Укладачі рекомендаційних каталогів групують книги з основних розділів навчального курсу, виділяючи в особливий список твори переглянуті, але не схвалені. Зрозуміло, ця паліативна міра не могла призупинити випуск явно непридатною для юнацтва історичної белетристики, просякнуту часто-густо реакційними політичними ідеями. До початку XX століття на читачів обрушилася справжня лавина всіляких історичних романів і повістей. Як рясно була представлена на книжковому ринку така літературна продукція, можна судити по довідниках.
З усього цього потоку до наших днів втрималися лише деякі книги, які витримали перевірку часом і по справедливості визнані класичними. До них відносяться в першу чергу романи і повісті Еркмана-Шатріана, “Марсель” Фелікса Гра, “Легенда про Уленшпігеля” Шарля Де Костера, “Спартак” Р. Джованьолі, “Овід” Е. Л. Войнич і деякі романи письменників слов’янських країн: “Фараон” Б. Пруса, “Хрестоносці” Г. Сенкевича, “Під ярмом” І. Вазова, “На світанку “Т. Їжака,” Псоглавци “А. Ірасека. У такій угрупованню творів є, звичайно, відома умовність. Народно-героїчна епопея Костера і роман Войнич про героїчну особистості мають свої жанрові відмінності. І все ж ми включаємо їх у цей розділ, оскільки і в тій і іншій книзі дотримана часова дистанція, соціально-історичний фон позначений досить чітко. Підвищений інтерес у літературі та мистецтві до історичного минулого був викликаний не тільки необхідністю осмислити і популяризувати величезний фактичний матеріал, видобутий істориками, а й воскресити в пам’яті читачів героїчні епізоди боротьби народних мас за свободу і незалежність.
Для прогресивних письменників це було тим більш актуально, що у Франції після розгрому Паризької комуни восторжествувала політична реакція; буржуазні історики фальсифікували революційні події і принижували їх значення в національній історії. В Італії, що звільнилася після довгої боротьби від австрійського панування, і в південнослов’янських країнах, що скинули з допомогою російських багнетів багатовікове турецьке ярмо, встановилася під егідою монархії влада буржуазії і великих поміщиків, які намагалися витравити зі свідомості своїх народів славні революційні традиції. Чаяли державної незалежності і знайшли її лише в кінці 1918 року нинішні Чехословаччина та Угорщина, де прогресивні національні літератури розвивалися всупереч офіційній ідеології, нав’язаної династією Габсбургів.
Не випадково в цей період російська молодь зачитувалася романами та повістями з часів французької революції та національно-визвольних рухів різних народів. Разом з тим перекладалися і романи з неприховано шовіністичної тенденцією німецьких письменників Фелікса Дана, котрий оспівував завойовницькі походи гунів і древніх германців, Густава Фрейтаг – із серії “Предки” і т. п. Слід зауважити, що в ті ж роки були популярні численні романи німецького єгиптолога Георга Еберса з історії стародавнього і елліністичного Єгипту Сучасні рекомендаційні покажчики, складені стосовно до вимог радянської школи, включають і кращих іноземних авторів: М. Жітомірова. Що читати по історії школярам 5-7-х класів.





Related posts:
- Історичні романи І. С. Нечуя-Левицьного – зразки боротьби наших пращурів Історична проза на українському грунті має давню історію. Її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, літописах, драмах на історичну тему. Така зацікавленість національним минулим була спадковою: вона пов’язана із зародженням нового політико-культурного відродження, що відбилося на становленні нового літературного напряму – характерною рисою якого було звернення до історії. Розвиток історичної науки дав поштовх для відтворення історичного минулого в художній літературі. Найбільше уваги письменники приділяли періодам її історії України, […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. ІІ. Зображення історичних подій у романах Ю. Мушкетика. 1. Змалювання гетьмана Мазепи у романі “Семен Палій”. 2. Розкриття історичних подій через долю героїв у романі “Гайдамаки”. 3. Уболівання письменника за долю рідної землі у романі “Яса”. ІІІ. Юрій Мушкетик – визнаний майстер історичної прози....
