Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський. Микола Хвильовий “, “Мати”), Григорій Косинка. Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хотів змінити своїх переконань.
У романі Юрія Яновського “Вершники” – в новелі “Подвійне коло” – на полі битви зустрічаються рідні брати, кожен з яких належить до однієї з ворогуючих армій. Громадянська війна стає братовбивчою. Забувається святий родинний обов’язок, національні корені, залишаються тільки політичні переконання, які роблять з людей бездушних фанатиків. “От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть…” – каже Іван Половець.
У цій боротьбі мас значення тільки те, яку з політичних сил підтримує людина, адже саме через те один брат вбиває іншого.
Схожа ситуація – у новелі М. Хвильового “Мати”. Війна перекручує долі всієї родини. Брати називають один одного “найлютішими ворогами”, а поміж ними розривається бідна мати, яка не може збагнути, що сталося з її синами, чому вони хочуть убивати?
По всій країні йде боротьба, на попіл перетворюються села. Люди втрачають те, про що вони дбати все життя. Саме це змальовує в новелі “На золотих богів” Григорій Косинка.
На землі, за яку в кровопролитних битвах вмирали люди, залишалась тільки “чорна руїна, полита сльозами, як дощем”. Найдраматичніше в цьому творі – це божевілля матері, що втратила свого сина.
У новелі Миколи Хвильового “Я ” розкривається потворна сутність однієї із сил, що брали участь у громадянській війні. Сотні мирних людей засуджують до розстрілу. В жодного з них немає прізвища – для карального апарату це не суттєво. Але один із членів “чорного трибуналу комуни” розривається між своїми почуттями і тим, що “потрібно” робити. Поруч з ним завжди перебувають “сторожі його душі”, які знищують усе людське і чуйне, – доктор Тагабат і “дегенерат”, вірний вартовий революції.
Це призводить до того, що “главковерх чорного трибуналу” власноручно вбиває свою матір.
Війна завжди приносить лише лихо й нещастя, позбавляє найдорожчого – життя. Ці думки підсилюються в новелах українських прозаїків особливим композиційним прийомом – описами природи. У творі “Я ” Миколи Хвильового пейзажі передають атмосферу, в якій відбуваються події: “Місяць стояв у зеніті й висів над безоднею.
Далі відходила в зелено-лимонну безвість мертва дорога”. Але ось-ось має відбутися бій, вже чутно гул пострілів. І небо ніби теж готується до цього: “Важкий душний грім ніяк не прорветься з Індії, зі сходу. І томиться природа в передгроззі”. У романі “Вершники” теж стоїть спека, що передує грозі, потім починається дощ, який набуває символічного значення. Це був плач природи над полем страшного братовбивчого бою
Юрій Яновський, Микола Хвильовий, Григорій Косинка по-різному змальовують громадянську війну. Відрізняються герої, події, факти, манера розповіді. Але в їхніх творах ця війна – величезне лихо для України, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди.
Письменники застерігають: ні! будь-якій війні, а надто – братовбивчій.





Related posts:
- Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва “Забіяки” В автобіографічному романі М. Олексєєва “Забіяки”, написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х – початку 30-х років у селі Монастирському. Складний час у житті російського села – період колективізації – автор показує через сприйняття дитини Миханькі Хохлова. Тому сільський світ розкривається перед нами дитячими очами. Саме це надає особливу жвавість у сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке оповідання про трагічну долю російського села правдивим. Михайло Олексєєв […]...
- Сторінки в історії нашої країни, Громадянська війна Ці рядки А. Т. Твардовського ставляться до XX століття – напевно, самому складному, суперечливому, багатогранному періоду історії людства. XX століття запам’ятається нам як епоха найбільших відкриттів і досягнень людини й трагедією двох світових війн і безлічі локальних конфліктів, як час культурного розквіту, що проте переривався періодами найглибшого морального занепаду, як століття, одночасно моторошний і дивно цікавий для людей, що жили в цю пору. Дійсно, “недоброї пам’яті справи”, згадані А. Т. […]...
