулиця – в шумному місті чи в затишній сільській місцевості. Наприклад, існують центральні вулиці і […]...
15. Власні міркування Якою мовою спілкується сучасна молодь в Україна? Багато хто, не замислюючись, відповість, що російською. Чому? Хіба причина посягає в незнанні української мови? Навіть ті, хто не спілкується рідною мовою вдала, цілком пристойно володіють нею, адже мають змогу добре опанувати її в школі. Справа зовсім не у виборі мови, а в тому, що такі слова, як “українська свідомість”, “патріотизм” викликають у молоді якщо не оскому, то бажання далеко втекти. У чому […]...
16. Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
17. Твір – Вплив молоді на духовність суспільства Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я погоджуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте приклади свідчать, що історію вершать люди молоді. Спілкуючись із ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодноразово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два-дцять-тридцять років. Сорокарічні воїни, більшою мірою, йшли в обозі. Ні, зрілим людям не було легко ні […]...
18. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
19. Якою я уявляю школу майбутнього – I варіант I варіант Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни. Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп’ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп”ютером перевіряв би […]...
20. Фольклор – скарбниця народної мудрості Усна народна творчість являє собою величезну культурно-літературну скарбницю української мови. На мій погляд, це цінне надбання, без якого був би неможливим повноцінний розвиток і становлення сучасної літератури. Якби хтось засумнівався в самобутності української культури, то найкращим аргументом була б українська народна творчість. Наші предки, створюючи приказки і прислів’я, мали на меті описати всі явища, що з ними відбувалися і передати надбаний досвід своїм нащадкам. Вони жили у гармонії з природою. […]...
21. Народні звичаї та обряди. Святий вечір Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, обряди, що усталились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народ – це ті прикмети, за якими вирізняється народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. З давніх-давен у слов’янських народів першим річним святом вважалася весна. Як тільки-но сходив сніг, люди виходили в поля і співали веснянки. Людині хотілося якнайшвидше прогнати зиму з її лютими морозами, довгими ночами і наблизити […]...
22. Пташка на калині Одним з найвидатніших витворів українського мистецтва є петриківський розпис. Він бере свій початок від писанкарства, яке виникло на ранньому етапі культури слов’ян Придніпров’я. З-під пензля майстрині народного розпису Тетяни Пати народився справжній витвір мистецтва – розпис “Пташка на калині”. На кущі калини зображена велична пава між гіллям. Під вагою великої птахи тоненьке стебло калини навіть не прогнулося. Пава неначе зависла в повітрі, а її маленькі лапки ледь торкаються куща. Гілля […]...
23. Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці […]...
24. Твір у публіцистичному стилі “Проблеми сучасної молоді” Кожне покоління вважає своїм обов’язком навчити молодь, як правильно жити, в той самий час критикуючи її спосіб життя. Це є закономірним процесом, адже кожне наступне покоління живе? існує у певному проміжку часу, який відрізняється від попереднього. Суспільство міняється, змінюються також пріоритети та моральні цінності. Адаптуючись до суспільних процесів, кожне покоління створює свій захисний механізм та норми поведінки. В цьому випадку неминучими є певні протиріччя між батьками та дітьми. Те, що […]...
25. Моє ставлення до різних молодіжних організацій План I. Мої міркування перед вибором. II. Мої життєві орієнтири. 1. Моє ставлення до життєвого досвіду батьків. 2. Вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий вибір. 3. Не бути знаряддям чужої волі. 4. Моє ставлення до молодіжного руху. III. Не стояти осторонь від життя. Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це […]...
26. Вечорниці Вечорниці Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг […]...
27. Вечорниці на Україні Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничіним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово, збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг потрапити […]...
28. Рідне місто Харків Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста […]...
29. Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли наставав час знайомитися з хлопцями. У них йдеться не тільки про почуття, а і про […]...
30. Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато хто зараз переїжджає до села, купуючи там будинок і ділянку землі. Люди віддають перевагу життю […]...