- Історичні романи І. Нечуя-Левицького І. Історична тематика у творчості І. Нечуя-Левицького. ІІ. Роман “Князь Єремія Вишневецький”. 1. Хронікальний підхід письменника до зображуваного. 2. Суть вдачі князя. 3. Ганьба для всього роду. ІІІ. Характеристика епохи Вишневецького. ІV. Роман “Гетьман Іван Виговський”. 1. Політична ситуація в Україні 1654-1664 років. 2. Постать Івана Виговського. 3. Ідея-пересторога....
- Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького І. С. Нечуй-Левицький як художник і як мислитель цікавився не тільки сучасним життям і зазирав у майбутнє. Об’єктом його художнього дослідження була і складна, героїчна і трагічна минувшина нашого народу. Про неї розповідає письменник в історичних творах: романах “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, казці “Запорожці”, драмах “Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”. Події в романі “Князь Єремія Вишневецький” відбуваються в середині XVII ст. У центрі твору – нащадок […]...
- Історичні романи – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Історичні романи “Князь Єремія Вишневецький” і “Гетьман Іван Виговський” Чималий інтерес становить історична проза Нечуя-Левицького. Письменник вважав, що саме художні твори на теми з історичного минулого здатні викликати живий, непідробний інтерес ширших верств до свого минулого. Природа історичного роману зумовлена наявністю відповідних джерел. Основою історичних творів І. Нечуя-Левицького є козацькі літописи, наукові монографії М. Костомарова “Історія України в життєписах визначніших її діячів”, “Богдан Хмельницький”, “Іван Виговський” та […]...
- Історичні реалії середньовічної Англії у романі Вальтера Скотта Айвенго СКОТТ ВАЛЬТЕР Відомий англійський поет, романіст, народжений у Шотландії. Вальтер Скотт отримав освіту правознавця, але його захопленням є історія рідного краю, легенди, традиції, стародавні культурні пам’ятки, Зрештою він здобуває славу видатного краєзнавця, історика. В. Скотт зібрав і опублікував збірку шотландських пісень. Як письменник, свій творчий шлях розпочинає з поем, присвячених історії Шотландії, але з 1814 року здебільшого пише прозу. Найбільш популярним є історичний роман “Айвенго” . В. Скотт змальовує Британію […]...
- Романи Ж. Верна Твір на тему ЧИ ХОТІВ БИ Я, ЩОБ МОЇМ ДРУГОМ СТАВ ДІК СЕНД ІЗ РОМАНУ ЖУЛЯ ВЕРНА. Романи Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригодницькими. У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода. Пригода майже завжди починається з якоїсь загадки. У романі “Діти капітана Гранта” такою загадкою стає знайдена у шлунку акули пляшка з напівстертим текстом німецькою, французькою й англійською мовами. […]...
- Своєрідність зображення головного героя у романі В. Скотта “Айвенго” Вальтер Скотт – відомий шотландський письменник, засновник жанру історичного роману. В його творах химерно переплітаються історія та вигадка, наука та фантазія. Романи В. Скотта змальовують історичне минуле Шотландії, Англії та інших європейських країн. У своїх творах письменник охоплює майже всю багатовікову історію рідного краю від раннього середньовіччя до подій XVІІІ ст. Як автор історичних романів, В. Скотт прагнув правдиво відобразити побут, звичаї, мораль минулих століть, змалювати визначні особистості та реальні […]...
- Особливість сюжету у романі Вальтера Скотта “Айвенго” Від музейних експонатів – лицарської зброї та предметів побуту – віє темницями, легендарними історіями про лицарську доблесть і честь і про вічну ікібов. Вальтер Скотт був не лише письменником, а й видатним краєзнавцем, довідником історії і культури Шотландії та Англії, що відбилося в його історичних романах. До написання романів письменник опублікував декілька збірок шродних балад і декілька поем, присвячених рідному краю – Шотландії. Але поетичні твори не давали можливість висловити […]...
