Олесь Терентійович Гончар – автор багатьох прозових творів. Його майстерність вражає людей різних поколінь, проте широкому читацькому колу він відомий як автор великих прозових полотен і майже зовсім незнаний як новеліст.
На мою думку, це не виправдано. Адже в малому жанрі письменник має бути більш конкретним і лаконічним і при цьому повно розкрити і тему твору, і образи. Олесь Гончар саме і є тим письменником, який зміг у невеликому за обсягом творі вмістити і глибину людських почуттів, і розповідь. У цьому гармонійному поєднанні розкривається увесь Гончар.
Він ніби присутній на місці кожної дії.
Я прочитала багато новел Олеся Гончара. Дуже мені подобаються твори на воєнну тему, де автор не просто розповідає про людину на війні, а розкриває людські почуття, людські думки, людські мрії.
Новела “Модри Камень” – це твір про кохання. А мені, як і кожній дівчині, ця тема дуже близька, бо вона навіює романтичні думки. Мені так прикро, що розбилося два щастя, знівечено дві молоді долі.
Адже зі смертю словацької дівчини Терези вбито і мрії про щастя юного радянського солдата, якому вона врятувала життя. Їхнє кохання не встигло розквітнути, його знищили вороги.
Але найбільше вразив мене ще один твір про кохання. За мить щастя Сашко поплатився своїм життям. Новела так і називається “За мить щастя”. Артилерист Сашко закохався в угорську жінку Ларису. Це було кохання “з першого погляду”.
Звичайна селянка видалася йому небаченою красунею, адже юнак чекав любові і вона прийшла до нього у перше повоєнне літо.
Я розумію, що не можна бути щасливим за рахунок чужого життя, не виправдовую Сашка, який поранив Ларисиного чоловіка, але мої симпатії на боці закоханих. Рішення військового трибуналу мене вразило, можливо, більше, ніж Ларису, бо я вболівала за них обох. Як неймовірно боляче читати про прощання закоханих перед Сашковою стратою!
Я розумію почуття його друзів-фронтовиків!
Скільки мужності потрібно самому юнакові для усвідомлення того, що він гине в ім’я батьківщини, яку захищав. Знову і знову перечитуючи рядки новели, я не погоджуюсь із жахливим вироком, бо впевнена, що воїна-захисника можна було виправдати. Мені здається, що, працюючи над новелою “За мить щастя”, Олесь Терентійович теж був на боці кохання.
Я із задоволенням прочитала новелу “Усман та Марта”. Вона сповнена такої ніжності, що хочеться радіти разом з юними серцями сина полку і латвійської дівчинки. “Хлопець не приховував перед нами свого захоплення Мартою, своїх бурхливих юнацьких переживань; і перше їхнє кохання, займаючись, як вранішня зоря, над ними двома, клало свої відсвіти на всю батарею”.
Але не менше мені подобаються і твори про мирне життя. Під час знайомства з новелою “На косі” я дивувалась органічній єдності природи і людини. Здавалося, я глибше зрозуміла те, що ми, люди,- невеличка частинка великої і могутньої природи. Тому ми не маємо права бути жорстокими з нею, вона нам цього не вибачить.
Не вибачать нам і наші нащадки, якщо ми не збережемо для них навколишній світ.
Важливо навіть не те, що ми самі нічого не псуємо і не руйнуємо. Важливо, щоб наше покоління не стояло осторонь, коли поруч будуть руйнівники, і своєчасно вміли зупинити браконьєра.
Читаючи твори Олеся Гончара, усвідомлюєш, що ти – людина, що саме від тебе залежить завтрашній день твій і твоєї країни, від тебе залежить, щоб навколо була не руїна, а чари-комиші, які уособлюють рідну землю і яким можна сказати: “Хай не висохнуть ваші озера, не розлетиться птиця, хай нічим не затьмарені будуть ваші чудові зорьки!”





Related posts:
- Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за кордоном і – що головніше – акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів. Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про головні досягнення й суперечності XX століття, про головні етапи в житті українського народу, про магістраль […]...
