Жахливо навіть через багато десятиліть ступати стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут – у житниці України – раптово зник хліб, люди залишилися без зернини, і це урожайного 1932 року. Пухли від голоду старі й малі, вимирали роди й села.
Смерть чатувала на шляхах, на полі, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси.
Саме про цю жахливу добу розповідає Євген Гуцало в моністі “Голодомор”. Зайшов Павло Музика до свого
Перше, про що він стурбовано подумав: може, “попухли чи задубіли всі?” Але трошки згодом двері відчинив Гаркуша, “погасле обличчя” якого було “засноване павутинням зморщок”. Павло показує односельцю на левади, куди пішов Юхимко, Гаркушин хлопчик. Але не встигли дорослі, запізнилися, бо назавжди заснула дитина. “Батько хилиться перед Юхимком на коліна, бере на руки, а хлоп’яче тіло в його руках ламається, й голівка з білим чубчиком западає на спину”.
Гаркуша так ослаб, що навіть не міг віднести дитину до хати, “стоїть на колінах, не в змозі звестися з дитиною, і виє по – вовчому”.
Далі Гуцало змальовує ватагу дітлахів, які завітали до оселі баби Химки, бо добрішої і ласкавішої баби в селі нема. Щось обов’язково вона знайде, щось та вділить, хай варену картоплинку чи торішню сушену грушку. Але цього разу нічим не пригостить діточок баба Химка, бо заснула вічним сном, склавши руки на грудях.
Мабуть, жаліючи малих, вона віддавала їм останнє, що мала, бо розуміла, що їм треба вижити, треба розповісти своїм нащадкам про жахливі події, свідками яких вони були.
Гортаємо сторінки повісті Євгена Гуцала, і стає моторошно, бо людське життя перетворено на пекло. Учитель, знайшовши в лісі дитинку-немовля, намагається розшукати її матір. Може, вона відійшла на хвильку й зараз повернеться?
Зустрічна жінка перелякано відхрещується від дитини. А може, справжня мати десь оплакує лиху долю свого немовляти, якого змушена була покинути в лісі, щоб не чути його голодного плачу?
А в той час, коли відбувалися ці страшні події, влада лицемірно заявляла про розквіт соціалістичного будівництва, і Сталін проголошував, що “жить стало лучше, жить стало веселее!” А в спустошених українських селах померлих від голоду без трун закопували в спільних могилах… Нерідко траплялося, що не було навіть кому закопувати…
Біль шматує душу, коли читаємо розповідь Євгена Гуцала про пекло, яке влаштував Сталін під блакитним українським небом. Але ми зобов’язані знати історію рідної землі, всю її правду. Відверту правду про голодомор тридцятих несе нам повість Євгена Гуцала – письменника-патріота, що так рано пішов з життя.
Related posts:
- Картини голодомору 1933 року Ми не повинні забувати жодної зі сторінок історії багатостраждального українського народу, навіть найстрашніших. Жахливе відчуття охоплює кожного, хто дізнається подробиць трагедії, яка сталася на квітучій благословенній землі без малого сімдесят років тому. Досі важко повірити, що в Україні раптово зник хліб і люди залишилися без жодної зернини в урожайний 1932 рік. Українці вимирали цілими родинами й селами. Смерть могла наздогнати людину де завгодно: у хаті, на полі, у дорозі. Найчорнішим […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору....
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Без війни, без вини… Голодомор 1932-1933 рік Мета: ознайомити учнів з жахливими фактами геноциду окупаційної влади проти українського народу, викликаючи жаль, співчуття, обурення і ненависть до катів, поглиблювати розуміння цінності свободи й незалежності України, а також особистої критичності кожного громадянина до її закріплення і зміцнення, щоб ніколи не повторились репресії, голодомори, нехтування правами людини. Оформлення: на столі, застеленому скатертиною, букет із пшеничного колосся, хлібина перев”язана чорною стрічкою, калина засвічена свічка: виставка книг, інших матеріалів про голодомори в […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й навіть згадувати про деякі трагічні сторінки історії свого народу, В. Барка пише роман “Жовтий князь”. […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року у романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були прості трудящі люди, закохані у труд, у рідну землю, чуйні одне до одного, до сусідів […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ці страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. Наче крик душі, залишилися їхні книги, навічно увійшовши в історію нашої літератури, нашого життя. Я ніколи не зможу змиритися з […]...