- Александр Дюма и его роман “Учитель фехтования” Главные герои романа “Учитель фехтования” – Иван Александрович Анненков и француженка Полина Гебль, ставшая после замужества Прасковьей Егоровной Анненковой, запечатлевшей пребывание на каторге в своей книге воспоминаний. Композицию этого романа Дюма формирует, сообразуясь с теми моментами из жизни героев, которые были зафиксированы Гризье. Богатая фантазия писателя придала хроникальному материалу форму художественного произведения, в котором историзм соседствовал с изрядной долей вымысла. Узловыми эпизодами сюжета были: Приезд Гризье в Петербург. Его знакомства […]...
- Віктор Гюго Віктор Гюго народився у 1802 р. в сім’ї вояка наполеонівської армії. Батько його в роки першої французької буржуазної революції був солдатом у лавах військ республіки, потім дослужився до генеральського чина, воюючи вже під знаменами Наполеона. Сім’я воїна поділяла його похідне життя, але це життя ставало все тяжчим і небезпечнішим. Мати Гюго з трьома маленькими синами поселилась у Парижі. Діти почали навчатися. В роки наполеонівських воєн хлопчики з матір’ю два рази […]...
- Відображення у романі В. Скотта “Айвенго’ життя середньовічної Англії Англійський письменник В. Скотт народився у Шотландії і ще з дитинства захоплювався минулим своєї вітчизни, легендами й народними переказами про військові подвиги та жорстоку родову помсту, кривавий розбрат. Починаючи писати кожний роман, письменник старанно й уважно вивчав історичні документи, пам’ятки, костюми й звичаї, бо вважав, що для створення справжнього історичного твору потрібна насамперед точність і правдивість. Одним із найкращих його історичних романів є “Айвенго”, створений 1820 року. Твір переносить нас […]...
- Зразок “живописного романтизму” Гюго Якось Мопассан сказав, що Віктор Гюго представляє у Франції весь романтизм, і в цьому є значна доля істини. Творчість Гюго вражаюче розмаїта: він великий поет, знаменитий драматург, широко відомий романіст, до того ж літературний критик і темпераментний публіцист. В ній представлені різні жанри й стильові течії французької романтичної літератури. Гюго прожив довге творче життя, що охоплює сім десятиліть, його творчість за такий тривалий час зазнала значної еволюції, але в цілому, […]...
- Мої враження від роману Вальтера Скотта “Айвенго” “Айвенго” – це історичний роман. Але вивчати по ньому історію, мабуть, не слід. Цей роман є відтворенням пам’яті про події, а не самих подій. А спогади завжди якоюсь мірою викривлені. І з цим нічого не вдієш. Через те навіть справжні історичні особи не такі, як були. Король Річард або його брат, наприклад. Перекривлені авторською волею і легендарні герої Робін Гуд та його весела компанія. А про тих, хто створений авторською […]...
- Олег Чорногуз: “Всі мої романи це оснолон дзеркала епохи”. Перо сатирика в боротьбі з вадами суспільства І. Творчість О. Чорногуза. . ІІ. Гумореска “Як поводитися в кіно”. 1. Невихованість і нечемність через призму бачення гумориста. і їжте. Добре до ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудьте прихопити з собою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте кекс, облизуйте ескімо або лузайте насіння. Соняшникове, підсмажене на олії. Як тільки на екрані з’являються титри, починайте читати. Теж голосно. Бажано так, щоб вас чули аж в […]...
- Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” і “Людину, що сміється” . Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу цього твору, визначили його колорит і ритм, схожий на дихання морського прибою. Провідною тут виступає інша […]...
- Гротеск Гюго Гротеск Гюго – це, власне, крайнє загострення контрастів і, отже, найповніше, “загострене” вираження провідного принципу його поетики. Адже поетика Гюго і загалом романтизму – це передусім поетика контрасту, що витікає із суті романтичного світосприймання. Світ для романтиків, і зокрема Гюго, – клубок суперечностей, здебільшого нерозгаданих, протистояння й боротьба антагоністичних сил та першовитоків. Контраст ними розглядався як адекватне художнє вираження цієї всео-хоплюючої істини буття. Відповідно, гротеск для Гюго – найефективніший засіб […]...
