Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. стала “жертвою” московських звичок і вдач, з іншого боку – “жертвою” новітній росіянці словесності, карамзинской літературної школи.
Вона уявляє себе сентиментальною героїнею “чутливого” роману й тому відкидає й надто уїдливого, не по-московски сміливого Чацкого, і традиційно московського нареченого полковника Скалозуба – обмеженого, але богатого. “Прорахувавши” С. і вміло розігравши роль платонічного поклонника, що готовий до світанку піднесено мовчати наодинці з улюбленої, у її серце знаходить куточок Молчалин, догідливий секретар батька й, по суті, приживав у будинку Фамусових. У підсумку нею незадоволені всі И Чацкий, що не може повірити, що його С. зачарована такою незначністю, і батько. Один винить у всім Москву з її ретроградним впливом, інший, навпроти, пояснює все впливом французьким, модами Кузнецького мосту й читанням книг.
Обоє якоюсь мірою праві.
Не маючи під час відсутності Чацкого можливості душевно розвиватися, С. непомітно заражається “московським” духом – і одночасно підмінює свою особистість умовним образом модної героїні Вона поводиться те як Юлія з роману Руссо, те як московська кумонька; і над тої, і над іншою “маскою” автор комедії іронізує. В 1-м буд. Фамусов застає Молчалина у вітальні разом із Софією; про людське око С. придумує сон, нібито привидевшийся їй.
Природно, сон цей “побудований” за законами балади в дусі Жуковського, якого Грибоєдов печатно гудив, – і на місце “моторошних” бал-ладних персонажів підставлені зовсім для цього невідповідні Фамусов і Молчалин. Повторюючи звичний комедійний “хід”, Грибоєдов змушує С. наділити баладний сюжет у невідповідний розмір і стиль, у цьому випадку – баєчний; а Фамусова – “процитувати” фінал балади Жуковського “Світлана”: “Де чудеса, там мало складу”. В 2-м буд.
, довідавшись про падіння Молчалина з коня, С. знову поводиться не як вихована панянка, а як закохана героїня роману – зомліває: “Упав! Убився!” Тим контрастніше виглядає її типово “московське” поводження в 3-м буд., під час балу, коду С. злобливо обертає риторику Чацкого проти нього самого й розпускає слух про божевілля колишнього коханого.
Романічна маска зірвана, під нею – особа роздратованої московської панянки. І тому розплата чекає її теж “подвійна”, літературна й побутова. У фіналі комедії розвіється любовний дурман З, звалиться придуманий нею романний сюжет, а сама вона довідається про своє видалення з Москви Відбувається це в 11-м явл., коли С. випадково стає свідком того, як Молчалин заграє з Лізою й образливо озивається про неї самої. Відразу є батько в оточенні слуг зі свічами; баладний сон збувається вживе; Фамусов обіцяє дочки вислати її з Москви “у село, до тітки, у глухомань, у Саратов”, а Молчалина – видалити.





Related posts:
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
- Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку вирішена досить цікаво. Чацкий їде “геть із Москви” , де він втратив любов і де його знеславили божевільним. На перший погляд саме Чацкий виявився переможеним […]...
- Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, видиме й там не знайшов він гідного життя. Москва все та ж, какою бачив її […]...
- Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння помітно потім у поводженні Софії: вона тривожиться про упалому з коня Молчалине. Занепокоєння простежується й […]...
- Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність. Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, домашнім секретарем “благодійника”; тут же, в комірці, і живе. М. Неухильно наслідує батьківський заповіт : “догоджати усім людям без изъятья – / […]...
- Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний друг! ” . Втім, так само радісно він привітає й Скалозуба, і інших гостей, які […]...
- Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на сказане, “Горе від розуму” скоріше можна назвати драмою, але, уважно проаналізувавши п’єсу, варто погодитися з […]...
- “ГОРЕ ВІД РОЗУМУ” – БЕЗСМЕРТНИЙ ДОБУТОК О. С. ГРИБОЄДОВА Комедія “Горі від розуму”, написана О. С. Грибоєдовим на початку XІX століття, актуальна й для сьогоднішньої Росії. У цьому добутку автор з усією глибиною розкриває пороки, що вразили російське суспільство початку минулого століття. Однак, читаючи цей добуток, ми знаходимо в ньому й героїв нинішніх днів. Імена персонажів комедії, зібраних Грибоєдовим у будинку московського пана Павла Опанасовича Фамусова, не випадково стали загальними. Давайте подивимося на хазяїна будинку. Кожна репліка Фамусова, кожний […]...
- Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, Фамусов – це старий московський пан, державний чиновник, що захищає в комедії життєві цінності “століття […]...
- Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно добу – термін, необхідний для дотримання театрального принципу єдності […]...
- Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже різноманітно: це практично все діючі особи, крім Чацкого. “Століття нинішній” – це Чацкий і трохи […]...
- Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, тому що ці зміни реально загрожують його благополуччю. Тобто комедія описує зіткнення прогресивного й реакційного дворянства. […]...
- Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у Фамусови й Фамусови-Невдахи”. Першим з них у п’єсі з’являється полковник Скалозуб, “шанувальник” Софії. Це “Фамусов […]...
- Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. Олександр Андрійович Чацький показаний О. С. Грибоєдовим як передова людина “століття нинішнього”. Він зло висміює […]...
- Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В “Горі від розуму” формально були дотримані закони трьох єдностей, збережені повчальність назви, традиційні комічні амплуа: […]...
- Софія й Ліза: два характери й дві долі Розважливому прагматизму Софії протипоставлені щирість і щиросердечна відкритість Лізи. Два характери й дві різних долі, у яких як би дві епохи: стар, патріархальна, і нова, де не треба торгувати почуттями. Софія, дивлячись на свою подругу Наталю Дмитрівну, підготовляє, “дресирує” майбутнього чоловіка – Молчалина. Це ринок, де молода жінка – товар, і вона хоче зробити вигідну торговельну угоду. Ліза інша, тому інакше зложиться її доля Грибоєдов розповів у своїй комедії про […]...
- Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала його розум і серце. Москва народна, героїчна зміцнила його любов до усього російського. Комедія “Горе від розуму” […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки і діди, захоплюємося художньою досконалістю “Горя від розуму”, блиском грибоєдовської мови, вражаюче яскравим зображенням побуту і звичаїв, реалістичною точністю образів. […]...
- Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед вищими – такі моральні принципи Чацкого. Подібно самому Грибоєдову, він бачить “не в наслажденьи життя […]...
- П’єса Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія чи трагедія? Художня досконалість п’єси стала зрозумілою лише згодом. Пушкін назвав її “бурею в стакані води”, а до Чацького поставився критично. Але особливих суперечок комедія не викликала і була сприйнята всіма правильно. Ті, хто поділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору в цій п’єсі і підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це і, звичайно, зайняли оборонну позицію. Усе було ясно: у комедії зіткнулися дві протилежні групи суспільства, порозуміння […]...
- Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують балу. Прагнучи добитися у Софії визнання на початку третьої дії комедії, Чацький сам подає їй […]...
- Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, звичайно, зайняли оборонну позицію. Усе було ясно: у комедії зштовхнулися дві протилежні групи суспільства, взаєморозуміння […]...
- “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна з найбільш реалістичних комедій російської літератури. Але читачем нашого часу “Горе від розуму” не сприймається як комедія. Пояснюється це тим, що головний герой її – Чацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей із фамусовським товариством занадто серйозні, і монологи Чацького, що викривають “минулого життя найпідліші риси”, заглушують комедійне звучання твору. При написанні твору Грибоєдов використовував елементи комедії. Це – наявність любовної інтриги, саркастичне […]...
- Роль третьої дії в комедії “Горі від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні Грибоєдов прагнув показати російське суспільство 20-х років XІX століття в період підйому суспільного руху. Він описав […]...
- Горе від розуму Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від Софії, Молчалін у дверях стикається з Фамусова, який цікавиться, що робить тут секретар в таку […]...
- Скорочені твори – Горе від розуму Вітальня з годинником і двома дверима. З-за одних дверей чути фортепіано, Лізонька, служниця, спить у кріслі. Музика замовкає, Лізонька прокидається, тривожиться, що вже настає ранок і стукає до Софії, своєї панночки. Софія, дочка Павла Опанасовича Фамусова, господаря будинку, московського чиновника, проводить час у своїй кімнаті з молодою людиною – Олексієм Степановичем тюрмі “, секретарем батька. На стукіт Лізи не відгукуються, і вона переживає: Бути може батюшка увійде! Прошу служити у […]...
