Картина “Сніданок” Катерини Білокур

Related posts:

1. Твір за картиною Білокур “Сніданок” У творах Катерини Білокур приваблює чарівна краса природи, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав. Вона, як ніхто інший, зуміла проспівати величальну пісню людській праці, квітам рідної землі. Переді мною натюрморт майстрині, який мас назву “Сніданок”. На першому плані зображені буденні речі, які є в кожній селянській оселі: глечик, миска, картопля, хліб. Я дивлюся на намальований буханець хліба і здасться, що його щойно дістали, з печі. Напрочуд виразно: художниця зуміла передати […]...
2. ТВІР-ОПИС КАРТИНИ К. БІЛОКУР “СНІДАНОК” К. В. Білокур – народна художниця України, картини якої виставлялись у Луврі. Наділена Божим даром образного бачення світу, Катерина Білокур самотужки оволоділа таємницями живопису, стала непере-вершеним майстром. На полотнах Катерини Білокур зображено дари природи – квіти, плоди, а також витвори людської праці. Шляхетність української селянської трапези передано з надзвичайною художньою виразністю в натюрморті “Сніданок” . Проста селянська їжа зображена на столі: духмяний хліб, чисті біленькі яйця, глечик із молоком, огірки […]...
3. Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травиночкою, гілкою і стовбуром дерева, кольоровою гамою сутінків і світань, художниця у природи навчається поєднувати […]...
4. Творчость Катерини Білокур Мене вразила незвичайність творчості Катерини Білокур. Наділена від природи високим художнім даром, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла пензлі, бо знала з досвіду, що навіть нестача однієї волосини або її зайвина – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білокур справляла неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала її запах, сама поралася біля неї: орала та засівала. Та й зуміла у буденності знайти красу, […]...
5. Чарівний світ картин Катерини Білокур Чарівний світ картин Катерини Білокур Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівні колишнього Пирятинського повіту Полтавської губернії в селянській сім’ї. Родина жила вбого, і Катрю не посилали до школи. Дівчинці подарували букваря, і за ним вона сама навчилася грамоти. Вона дуже гарно вишивала, шила. А одного разу їй захотілося щось намалювати. Сажею на полотнині вона намалювала “якихось видуманих птиць”. “І тоді мені мої твори такі чудові […]...
6. Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли зі старого пня. Непереможний закон природи: старе відживає, даючи життя новому, молодому! Переконливо тонко вимальована […]...
7. Твір за картиною Білокур “Напровесні” Твори Катерини Білокур пройняті щирою любов’ю до рідного краю. На передньому плані картини “Напровесні” – дві молоді верби, що виросли із старого пня. Їх оточують вербові пагони. Авторка змогла майстерно передати і мереживо їхніх тоненьких гілочок” і шорсткість гнучких стовбурів. Неподалік – білокора красуня-берізонька. А далі, на другому плані картини, все губиться в ніжному серпанку вранішнього туману. Відчувається, що весна вже вступила у свої права: і сонечко пригріває, і де-не-де […]...
8. Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний […]...
9. Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, поступу нації, коли українцям, які намагалися розвивати науки та мистецтво, вбивали в голови необгрунтований, безглуздий […]...
10. Твір-Опис картини Пластова “Улітку” На уроці російської мови вчителька познайомила нас із дивно гарною картиною Пластова “Улітку”. На передньому плані картини художник зобразив дівчинку в білому платті, червоній хустці й з намистом з ягід. Поруч із нею лежить собака. Дівчинка відокремлює ягоди від гілочок і листів і складає їх у кухоль. А на задньому плані картини ми бачимо відпочиваючу бабусю в синім платті й хустці. Напевно, вона утомилася від збору ягід і грибів, тому […]...
11. Злочин і покарання характеристика образу Катерини Іванівни Катерина Іванівна – дружина Мармеладова. З числа “принижених і ображених”. Років тридцяти. Худнувши, досить висока і струнка жінка, з прекрасним темно-русявим волоссям, з сухотними плямами на щоках. Погляд її різання і нерухомий, очі блищать як в лихоманці, губи запеклися, дихання нерівне і переривчасте. Дочка надвірного радника. Виховувалася в губернському дворянському інституті, закінчила його із золотою медаллю і похвальним листом. Вийшла заміж за піхотного офіцера, бігла з ним з рідної домівки. […]...
