Перед нами балада, тобто розповідь про героїчні події, високі вчинки, незвичайних людей. Ми поринаємо у старовинні лицарські часи, стоїмо поруч з королевським троном, роздивляємося чарівних дам на балконі й чекаємо на видовище. Звичайно, зараз нікого не здивуєш появою диких звірів на арені…
Та, я думаю, що Шиллер звернувся до цього епізоду зовсім не випадково. Навряд чи він ставив собі за мету створення гострого сюжету, пов’язаного з приборканням звірів якимось героєм. Я гадаю, що він мав на увазі щось інше.
Мабуть, німецького поета-романтика зацікавило те, що не підкорюється часу, не потребує певної адреси, – так звані “вічні” проблеми. Одна з таких проблем – співвідношення між власним життям з усіма його принадами та суворим обов’язком, між буквою наказу й фанатизмом щодо його виконання та здоровим глуздом.
Звичайно, лицареві у баладі навіть не спаде на думку можливість іншого вчинку, іншої відповіді на прохання-наказ королеви:
Рыцарь, пытать я сердца люблю,
Если сильна так любовь у вас,
Как вы твердите мне каждый час,
То поднимите перчатку мою!
Певно, читач не має сумніву, що лицар сміливо вийде на арену і принесе своїй дамі підняту ним рукавичку. Бо як можна лицареві злякатися, відступити, навіть просто подумати, що жодна рукавичка в світі не варта можливої смерті від левових та тигрячих” зубів. Ніяк не можна відмовитись, бо на карту поставлене найвище – лицарська честь, добре ім’я.
Але чи варта високого почуття ця шляхетна дама, що дозволяє собі гратися життям людини заради примхи, заради похваляння перед іншими? Невже вона не розуміє, що лицар іде на страшенне випробування не заради її прекрасних очей, а заради кодексу честі? Людським життям може ризикувати тільки власник цього життя, задля тих цінностей, що він сам вважає гідними.
Кохання до дами серця, якщо воно й справді було, зблідло, випарувалось. Мабуть, щезла й повага, бо герой порушує правила лицарської поведінки з особою жіночої статі взагалі:
Досадой жестокой пылая в огне,
Перчатку в лицо он ей кинул:
“Благодарности вашей не надобно мне!” –
И гордую тотчас покинул.
Зважте, ні гніву, ні обурення, а саме “досади” – якогось не дуже сильного почуття, просто реакції на те, що заважає йти своїм шляхом. Так, лицареві не треба доводити у дрібницях, що він лицар. Він заслуговує на довіру.
Людиною не можна вихвалятися, грати – нею треба дорожити, цінувати її життя, її кохання.
Розум, гідність і честь людини випробовуються не тільки її власним вибором, а ще й тим, перед яким вибором вона поставить іншу людину, чи будуть це правила чесної гри з чесними ставками.
Може, саме ця ідея притягувала до цієї балади Шиллера таких поетів як Жуковський, Лєрмонтов, що переклали “Рукавичку” російською мовою.





Related posts:
- Проблема співвідношення лицарського кодексу честі та загальнолюдської цінності життя у творі Ф. Шіллера “Рукавичка” Німці вважають Фрідріха Шіллера великим поетом і драматургом, і нам залишається тільки погодитись. Адже, мабуть, ніхто з нас не прочитає його твори у оригіналі, а тільки в перекладі. А там багато що залежить від таланту перекладача, та й взагалі, ще не доведено, що поезію можна перекласти іншою мовою. Але якщо Шіллер справді великий автор, то у його творах відбилося життя не лише німецького народу, а й всього людства. Поет народився […]...
- Утвердження цінності людського життя в баладі Шіллера “Рукавичка” Йоган Крістоф Фрідріх Шіллер народився в Німеччині в той час, коли країна була поділена на дрібні герцогства. У кожному мало місце беззаконня герцогів. У творах Шіллера, який потерпав від подібного свавілля, порушувалась проблема деспотизму, залежності однієї людини від волі іншої, викривався цинізм тиранів. Темі людської гідності присвячено баладу “Рукавичка”. Героїня твору юна Кунігунда заради примхи ладна була пожертвувати життям лицаря Делоржа, який палко її кохав. Самозакохана дівчина навмисно кинула на […]...