- “За нить щастя” – ліричний гімн коханню І. Олесь Гончар – майстер психологічного портрета. ІІ. Непереборна сила кохання. 1. Сашко Діденко – солдат-визволитель. 2. Зустріч, що змінила долю. 3. Ціна миттєвості щастя. ІІІ. Закохані в новелі “За мить щастя” – заручники обставин....
- Роман “Людина і Зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, […]...
- Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно […]...
- Новелістика Олеся Гончара Протягом усього творчого життя Олесь Гончар звертався до малих літературних жанрів – новел та оповідань, ставлячи їх на один філософсько-естетичний щабель з великими прозовими полотнами. Новелістика Гончара – високохудожня частина його творчого доробку. Причому, тематика його новел дуже різноманітна. Все письменницьке життя Гончара сповнене спогадів про минулу війну і вболівань за сучасне та майбутнє людства, про що свідчать новели “Модри Камень” , “Весна за Моравою” , “За мить щастя” , […]...
- ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОЛЕСЬ ГОНЧАР Народився в с. Ломівці, що в передмісті Дніпропетровська в сім’ї робітників, помер у м. Києві, похований на Байковому цвинтарі. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Прапороносці”, “Тронка”, “Собор”, “Людина і зброя”, “Циклон”, “Твоя зоря”, новела “За мить щастя”....
- “Людина і зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свої тривоги за майбутнє не тільки українського народу, а і всього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, щоб […]...
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива минувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
- Відповіді до теми: життя і творчість О. Гончара 1. Як Гончар прийшов до письменства? Олександр Терентійович Гончар народився 1918 року в слободі Сухій на Полтавщині. Тут він змалку пізнав красу природи, милозвучну полтавську говірку, безмежну доброту сільських трударів. Після закінчення семирічки працював у редакції районної газети, згодом вступив до Харківського технікуму журналістики, а після його закінчення працював у харківській комсомольській газеті “Ленінська зміна”. 1938 року вступив до Харківського університету. Війна обірвата навчання. Бойовий шлях розпочав у лавах добровільного […]...
- Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
- Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
- Основна ідея новели Гончара “Модри камень” Олесь Гончар – великий полум’яний патріот своєї держави. Він оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі та гідності. Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант. Автор зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом та іноземною дівчиною-словачкою. Несподіване кохання до […]...
- Головна ідея новели О. Гончара “Модри Камень” Новела “Модри Камень” написана Гончарем під враженням від фронтових подій. Радянські війська визволяють Європу від фашистських поневолювачів. Війна завершується, навкруги буяє природа, багато сонця, почуття радості переповнює героя, йому хочеться мовби злетіти в небо пташкою. На фоні такої оновлюючої природи зовсім не хочеться думати про смерть. Несподіване кохання прийшло до радянського воїна і словацької дівчини Терези. Розповідь у новелі ведеться від імені ліричного героя – радянського розвідника. Ці два образи […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й у суспільно-політичній площині. Всі проблеми, які порушує автор у романі, постали на весь […]...
- Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про прадавню історію, про духовний зв’язок між поколіннями, про існування української нації. На перших сторінках роману письменник […]...
- Відповідність мови творів О. Гончара вимогам сучасності Для кожного письменника існує ідеальний образ рідної мови, яка разом із мовою фольклору, територіальними, соціальними діалектами, разом з писемно-літературною традицією становить загальнонаціональну культурну вартість. Звертання до текстів Олеся Гончара дає можливість відзначити, що його художні тексти відповідають вимогам об’єктивної оцінки сучасної літературної мови. Кожний письменник своєю літературно-писемною практикою визначає, яким він бачить розвиток літературної мови. Якщо Гончар – громадянин, Гончар – публіцист чітко окреслює свою позицію щодо статусу української мови […]...
- Проблема духовності людини у романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини, як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість, відвертість, відданість переконанням, уміння любити світ і оточуючих тебе людей. І крапку поставити важко, бо на цьому перелік внутрішніх якостей людини, яку ми можемо назвати […]...
- Спільне й відмінне в романах “Вершники” Яновського та “Тронка” Гончара) “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України було написано не одну цікаву книгу, але твір Яновського серед всього написаного виділився глибинним осмисленням […]...
