Ми не повинні забувати жодної зі сторінок історії багатостраждального українського народу, навіть найстрашніших. Жахливе відчуття охоплює кожного, хто дізнається подробиць трагедії, яка сталася на квітучій благословенній землі без малого сімдесят років тому.
Досі важко повірити, що в Україні раптово зник хліб і люди залишилися без жодної зернини в урожайний 1932 рік. Українці вимирали цілими родинами й селами. Смерть могла наздогнати людину де завгодно: у хаті, на полі, у дорозі.
Найчорнішим часом в історії України є 1933 рік. Ніде у світі не було голоду, подібного тому, що несподівано охопив одну з найблагодатніших та найродючіших країн на землі. Саме про ці жахливі події розповідає Євген Гуцало в повісті “Голодомор”.
Павло Музика зайшов до сусіди, постукав у шибку, але йому ніхто не відповів. Павло стурбувався: може попухли всі? Але двері згодом відчинив Гаркуша з геть змарнілим, схудлим обличчям.
Павло показав сусіді на левади, куди пішов син Гаркуші, Юхимко. На жаль, дорослі запізнилися: хлопчик помер. Важко читати ці рядки: “Батько хилиться перед Юхимком на коліна, бере на руки, а хлоп’яче тіло в його руках ламається, й голівка з білим чубчиком западає на спину”. Ледь не божеволіючи, Гаркуша докоряє Павлові, що той
Не позичив йому хліба, бо ж “не для себе, а для дітей”. Що можна відповісти, коли в самого хліба немає? Становище в усіх однакове: неміч, жах, голод.
Павло Музика щиро жаліє померлого хлопчика. Сльози навертаються на очі читачеві, біль стискає серце. Гаркуша настільки ослаб, що не зміг віднести померлого Юхимка до хати: тільки стояв на колінах і вив по-вовчому.
Далі письменник зображує ватагу дітей, які полюбляли завітати до оселі баби Химки, найдобрішої жінки в селі. Кожному баба давала гостинця: кому грушку сушену, кому варену картоплину. Але більш нікого не почастує баба Химка.
Вона вмерла, бо оддавала малим найостанніше. Ця мудра жінка добре розуміла, що дітям треба вижити, хоча б для того, щоб розповісти нащадкам про жахливі події голодомору.
Ще один страшний епізод. Учитель знаходить у лісі немовля й намагається розшукати його матір. Може, вона просто відійшла ненадовго й ось-ось повернеться?
Зустрінута жінка відхрещується від дитини. Може бути, що справжня мати вже далеко й щиро оплакує долю своєї дитини, яку покинула, щоб не чути несамовитого голодного плачу?
Людське життя насправді перетворилося на пекло. У пам’яті українських селян назавжди викарбувалися страшні картини голодомору 1933 року. Досі в селянські сни приходять похмурі тіні померлих, досі болить душа, що звідала нелюдське горе.
А в той час, коли вимирало українське село, більшовики заявляли про розквіт соціалістичного будівництва. Саме тоді Сталін проголосив знамените своїм лицемірством гасло: “Жити стало краще, жити стало веселіше!” Під цей бравурний акомпанемент померлих від голодомору закопували у великих могилах, а траплялося й так, що закопувати було вже нікому.
Ми зобов’язані знати історію своєї землі, всю правду й нічого, крім правди. Саме про таку історію розповідає повість Євгена Гуцала “Голодомор”.





Related posts:
- Зображення голодомору 1933 року в повісті “Голодомор” Жахливо навіть через багато десятиліть ступати стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут – у житниці України – раптово зник хліб, люди залишилися без зернини, і це урожайного 1932 року. Пухли від голоду старі й малі, вимирали роди й села. Смерть чатувала на шляхах, на полі, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси. Саме про […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору....
- Апокаліптичний світ 1933 року у романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були прості трудящі люди, закохані у труд, у рідну землю, чуйні одне до одного, до сусідів […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ці страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. Наче крик душі, залишилися їхні книги, навічно увійшовши в історію нашої літератури, нашого життя. Я ніколи не зможу змиритися з […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й навіть згадувати про деякі трагічні сторінки історії свого народу, В. Барка пише роман “Жовтий князь”. […]...