- Утвердження цінності людського життя в баладі Шиллера “Рукавичка” Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився в Німеччині в той час, коли країна була поділена на дрібні герцогства. У кожному мало місце беззаконня герцогів. У творах Шиллера, який потерпав від подібного свавілля, порушувалась проблема деспотизму, залежності однієї людини від волі іншої, викривався цинізм тиранів. Темі людської гідності присвячено баладу “Рукавичка”. Героїня твору юна Кунігунда заради примхи ладна була пожертвувати життям лицаря Делоржа, який палко її кохав. Самозакохана дівчина навмисно кинула на […]...
- Утвердження цінності людського життя в баладі “Рукавичка” Балада відомого німецького поета Ф. Шиллера “Рукавичка” переносить нас в епоху благородних лицарів і прекрасних дам. У палаці короля Франції розважаються, спостерігаючи бій звірів на арені. Виходить “лев страшний із гривою густою у всій красі”. Потім сміливо вистрибнув тигр, але побоявся зачепити короля звірів. Два леопарди прудкі “в буянні мужнього палу” напали на тигра. Той б’є їх лапою тяжкою. Підводиться лев – і чути його могутній рев. “Прогримів – і […]...
- Діалоги з Г. Сковородою про сенс і цінності життя Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про сенс життя. У байках Сковороди особливо важливим є мотив “сродної” праці, праці, яка є природною […]...
- Ф. Шіллер і Просвітництво XVІІІ століття увійшло в історію європейської культури під назвою доба Просвітництва. В цей час формуються нові уявлення про світ, людину, суспільство, зміст життя. Письменники, філософи, вчені вважали, що несуть людям світло нової істини. Ось чому їх називали просвітниками, а всю добу – Просвітництвом. Просвітники стверджували, що світ, в якому ми живемо, прекрасний та досконалий, влаштований гармонійно та раціонально. Природа обдарувала людину, досконале створіння, різноманітними талантами та здібностями. З усіх цінностей […]...
- Людсьне життя – найвища цінність Які гарні старовинні балади! Читаючи їх, уявляєш лицарські турніри, лицарів у обладунках, прекрасних дам, дія яких і виспівують балади молоді співаки з лютнями… Кожна балада – це маленька розповідь про життя, про велике кохання або геройський вчинок. Балада – не тільки красива легенда, у ній завжди є мораль, яку читач має знайти сам. Такою є балада великого німецького поета Фрідріха Шіллера “Рукавичка”. Це історія про молодого лицаря, який жив за […]...
- Співвідношення добра й зла у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Колись я вважала, що завжди можна визначити, “що таке добре й що таке погано”, поставити чіткі рубежі і, звичайно, чинила далі за карними чи просто людськими законами, намагаючись бути якомога найкращою… Неначе існує на світі без плям біле, без відтінків чорне… Мабуть, саме ця книга й допомогла мені не тільки піти далі у розумінні цього нелегкого питання, а й сформулювати деякі відповіді… По-перше, сам Воланд та його почт виявилися занадто […]...
- Фрідріх Шіллер Видатний німецький поет і драматург Фрідріх Шіллер народився в м. Марбаху Вюртемберзького герцогства у родині військового лікаря. Сім’я Шіллерів багато мандрувала за полком, в якому служив батько, а після його відставки переїхала до Людвігбурга. Батьки мріяли побачити сина богословом, та за розпорядженням герцога у 1773 р. Фрідріха було записано до військового училища на юридичний факультет; згодом він перейшов на медичний. “Академією” опікувався герцог Карл Євген, який вимагав від викладачів та […]...
