9 КЛАС
УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози
Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові вдалося реалізувати свою мрію.
Але гумор і сатира, використані письменником у творі, – це сміх крізь сльози.
У “Конотопській відьмі” Г. Квітка-Основ’яненко змалював умови життя, у яких комфортно почувалися тільки забрьохи та пістряки. Комізм образів у творі грунтується на невідповідності низьких розумових здібностей, моральної ницості козацької старшини та високого становища, яке вони посідають у суспільстві.
Сотника Забрьоху часто бачимо неохайним, з опухлим від пиятики лицем. Ось який вигляд він часто має вранці: “голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана”.
Представник козацької старшини не вміє ні читати, ні писати, рахувати навчився лише до тридцяти. Як вказує автор, він “не мав дев’ятої клепки”.
Не кращий і писар Пістряк. Він хитрий, мстивий, своєкорисливий. Частенько використовує своє службове становище для власного збагачення.
Крім того, писар своєю “книжною мовою” лякав слухачів, викликав враження “людини з ученою головою”. Для Пістряка не існує жодних морально-етичних норм, ця людина давно забула про честь і порядність. Спочатку він задовольнявся посадою писаря при сотникові, бо дотримувався такої думки: “чоловік – Конотопська сотня; глава – пан сотник; розум во главі – аз, мізерний писар”. Хоча Пістряк і міг прочиати папери, та полічити сотню йому було важкувато.
Тому він зробив зарубки на хворостині. Одного разу, перелічуючи сотню, писар “загубив” козака. А Забрьоха випадково здогадався, що “як переломив хворостину, так вона якраз на козакові хруснула”. Козаки весело посміялися з Пістряка, а він злякався, що відтепер Забрьоха перестане коритися йому.
Писареві здалося, що настав кінець його необмеженій владі. Тому вирішує “з’їсти” Забрьоху і сам стати сотником.
Письменник нещадно висміює нахабне самоуправство Пістряка. Замість того, щоб виступати в похід, як це було наказано сотні, він умовляє Забрьоху оголосити війну відьмам, які нібито вкрали дощ. Під час цієї ганебної акції мстив усім тим жінкам, які насмілилися в чомусь перечити панові писарю.
Автор сатирично висміює моральну нікчемність представників козацької старшини. Він говорить, що, позбувшись влади над людьми, і Пістряк, і Забрьоха показали, ким є насправді, – жалюгідними нікчемними п’яничками, сила яких трималася на покорі безсловесної громади.
Г. Квітці-Основ’яненку боляче писати про те, що нащадки славних козаків деградували і перестали дбати про інтереси народу й держави. Письменник-патріот впевнений, що їхня неосвіченість, аморальність, нехтування громадськими обов’язками, гонитва за статками та привілеями – ось причини втрати Україною державної самостійності. Сатиричними засобами митець викриває антисуспільну та антинаціональну діяльність таких “діячів”, як персонажі його повісті.





Related posts:
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких драматург “бичує сатирою страшною”. Шляхом комізму Карпенко-Карий бажав показати тяжке життя народу, його прагнення до […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVIII ст. З великою викривальною силою змальовує автор образи ледачого сотника Забрьохи, […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і його батько, успадкував цю владу, але сам був не […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше цінував її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А Водохрещі. Б Івана Купала. В Петрівки. Г Різдва. 4. Виконання якого документу проігнорував М. Забрьоха? А Предписанія. Б Наказу. В […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: добре поїсти, поспати, щоб ніхто його не турбував. Єдине, чого він бажає, – це одружитися […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, що соромно було б отим дідам-прадідам побачити свого нащадка, який після сну “схопивсь, випозіхався, вичухався… […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка “Конотопська відьма” – один з перших прикладів українського “магічного реалізму”, твір, де тісно переплетені фантастика і реалістичні картини. Це зла сатира на представників козацької старшини кінця XVIII століття, які зазнали повного морального та розумового виродження. Сотник Микита Забрьоха та писар Пістряк схожі один на одного, а крім того, вони не можуть обійтись один без одного. Забрьоха свій чин сотника не заслужив, а одержав у спадок. Портрет цього чоловіка дуже колоритний. […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: добре поїсти, поспати, щоб ніхто його не турбував. Єдине, чого він бажає, – це одружитися […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, що соромно було б отим дідам-прадідам побачити свого нащадка, який після СНУ “схопивсь, випозіхався, вичухався… […]...
- СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ 5 КЛАС СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Творчість В. Симоненка для дітей. 2. Плаксій і Лоскотон – вічні недруги. 3. Радісна сила народу. Варіант 2 1. Правда й вигадка у творах В. Симоненка. 2. Сміх, що завжди перемагає. 3. Повчальна сила твору поета. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, […]...
- Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Тема. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Варіант 1 1. Як звістка про сватання Забрьохи до Олени вразила пана Халявського? А Він вирішив обом помститися. Б Виявив байдужість. В Страждав і сумував. Г Звернувся по допомогу до Явдохи. 2. Прохання, з яким звернувся М. Забрьоха до Я. Зубихи, щоб вона: А Допомогла порахувати козаків. Б Посприяла його одруженню на Олені. В Випустила дощові хмари на небо. Г […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 роп: Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний: плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національного менталітету, багатого, […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно поєднав правду життя з кращими фольклорними традиціями. Саме це вдалося І. Нечую-Левицькому в повісті “Кайдашева […]...
- Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ І ФАНТАСТИКИ 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого Олені. 3. Що розшукував М. Забрьоха і П. Пістряк у хаті напередодні весілля? А Каганець. Б Весільні рушники. В Двері. […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, […]...
- УКРАЇНСЬКІ ГУМОР І САТИРА 8 КЛАС УКРАЇНСЬКІ ГУМОР І САТИРА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Природа гумору й сатири, 2. Творчість українських гумористів: А) В. Самійленко; Б) Є. Дудар. 3. Повчальна сила сатиричних творів. Варіант 2 1. Роль гумору й сатири у викоріненні людських недоліків. 2. Розвиток різних жанрів гумору й сатири в українській літературі: А) поетичні гумористичні й сатиричні твори В. Самійленка; Б) прозові гуморески Є. Дударя. 3. Значення висміювання людських недоліків. […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” І. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника. ІІ. Головні герої повісті. 1. Спільні риси героїв. 2. Сотник Микита Забрьоха. 3. Писар Пістряк. ІІІ. Ставлення письменника до своїх героїв ІV. Мета твору....
- Гумор і сатира М. Зощенко Навряд чи найдеться людина, що не читав жодного твору Михайла Зощенко. В 20-30 роках він активно співробітничав у сатиричних журналах. І вже тоді за ним затвердилася репутація прославленого сатирика Продовжуючи аналіз зощенковских традицій у літературі й мистецтві, не можна не звернутися до творчості Володимира Висоцького. Настільки ж явні аналогії простежуються й при аналізі творчості Михайла Жванецького. Воно перетинається із зощенковским по багатьом параметрам. Відзначимо насамперед спорідненість афористичних конструкцій, привівши на […]...
- Гумор і сатира В. Самійленка Талановитий лірик, дошкульний сатирик і фейлетоніст, драматург і перекладач кращих перлин світової літератури – усі ці визначення поєдналися в особі всебічно обдарованої людини – Володимира Самійленка, твори якого стали коштовним надбанням української літератури. Уся його творчість була перейнята постійною турботою про долю України, її народ, гідний кращого життя. Особливу сторінку творчої спадщини Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії. Великим успіхом серед студентської молоді користувався сатиричний вірш “Ельдорадо” , який завдяки […]...
- Аналіз твору “Конотопська відьма” Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорія Квітка-Основ’яненка є одним з найвідоміших творів цього талановитого письменника. В “Конотопській відьмі”, яка За жанром є бурлескно-реалістичною повістю, автор майстерно описав життя та побут на Україні ХVІІІ ст., зробивши сатиричний акцент на недолугості та обмеженості козацьких старшин, що отримували свої посади не відповідно до своїх талантів та вмінь, а у спадщину. До того, автор крізь призму сатиричної критики зображує реалії суспільних взаємин того часу. Повість складається з […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – І варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. Утворі письменник правдиво змалював життя і побут українського народу, майстерно відобразив його національний характер. […]...
- Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними носами: перед дверима школи з їх носів старанно видавлювали зайвий сік; увіходили з рішучим виглядом […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, не міг обійтися без сатири. Гумор і […]...