- Голодний 1933 рік в українській літературі та в документальних спогадах Достоєвський сказав: “Друга половина життя людини визначається звичками, набутими за першу його половину”. Дійсно, сьогоднішній наш вибір зумовлює наступні. Всі знають прислів’я про те, як вчинок перетворюється на людську долю. Тому справа совісті, віри, моральних ідеалів людини і спільноти, до якої вона належить – зовсім не приватне, особисте питання. Дехто скаже: “Хіба велике значення мають власні переконання? Головне ж, як кажуть, бути людиною”. Так, але уявлення про “людину” саме від […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці У. Самчука “Марія” І. “Марія” У. Самчука – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року. ІІ. Трагедія однієї селянської родини як частки трагедії всієї української нації. 1. Жорстока правда жорстокого часу. 2. Змалювання в долі Марії типового життєвого шляху української жінки-трудівниці і трагедії самої України. 3. “Найстрашніша смерть – це смерть від голоду”. ІІІ. Роман-хроніка “Марія” У. Самчука – художній свідок історії нашої держави....
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: “вибивали” із “борщо-ідів” все до останньої зернини, не залишаючи навіть шматка хліба. На Україну опустився […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вільно дихати. Через те й […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці “Марія” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі У. Самчука “Марiя” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над романом упродовж двох років, і з-під його пера з’явився твір-роздум про тоталітарну систему, яка намагалася […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу […]...
- Без війни, без вини… Голодомор 1932-1933 рік Мета: ознайомити учнів з жахливими фактами геноциду окупаційної влади проти українського народу, викликаючи жаль, співчуття, обурення і ненависть до катів, поглиблювати розуміння цінності свободи й незалежності України, а також особистої критичності кожного громадянина до її закріплення і зміцнення, щоб ніколи не повторились репресії, голодомори, нехтування правами людини. Оформлення: на столі, застеленому скатертиною, букет із пшеничного колосся, хлібина перев”язана чорною стрічкою, калина засвічена свічка: виставка книг, інших матеріалів про голодомори в […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима картину […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу ІІ варіант Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській […]...
- Образний ряд голодомору в “Жовтому князі’ Василя Барки Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера. Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” нададуть велико-риб’ячу луску: ордени, “путьовки””; зі змієм асоціюються гріхи людські, а також спецпотяг на Колиму. У […]...
- На хресті голодомору У романі “Жовтий князь” Василь Барко відверто і правдиво розповів про голодомор в Україні. Письменник сам був свідком страшної трагедії. У 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині. Н А власні очі він побачив страхіття голодомору. А ще були численні свідчення очевидців, які Василь Барка тримав у пам’яті впродовж 23 років і які мав змогу докладно занотувати, коли потрапив до Німеччини. Письменник збирав також архівні документи, листи. Все це […]...
- Роман-хронiка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно вiдтворень трагедiї голодомору Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк? Де фiльм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рiк? Голодний 33-й рiк! Скiльки горя, слiз, смертей?! Страждала Україна, страждали старi й малi, сподiвались на краще, але не бачили його нi восени та взимку 32-го, нi навеснi та влiтку 33-го. Досить надовго прикрива ли цю трагiчну сторiнку людської пам’ятi. Та чи можна таке приховувати? Не недорiд з’їдав людей, а тоталiтарна сталiнська […]...
- Роман “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко від Батьківщини, в Америці, Василь Барка жив Україною, творив для неї і сподівався на своє повернення. Бо вірив, що чорні дні тоталітаризму закінчаться і Україна відродиться. Під час свою вчителювання на Донбасі Василь Барка став свідком, як партійні “активісти” в 1933-му вигрібали із селянських хат усе їстівне, прирікаючи цілі родини на голодну смерть. Письменник тяжко пережив голод. “Ноги пухли. І я […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. 3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної […]...
- Сiм’я Катранникiв у романi Василя Барки “Жовтий князь” – втiлення страхiть голодомору Все змiниться! Буде без Насильства, злиднiв, неправди. Хочемо – не хочемо, змiниться… Бо на небi Сонце. / Василь Барка / У свiтовiй iсторiї не зафiксовано голоду, подiбного тому, що випав на долю України – однiєї з найродючiших i найблагословеннiших країн свiту. Житницею називали Україну впродовж багатьох столiть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вiльно дихати. Через те й була Україна вбогою i знедоленою, як шевченкiвська Наймичка, та була ж вона […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу IV варіант Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо уявити, щоб хтось міг спланувати страждання мільйонів людей, спокійно дивитися на ці муки та ще й казати: “Жити стало […]...
- Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір не тільки про страшний голодомор 1932-1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація. Для нашого народу церква завжди була святим місцем, а священик – батьком, порадником, заступником. У селі Кленоточі була давня церква, що простояла багато віків, “…кажуть, будована спершу з дерева, до навали татар, при яких нерушимо встояла, бо ті хоч трохи поважали […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу III варіант Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ті страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах І варіант Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у своїх […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки. 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: А) неповторна картина людського горя і відчаю у творчості В. Барки ; Б) жахливе життя в Україні після революції та громадянської війни ; В) випробування, через які пройшла родина Катранників ; Г) “жовтий князь” – всепоглинаюча система тоталітаризму. 3. Болюча правда про радянську владу і віра […]...
- Творчий аналіз пушкінської лірики після 1825 року Повстання 14 грудня 1825 м. застало Пушкіна в Михайлівськім. Звістка про поразку декабристів, серед яких було багато його друзів, глибоко вразила поета. У його паперах зберігся малюнок: шибениця з п’ятьма фігурками повішених і поруч незакінчена фраза: “И я б міг…” Новий цар – Микола І – вирішив звільнити Пушкіна з посилання, розраховуючи залучити його на свою сторону. У поета навіть з’явилися ілюзії щодо доброзичливості пануючи, його готовності до якихось перетворень, […]...
- Правдиві картини життя трудового народу у творах Архипа Тесленка Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я і визиску трудящих мас. Герої оповідань “За пашпортом”, “Хуторяночка”, “Дід Омелько”, “Наука” – це зубожілі […]...
- Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року” Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от яблука рум’яні, виноград яскраво-зелений, жовтий, синій, аж чорний, груші з рожевими бочками, кавуни у смужку […]...
- Оповідання про природу про пори року Оповідання про природу про пори року У чому майстерність або вміння описувати природу кількома словами? А може бути природу, взагалі, не треба описувати, а досить просто тихо посидіти й помовчати, може просто послухати природу, а вона розповість усе сама. Про що може розповісти шум лісу або плескіт води лісового струмка, або лемент чайок на березі широкої ріки. А може скрип дерев, що порушують нічну тишу, поділиться своїм невідомим секретом, у […]...
- Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини лісу. Все в ньому ніби живе: “зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у траві […]...
- Яблуневий сад у різні пори року Яблуневий сад у різні пори року Моя школа знаходиться недалеко від будинку, де я живу. Шкільна територія досить велика, там є теплиця, майданчик для занять з військової підготовки, географічний майданчик, корти для тенісу та великий стадіон, де ми граємо у футбол. А ще біля нашої школи є сад, до ростуть яблуні. У вересні починаються заняття у школі, а сад вже готується закінчити свій сезон. Гілки схиляються від важких яблук, листя […]...
- Яка головна тема картини “Явище Христа народу” Полотно говорить про важкий вибір життєвого шляху у світі, що обновляється, коли на зміну старим учителям приходять нові. Євангельська тема “Явище Месії” осмислюється як чудо морального перетворення людей, як заклик до звільнення від духовних уз, до викриття всякого виду тиранії й деспотизму. Картина А. Іванова кличе людей до миру, світлу, добру Дійсно, Олександрові Іванову вдалося створити добуток, що своєю художньою якістю, найглибшою духовністю призиває людей зрозуміти необхідність волі, чистоти й […]...
- Господа ташкентці. Картини моралі Вся книга побудована на кордоні аналітичного, гротескового нарису і сатиричного оповідання. Так що ж це за креатура – ташкентець – і чого вона прагне? А жадає вона лише одного – “Жерти!”. У що б то не було, ціною чого б то не було. І Ташкент перетворюється на країну, населену вийшли з Росії, за непотрібністю, ташкентців. Ташкент знаходиться там, де б’ють по зубах і де має право переказ про Макара, телят […]...
- Найпрекрасніша пора року – Весна Найпрекрасніша пора року – Весна Пташко! Будь рада теплу і весні. Олександр Олесь Тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з’являються тендітні квіти, чути спів пташок… Це настала Весна – найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу. Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. Після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою […]...
- Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі “Енеїда’ Івана Котляревського Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі “Енеїда” Івана Котляревського У своїй бурлескно-травестійній поемі класик української літератури І. П. Котляревський створив художню картину цілісного світу, подавши її у жартівливому ракурсі. Переспівуючи знамениту “Енеїду” Вергілія, письменник дає відповідь на два основних питання будь-якої релігії: походження людини та життя після смерті. За веселою бурлескною розповіддю про мандри троянців дуже виразно розкривається тема неподільності образів життя і смерті, посейбіччя і потойбіччя. […]...
Categories: Твори з літератури