- Співвідношення краси й моралі у романі Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” Проблема співвідношення краси й моралі становить ядро роману Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея”. Що таке насолода в житті людини, яке значення має краса, яка краса, зовнішня чи внутрішня, важливіша: ці питання важким тягарем лягли на плечі головних героїв твору. Так, один з героїв стверджує: “Бути людиною – значить бути в гармонії із самим собою, а хто в гармонії з іншими людьми, той – у розладі із собою” .Парадоксальне твердження, бо […]...
- Мій улюблений герой балади “Рукавичка” Балада Фрідріха Шіллера “Рукавичка” справила на мене неабияке враження. У своєму творі письменник торкнувся важливого питання людської гідності. Героїня твору Кунігунда вирішила похизуватись перед натовпом прихильністю лицаря Делоржа. Самозакоханість і цинізм дівчини просто обурює. Вона навмисно кидає свою рукавичку у вир смерті, адже на арені, куди падає рукавичка, перебувають хижаки, які можуть вбити будь-кого. У своєму звернені до лицаря Кунігунда намагається бути улесливою і просить його принести втрачену нею річ. […]...
- Діалоги про сенс і цінності життя – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про сенс життя. У байках Сковороди особливо важливим є мотив […]...
- Відповіді до теми: Ф. Шіллер “Вільгельм Телль” 1. Чому твір “Вільгельм Телль” названо народною драмою? Драма Ф. Шіллера розповідає про один із найдраматичніших епізодів боротьби швейцарців за свободу від поневолювачів. У драмі є колективний герой – народ, тому твір “Вільгельм Телль” назвали народною драмою. У ньому змальовані і широкі народні маси, і образи народних ватажків. 2. Де відбуваються події драми “Вільгельм Телль” ? У Швейцарії, на скелястому березі Фірвальдштетського озера проти містечка ІІІвіц, у замку барона Аттінгаузена, […]...
- Проблеми співвідношення краси й зла, влади митця та мистецтва над натовпом Роман П. Зюскінда “Запахи”, використовуючи нові засоби зображення, притаманні постмодернізму, розкриває одну з найважливіших проблем сучасності. Адже сьогодні, в епоху високого розвитку телебачення, яке показує масову культуру різного характеру, важливого значення набуває саме проблема влади митця над натовпом, проблема співвідношення краси й зла. Герой роману Жан-Батіст Гренуй – відверта потвора, яку автор порівнює з кліщем: “…він був такий живучий, як витривала бактерія, і невибагливий, як кчіщ, що сидить на дереві, […]...
- Фрідріх Шіллер – виразним ідей Просвітництва І. ідеологія Просвітництва. ІІ. Література як засіб пропаганди просвітницьких ідей. ІІІ. Ф Шіллер і Просвітництво. 1. Походження та освіта митця. народився в родині військового лікаря в м. Марбах. З чотирнадцяти років навчався в “Академії Карла”, де вивчав медицину, готуючись, як і батько, стати військовим лікарем. У ці роки захоплюється літературою, вивчає античних авторів, Шекспіра, починає писати сам.) 2. Вибір на користь свободи творчості. 3. Найбільші цінності Всесвіту. : Радість – […]...
- “Я ‘ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я ” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” наблизити. Став членом компартії України за власним покликанням, організував повстанський загін, воював проти гетьманців, петлюрівців, […]...
- Роздуми про вічні цінності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих і найпопулярніших історичних романів XІX століття, написаний у романтичному стилі. Письменник змальовує картину життя Франції кінця XV століття. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю. Роман написано наприкінці 20-х років XІX ст. У цей час Франція переживає розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції, в її наслідках. Багато діячів культури того часу взагалі розчарувалися у можливості прогресу. Гюго звертається […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка “Сердешна Оксана”. Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. Єфремов,- Квітка й шукав зразків цього в людях…” Образ головної героїні повісті […]...
- Бережи честь змолоду. Тема честі й боргу в повісті Капітанська дочка Пушкіна А. С Одна з основних тем у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” – тема честі й боргу. Тема ця задається вже епіграфом до добутку – російським прислів’ям “Бережи честь змолоду”. Таке ж напуття батько дає Петруше Гриневу, проводжаючи сина на військову службу. І вже сам учинок Андрія Петровича Гринева, що замість Петербурга відправляє сина в “сторону глуху й віддалену”, щоб Петруша став теперішнім офіцером, характеризує його як людини честі й боргу. Гриневи – […]...