31. Молодь і сучасність План I. Історію вершать молоді. II. Молодь на передньому краї життя. 1. Гідні приклади попередників. 2. Молодь і демократизація країни. 3. У вирі політичного життя. 4. Вплив молоді иа духовність суспільства. 5. Долаючи перешкоди… III. Без сучасного не буває майбутнього: Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я погоджуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте приклади […]...
32. Київ у минулому й сьогодні Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку – це велике сучасне місто, а з іншого – кожна стара вулиця – це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. Трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою […]...
33. Кожному мила своя сторона Якщо з народження людина живе на одному місці, вона не просто звикає до нього, ця місцина стає для неї рідною. Завжди говорять про цілу країну як Батьківщину, потім згадують населений пункт, де народилися, але для кожного найріднішими залишаються двір, вулиця, де минули роки дитинства. Це місце – наша маленька батьківщина. Іноді людям доводиться змінювати місце проживання. Хтось їде на навчання до іншого міста, комусь необхідно переїхати для роботи. А є […]...
34. Моя вулиця, мій мікрорайон Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і електромеханічний, і турбінобудівний. Я живу на самому краю Московського проспекту. Раніше наш мікрорайон називали “Бермудським […]...
35. Позиція Часто у розмовах із друзями я чую думку, що наша справа – учитися, здобувати знання, які стануть основою майбутньої справи. Політика ж – справа дорослих, їм засідати в парламенті, кабінетах, керувати державою. Особисто мені тяжко погодитись з такою позицією, бо я переконаний, що саме від нашої суспільної свідомості залежить майбутнє України. Хіба ми цього не відчуваємо? Хіба ті зміни у ставленні до нас, молодих, із боку влади не доводять, наскільки […]...
36. Як тебе не любити, Харкове мій Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місто – єдине, неповторне. Воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю касою, подарувало друзів. Ти – його частинка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний трудівник, допитливий дослід – . ник, культурний діяч. Це друге за величиною місто України. Воно розташоване […]...
37. Усна народна творчість як основа розвитку української літератури І. Використання вікового досвіду народу письменниками. ІІ. Усна народна творчість – основа розвитку української літератури. 1. Витоки фольклору. 2. Колискові, примовки, загадки, казки. 3. Думи. 4. Історичні пісні. Наукове та культурне значення народної творчості. ІІІ. Невмирущість сюжетів нашої минувшини....
38. Відроджуймо традиції! Відроджуймо традиції! Дуже часто кожному з нас доводиться чути від дорослих такі вислови: “Не можна”, “Що люди скажуть?”, “Не сміши людей”. Але нерідко ми не замислюємось над їхнім глибинним змістом. Повага до громадської думки – одна з основ народного етикету, який є неписаним зведенням норм і правил поведінки людини з рідними, знайомими. На жаль, часто доводиться зустрічатися із зухвалим ставленням моїх однолітків до старших за віком, зневажливістю до молодших. Це […]...
39. Чи розвивається народна творчість сьогодні? Чи розвивається народна творчість сьогодні? Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Не раз доводилося слухати гуртові співи в дорослій компанії. Але співали в основному одні й ті ж пісні. Не один раз я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість зараз, у наші дні. Спершу мені здавалося, що зараз вона не розвивається, бо мені невідомі […]...
40. Підтвердьте чи спростуйте думку про те, що кожна людина може чимось прислу­житися Україні Звісно, так. Адже усі ми є громадянами своєї країни, і кожен з нас у міру своїх здібностей і талан­тів може і повинен прислужитися рідній державі. Будь-яка чесна та сумлінна праця для Батьківщини є, на мою думку, не менш важливим внеском у її розбудову, ніж спортивні досягнення славетного футболіста чи боксера або перемога відомого співака на міжнародному фести­валі. Згадаймо хоча б героїв кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”, яким праця завжди приносила […]...