До того, як з’явитися в магазині, усі вони: і великі настінні годинники, і маленькі наручні, і дитячі з кумедними малюнками на циферблаті та забавним “ку-ку-рі-ку!” – проходять навчання і складають іспити. Ще б пак! Саме їм довірено дуже важливу справу – збереження і контроль часу.
Вчасно відходять поїзди і підіймаються у повітря літаки. Дзвенить дзвоник до школи, і вчитель розмірковує над уроками так, щоб жодну хвилину не було витрачено марно. Приймає миттєві рішення хірург.
Змагаються за долі секунди спортсмени.
А годинники, які б вони не були за зовнішнім виглядом, за призначенням, завжди поруч. їхні стрілки повільно повзуть по циферблату і, здається, ось-ось зупиняться, коли ти байдикуєш або пасивно чекаєш на щось, бо їм шкода марно витраченого часу. А буває, вони мчать, мов скажені, коли ти своєю працею та мріями намагаєшся обігнати час.
Найбільше годинники поважають людей, що вміють свій час планувати. Іноді вони навіть розповідають про них своєму найстаршому родичеві – календарю. Тоді на його сторінках з’являються прізвища винахідників та дослідників, майстрів своєї справи та митців – тих, хто справді стали героями свого часу.
Годинникам дано дзвінке магічне слово “тік-так”, що нагадує стук людського серця. І це дуже влучно, бо вони, саме як серце, відповідають за ритм нашого життя.





Related posts:
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
- Ім’я Пушкінського Будинку… Блоку А. А Ім’я Пушкінського Будинку В Академії Наук! Звук зрозумілий і знайомий, Не порожній для серця звук! Це – дзенькоти льодоходу На торжествбнной ріці, Переклик пароплава З пароплавом удалечині. Це – древній Сфінкс, що дивиться Вслід повільній хвилі, Вершник бронзовий, що летить На недвижному скакуні. Наші жагучі суми Над таємничою Невою, Як ми чорний день зустрічали Білої вночі вогневий. Що за полум’яні далечіні Відкривала нам ріка! Але не ці дні ми кликали, […]...
- Моє робоче місце Я ніколи не був акуратним. Мама часто дивувалась: “І в кого ця дитина така?” Однак колись я переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось як це було. Зазвичай я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було з цього безладу дістати саме той зошит, який тобі потрібен. І добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу. Підручник математики я міг […]...
- Прекрасний зимовий день у моєму місті Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула – свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається. Мені здалося, що вночі до кімнати з вулиці лилося […]...
- Проблематика роману О. Вайльда “Портрет Доріана Грея” Англійський письменник, поет, драматург Оскар Вайльд прожив недовге і трагічне життя. Його творчість найбільш повно й талановито відбиває художньо-філософську течію – естетизм, яка виникла в Англії в 70-90 роках XІX століття. Поборники естетизму відстоювали принципи “мистецтва для мистецтва” і вважали, що література не повинна виконувати моральну місію, вчити добру, справедливості, що вона байдужа до проблем добра і зла. Мистецтво має служити красі, яка є вищою за життя. Теоретичні принципи естетизму […]...
- Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Розповідаючи про історію боротьби з чумою в місті Орані, Альбер Камю ви користовує чуму як універсальну метафору зла в усіх його проявах та існуваннях. Письменник попереджає, що може будь-якого часу настати такий день, “коли чума розбудить пацюків і погонить їх здихати на вулицях щасливого міста”. Що ж такс чума, на думку Камю? Перше значення очевидне: чума – це страшна хвороба. Друге – “коричнева чума” – фашизм, на що недвозначно вказує […]...
- Новорічні браконьєри. Замітка в газету На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти. Ялинки продаються в спеціальних металевих загорожах. За день-два до Нового року перед цими загорожами виникають великі […]...
- Будинок – зосередження культурних і духовних цінностей 1. Манера оповідання. 2. Герої роману. 3. Символи в добутку. 4. Цінності сьогодення й минулого. Доля великого російського письменника М. А. Булгакова була дуже непростою. Творчість Булгакова дозволяє нам краще зрозуміти все, що діялося в Росії після Великої Жовтневої соціалістичної революції Свій роман “Біла гвардія” письменник присвятив Л. Е. Белосельской-Бєлозерською, що стала його другою дружиною. Роман був написаний в 1925 році Дуже цікава манера оповідання. Булгаков звернувся в традиціям російської […]...