- Проблема честі і зради. Твір за романом Володимира Малина “Фірман султана” В історії України, особливо в епоху. козаччини, ми зустрічаємо справжніх героїв, які уславили рідну землю. Володимиру Малику пощастило знайти в одному з історичних документів повідомлення про те, що кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини козака, який добре знав турецьку мову і звичаї населення, з таємним завданням – дізнатися про військові приготування султана. Історичні джерела не зберегли імені сміливого та розумного коза-ка-ро. звідника, але письменник у своєму романі […]...
- Твір Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. […]...
- Проблема честі та зради У повісті Івана Франка “Захар Беркут” змальовано яскраві образи захисників рідної землі від татаро-монгольських завойовників, а також показано тих, хто її зраджував. На початку твору ми дізнаємося, що син громадського ватажка Захара Беркута, Максим, потрапив у полон. Мужньо бився з монголами тухольський герой, але “силою і підступом узяли його, закували в залізні пута”. Автор протиставляє Максимові боярина Тугара Вовка, який зрадив свій край і почав служити монголам. Він гірший за […]...
- Уявні та справжні життєві цінності “Художник, – стверджує Бальзак, – це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому весь світ відіб’ється”. Навіть у невеликій новелі Бальзаку вдалось показати реалістичну картину сучасної йому Франції, розкрити головну рушійну силу цього суспільства – матеріальну зацікавленість, гроші. Письменник створив яскраві характери, що втілили типові риси епохи. Події в сім’ї де Ресто стали причиною для розповіді про лихваря, показали згубний для людства “особистий інтерес”. Так, пиха, похапливість, […]...
- Проблема честі і зради Володимир Малик знайшов в одному з історичних документів повідомлення про те, то кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини козака з таємним завданням – дізнатися про військові приготування султана. Історичні джерела не зберегли імені сміливого та розумного козака-розвідника, але письменник у своєму романі назвав його Арсеном Звенигорою. Не тільки про козацьку честь та мужність розповідає у своєму творі Малик, йдеться тут і про зраду батьківщини та товариства, що […]...
- Розкриття у творі І. Франка “Захар Беркут” одвічних проблем честі та зради Іван Франко був визнаним істориком, написав багато художніх творів і наукв вих праць. Як відомо, зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурами, Іван Франко все життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним зробило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. У відтворенні історичного минулого письменникові помогли художня вигадка та народна творчість, […]...
- Родинні цінності у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” “Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму…” Так починається роман Л. М. Толстого “Анна Кареніна”. Тож це роман про сім’ю, про маленьке людське коло рідних людей, яке живе у великому світі, спілкується з цим світом, але взагалі творить своє, відмінне від нього середовище. Толстой немов заглядає у шпаринку: що там робиться, у цьому маленькому колі? Адже ніхто своє родинне життя не оприлюднює: ось, дивіться, моя […]...
- Моральні цінності у драмі І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Неможливо собі уявити Київську Русь без могутньої постаті Ярослава Мудрого, який ніби є втіленням моральних цінностей та ідеалів наших предків. Цікава й складна, дуже суперечлива постать. Жорстокий войовник і мудрий книголюб – творець першого зведення руських законів – “Руської правди” – і князь, що залізною рукою скарав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів; лукавий політик і натхненний будівничий. Доля усіх героїв, їхні думки, надії та прагнення, їхні ідеали та моральні […]...
- Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською громадою, показав могутність народу в боротьбі зі своїми гнобителями. У творі образ Тугара Вовка наділений […]...
- Проблема честі і зради в повісті “Князь Ієремія Вишневецький” Повість “Князь Ієремія Вишневенький” переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського лицаря Байди Вишневенького. На початку повісті ми бачимо, що молодий Вишневецький мав у своєму характері потенційні риси сильної людини, які […]...