- Загальний стан радянської соціології до 1930-х років Як справедливо вказують сучасні дослідники історії вітчизняної науки, концептуальний рух української радянської соціології практично повністю підкорюється рухові радянської соціології і радянської гуманітарної науки загалом. Іншими словами, існують певні труднощі у визначенні специфіки вітчизняної науки цього періоду. Радянська влада і, відповідно, наука надто швидко стала позбавлятися від оригінальних, “ідеологічно нетипових” досліджень – тому ми можемо умовно виділити українську соціологію з загальної радянської почасти лише за територіальною ознакою. Разом з тим це […]...
- Громадянська війна і її відображення у романі “Тихий Дон” У своєму романі автор розповідає нам, як жили козаки привільно на Доні: працювали на землі, були надійною опорою російським царям, боролися за них і за державу. Сім’ї їх жили своєю працею, у статку й повазі. Веселої, радісної, повну праці й приємних турбот життя козаків перериває революція. І перед людьми встала незнайома досі проблема вибору: чию сторону прийняти, кому вірити – червоним, що обіцяє у всім рівність, але заперечливу віру в […]...
- Доповідь на тему: Григорій Сковорода й українське письменство 1920-х років Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново “відкрита” ще в 1920-і роки! коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів “розмиває” у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за гармонійним минулим. Масові пошуки своїх історичних коренів привертають увагу до етнографічних досліджень, відновлюють націоналістичні рухи. […]...
- Основні літературні організації, угрупування 1920-х років ХХ ст. Символістські групи Символізм – одна із стильових течій модернізму, що виникла в останній третині ХІХ ст. у Франції спочатку в поезії, а згодом поширилася на живопис і театр, уплинувши на європейську й американську літературу ХХ ст. Замість традиційного образу символісти прагнули виразити індивідуальний емоційний досвід за допомогою символізованої мови, зокрема символу. Вони заглиблювалися у внутрішній, ірраціональний світ, прагнучи передати таємницю існування людського “Я” за допомогою індивідуального вживання метафор й образів-символів. Важливу роль […]...
- “Розстріляне Відродження” в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема. Це Відродження було пов’язано з тим, що українські митці навіть за умов замовчування й заборони створили тексти, гідні світового поціновування, з довгожданим набуттям Україною своєї державності, з датою українізації […]...
- “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ 11 КЛАС “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ. ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Історичні передумови. II. Загальна характеристика творчої та літературно-критичної спадщини митців “Розстріляного відродження”. III. Література як храм духовності. Варіант 2 I. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна…”. II. Загублене, репресоване та знищене – творчість митців “Розстріленого відродження”: 1. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” як перша віха відродження української літератури. 2. Ідейно-естетичні настанови літературних […]...
- Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий І. Літературна дискусія 1925-1928 років і погляди М. Хвильового на розвиток української літератури. ІІ. Митці слова про розвиток пожовтневої літератури. 1. Літературні угруповання в Україні 20-х років XX століття. 2. Літературні принципи Миколи Хвильового. ІІІ. Доля М. Хвильового – трагедія знівечених ідеалів....
- Війна в новелі К. Паустовского “Сніг” Пам’ять про самому таємний для каждого людини стає своєрідної связью між поколіннями. Заради нашої жизне гинули молоді солдати Великої Отечественной війни. Зв’язок поколінь. Що це значить для мене? Як я це відчуваю? У нашем сімейному альбомі їсти дуже затертанучи, стара фотографія моєї бабусі Ані. Цю фотографію, що була частиницей рідного будинку, всю війну проносив мій дідусь Лаврентій у солдатської гимнастерке. Бабуся Аня розповідала, як вона одна із сином, моїм дядьком, […]...
- Протистояння добра і зла у новелі “Я “ Протистояння добра і зла у новелі Миколи Хвильового “Я ” Добро чи зло? Що вибрати? Ці два поняття покладені на вагу нашої свідомості. Це те, що людина повинна вибрати. Бути доброю і служити правді, чи стати на жорстокий бік зла. Кожен із письменників намагався донести до нас розумне вирішення цієї проблеми, але не кожна людина здатна це зрозуміти. Ось і ще один великий письменник Микола Хвильовий, із великою вірою на […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом […]...