12. Перша картина війни у романі Толстого “Війна й мир” Перша картина війни, що малює Толстой, – не бій, не настання, не узяття міцності, не оборола навіть; І перша військова картина – огляд, який міг би відбуватися в мирний час. І з перших же рядків, що оповідають про війну, навіть із першої фрази, Толстой дає зрозуміти, що війна ця не потрібна народу, ні росіянинові, ні австрійському: “У жовтні 1805 року російські війська займали села ецгерцогства Австрійського, і ще нові полки […]...
13. Твір за картиною Білокур “Цар-колос” Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені паничі. Символічно, що художниця зображує квіти, які ростуть у різні пори року. Цим майстриня передає […]...
14. Картина Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану” в контексті повісті Гоголя “Тарас Бульба” Епіграфи: “Наша Запоріжжя захоплює свободою, .піднесенням лицарського духу”. І. Ю. Рєпін, “Козацтво – широкий розмах російської природи. Це надзвичайне явище могутньої сили: його виштовхнуло із народних грудей вогнище страждань” М. В. Гоголь “Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають ті горді і міцні, мов леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!” М. В. Гоголь Ілля Юхимович Рєпін прожив довге, пройняте творчим горінням життя. Народився майбутній […]...
15. Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний складний, трагічний процес розкріпачення оживаючої душі. У п’єсі морок бореться зі світлом, зльоти переміняються падіннями, […]...
16. Символістична картина світу в п’єсі “Синій птах” Творча людина може передати своє бачення світу по-різному. Може – через детальний опис факту, що чимось вразив. А може й навпаки, бо не кожен здатний за окремим випадком побачити дію певних універсальних законів буття – за допомогою символічних образів розповісти про філософські глибинні сутності людського існування, відволіктись від буденних обставин, що нав’язують власні “правила гри”, і звернутися до безпосередніх узагальнень. Візьмемо, наприклад, поняття “щастя”. Кожен розуміє це слово по-різному: хтось […]...
17. Коровай хліба Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби запрошують: “Спробуй мене!” Із дитинства дорослі привчають дитину дбайливо ставитися до хліба: його не можна […]...
18. “Картина з життя Буковини” О. Кобилянська У повісті “Картина з життя Буковини” О. Кобилянська виразно демократизує свою героїню, але позбавляє її вищих духовних інтересів, що були притаманні Гортензі та Ядвізі. Життя сироти Агнеси, прийомної дочки нотаріуса, проходить безрадісно. Воно сповнене важкої праці й зневаги з боку обмежених і самовдоволених названих батьків, а потім – матеріальної нужди, невдач у родинному житті, викликаних аморальною поведінкою її легковажного чоловіка, прикажчика Павла. Тут уникнуто щасливої кінцівки, автобіографічних моментів, так характерних […]...
19. Картина “Пекла”, що вразила мене Твір по літературі За поемою Данте “Божественна комедія” …Тот страдает, вьісшей мукой, Кто радостньїе помнит времена В несчастии… Данте. “Божественная комедия” Багато поколінь читачів вважали, що найцікавішою і вражаючою частиною “Божественної комедії” є “Пекло”. Чим пояснити те, що не “ангельські”, а “диявольські” дев’ять кіл описано у Данте яскравіше і переконливіше? Мої однокласники дійшли загальної думки про те, що пекло, як не дивно, більшою мірою відображає реальне життя, ніж вічні мрії […]...
20. Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх персонажів. Вони зображені з великим почуттям, їхні обличчя викликають теплу посмішку. Ось дівчинка – така […]...
21. Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона розповідає Варварі про своє життя вдевичестве. Відвідування церкви, заняття вишиванням, молитви, мандрівниці й прочанки, чудесні […]...
22. Народні джерела характеру Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно “Грози”. Це пісня про трагічність добра й […]...
23. Символічна картина пошук щастя і сенсу буття у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” І. Різні розуміння поняття “щастя” і його пошуку. ІІ. Пошуки щастя героями п’єси “Синій птах”. 1. Символічний зміст образу Синього птаха. 2. П’єса Метерлінка – дитяча казка для дорослих. 3. Подорожі і зустрічі на шляху пошуків Синього птаха. 4. Помічники у пошуках щастя, Кішка і Собака. 5. Образ палацу Ночі. 6. “Потрібно бути сміливим, щоб бачити приховане” . ІІІ. П’єса Метерлінка – про сенс буття людини....
