ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Флешмоб у вишиванках
Ми зробили це! Кілька сот молодих людей зустрілися на центральній площі міста у вишиванках. Це було дуже красиво. Здавалося, що й сама площа розквітла. Стара ратуша здіймалася до хмар.
Вона була свідком багатьох історичних подій. Тут збиралися дівчата в українських строях, проводжали січових стрільців на війну, тут зі сльозами на очах зустрічали переможців у Другій світовій війні. Тут відбуваються свята з нагоди дня незалежності.
Вишиванка поступово входить у моду. Орнаменти, візерунки, вишиті гладдю квіти моєї України – все це на білому полотні, наче сплетіння ліній на білому аркуші книги життя.
На мені була сорочка, вишита руками моєї бабусі, а та у свою чергу навчилася вишивати від своєї матері і бабусі. Схоже, що на мені ця сімейна традиція скінчиться, але те, що любов до вишитого полотна у мене назавжди, – це беззаперечний факт. У дитинстві я любила сидіти біля бабусі і дивитися, як вона вправно вишиває.
Для мене було загадкою, як можна на чистій тканині без олівця і поміток створювати довершений малюнок. А хрестики такі маленькі, акуратні – один в один. Якось я підрахувала, що на вишивку маленького соловейка з весільного рушника було зроблено бабусею 132 хрестики, а на квітучу гілочку – 86 хрестиків. Можна лише уявити, скільки тих хрестиків має бути на вишитій сорочці.
Ось чому мені якось лагідно і затишно у бабусиній сорочці, бо в тих візерунках акумульовано тепло її рук і любов її щедрого серця. А ще бабусину вишиванку я вважаю своїм оберегом від усіх життєвих негараздів. Тож коли, побачила в інтернеті пропозицію взяти участь у ході вишиванок, жодної хвилини не вагалася.
І ось ми всі тут, на центральній площі міста. У цій ході не має значення, вишито сорочки вручну своїми рідними чи придбано у новомодних салонах. Кожна вишита сорочка – як елемент величезної яскравої вишиванки розміром на всю площу, на все місто, на всю Україну.
Наш флешмоб тривав дві години, з танцями, піснями, з ходою до парку відпочинку, з новими знайомствами і новими враженнями. Мабуть, це справді чудово, коли минуле переплітається з сучасним наче лінії візерунків в українській вишиванці.





Related posts:
- Тайна мого імені – IV варіант 6 клас І V варіант Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й […]...
- Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у […]...
- Незнайоме свято Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? – здивовано запитав я і зрадів – значить будуть гості.- Бабусю, що будемо готувати святкову вечерю? – Ні, дитино! Це свято […]...
- Вишиванки моєї бабусі Оживають на рушниках барвисті кві ти… Це золоті руки моєї бабусі творять дива. Ії праця невтомна, її винахідливість, фантазія. Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. “Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі”, – говорить про себе Анастасія Костянтинівна. Через важку працю зранку до вечора […]...
- Випадок на зупинці Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе питання: “Куди ви так поспішаєте? Ще встигнете! Не ображайте гідність людей!” Нам із подругою стало […]...
- Золоте поле Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: – А як же ти поїдеш, не побачивши золотого поля? Ці слова зацікавили […]...
- Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, […]...
- Світ приємних відкриттів С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Світ приємних відкриттів Як я радію, коли приїжджаю до бабусі на канікули. Село Малинівка, де мешкає моя бабуся, просто чарівне! Мені здається, що такої краси ніде немає. Ані таких тихих закутів у бабусиному садку, ані такого приємного прохолодного вітерця навіть у спекотні дні, ані таких дивовижних краєвидів на […]...
- Великодень – Великдень Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відзначається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали й дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній службі, а й взяти участь у сімейних і суспільних обрядах. Це й виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї й обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але щороку на Великдень ми їздимо […]...
- Моя киця Малявка Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик Тимко, мама говорила: “Жодної тварини!” Та відповідь я одержала, на диво, з дозволом. Як же […]...