- Життєва правда про Голодомор у повісті У. Самчука “Марія” Роман У. Самчука “Марія” – один з найдостовірніших та найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію й голодомор. Як писав сам письменник: “Хочу бути літописцем українського народу в добу, яку сам бачу, чую, переживаю”. У повісті, як у давніх літописах, невтомний письменник-літописець показав справжнє, страхітливе обличчя комунізму, змалював жахливі картини лютого голодомору, що принесла на українську землю радянська влада, з одного боку, […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці У. Самчука “Марія” І. “Марія” У. Самчука – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року. ІІ. Трагедія однієї селянської родини як частки трагедії всієї української нації. 1. Жорстока правда жорстокого часу. 2. Змалювання в долі Марії типового життєвого шляху української жінки-трудівниці і трагедії самої України. 3. “Найстрашніша смерть – це смерть від голоду”. ІІІ. Роман-хроніка “Марія” У. Самчука – художній свідок історії нашої держави....
- Твір на тему голодомор Тема голодомору бентежить серця навіть ситих та задоволених життям людей сьогодення. Ми часто зустрічаємо цю тему у творах української літератури. Ми жахаємося страшних та шокуючих подробиць життя тогочасних українців. На сторінках новел, оповідей та романів ніби оживають усі жахіття того часу. Матері, що вбивають своїх дітей, аби вони не мучились голодом, брати, що вбивають один одного за краюху хлібу. Зараз дуже просто засуджувати такі вчинки, називаючи їх негуманними, але що […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці “Марія” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- На хресті голодомору У романі “Жовтий князь” Василь Барко відверто і правдиво розповів про голодомор в Україні. Письменник сам був свідком страшної трагедії. У 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині. Н А власні очі він побачив страхіття голодомору. А ще були численні свідчення очевидців, які Василь Барка тримав у пам’яті впродовж 23 років і які мав змогу докладно занотувати, коли потрапив до Німеччини. Письменник збирав також архівні документи, листи. Все це […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: “вибивали” із “борщо-ідів” все до останньої зернини, не залишаючи навіть шматка хліба. На Україну опустився […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА II Варіант Мабуть, немає такої людини на землі, яка б хоч інколи не милувалася явищами природи. А хіба може обійти тему природи справжній поет? Звісно, ні! Вірші Володимира Сосюри чудово передають настрій людини, яка не просто спостерігає за природою, а захоплюється нею. Зима у автора – це не звичайний білий сніг за вікном, а чудовий “білий кінь”, який “б’є об землю копитами”. Читаючи рядочки, […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке спало на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом з їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. Її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА I Варіант У своїх віршах Володимир Сосюра дуже майстерно зобразив такі пори року, як зима та весна. У його поетичному творі “Зима” ця пора року постає, ніби дівчина, яка сипле білим снігом, закручує хуги на полях, малює на шибках квіти морозу. Явища зими, які змальовані у вірші, яскравими картинами постають перед очима. У вірші “Люблю весну” постає картина теплої, запашної весни. Весну супроводжують такі […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА III варіант Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті. В полі сніг лежить, “неначе моря хвилі”, дме вітер, ніби “чеше коси білі, розплітає їх”. Так і бачаться на фоні темного неба пасма завірюхи. Все навкруги біле, покрите снігом. А в містах вітри, які “намітають кучугури, замітають слід”, спиняються мурами, вони “згортають крила в вулицях […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романi “Марiя” Уласа Самчука 1933 року свiтову громадськiсть приголомшило нечуване в iсторiї лихолiття, яке спало на голову українського народу – органiзований сталiнсько-бiльшовицькою системою СРСР голодомор, що призвiв до зменшення українцiв на одну п’яту, – сучаснi дослiдники обчислюють кiлькiсть жертв порядком 7,5-8 мiльйонiв. Психiчнi вiдхилення мертвих канули в небуття разом з їхнiми виснаженими тiлами. Зранена психiка живих залишилася на все життя. Її ж вони передають своїм нащадкам, навiть тодi, коли б їм цього не хотiлося. […]...
- Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі панує завірюха, і в її володіннях все живе здається безсилим: Стомлено крилом махає В білій […]...
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками. 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства. 3. Головна роль народу у війні проти французьких завойовників. 4. Бородинська битва – кульмінаційний момент Вітчизняної війни. ІІІ. Вплив моральної стійкості армії, духу війська на фінал військових дій....