- “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі світлу пам’ятку. І нею став прекрасний собор у Новомосковську. Образ собору у творі став яскравим […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Косинки З-поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу” ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Для самого письменника та його своєрідної прозової спадщини склалася трагічно, Після довгих років несправедливого замовчування. до читача повертається його доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “На золотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, дуже великий здобуток і гордість нової України”. Косинку хвилювали проблеми українського села, ті біди, що […]...
- Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси. Все це віднайшло своє повне вираження в образах героїв роману “Собор”. Цей твір звернений як до сучасників, там і до […]...
- Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки належить до імен митців так званого “розстріляного відродження”, чий талант розквітнув у 20-х роках XX століття, але йому не довелося розвиватися, оскільки він був придушений радянською тоталітарною системою. Г. Косинку було заарештовано й розстріляно як “ворога народу” у 1934 році. Не стало одного, без перебільшення, з найкращих новелістів свого часу. Саме його Василь Стефаник назвав “своїм сином з Дівич-гори”, саме він був гідним продовжувачем традицій класичної української […]...
- Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому почуттями та емоціями. “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають”. Написані вони під свіжим […]...
- Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він пліч-о-пліч з солдатами і офіцерами, які невдовзі будуть змальовані в його романі “Прапороносці”. Сам письменник […]...
- Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” 9 травня 1945 року! День Перемоги! В цей день, може, вперше вільно, на повні груди зітхнули мільйони людей. Воїн-месник, воїн-герой нарешті повертається додому. По довгій степовій дорозі йде він, овіяний славою звитяжних боїв, обкурений пилюкою фронтових доріг, зігрітий теплотою сердець вдячних визволених. Так закінчується роман О. Гончара “Прапороносці” – чудовий твір про тих, хто подолав огидну […]...
- Краса людської душі. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – це письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова. Його улюблені герої – трудівники’ і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння. Саме такими і є герої роману “Собор”. їх кількість невелика, але через них ми поринаємо у ті часи, уявляємо собі Зачі-плянку і собор. На мій погляд, свої роздуми автор передає Миколі Баглаю – студентові-металургу, в якого дуже […]...
- Героїчний подвиг радянського солдата у романi Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносцi” вражає глибокою правдивiстю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалiстичним вiдтворенням вiйни. Пiшовши в першi днi вiйни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потiм сержантом, був командиром обслуги батальйонного мiномета, старшим мiнометної батареї. Багато сотень кiлометрiв пройшов вiн плiч-о-плiч з солдатами i офiцерами, якi невдовзi будуть змальованi в його романi “Прапороносцi”. Сам письменник писав про прагнення передати всю правду вiйни, “вiйни справжньої, […]...
- Собор, як символ духовної краси людини в однойменному романі Гончара У кожної людини слово “собор” викликає свої особливі асоціації. Комусь уявляється служба в храмі, комусь – блиск хрестів на башнях у надвечір’ї, комусь – велична панорама міста із злотоверхими церквами. Усі ці уявлення суто індивідуальні, але є між ними спільна риса – відчуття величі і неповторності. Недаремно ж у давнину соборами називали зібрання великої кількості людей для обговорення важливих питань релігійного чи іншого значення. Отже, слово “соборність” є спорідненим до […]...
- Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго зберігав улюблену книжечку, а згодом, підрісши, читав її своїй молодшій сестрі. Що сподобалося мені в […]...
- Філософія буття у романі О. Гончара “Собор” … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини ІІ Запорозької Січі задумало поставити цей величний храм на згадку нащадкам. Цей собор став не тільки […]...
- Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні пориви зразу ж беруть у полон читача. “Все, все ми віддамо тобі. Батьківщино… Все! Навіть наші серця. І хто не звідав […]...
- Харків 1940 р. у романі Гончара “Людина і зброя” Роман Гончара “Людина і зброя” є романом пам’яті. Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв “Людини і зброї”: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка – “Війна!” – залетіла шквалистим вітром в університетську аудиторію, де вони зубрили хрестові походи. Гончар передає атмосферу університету напередодні війни, розмови […]...