- Відтворення в новелі Т. Манна “Маріо і чарівник’ європейської атмосфери 30-х років XX століття, просякнутої фашистськими ідеями І. Між двома світовими війнами. ІІ. Час написання новели. ІІІ. Ставлення Т. Манна до новели “Маріо і чарівник”. ІV. Чіполло та його політичний прообраз. V. Чим пояснюється нетерпимість до іноземців у курортному містечку. . Ідея національної вищості захопила всіх на побутовому рівні, так що навіть “на пляжі аж кишіло юними патріотами – неприродне й дуже гнітюче явище”.) VІ. Попередження про небезпеку для Європи....
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я “ Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я ” Так споконвіку було: одні умирають з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано у Молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга […]...
- Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна, чи приносить вона користь не одній людині, а цілому народові? На це запитання відповідь намагалися дати люди не одного покоління протягом багатьох століть. Ще з давніх-давен люди відвойовували один у одного землі, майно, бо хотіли створити на певній території свою державу. Але ті війни, що відбулися в XX столітті, були не заради пристосування до життя, а задля того, щоб просто вбити, випустити […]...
- Особа автора у новелі “Я “ Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я ” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я ” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, в її свідомості та у навколишній дійсності. “Я – чекіст, але я й людина”! Сказано […]...
- Революція у новелі М. Хвильового “Я “: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я ” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші струни душі. Так романтично починається новела, такий тремтливий, ніжний, журливий образ матері створює автор… і так страшно все закінчується! Навіть […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції ” М. Хвильового) І. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я “. ІІ. Новела М. Хвильового “Я “. 1. Трагізм долі героїв новели. 2. Образ доктора Тагабата. ІІІ. Показ трагічної суперечності між прекрасними революційними гаслами та антигуманними засобами їх втілення....
- Проблема роздвоєності особистості у новелі “Я “ У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С. Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я Миколи Хвильового. Члени товариства “Спадщина” відновили могилу одного із наиталановитіших зачинателів української літератури початку XX століття. У поемі “Електричний вік” Микола Хвильовий писав: І хіба […]...
- Зразок твору на тему: Війна 1812 року у романі “Війна і Мир” Лев Миколайович Толстой, коли був учасником Севастопольської оборони, став свідком поразки російської армії. Під час військових дій, Толстой побачив всі жахи війни, поведінка людини на війні, а також ті страждання і позбавлення, що війна приносить людству. Письменник побачив що таке справжній патріотизм. Побачене під час військових дій і отриманий Толстим досвід, яскраво виявилися в творі “Війна і мир”. У своєму творі великий російський письменник зобразив події двох воєн: 1805 – […]...
- Зображення війни у романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. ІІ. Війна – це “ворожнеча всіх зо всіма”. ІІІ. Війна – це смерть. 1. Смисл опису батальних сцен. 2. Момент істини, який рятує. 3. Війна не буває справедливою. ІV. Гармонійний світ – це світ миру....
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних протиріч – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XXстоліття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-і роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину і час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя […]...
- Микола Хвильовий. Біографія письменника, його провідна роль у літературному житті 1920-х рр Основні факти біографії Миколи Хвильового 13 грудня 1893 р. в м. Тростянці в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався в початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації. 1916 р. – фронти Першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів. 1917 р. – член компартії України, брав активну участь у громадянській війні в лавах Червоної армії. 1919 р. – у Харкові вийшло друком […]...
- Григорій Косинка – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Григорій Косинка Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець народився 29 листопада 1899 р. в с Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному і працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати і вчитися на вечірніх гімназійних курсах. Під час визвольних змагань брав участь у бойових діях у лавах армії […]...
- Громадянська позиція Лесі Українки в ранніх поетичних творах Пригадуються слова незабутнього Олеся Гончара про українську літературу, яка “була живим голосом і совістю народу” протягом його драматичної історії. І якщо народ вистояв, то зробив це значною мірою “силою духу свого, невичерпним творчим потенціалом…” Доля визначила Лесі Українці місію провідника українського народу. Поетеса належить до тих творчих велетнів, які уособлюють незламний дух власного народу. Вже після появи її першої збірки віршів “На крилах пісень” Іван Франко проголосив знамениті слова: “Україна, […]...