- Найважливіші історичні відомості про Україну Найважливіші історичні відомості про Україну Є дві основні форми побутування історичної пам’яті: документальна хроніка й міф. Міф – це ідеалізоване або упереджено-суб’єктивне уявлення про якийсь історичний факт чи особу. Парадоксальність ситуації з українською історією в тому, що в масовій свідомості не тільки відсутня об’єктивна інформація про ряд історичних подій, а й “місцеві” міфи витіснені чужими, іноземними. Так про це сказав іще Шевченко: …”Добре, брате, Що ж ти такеє?” “Нехай скаже […]...
- Улюблені герої Вальтера Скотта Твір за романом “Айвенго”. Роман англійського письменника Вальтера Скотта – твір про далеке минуле. Все те, про що в ньому розповідається, відбувалося в XІІ столітті, коли в Англії був королем Річард Лев’яче Серце. Саме тоді в країні точилася гостра бороть-! ба між норманами та саксами, між селянами і феодалами. Лицарські замки того часу були перетворені на гнізда дл розбійників, а селяни, пограбовані і безправні, не мали а^ захисту, ані притулку. […]...
- Відповіді до теми: роман В. Скотта “Айвєнго” Яку епоху висвітлює роман В. Скотта “Айвєнго” ? Історичний роман Вачьтера Скотта “Айвєнго” висвітлює події, що могли відбуватися у XІІ ст. Це був час, коли Англію намагалися завоювати нормани. Англійські селяни боролися проти нормандських феодалів, що нав’язувати їм свій спосіб життя, пригнічували, знущалися з них. Король Річард 1 бореться за трон із принцем Джоном і феодалами. Він намагається злити в єдину націю скорених саксів і норманів-завойовників, щоб була єдина нова […]...
- Історичні корені народної казки Казки, на відміну від міфів, – Одна з перших форм усвідомленого усної творчості – те, що називав Пушкін “Початковими іграми людського духу”. Інакше кажучи, билин і слухачі бачили в казковому оповіданні не реальність, а вигадка, гру фантазії. Але вигадка жорстко підпорядковувався традиції. Дійові особи казок можуть бути зведені до декількох основних типів, які виконують в одній і тій же послідовності всі ті ж незмінні функції. При цьому у різних народів […]...
- Жіночі постаті у романі В. Скотта “Айвєнго” Роль образу жінки у романі. Леді Ровена – холодна аристократка. Ребекка – дочка Ісаака із Йорка. Полонянка Ульріка. Жінка – втілення щирості й кохання....
- Проза Гюго періоду вигнання. Роман “Знедолені” Задум великого соціального роману виник у Гюго ще наприкінці 20-х років, але інші справи надовго відсунули його здійснення. У 1840 р. був складений первісний начерк роману, який називався тоді “Злигодні”, а в 1845-1848 pp. Гюго активно працював над ним і написав більшу його частину. До роману він знову звернувся лише в 1860 p., причому він не тільки дописав нові розділи та книги, а й грунтовно переробив те, що було написано […]...
- Сюжетні лінії роману Вальтера Скотта “Айвенго” Із всіх сюжетних ліній роману Вальтера Скотта “Айвенго” мене найбільше торкнула історія старого єврея Ісаака і його дочки Ревекки. Ті випробування, які випали на їхню частку, вони змогли мужньо перенести. І, незважаючи ні на що, залишилися чистими й чесними людьми. Я думаю, що вижити й зберегти в собі кращі людські якості їм допомогла насамперед любов друг до друга. Батько готовий був пожертвувати всім заради улюбленої дочки, і те ж саме […]...