- Характеристика образу Шерлока Холмса Холмс Шерлок – персонаж циклу детективних повістей і оповідань, прототипом якого став Джозеф Белл – викладач медичного коледжу в Едінбургу, що мав незвичайну спостережливість і уміння розбиратися в життєвих ситуаціях за допомогою дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним з яких був Артур Конан Дойл. X. називає себе сищиком-консультантом, він береться тільки за надскладні, найзаплутаніші справи, від яких відмовляються Скотленд-ярд і приватні агентства. Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, […]...
- “З усіх утрат втрата часу найтяжча” Час минає. Секунда за секундою складаються у дні, дні переходять у роки. Діти підростають, дорослішають, потім старіють. У них підростають уже свої діти та онуки. За мірками історії Всесвіту лише хвилина відділяє нас від трипільського гончара, що робив перші глиняні глечики. Глечики і досі роблять такими, та хто згадає того гончара? Історія пам’ятає правителів і воїнів, поетів і музикантів. Інколи лишаються на її сторінках імена простих людей, що здійснили щось […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Зображення часу в оповіданні Пан із Сан-Франциско Буніна І. А Ріка часів у своєму стремленье Несе всі дела людей И палить у прірві забвенья Народи, царства й царів. А якщо що й залишається Чрез звуки ліри й труби, То вічності жерлом пожрется И загальної не піде долі. Г. Р. Державін В оповіданні Буніна “Пан із Сан-Франциско” описується подорож багатого американця через Атлантику в Європу і його раптову смерть на острові Капрі на самому початку запланованого на два роки вперед круїзу. […]...
- Червоне і чорне характеристика образу Луїзи де Реналь Реналь Луїза де – дружина мера, що не має ніякого впливу на чоловіка, як і на хід справ в місті Верьер, увіреному його піклуванню. За місцевими поняттями, майже дурна, що упускає “слушну нагоду змусити чоловіка купити їй капелюшок”, вона з першого погляду вражає Жюльена, що поступив у будинок гувернером до її трьох синів, “наївною грацією, чистою і живою”. На відміну від безвусого провінціала досвідчений парижанин відразу б розпізнав, що за […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVІІ століття. Саме тоді, після смерті Богдана Хмельницького, московський цар намагався підкорити Україну, позбавити її тих пільг, яких свого часу добився український […]...
- Бережіть наш безцінний дар – мову! Твір-міркування. Спочатку було Слово… Так починається книга книг – Біблія. Саме у слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не додаємо слову такого великого значення, як в давнину. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові більше інформації. Наша мова стала одноманітною, неемоціиною, в ній багато вульгаризмов, а то і нецензурних слів і виразів. Серед молоді зараз дуже популярна своя особлива […]...
- Про великий подвиг народу в роки війни Художня література періоду Великої Вітчизняної війни має ряд характерних рис. Головні її особливості – патріотичний пафос і установка на загальну доступність. Удачнейшим прикладом такого добутку по праву вважається поема Олександра Трифоновича Твардовского “Василь Теркин”. Першого її глави були опубліковані у фронтовій печатці в 1942 році. Автор вдало назвав свій добуток “книгою про бійця, без початку й кінця”. Кожна наступна глава поеми являла собою опис одного військового епізоду Художнє завдання, що […]...
- Лірика Йосипа Бродського Може бути, я. уже не заплачу, Але не бачити б мені на землі Золоте клеймо невдачі На ще безтурботному чолі. А. Ахматова. Подання про удачу поета в Ганни Ахматової було неординарним. Коли вона довідалася про суд над Бродським, про образливе обвинувачення в дармоїдстві й вироку -5 років в’язниці, вона викликнула: “Яку біографію роблять юнакові!” У перекрученому світі радянського Зазеркалья благополуччя викликало підозру в недосвідчених, презирство в знаючих. Пішовши в 15 […]...
