“І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”&;;#039

Related posts:

1. “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” – ІІ варіант 8 клас “ II варіант Чомусь мені запам’ятався цьогорічний День знань. Ми всі зустрілись після літа й помітили, що подорослішали, якось змінилися зовні. Над шкільним подвір’ям лилися українські вірші, потім хлопці в національних костюмах винесли нашу святиню – жовто-блакитний прапор, залунав гімн, але на це ніхто не звернув уваги – усі продовжували обговорювати канікули. А мені раптом подумалось, що в Америці, яка зараз для багатьох є зразком наслідування, гімн слухають, […]...
2. “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” – І варіант 8 клас “ І варіант Ці слова належать українському генію Т. Шевченку. Усе своє життя присвятив поет на те, щоб відродити в серцях українців любов до рідної землі. Але Кобзар навчав і чужого не цуратися. Якщо подумати, то це дуже справеддиво. Звичайно, не треба кидатися у крайності бути патріотом і ненавидіти все іноземне, або навпаки. Розумна людина буде брати від світу все прекрасне і корисне, не зраджуючи свого рідного. Треба […]...
3. “Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…” Національний геній українського народу Т. Г. Шевченко зробив великий, можна сказати, неоціненний внесок у духовну скарбницю людства. Ставши символом своєї епохи, він вивів українську мову на світовий рівень. Ми щиро захоплюємося постаттю великого Кобзаря, його громадською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної і національної справедливості, прозрінням думки та високістю духу. Незабутнім для всього світу на всі часи поет став завдяки своїй національно-політичній та філософській поезії. Його мучив національний біль, що […]...
4. “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то побачите, що Шевченко розроблює в ньому злободенні суспільні питання того часу – взаємини між культурними силами і народом, а в […]...
5. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь І. Послання “І мертвим, і живим…” – духовний заповіт українцям. ІІ. Засудження псевдопатріотизму. 1. Висміювання плазування перед іноземщиною. 2. Викриття панів-лібералів. 3. Засудження ліберальної інтелігенції. ІІІ. Актуальність проблем, порушених у поезії. і 1. Любов до рідного краю, до України. 2. Заклик до єднання. 3. Необхідність знання рідної мови. 4. Виховання національної гідності....
6. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Великий Кобзар тяжко переживає трагізм навколишнього життя; він чіткіше за інших бачить зло, неправду, що панують всюди, та не може цьому лиху зарадити. Поет змальовує страшні картини, коли “людей запрягають у тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають”. Немає на землі страшнішого злочину, ніж позбавлення волі ні в чому не винної людини або й цілого народу. “В своїй хаті своя й правда, і […]...
7. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдина на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце, забороняли писати і розмовляти рідною мовою. Кидали до в’язниць наймудріших синів і […]...
8. “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” Рядки “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” – духо­вний заповіт українцям. Ці рядки з відомого послання “І мертвим, і живим…” звер­нені до тогочасної інтелігенції. Шевченко добре знав, що більшість української інтелігенції відійшла від своєї мови і культури й діяла у сфері культури російської. Тарас Григорович Шевченко – поет-громадянин, який залишив нам, нащад­кам, своє послання. Це ніби інструкція, як жити і діяти, щоб дати найбільшу ко­ристь своїй державі […]...
9. Твір Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь Таpас Шевченко …Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь… Вдумаймося в ці слова великого сина укpаїнського наpоду. Це духовний заповіт усім. Ці pядки з відомого послання “І меpтвим, і живим…” звеpнені до тогочасної інтелігенції. Шевченко зустpічався з “малоpосійськими” двоpянами, які засуджували кpіпосництво, миколаївську pеакцію. Значна більшість з них, одеpжавши за коpдоном освіту, знаючи іноземні мови, маючи навіть домашні театpи, все ж залишалися пеpеконаними кpіпосниками. Шевченко називає їх “землячками”. Він добpе […]...
10. “Учітеся, читайте, і чужому научайтесь…” Пізнати материк рідної культури можна лише тоді, коли вивчати її в системі світової. Предмет української літератури до того спримітизувався, що навіть імена таких блискучих перекладачів, як Агатангем Кримських, Микола Зеров, Борис Тен, Микола Лукаш, були, а почасти й донині залишаються для нас майже невідомими, не кажучи вже про такі проблеми, як світові сюжети Лесі Українки, вплив Григорія Сковороди на духовний світ Льва Толстого, чи Шекспір і Україна. Впродовж тисячолітнього існування […]...
11. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм І. Любов О. Довженка до свого народу. ІІ. Велич та широчінь Довженкової душі. 1. “Зачарована Десна” – гімн людині праці. 2. “Щоденник” О. Довженка – документ про трагічну долю України. 3. “Митець і в калюжах повинен бачити зорі”. ІІІ. “Я України син, України…”...
12. В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” , “Древляни” , “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які проблеми порушував у своїх творах В. Близнець? Дитяча література 70-х років розвивалася за неписаним правилом: […]...
13. Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До початку XX ст. критичний реалізм вичерпав свої можливості і занепав. Розчарування письменників у цьому творчому методі зумовило появу натуралізму та неоромантизму, у яких не було типізації та узагальнення життєвого матеріалу. Натуралісти, полишивши соціально-психологічні узагальнення, звернулися до […]...
14. Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося не модним, не престижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, що користуються суржиком і позиченою папівскаліченою російською мовою. І як тут не згадати талановитого письменника М. В. Гоголя і його повість “Тарас Бульба”: […]...
15. “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. Усім своїм довгим і нелегким життям, своєю працею Д. Лихачов завоював віру людей, особливо – […]...
16. Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому “Мені зараз хочеться написати твір про рабів тіней, тіней вчорашнього дня Відомо ж – раби бояться всього, навіть власної тіні, яка раптом під сонячним промінням їм, не доведи, Боже, випрямить спину і стане із запитального знаку знаком оклику. Вони цього не переживуть. А я переживу, бо я […]...
17. Навіщо треба вивчати російську мову? Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською мовою. Я думаю російською. Значить, ця мова – моя рідна. Звісно, що більше мов знає людина, то вона культурніша та розвинутіша. […]...
18. Відкриваю свого Павла Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” , “Замість сонетів і октав”, “Плуг” , “В космічному оркестрі” , “Золотий гомін” , “Вітер з України” . Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської війни на Україні як надії на соціальне, національне та духовне визволення, і жорстоке розчарування дійсністю. […]...
19. Чому ми повинні знати історію свого народу? Народ, що не знає своєї історії, Є народ сліпців. О. Довженко Відомий філософ доби Відродження сказав: “Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе”. У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так […]...
20. Рідна мова – найбільше багатство Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Іго­ревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич. Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але хіба один з них може охопити сутність української мови? Ми добре знаємо, що кілька століть […]...
21. Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні дуже різноманітні. Слухаючи їх, пізнаєш історію нашого народу з давніх часів. Українську пісню неможливо охарактеризувати […]...
22. “Освічений – той, хто розуміє зміст свого життя”. . По п’єсі М. Горького “На дні” 1. Творчість Горького. 2. Мешканці “дна”. 3. Питання про зміст життя Питання про сенс життя завжди був дуже важливий для духовного розвитку людей. Розуміння сенсу життя властиво далеко не кожному. Тільки деякі люди можуть у суєті повсякденності знайти й зрозуміти головні складові життя. Свій твір я б хотів присвятити творчості М. Горького Цього майстра художнього слова по праву можна назвати одним з виняткових письменників свого часу. Творчість Горького розкриває проблему […]...
23. Людина – коваль свого щастя На мою думку, кожна людина повинна брати на себе відповідальність за своє життя і боротися за своє щастя. Кожен з нас у житті повинен ставити перед собою певні цілі та відповідно робити все за для їх досягнення. Саме це надає підставу образно називати людину – ковалем свого щастя. Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше, безумовно, щастя для кожної людини – це щось особливе та унікальне і саме наша […]...
24. Печорін герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – одне з найбільших художніх відкриттів російської літератури.. На думку Лєрмонтова, “це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному […]...
25. Віднайдіть “свого Кобзаря” Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка”. Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він – символ України, йому встановлено пам’ятник на майдані, і для більшості обивателів його постать уособлює ВСЮ українську культуру. […]...
26. Печорін – портрет свого покоління У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в той же час є частиною роману. Центральне місце у всіх повістях займає образ молодого офіцера […]...
27. “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори запам’ятовуються надовго, тим більше, якщо автор зміг передати болі своїх героїв. Аж тут розгортаєш твір […]...
28. Герда розшукує свого друга Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю. Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного брата. І коли Кая викрала жорстока Снігова Королева і забрала з собою в Льодову Лапландію, […]...