- Що таке загальнолюдські цінності? Відношення до дітей – це майбутня доля батьків. Коли діти щасливі, то суспільство розвивається нормально. Коли ж багатьом дітям не вистачає материнської ніжності, суспільство приречене на розлад і руйнування. Головна героїня оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” – дівчина Галя, сирота, яка виросла в дитячому притулку. Автор описує красу дівчини: “Дівчина була вогнисто-руда, і коси її розвивалися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому […]...
- Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Відображення в поезіях Б. Олійника народних уявлень про головні життєві цінності Коли вже народився ти поетом, – За все відповідай у цім житті. Б. Олійник Поезія Б. Олійника – це віддзеркалення історії українського народу, його моралі, національних традицій. Як і Великий Кобзар, Б. Олійник закликає стояти на сторожі щастя людини і людства словом і життям своїм. І що б не писав поет, основними в його творах є проблеми життя і […]...
- Кодекс честі справжньої людини В суспільстві людина живе серед інших людей, тому її поведінка та ставлення до інших членів суспільства дуже важливі. Справжню людину характеризують благородні риси характеру, наприклад, порядність, ввічливість, моральність, вимогливість не тільки до інших, а і до себе. Це кодекс честі справжньої людини, який нормує її поведінку та не припускає, наприклад, проштовхування в натовпі за допомогою ліктів або жартів над фізичними недоліками оточуючих. Справжня людина завжди додержує своїх обіцянок, ніколи не […]...
- Загальнолюдські цінності в образі Прометея Людство. Як багато вміщає в себе це слово. Уміщає епохи, цивілізації, усе, що з ними зв’язане, усе, що в них відбувалося. А головне – вони створювалися людиною, ці епохи й цивілізації. І руйнувалися теж людиною… Так що воістину мудро й великий людина, як і безрозсудний і небезпечний на цій землі. Але жодна епоха не проповідувала, на мій погляд, руйнування. Принаймні, не прагнула повалити в безодню небуття все створене. Серед тих, […]...
- Твір “На правді й честі земля держиться” “На правді й честі земля держиться” Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні боротьби громади села Тухлі з боярином Тугаром Вовком і […]...
- Моральні цінності, або Як написати твір за творчістю Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки тільки недавно виринуло з небуття. Григорій Косинка народився у 1899 році в селі Щербанівці на Київщині в селянській родині. Погуляти йому в дитинстві не довелося, бо треба було заробляти гроші. Спочатку працював Григорій у панській економії, на чужих ланах, а потім – на цукроварні. Родина жила дуже бідно, навіть землі власної не було. Проте серед цих поневірянь родина не розгубила своєї духовності та краси. Дуже любили читати, […]...
- У чому сенс життя? По оповіданню Д. Лондона “Любов до життя” Джек Лондон займався літературною творчістю біля двадцяти із сорока прожитих їм років, успіхи письменника разючі. Сучасники стежили за зльотом і долею Джека Лондона з радістю й неприкритим інтересом. З письменника намагалися зробити живу рекламу “суспільства рівних можливостей”, тобто Америки. Мол, от втілення ідей про теперішнє суспільство: пасинок фермера, хлопець-роботяга, що не зміг одержати вищого утворення, але однаково зумів досягти своєї мрії: став популярнейшим письменником. Але в дійсності все було не […]...
- Духовно-естетичні цінності повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові: оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо родину Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли обробили свої землі – йшли працювати на панське поле по снопи. Крім того, старий Кайдаш був добрим стельмахом і робив вози та інший сільськогосподарський реманент. За це його поважали, як будь-якого справжнього майстра. Але також у повісті бачимо нові реалії […]...
- Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання. ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук. 2. Велике кохання Марічки та Івана. 3. Страшна розлука коханих. 4. Зміни, що сталися з Іваном. 5. Протиставлення поетичного кохання до Марічки і життя Івана з Палатою. ІІІ. Головна думка твору....
- Борис Грінченко – фольклорист
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко – І варіант ЛІНА КОСТЕНКО
Categories: Твори з літератури