- Громадянська тема в збірках Гюго Між 1830 і 1848 pp. 30-ті й початок 40-х років належать до періодів найбільшої творчої активності Гюго. В цей час він передусім зводив будову романтичної драматургії і театру, активно виступав у прозових жанрах, але водночас не послаблювалася інтенсивність його поетичної творчості. Одна за одною з’являються його чотири поетичні збірки – “Осіннє листя” , “Пісні сутінок” , “Внутрішні голоси” і “Промені та тіні” , які складають важливий етап поетичної еволюції Гюго. […]...
- Творчість Гюго періоду еміграції. Збірка “Споглядання” До періоду еміграції належить завершення двох найбільших, підсумкових творів Гюго. Це збірка “Споглядання” в його ліричній поезії і роман “Знедолені” в прозі. Названа двотомна збірка, величезна за обсягом, увібрала поезії майже за чверть віку. “Двадцять п’ять років життя вміщують ці два томи, – писав Гюго в передмові до збірки, говорячи про себе в третій особі. – Саме життя вклало її в серце поета, куди по краплині збиралося все, що він […]...
- Історичні пісні українців – скарбниця народної пам’яті Історія України є одним із моїх найулюбленіших шкільних предметів. І справді, хіба не захоплює сама думка про нашу давнину? Хіба людство не мріяло протягом усіх тисячоліть свого існування поринути у минуле: фантасти вигадували машину часу, на якій відсилали своїх персонажів у часи лицарства чи у далеке майбутнє, люди зачитувались історичними романами, із захопленням дивились документальні фільми… Підручники з історії пишуть поважні науковці, фільми створюють майстри своєї справи… І яким же […]...
- Мотив фатуму у романі Гюго “Собор Паризької богоматері” Давні греки вірили, що доля смертних людей і безсмертних богів знаходиться в руках невблаганних мойр. Ніхто не може боротися проти долі. Відсутня така влада, яка б змінила хоч що-небудь у тому, що призначено людям і богам. Можна лише покірно схилитися перед долею та підкоритися їй. Лише мойри знають веління долі. Мойра Клото пряде життєву нитку людини, визначаючи строк її життя. Обірветься нитка, і закінчується життя. Мойра Лахесіс виймає, не дивлячись, […]...
- Добро і зло у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Віктор Гюго – великий французький письменник – прожив довге життя, впродовж якого багато і плідно працював і залишив нащадкам величезну спадщину. За 70 років своєї літературної діяльності він написав безліч поем, віршів і драматичних творів. Крім того, Віктор Гюго – автор відомих романів “Людина, яка сміється”, “Дев’яносто третій”. Але найзнаменитішим його романом вважається “Собор Паризької Богоматері”. В. Гюго продовжує традиції історичного роману, сполучає історичні факти з художньою вигадкою. Письменник зображує […]...
- Тема кохання у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Тема кохання – одна з головних тем роману “Собор Паризької Богоматері”. Це твір романтичного характеру, а значить, суттю взаємин між героями є любов або ненависть. Любов – це найвищий прояв почуттів людини до світу в усіх його проявах. Тому вона вимагає від людини напруги найпотаємніших сил, що дрімають у ній. Часом людина й сама не може розібратися, яке почуття притягує її до іншого. От Гудула, що плекає ненависть до “циганки” […]...
- Вічна боротьба добра і зла у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Головна тема роману “Собор Паризької Богоматері” – тема народу і народної непокори. Ми бачимо Париж бідних, знедолених, принижених. У романі колоритно зображено своєрідні звичаї, традиції, побут французького Середньовіччя, розкрито історичну специфіку епохи. Одним з головних образів – символів роману виступає величний собор, що носить ім’я Богоматері. Він будувався з ХЇІ по XV століття, внаслідок чого поєднав різні архітектурні стилі – романський, стиль раннього Середньовіччя і пізньо-середньовічну готику. Собор, що за […]...