- Визначте філософсько-моральний конфлікт драми Педро Кальдерона “Життя – це сон” Конфлікт драми “Життя – це сон” розгортається навколо принца Сехисмундо. Цей хлопець відчув на собі жорстокість свого батька. З дитинства принц був закутий у вежі, адже гороскопи передбачили його батькові, що син відбере в нього престол та буде жорстоким правителем. Але тепер в принца є шанс показати: чи буде він таким поганим, як предбачили зірки. Одного ранку він прокидається в палаці, не вірячи своїм очам. На жаль, ставши принцем, Сехисмундо […]...
- Відгук про новелу П. Мериме “Маттео Фальконе” Недавно я прочитав новелу видатного французького письменника Проспера Мериме “Маттео Фальконе”. Донедавна мені здавалося, що справедливість і жорстокість несумісні, однак тепер я переконаний, що це не так. Важко визначити відношення до героїв новели. У кожному разі воно виявиться неоднозначним. Дія новели відбувається на острові Корсика. Головний герой оповідання – Маттео Фальконе. Це влучний стрілець, сильна й горда людина, теперішній корсиканець, що володіє твердим характером і непохитною волею. У Маттео є […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він ніс усе життя. Цькування письменника почалось після публікації його статті “Україна чи Малоросія?”, а його […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває основний закон людського існування у його найвищих виявах, роздумує над вічними проблемами буття: Не здайся […]...
- Моральна, ідейна й художня значимість поеми А. Ахматовій “Реквієм” Між 1935 і 1940 роками створювався “Реквієм”, опублікований лише через піввіку, в 1987 році, і отражающий особисту трагедію Ганни Ахматовій – долю її і її сина Лева Миколайовича Гумилева, незаконале репресованого й присудженого до страти, заміненої згодом таборами. “Реквієм” став меморіалом всім жертвам сталінської тиранії. “У страшні роки ежовщини, – писала Ахматова, – я провела сімнадцять місяців у тюремних чергах”. Звідси – “сімнадцять місяців кричу, кличу тебе додому…” І впало […]...
- Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України ставила вище, ніж своє, особисте, бо не вміла мовчати. Про все у житті можна забути, […]...
- Печорін – “молодший брат Онєгіна” І. “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова – перший реалістичний психологічний роман, написаний прозою. ІІ. Печорін – “молодший брат Онєгіна”. 1. У чому схожість між Печоріним і Онєгіним? . 2. Печорін і Онєгін – кожен з них людина свого часу. 3. Природна обдарованість Печоріна. 4. Протиріччя характеру Печоріна ; найстрашніші суперечності: “неосяжні сили душі” – і дрібні, неварті Печоріна вчинки ІІІ. Хто винний у тому, що Печорін перетворився на “розумну […]...
- Ціна волі Я вважаю, що усе існування людини грунтується на кількох загальних, первинних цінностях. І свобода є однією з таких цінностей. Минули ті історичні часи, у яких описані Михайлом Коцюбинським події були актуальні і, на жать, звичайні. Але проблема волі постає і зараз, бо це проблема життєвої філософії… Наскільки ж трагічним було життя людей, коли кріпацтво, поневолення і духу, і тіла людини були звичайною практикою суспільства! Остап і Соломія не просто не […]...
- Одного разу на контрольній Математика дається мені важко. Тато сміється і каже, що це в нас спадкоємне. Проте він став інженером, тому що був старанним. Я намагався сам вирішувати задачі, але марно, та й списував собі у сусіда по парті Петрика. Перед уроками я брав у нього зошит з алгебри або геометрії, йшов до підвіконня в коридорі і списував домашню роботу. На контрольній я зрозумів, що половину завдань не виконаю. Учителька попередила нас, що […]...
- Ці нові добутки грайливої й оригінальної фантазії Шкільний твір. В основу “Невського проспекту”, як і всього циклу “Петербурзькі повісті”, лягли враження петербурзького життя Гоголя. В. Г. Бєлінський захоплено озивався майже про кожнійа з повістей: “Ці нові добутки грайливої й оригінальної фантазії м. Гоголя належать до числа самих незвичайних явищ у нашій літературі й цілком заслуговують ті похвали, якими обсипає їх піднесена ними публіка”. Письменник звернувся до великого сучасного міста, і йому відкрився величезний і страшний мир, що […]...
- Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]...
- Безрадісне дитинство сироти Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все життя. Безрадісне, сирітське дитинство постає перед нами із поезії Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”. На мальовничій українській землі “хатиночка […]...
- Аналіз “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права…” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт — як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого “совість, як […]...
- А що було далі? Остання сторінка казки перегорнута, але як не хочеться розлучатися з гарною дівчиною з казки братів Грімм “Пані Метелиця”. Так цікаво хоч би одним оком зазирнути в її майбутнє. А чому б і ні? Це ж казка, тому все можливо! Дивіться, дивіться… Он іде уже не дівчина, а молода красива жінка. Поруч з нею – молодий гарний чоловік, який тримає за руку маленьку біляву дівчинку. Вона дивиться на нього ясними блакитними […]...
- Якби я був режисером, про що б зняв фільм Звісно ж, про людей. По-перше, нічого цікавішого у світі все одно не існує. А по – друге – такі вже ми є: про що б не почали мову, все одно звертаємо на самих. себе-. І якщо книга вийшла цікава, то вже будьте певні – про людей. І якщо пісня – теж. І навіть якщо художник змалює не портрет, а пейзаж або якийсь натюрморт, то все одно поважні люди, дослідники, кажуть, […]...
- “Людина створена для щастя, як птах для польоту” Породжена у муках людина своїм першим криком приносить у цей світ щастя: щасливі мама і тато, щасливі ті, хто став дідусем і бабусею, щасливі лікар і акушерка. Людина народилася! Подароване тобі життя – це вже саме по собі щастя. Як його не випустити? Адже створені ми дійсно для того, щоб щасливо жити. Важко визначити: щастя – це… Що? Вічне веселе свято? Власний маєток? Новий автомобіль? Шуба, дивлячись на яку, сусідки […]...
- Сюжет повесті Бондарева “Гарячий сніг” У роки Великої Вітчизняної війни письменник як артилерист пройшов довгий шлях від Сталінграда до Чехословаччини. Серед книг Юрія Бондарева про війну “Гарячий сніг” займає особливе місце, відкриваючи нові підходи до рішення моральних і психологічних завдань, поставлених ще в його перших повістях – “Батальйони просять вогню” і “Останні залпи”. Ці три книги про війну – цілісний і мир, що розвивається, що досяг в “Гарячому снігу” найбільшої повноти й образної сили Події […]...
- Утрачене покоління – що це? Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених життів, химерних думок! Шкода, що війна як засіб вирішення проблем з легкістю увійшла за людством до третього тисячоліття. Але ті, хто завжди виступав проти війни, на щастя, теж лишаються в нашій пам’яті. Еріх Марія Ремарк відомий як письменник-антифашист. […]...
- Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через поламаний міст і, нарешті, нагору в сосновий бор. Він уявляв собі цей шлях і розумів, […]...
- Гайявата – мудрий вождь індіанців Майже у кожного народу є міф про Спасителя – людину, яка прийшла, щоб навчити мудрості та багатьох умінь, конче потрібних людству, щоб не зникнути з лиця Землі. Я читав, що католицькі ченці, що йшли слідами конкістадорів “рятувати душі” поневолених індіанців, були спантеличені цими міфами, такими схожими на біблійні, проте зовсім іншими. У північних індіанців теж були такі легенди, хоч їхнього героя у кожному племені звали інакше: за тамтешніми звичаями у […]...
- Щасливий день мого життя Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останешься навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвин Этесами У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XІX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві Карпенко-Карий зображує у своїх творах сильно і дуже переконливо. Не пориваючи з національною театральною традицією, він усе ж таки […]...
- Інтелігенція й інтелігентність Поняття “інтелігенція”, “інтелігентність”, на відміну від так званих “вічних” понять, з’явилися в нашій мові порівняно недавно, в 60-х роках XІX століття. Інтелігентами називали людей, що були зайняті розумовою працею, на відміну від тих, хто був зайнятий працею фізичною. Спершу вважали: інтелігентна людина – це та, яка здобула гарну освіту, багато читає, знає іноземні мови. Але можна все це мати і бути неінтелігентним, а можна мати те, що називається природженою, внутрішньою […]...
Categories: Твори з літератури