24. Леді Макбет Мценского повіту – історія любові й злочинів Катерини Ізмайловій Дочка простолюду, що успадкувала й народний розмах страстей, дівчина з бідної сім’ї стає бранкою купецького будинку, де немає ні звуку живого, ні голосу людського, а є тільки коротке стьобання від самовара в опочивальню. Перетворення знемагаючої від нудьги й надміру сил мещаночки відбувається тоді, коли на неї звертає увагу повітовий серцеїд Любов розсипає над Катериной Львівною зоряне небо, якого вона не бачила колись зі свого мезонинчика: Подивися, Сережа, ра-те, ра-те який! […]...
25. Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і заходу сонця, росяних трав на квітучих луках, польотів птахів, пурхань метеликів із квітки на квітку. […]...
26. Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала його майже щодня і не звертала уваги на плітки сусідів, від яких тепер змушена була […]...
27. Краса душі Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. Сонце в небі високо, стежка біжить далеко, бреде по ній червона дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари черевиків залізних стоптала, три чавунних ціпки зламала так три кам’яні проскури. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати й слухати казку про Фініфте – ясного сокола, про його наречену й велику її любов, що зуміла всі перешкоди перебороти, всі позбавлення […]...
28. Гроза характеристика образу Катерини Катерина – головна героїня, дружина Тихона, невістка Кабана. Образ К. – найважливіше відкриття Островского – відкриття народженого патріархальним світом сильного народного характеру з почуттям особи, що прокидається. У сюжеті п’єси К. – протагонист, Кабан – антагоніст в трагічному конфлікті. Їх стосунки в п’єсі не побутова ворожнеча свекрухи і невістки, їх долі виразили зіткнення двох історичних епох, що і визначає трагедійний характер конфлікту. Авторові важливо показати витоки характеру героїні, для чого […]...
29. Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри. Проста, щира, відкрита, з чистим серцем дівчина зустрічає офіцера. […]...
30. Чиє тлумачення образа Катерини Кабановой – Н. А. Добролюбова або Д. І. Писарєва – варто вважати найбільш вірним? П’єса А. Н. Островського “Гроза” з’явилася на сцені в 1860 році в період підйому суспільно-політичної боротьби в Росії напередодні скасування кріпосного права. Провідний критик журналу “Сучасник” Н. А. Добролюбов відразу помітив драму Островського серед літературних новинок року й написав більшу статтю з багатозначною назвою “Промінь світла в темному царстві” . Д. І. Писарєв виклав свій погляд на п’єсу в статті “Мотиви російської драми” , коли Добролюбов уже вмер, а перша […]...
31. Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” . Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель Катерини означає кінець “темного царства”: якщо замужня жінка не витерпіла й повстала проти законів “темного […]...
32. Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина – центральний образ поеми, що засвідчує вже сам заголовок твору. За вдачею своєю Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона “полюбила москалика, як знало серденько”: щиро, вірно і глибоко. Щирість – провідна риса її вдачі. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, бо вірить, що стане його дружиною. Батьки бачили, до чого йдеться, і своєчасно попереджували її, […]...
33. Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
34. Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
35. Твір за картиною Білокур “Квіти за тином” На картині Катерини Білокур – чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий – більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв. Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці поплелась в’юнка берізка. Чарують око білосніжні […]...
36. Мій письмовий стіл У більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. У мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже історичний. Його подарував моєму дідусеві друг, від’їжджаючи з міста. Цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг. У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних […]...
37. Про “зоряний віз” Колись, дуже давно, а де саме – невідомо, та трапилась велика посуха; така посуха, що не тільки в річках та озерах, а навіть і в колодязях повисихала геть-чисто вся вода, і люди без води почали хорувати та мерти. В тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила одна вдова, а в тієї вдови була всього-на-всього одна дочка. Захорувала вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла […]...
38. Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року” Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от яблука рум’яні, виноград яскраво-зелений, жовтий, синій, аж чорний, груші з рожевими бочками, кавуни у смужку […]...
39. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
40. Образ Катерини в однойменній поемі Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і гнану всіма, від жорстокого життя? Звичайно, ні. Тому й фінал поеми закономірний. З останніми словами: Прийми, Боже, мою душу. А […]...