- Історичні події, або як писати твір з історичної поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історичні події – не тільки сукупність фактів, які стались колись, історія міже бути переосмислена, проаналізована, тоді вона стає уроком нащадкам, тоді вона живе і впливає на теперішнє, створює майбутнє. Іван Вишенський жив у XVІІ сторіччі. До нас дійшли відомості про ті часи про важливі суспільні, політичні події, але навряд чи ми можемо вповні уявити і зрозуміти той час, тодішні переконання і прагнення людей. Художня література яка описує історичні постаті й […]...
- “Собор Паризької Богоматері” В. Гюго – романтичний історичний роман, його проблематика Роман “Собор Паризької Богоматері”, що належить перу великого французького письменника Віктора Гюго, ось уже понад півтора століття залишається популярним серед читачів. Гюго звертається у своєму творі до історії французького середньовіччя. Середні віки постають у романі у вигляді історії-легенди, що базується на вічному протистоянні двох начал – добра і зла, милосердя та жорстокості, співчуття і нетерпимості, почуття і розуму. Герої “Собору Паризької Богоматері” – це не тільки яскраві, живі характери, їхні […]...
- Боротьба добра і зла у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Віктор Гюго – великий французький письменник – прожив довге життя, протягом якого багато і плідно працював і залишив велику творчу спадщину. За 70 років своєї літературної діяльності він створив чимало поем, віршів, драматичних творів. Гюго – автор відомих романів: “Людина, яка сміється”, “Трудівники моря”, “Дев’яносто третій” тощо. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих творів французького письменника. Письменник змальовує картини життя Франції кінця ХV століття. Але історичні події стають для […]...
- Роздуми про вічні цінності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих і найпопулярніших історичних романів XІX століття, написаний у романтичному стилі. Письменник змальовує картину життя Франції кінця XV століття. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю. Роман написано наприкінці 20-х років XІX ст. У цей час Франція переживає розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції, в її наслідках. Багато діячів культури того часу взагалі розчарувалися у можливості прогресу. Гюго звертається […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття. ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору. 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в прозі про французьку національну архітектуру. 3. Собор – притулок для народних героїв Гюго. 4. Символіка епізоду штурму собору. ІІІ. Мої враження від книги В. Гюго....
- Історичні передумови виникнення української культури Давня слов’янська культура формувалася протягом багатьох віків. На жаль, ми з вами не можемо детально розглянути це питання і проблеми, пов’язані з тим часом, навколо яких точаться дискусії вчених. По-перше, це проблема етногенезу українського і російського періодів, що є частиною проблеми етногенезу слов’ян. Існують дві теорії. 1.Побудована на визнанні руху як керівної засади етнографічного процесу: слов’янство, згідно з цією теорією, виникло в Прибалтиці, що й була першою батьківщиною слов’ян, а […]...
- Трагічність долі Есмеральди. Твір за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою,. щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона чудова, коли танцює чи співає. Дівчина дуже любить свою кізку, добре до неї ставиться, доглядає її, а також вчить деяким “фокусам”. […]...
- Образ прекрасної та нещасної Есмеральди у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Один з найулюбленіших жіночих образів світової літератури – образ Есмеральди у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Есмеральда є втіленням того, що ми називаємо жіночість. Ніжність, тендітність, чарівність, цнотливість гармонійно поєднуються із незламною силою духу. І найголовніше – вона уміла кохати, самовіддано, безмежно, до смерті. Письменник відразу не відкриває таємницю Есмеральди, він готує читача, сплітає невидимі нитки долі, які нарешті створюють клубок трагічного фіналу. Смерть Есмеральди певною мірою є закономірною. […]...
- Які історичні події лягли в основу пісні про Роланда? Хто не захоплювався розповідями про життя лицарів? Хто, читаючи про царські походи, про любов лицаря до Дами його серця, не уявляв мимохіть, він теж мчить на коні, з мечем, у блискучих латах, – визволяти прекрасну принцесу? Доба лицарства – особливий період у світовій історії. Звісно, існує більш міфів про цю добу, ніж справедливих історичних свідчень, але ж ці міфи дуже близькі до правди. Провансальська література – поняття широке, це окремий […]...
Categories: Твори з літератури