- Автограф Всеволода Нестайка Я був в гостях у бабусі і вона дала мені дуже гарну книжку з цікавою назвою: “Одиниця з обманом”. Я перегорнув сторінку і відразу запитав бабусю що це за надпис на книзі? Мені бабуся відповіла: це автограф знаменитого Всеволода Нестайка! Він письменник. Його сміх і гнучкий розум лунають на цій планеті майже вісімдесят років. А я відразу сказав: нуж-бо йому 80 років, а мені 8! І різниця між нами всього […]...
- На косовиці Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з однолітками в м’яча. Одного разу завітав до бабусі наш дядько, що живе в сусідньому селі. Він розповів новини і запросив […]...
- Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
- Любов до батьків Немає рідніших на землі людей, ніж батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі. І ми маємо бути вдячними за це. У нас велика і дружна родина. Мама, тато, дідусі й бабусі, я, два мої брати і сестра. Змалку в нас навіть думки не виникало, що можна ставитися до батьків інакше, ніж із […]...
- Балада про вузлики Іван Драч Балада про вузлики Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного вузликом наділяла. Як насняться мені сни чорнющі – Прийде Корупчиха, розв’яже вузлик, Як насняться мені […]...
- Рекс У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча […]...
- У бабусиному квітнику Моє захоплення виявилося несподіваним чином. Одного разу ми поїхали до бабусі на дачу, і я побачила її квітник. У мене було таке враження, що я потрапила на виставку квітів. Тут були й троянди, і гладіолуси, і жоржини, і нарциси, і ромашки. Але особливо до душі мені припали наші рідні українські мальви, які в народі ще називають рожами. Мальви ніби викидають свої коштовні скіпетри та аж вбирають погляд. Я довго милувалася […]...
- План твору “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха Пропонуємо вам приклад детального плану до кожного розділу чудової автобіографічної повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Розділ 1 1. Над селом летять лебеді і приносять на своїх крилах весну. Розповідь діда про золоті ключі сонця. 2. Михайлик розповідає про прогулянки без чобіт та кару від бабусі. 3. Зустріч з дядьком Себастьяном 4. Читання листа від батька 5. Прогулянка до лісу з Петром Розділ 2 1. Роздуми про майбутнє хлопчика 2. Любов […]...
- Твір на тему: “Що для мене рідна мати!” “Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, I в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на дою дала”. У кожного з нас є особисті моральні цінності, найсвятіші поняття і речі. Обов’язково однією з таких цінностей у кожної людини повинна бути любов до матері. І недаремно про рідну матір пишуть письменники і поети, її оспівують музиканти і зображують […]...
- Сімейна реліквія На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний”. Так я довідалася, що в моїй […]...
- Вірний товариш Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайомитися ближче. Я був не проти знайомства. Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не видно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. Голод і запашний шматок ковбаски змусили гостя піти зі мною на контакт. Добре, що був […]...
- Переказ – ПТАШИНА РЕСПУБЛІКА Качки, кури та індики будуть у мене підданцями одного королівства. Це будуть національності, що належать до одного племені. Качки одно, кури друге, індики третє, а всі вони свійська птиця. Як оселився в нас цей народ, я цього не знаю, це зникає в тумані віків або найменпіе десятиліть. Властиво, у них було не королівство, а республіка. Правда, траплялося, що іноді вихоплювався який-небудь півень або індик, котрий намагався верховодити, але з того […]...
- Цікавий випадок з життя Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати. І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з’являвся вдома […]...
- Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він підійшов до мене і обняв. Мені стало так легко на душі, відразу ж захотілось подзвонити […]...
- Бабуся в моїй пам’яті Бабуся в моїй пам’яті Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися з-під посивілих брів Високе чоло обрамляла барвиста хустка, з-під якої вибивалося […]...
- Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
- Як я пізнала справжню цінність речей На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це “з першими півнями”, гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: “Навіщо так рано?” Тоді вона сказала, посміхнувшись: “А ти, онучка, вийди в город годині о дванадцять і спробуй бур’яни повисмикувати, грядки переглянути, підійди до малинник […]...