29. Рахметов – “особлива людина” свого часу Як діюча особа Рахметов появляется в главі “Особлива людина”. В інших главах його ім’я тільки упоминается. Але відчувається, що образ цей цінтральний, що Рахметов – головний герой роману “Що робити?” Глава “Особлива людина” утворить як би маленьку самостійну позвістка у романі, ідея якого не буде без її повної й зрозумілої. Розповідаючи про Рахметове, Чернишевський навмисне зрушує тимчасові рамки й не дає последовательной характеристики й биографии. Він використовує натяки й недомолвки, […]...
30. Творчість Гете – просвітництво це вихід людини зі стану свого неповноліття В історії німецької і світової літератури небагато знайдеться письменників, чиє життя і творчість здивували б нащадків. Творчість Гете, що віддалене від нас на два століття, зовсім неможливо зрозуміти поза історичними умовами Німеччини XVІІІ століття – епохи Просвітництва. У знаменитій статті “Відповідь на питання: що таке Просвітництво?” німецький філософ Іммануїл Кант стверджував: “Просвітництво – це вихід людини зі стану свого неповноліття”. Усе життя Гете можна розглядати як “вихід” з цього стану. […]...
31. Про що розмовляли козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу Тільки-но закінчилась шалена погоня. Коні, мов птиці, знесли їх із кручі до рятівних човнів. Сильними ривками врізалися у хвилі весла. Піт заливав обличчя, впікався у вічі. Важко дихали груди. Здавалось би, які там розмови! Але голови самі оберталися туди, де вогняним стовпом і білим димом скінчилось його життя, туди, звідки ще кілька хвилин тому лунали слова його останньої команди… – Звичайно повернемось, батьку! Погуляємо й помстимося за тебе! …Човни винесло […]...
32. Чому важливо додержувати свого слова У сиву давнину ще не винайшли папір, а укладати уго­ди вже було треба. Тоді вожді ворогуючих племен зустрі­чалися між собою, домовлялися про мир і, замість підписів у тексті угоди, казали один одному: “Чесне слово” або якісь подібні слова. Така угода вважалася священною, а її по­рушник – справжнім злочинцем, якого обов’язково скарають могутні боги. Наші сучасники перенесли всі свої слова на папір. Те ж саме сталося і з “чесним словом”. Сказати […]...
33. Відкриваю свого Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” , “Замість сонетів і октав”, “Плуг” , “В космічному оркестрі” , “Золотий гомін” , “Вітер з України” . Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської війни на Україні як надії на соціальне, національне та духовне визволення, і жорстоке розчарування дійсністю. […]...
34. Поема “Слово про похід Ігорів” ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Поема “Слово про похід Ігорів” Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – ліро-епос; – героїчна поема; – події 1185 р. – заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів....
35. Твір до ЗНО “Кожна людина – коваль свого щастя” Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя. Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч з коханими, займаються улюбленою справою, отримують яскраві враження тощо. На мій погляд, щастя для кожного […]...
36. Я – син свого народу План I. Відчуття причетності до свого народу. II. Моя доля – Україна. 1. Дитячі спогади. 2. З любов’ю до матері Батьківщини. 3. У пошуках щастя. III. Рухати Україну вперед мені під силу. Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, […]...
37. Літопис “Повість минулих літ” ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Літопис “Повість минулих літ” Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – літопис; – події від створення світу до часів Нестора Літописця ; – щире захоплення героїчним минулим; глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями; – друга назва – “Початковий літопис”....
38. Гамлет – ідеальний герой свого часу Людиною він був увесь, в усьому. На нього схожих вже я не побачу, – ці слова Гамлета про свого батька короля можна було б взяти епіграфом і до розмови про Гамлета, принца Датського. Перед нами пройшло все життя Гамлета. Хоча трагедія охоплює декілька місяців, але це був період справжнього перетворення героя з хлопчика, який ніколи не стикався з буденною чорнотою життя, на мислителя, філософа, готового до дій юнака. Декілька штрихів […]...
39. Славний син свого батька I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Славний син свого батька Народна мудрість говорить, що діти зазвичай схожі на своїх батьків. На такі думки наводять сторінки повісті І. Франка “Захар Беркут”. Максим Беркут – істинний син свого батька, Захара Беркута. Історія його життя – найкращий тому приклад. Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, […]...
40. Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати найскладніші думки, […]...