- Голодний 1933 рік в українській літературі та в документальних спогадах Достоєвський сказав: “Друга половина життя людини визначається звичками, набутими за першу його половину”. Дійсно, сьогоднішній наш вибір зумовлює наступні. Всі знають прислів’я про те, як вчинок перетворюється на людську долю. Тому справа совісті, віри, моральних ідеалів людини і спільноти, до якої вона належить – зовсім не приватне, особисте питання. Дехто скаже: “Хіба велике значення мають власні переконання? Головне ж, як кажуть, бути людиною”. Так, але уявлення про “людину” саме від […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі У. Самчука “Марiя” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- “Марія” Уласа Самчуна – найсенсаційніший твір української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим твором Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості українського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе обличчя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писався твір, в Україні лютував голод, штучно зроблений з метою винищення селянства. Свіжими слідами цих страшних подій пішов Улас Самчук, зобразивши жорстоку І […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над романом упродовж двох років, і з-під його пера з’явився твір-роздум про тоталітарну систему, яка намагалася […]...
- Роман “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко від Батьківщини, в Америці, Василь Барка жив Україною, творив для неї і сподівався на своє повернення. Бо вірив, що чорні дні тоталітаризму закінчаться і Україна відродиться. Під час свою вчителювання на Донбасі Василь Барка став свідком, як партійні “активісти” в 1933-му вигрібали із селянських хат усе їстівне, прирікаючи цілі родини на голодну смерть. Письменник тяжко пережив голод. “Ноги пухли. І я […]...
- “Марія” Уласа Самчука – найсенсаційніший твір та перший художній донумент української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим твором Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості україн ського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе облич чя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писався твір, в Україні лютував голод, штучно зроблений із метою винищення селянства. Свіжими слідами цих страшних подій пішов Улас Самчук, зобразивши […]...
- Голодомор У листопаді 2008 року Україна відзначатиме сімдесят п’яту річницю національної трагедії – голодомору. Цинічний злочин, скоєний більшовицькою владою за сталінського режиму в 1932-1933 роках, – не єдина спроба позбавити українську національну спільноту права на існування, проте чи не найжахливіша. Страшна моровиця лише за один рік забрала життя мільйонів людей, фактично зруйнувала сільське господарство на українських землях, а головне – позбавила українців впевненості у майбутньому й нав’язала їм почуття страху перед […]...
- Особливості зображення внутрішнього світу людини в повісті “Кохання Сванна” У літературі XX ст. одним з найвидатніших письменників-модерністів вважається Марсель Пруст. Найбільш відомим твором французького дослідника людської душі й почуттів став роман “У пошуках утраченого часу”. Автор створює епопею внутрішнього світу людини, свідомість якої складається з душевних рухів та особистих вражень. Увага письменника зосереджується не на відображенні реальних подій, а на звуках, кольорах, запахах – на тих дрібницях, які складаються в образи, події. Розкриваючи реальний світ через пам’ять, уяву, Пруст […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській […]...
- Зображення робітничого руху в повісті “Борислав сміється” Прозова спадщина І. Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І. Франко, за його словами, мав намір “змалювати нашу суспільність у різних її верствах”, і ці наміри були реалізовані у різнотематичних творах. Важливо, що письменник трактує українську націю не лише як націю поспіль селянську, хліборобську, а тому традиційний образ […]...
- Зображення народного життя українців у повісті “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. I саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку бумагу називав лепортом, не вміючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пістряка, грамотія, […]...
- Зображення безкорисливого почуття кохання в повісті “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” Олександра Купріна – повість про безкорисливе кохання. Головний герой твору – молодий дрібний чиновник, самотній і боязкий мрійник Г. С.Желтков. Вперше побачивши княгиню Шеїну в цирку, він сказав собі: “Я її кохаю…” і тривало його кохання вісім років, доки гранатовий браслет не поклав йому несподіваний кінець. Відбулося це в кінці літа, коли пан Желтков подарував Вірі Миколаївні на іменини золотий браслет з гранатовими каменями. Разом із подарунком він […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу III варіант Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ті страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вільно дихати. Через те й […]...
- Розповідь про боротьбу слов’ян із кочовиками в літописній повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців 1185 року” Остання чверть XІІ століття – час в історії східних слов’ян дуже напружений. Давньоруська держава втратила свою колишню могутність, тому збільшилася кількість нападів половецьких ханів на Русь. Незгоди між князями, безперервні міжусобні війни ослаблювали країну, і половецькі хани з кожним роком усе глибше проникали вглиб країни, неодноразово загрожуючи навіть Києву. Руський народ боронив свої землі, вимагав від князів об’єднання для боротьби із кочовиками. 1184 року князь Святослав організував похід південноруських князів […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною
- Боротьба справедливсті з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки”
Categories: Твори на різні теми