- Наталка – взірець людяності й духовної краси простої людини I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Наталка – взірець людяності й духовної краси простої людини У п’єсі “Наталка Полтавка” Котляревський виступає як драматург-новатор. Він поставив перед собою завдання – показати взірець людяності, духовної краси простої людини – і йому це вдалося. Вперше п’єса “Наталка Полтавка” була інсценізована ще 1819 року, але з того, мису образ головної героїні не залишає байдужим нікого. На мою думку, і […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни. Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлення – все це робило твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім. Українська проза як самостійний […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Творчість Остапа Вишні надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення у своїх щоденникових записах. “Який би я був щаслніїий – занотував гуморист, – якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно усміхнувся!” Остап Вишня – письменник-новатор, найяскравіша постать національного відродження 20-х рр. Він не тільки розширив тематику, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. Оригінальним твором письменника […]...
- Сатира і гумор у творчому доробку В. Самійленка Сонячний гумор В. Самійленка відбиває життєрадісний характер його народу, який навіть у злиднях не втрачає природного Почуття гумору й надії на краще майбутнє. І. Франко Сатира і гумор В. Самійленка були знаменним явищем в історії української літератури кінця XIX – початку XX століття. Поет увібрав у себе прикметну рису українського гумору – його лагідність, доброзичливість, його колючість і нищівність, коли він стосується лихих людей. Одним з кращих іронічних творів талановитого […]...
- Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. У сюжеті твору майстерно переплітаються реалістичні картини із фантастикою. Для того щоб правдиво показати суспільне життя, взаємини […]...
- Гумор і сатира в п’єсах Булгакова По іронії долі уцелела й дійшла крізь роки тільки п’єса “Сини мулли”. Саме та, котрої автор в оповіданні “Богема” пророкував перше місце па можливому конкурсі “самих безглуздих, бездарних і нахабних п’єс”, створених у перші роки революції Очевидно, процес твору цієї п’єси, відбитий не тільки й “Богемі”, в “Незвичайних пригодах доктора”, але й в “Записках на манжетах”, і був тим самим негативним і ненависним досвідом, від якого Булгаков довго ще буде […]...
- Головні герої повісті “Конотопська відьма” – цитатна характеристика “Конотопська відьма” – сатирично-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка, в якій у зневажливо перебільшеному вигляді показане життя козацької верхівки ХVІІІ ст. Автор розкриває усі вади тогочасного суспільного устрою, події у повісті практично що перетворився на фарс, де честь і совість вже не грають ніякої ролі, де високі посади отримуються не за здібностями, а в якості спадщини. Письменник вважає, що славне минуле часів Запорізької Січі було забуто, а лінощі, інтриги, недолугість козацьких старшин […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До творчості І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка 1. Що можна вважати головними джерелами поеми “Енеїда”? Реальну дійсність того часу та народну творчість. Побічними джерелами можна вважати бурлескну та сатиричну літератури XVIII ст., інтермедії до шкільних драм, жартівливі ліричні вірші. 2. Хто і коли видрукував перші три частини твору? У 1798 р. “Энеида, на малороссийский […]...
- ПЛАНИ – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ПЛАНИ Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат I.”Енеїда” І. Котляревського – оригінальний твір українського письменства. II. Прославлення І. Котляревським патріотизму народу. 1.Історичні умови, під впливом яких були написані останні частини поеми. 2.Низ та Евріал – хоробрі воїни, вірні військовому обов’язку, своїй батьківщині. 3.Переважання громадських інтересів Низа та Евріала над особистими. […]...
- “Енеїда” – енциклопедія українського життя I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “Енеїда” – енциклопедія українського життя Світової слави класика української літератури І. Котляревський зажив ще і. життя завдяки двом видатним творам – “Енеїда” та “Наталка Полтавка”. Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися 1814 р. У 40-і рокиXIXст. про нього пишуть у Німеччині, Франції. Його ім’я входить до “Історії світової літератури”. Травестійно-бурлескна поема “Енеїда” увібрала в себе давні […]...
- Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і скасувала гетьманство. Не змігши підкорити козаків, 10 листопада 1764 року царський уряд видав указ про […]...
- Сміхова стихія повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку бумагу називав лепортом, не вміючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пістряка, грамотія, […]...
Categories: Шкільні твори