- Ягода-калина Улітку я гостював у бабусі. Вона живе у невеличкому місті в Росії. Там дуже мальовнича природа. Містечко з усіх боків оточене лісом. Хоча воно і ровесник Харкова, але майже зовсім не забудовувалося і тому залишилось маленьким провінційним містечком. Мабуть, людям шкода було вирубати ліси. Та воно й правильно. У бабусі є сад-город. Я допомагав їй доглядати його. У цьому садку-городі, аж у самісінькому кінці, неподалік від швидкої чистої річки, розрослись […]...
- Сестричка – мій найкращий друг 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Сестричка – мій найкращий друг Цілих вісім перших років життя я був єдиною дитиною в сім’ї, центром, нам коло якого оберталося життя великої родини. Дідусі наввипередки купували мені іграшки, бабусі змагалися між собою за мою прихильність, тато і мама кожного дня демонстрували мені свою любов. Здавалося, що в той час я мав усе, чого можна бажати. Пам’ятаю, у сім років я дуже хотів, щоб […]...
- Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого життєвого шляху. Часто це зоровою пам’яттю прив’язується […]...
- Як я заблукала в лісі Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі пастушки. Господарство в бабусі велике: корова, три кози, кури. Раніше, коли я просила бабусю дозволити […]...
- Урок колективізму ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Урок колективізму Коли мені на день народження батьки подарували планшет, моїм радощам не було меж. Я про нього давно мріяв, до того ж у мене першого в класі з’явилася ця штука. Друзі раділи разом зі мною. Комусь хотілося почитати книжку, іншим послухати музику чи пограти в комп’ютерні ігри. Я людина не жадібна, але так виходило, що мені самому весь час був потрібен планшет. Я майже не […]...
- Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського Кожна людина є частиною великого роду. З ним нерозривно пов’язані її життя і доля. Красу родинних почуттів описав у своїх поезіях С. Чернілевський. У вірші “Теплота родинного інтиму” показано сердечно-щирі, задушевні стосунки сина і матері. Ніби жива постає перед читачами дбайлива, ласкава і Турботлива жінка, для якої найголовнішим є щастя її дітей. Мати має особливий дар – відчувати власну дитину: …Мати не пита, чому не сплю. Вже, однак, зникає гіркотина, […]...
- Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
- Рідна домівка План I. Там, де пройшло дитинство. II. Острівець краси і гармонії. 1. Квітуче подвір’я. 2. Бузковий цвіт дитинства. 3. Старий сад. 4. Минуле не повертається. III. Залишивши часточку себе. Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку – від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким […]...
- Зрозумійте мене Ось уже другий рік поспіль я займаюся у міському танцювальному клубі “Юність”. Не всі мої близькі задоволені цим. Мама говорить, що у мене залишається мало часу для навчання і домашніх справ, а подружка дорікає, що майже не приділяю їй уваги. Чому вони не хотять зрозуміти мене? Адже мені подобаються танці, це цікаво і корисно. Я розвиваю свої фізичні можливості: координацію рухів, витривалість. До того ж навчилася сприймати і розуміти музику. […]...
- МІФ ПРО ВОГОНЬ Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу […]...
- Як ти мрієш провести літні канікули Як би мені хотілося провести канікули? Було б неправдою казати, що хтось не чекає на прихід канікул, що для когось це небажаний час. І не тому, що ми не полюбляємо навчатися, а тому що всі хочуть інколи відпочивати. Навіть у наших батьків бувають відпустки, а вони такі дорослі та серйозні. Найбільше ми чекаємо на прихід літніх канікул. Чому літніх? Бо вони найтриваліші. Влітку можна багато чого зробити. Можна поїхати до […]...
- Мій улюблений письменник Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харкова, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю доглядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому що передчував щось цікаве. Моя бабуся завжди розповідала щось незвичайне про диких качок, дроздів і […]...
- “Ой, яка чудова українська мова!” – IV варіант 6 клас І V Варіант Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, як Павло Тичина, Володимир Сосюра, Максим Рильський. Вразила мене книжка “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка, де […]...
Categories: Шкільні твори