- Відгомін громадянської війни в новелах Григорія Косинки Теперішня прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербановка Обухівського району Київської області в сім’ї бідних селян. З 14 років переїхав жити в Київ. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназичні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922 гг. учився в Київському інституті народного утворення. Був членом літературного угруповання “Ланка”-МАРС. Був репресований і розстріляний. Прозаїк. Автор новел і оповідань, написаних в імпресіоністичній манері. Тема багатьох добутків – показ […]...
- Краса людських почуттів у трилогії О. Гончара “Прапороносці” Трилогія Гончара побачила світ у нелегкі післявоєнні роки, коли країна була повністю зруйнована. У той же час це були особливі роки, бо люди жили радістю великої, здобутої в кривавих боях, перемоги. “Прапороносці” стали ніби урочистим салютом цій Перемозі. У всій трилогії немає негативних персонажів і боягузів, бездарних командирів, зрадників. Гончар хотів оспівати народну радість Перемоги, уславити переможців, тому змальовує своїх героїв відважними, відданими своїй Вітчизні, прекрасними у своїх почуттях і […]...
- Аналіз роману “Собор” Олеся Гончара Перша публікація роману Олеся Гончара “Собор”, що вийшла у серії “Романи й повісті” у 1968 році, була з захопленням зустрінута літературознавцями і критиками. Та хіба могло бути інакше, коли автор створив галерею позитивних персонажів, представників повоєнного покоління трудівників, показував плідну працю робітників і селян на благо Батьківщини. Стосовно образу Лободи-сина критики висловлювались по-різному, але більшою мірою йшлося про поодинокість таких типів у радянському житті. Проте вже за кілька днів після […]...
- ХІХ-ХХ століття: основні тенденції і напрямки розвитку літератури Символізм – напрям у європейському мистецтві 1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу, тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те, що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрямок цей поширився в усій Європі і проникає в живопис та інші види мистецтва, особливо – музику. Адже першими на шлях символізму стали французькі […]...
- Роман Гончара “Собор” шлях до духовного і державного відродження нації В історії кожної літератури є книги, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара, що завдав тоталітарній тиранії таких обвальних прорушин, за якими почався її розпад, крах. Цей визначний, етапний роман став у боротьбі з деспотією тією разючою, невідпорною зброєю, яка не просто привела до поразки гнилого режиму, а й вивела український народ […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Стефаника Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників “найбільшим талантом” і був найбільшим митцем, “який появився у нас від часу Шевченка”. Його іменем, за висловом Франка, ми “можемо повінчатися перед світом”. Новели письменника “Кленові листки”, “Новина”, “Камінний хрест” були новим словом у світовій літературі. У цих творах одна тема – трагічна доля селянської родині. Особливо дітей бідняків. їх нікому приголубити, обігріти, сказати […]...
- Проблема розбіжності між духовними та матеріальними цінностями у новелах “Оддавали Катрю”, “Син приїхав” Оповідання Григора Тютюнника не з простих, як непросте й саме життя. Вони не всім і не відразу одкривають свою суть, не одразу полонять читача. І тільки вчитавшись, занурившись у глибинний їх зміст, розумієш, які перлини художнього таланту перед тобою. Іноді навіть забуваєш, то ти – читач, а почуваєшся свідком й учасником подій, які подає авторська розповідь – настільки виразно і колоритно змальовує письменник дійсність, перипетії життя і окремі події людської […]...
- Спробуємо написати твір: Розкриття моральних цінностей у новелах Косинки Кожна людина має своє уявлення про навколишній світ, міряє його своєю міркою. Інколи ця мірка не дорівнює до мірки усього людства, інколи перевищує її. Але хочеться знайти ту єдину середину, з якої було б усе видно об’єктивно, без прикрас та згущення фарб. Це намагається зробити в своїх новелах Григорій Косинка, розкриваючи в творах протиріччя епохи, протиріччя революції та подій, що відбувалися після неї. Я гадаю, це йому вдалося. Йде революція […]...
- Особливості сатири в романі “Майстер і Маргарита”
- Відображення в поемі “Гайдамаки” трагічних подій 1768 року
Categories: Твори на різні теми