- Ідея матері в українській літературі XX століття Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю невинних”, а згодом і зовсім вичерпувалися морально. Безіменний чекіст-фанат – син матері, що, уособлювала любов […]...
- Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село. Головний герой оповідання […]...
- Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я “. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня 1933 року, лунає постріл у себе і в сталінщину одночасно. Микола Хвильовий у своїй передсмертній […]...
- Драматизм революційної дійсності в новелі Г. Косинки “В житах” Новела Г. Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє, любить жіи ку, любить життя у всіх його проявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому не зрозуміла, чужа й ворожа війна, від якої він прагне втекти, яку хоче забути, стоїть на межі життя і смерті. “Треба рушать! Поснідать би не вадило, а? Але […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника, “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того, щоб проаналізувати новелу “Кіт у чоботях” із цієї точки зору, коротко згадаємо сутність і […]...
- Біблійні сюжети й мотиви в українській та світовій літературі Біблія – найвеличніша книга людства, яка містить заповіти Бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі. До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У XІІІ-XVІІІ століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до Біблії. Не втратила ця Книга книг свого значення і в пізніший період. Біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори Г. Сковороду і […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі “Intermezzo” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих М. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой – це сам автор, стомлений безліччю “треба” і “мусиш”. Ось як говорить про це М. […]...
- Жінка та війна У “Зачарованій Десні” є епізод, коли дід Семен, синій від фашистських побоїв, стоїть на спустілих київських висотах і проклинає тих, хто кинув їх на загибель, і тих, хто загибель несе. Довженко вистраждав війну разом з українським народом, і всі його Твори про ту лиху годину – гучне, мов дзвін, прокляття війні. Та найбільше вразила його в саме серце доля жінки на війні. Образи жінок сповнені трагізму й благородства. Олеся, яку […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було: одні упирались з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я “ Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я “. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові й смертей сина як спогад, як марення. “Моя мати – наївність, тиха зажура і добрість […]...
- Нестор Махно і анархізм в українській літературі Хід історії завжди віддзеркалювався в літературі, а події та постаті завжди оцінюються неоднозначно, часом навіть діаметрально протилежно: з одного боку лунають схвальні вигуки, 3 іншого – повне неприйняття та засудження. Серед персоналій, навколо яких завжди точилося багато суперечок, – Нестор Махно, політичний діяч, ідеолог українського анархізму. Ставлення до нього українських письменників у наш час є неоднозначним – як до його особи, так і до анархізму взагалі: Ю. Янковський, В. Підмогильний […]...
- Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках Визначна постать викликає інтерес завжди й в усіх своїх ракурсах – особистісному, побутовому, соціальному. Чим несподіванішим є ракурс – тим гострішим стає інтерес. Знаменита людина характеризується наявністю неушаблонених виявів, що й додають до її аури штрихи непересічності. Микола Куліш – один із найвизначніших українських драматургів, організатор літературного процесу, полеміст, другий президент ВАПЛІТЕ – найпотужнішої письменницької організації в Україні, діяч мистецького та національного руху – вже досить тривалий час є постійним […]...
- Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною б’ється серце, […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму “) О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік! Юрій Яновський. Вершники Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, коли один одного вбивають люди, що належать до однієї нації, коли брат піднімає руку на […]...
- Моя громадянська позиція У наш не зовсім простий час, коли мітинги, вибори, перевибори, пікети, голодування й візити високих гостей змінюють одне одного з блискавичною швидкістю, людина має бути твердою, як криця, принаймні в психологічному плані. Вірити можна лише собі. Найважче сьогодні нам, молодим. Наступні вибори пройдуть за нашою участю. Але які це будуть вибори? Партій, течій, організацій в Україні, на мій погляд, надто багато. Чому, питається, американці обходяться двома партіями – республіканською та […]...
Categories: Твори на різні теми