- Гості Фамусова Москва… У палацах і пишних залах, у квітучих літніх садах веселиться, розгулює знать. Вона і не підозрює, що десь людина напише колись комедію і візьме за основу одного з них, прихильників монархії й катерининського кріпосництва. Про ім’я його ви дізнаєтеся потім, як і пізніше в кожному персонажі, немов у дзеркалі, побачите себе. У комедії вас багато, хитрих і спритних ділків, як Загорецький, мовчазних і тих, що кивали, як Молчалін. Вас, […]...
- Собака на сіні характеристика образа Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі. Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. з почуттям станової честі. Звідси постійна подвійність у її поводженні: Д. те зізнається в любові […]...
- Собака на сіні характеристика образа Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, довідавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя й несподіване піднесення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розстається з Марселой, служницею графині Зміни настрою Діани змушують Т. протягом усього дії комедії те мріяти про щастя із графинею, то шукати розради в любові Марсели. Спритна вигадка його слуги Тристана […]...
- Тартюф, або ошуканець характеристика образа Тартюфа Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо. Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У підзаголовку й у списку діючих осіб цьому персонажу дається гранично коротка, але дуже ємна характеристика: “l’іmposteur” , “faux devot” . Т. – страшний лицемір Він […]...
- Дон Жуан, або Кам’яний гість характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – іспанський дворянин, син дона Луїса, чоловік Ельвіри, кинутої їм, хазяїн Сганареля. На початку першої дії Сганарель дає нищівну характеристику своєму панові: “..Дон Жуан – це найбільший із всіх лиходіїв, яких коли-або носила земля, чудовисько, собака, диявол, турок, єретик, що не вірить ні в небо, ні у святих, ні в Бога, ні в чорта, що живе як мерзенна худоба, як епікурейська свиня, як теперішній Сарданапал, що не бажає […]...
- ЧиРозумний Чацкий, протиставляючи себе фамусовскому суспільству? Справді, що було б з нами, якби замість загальзручного правила: чин чина почитай, увело у вживання інше, наприклад: розум розуму почитай? О. С. Пушкін Грибоєдов назвав свою п’єсу “Горе від розуму”. Ця назва може бути зрозуміле й всерйоз, і іронічно залежно від того, що розуміти під словом “розум”. Здається, драматург ужив це слово в значенні “пізнавальна й розумова здібність людини, здатність логічно мислити” . Дане визначення має на увазі, по-перше, […]...
- Характеристика образа Бригелли в комедіях Карло Гоцци Бригелла – персонаж італійської комедії дель арте, маска першого комічного слуги ; одягнений у селянську білу полотняну куртку й довгі білі панталони, за пояс заткнуть кинджал, на особі темна волосата маска з бородою, що стирчить у різні сторони. Як правило, він виступає разом із другим слугою, становлячи з ним контрастну пару. Виходець із Бергамо, Б. говорить на грубуватому діалекті, з’єднуючи простацтво з гумором і дотепністю. За традицією він, на відміну […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Иешуа Га-Ноцри Иешуа Га-Ноцри, – “жебрак з ен-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемічно співвіднесений з образом євангельського Ісуса: у системі булгаковського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її перекручений образ; у цьому змісті питання про реальне існування Ісуса, що звучить на початку роману, припускає неоднозначну відповідь. І. з’являється як персонаж оповідання Воланда, сну Івана Бездомного й роману Майстри Арештованому І. інкримінується заклик […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Тетяна Ларіна ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Тетяна Ларіна – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор насамперед поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це значить, що героїня пов’язана з миром провінційного російського життя, з дівочої, з “воспоминаньем старовини” тісніше, ніж з миром російської словесності. Тісніше, але не исключительнее. По-перше, у цього ім’я є пізнавана літературна “рима” – героїня балади В. А. Жуковського “Світлана”. […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з Томасом, але дуже незабаром він втрачає всякий інтерес до комерції. X. , з дитинства обладающий […]...
- Три мушкетери характеристика образа Міледі Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, що він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Однак М. урятувалася й зробилася довіреною особою кардинала Ришелье, тобто смертним ворогом мушкетерів. Протягом роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і зрештою, після того як М. убиває кохану д’артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери стратять неї в глухому містечку Армантьер. Хитр, розумна й безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради виконання […]...
Categories: Твори з літератури