Дружба народів у творчості Тараса Шевченка

Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але чи є це підставою вважати, що Шевченко ставив свою націю понад усе?

Може скластися таке враження – багато рядків його творів присвячені обвинуваченню царської Росії або польської

шляхти. Та лише на перший погляд. Тільки в дуже обмежених людей патріотизм набуває форми несприйняття і ворожого ставлення до усіх інших націй.

Тараса Шевченка ж обмеженою людиною назвати ніяк не можна. “З його слів я вперше зрозумів, як треба любити батьківщину і свій народ” – пише про Шевченка… грузинський поет Акакій Церетелі у статті “Мої спогади про Шевченка”, який відчув після спілкування з українсь ким Кобзарем спорідненість доль двох настільки різних народів. “Сей новий патріотизм нашого поета, – уточнює цю думку Іван Франко, – …основується свідомо та твердо на любові до всіх людей, на бажанні загальнолюдського братерства, на прихильності до всіх пригноблених і покривджених, між котрими перша і найближча серцю поета його рідна Україна”.

Для будь-якої людини є природним любити найрідніше. Але віддаючи серце близьким людям, наприклад, членам своєї родини, культурна людина не вважатиме ворогами усіх інших людей лише за те, що вони не входять в коло “близьких”. Те саме є справедливим і щодо ставлення патріота до інших народів.

Так, нам відомо з творів Шевченка, як він ставився до Російської імперії – “тюрми народів”. Він засуджував колоніальну політику росій-ського царизму, увесь державний устрій. Але саме Імперія, царизм були його ворогами – а не росіяни взагалі. “Москалі” як представники ворожого устрою – а не російського народу.

Російський народ у його зображенні був майже такою самою жертвою, як український та всі інші народи, що входили до складу Російської імперії. Од молдаваніна до фінна На всіх язиках все мовчить, – пише Шевченко, але його співчуття поневоленим також охоплює усіх “од молдаваніна до фінна”.

Поет закликає до солідарності між безправними народами, до їх об’єднання проти спільного ворога – конкретно го суспільного ладу. Так само у “Гайдамаках” та інших творах на історичну тематику, хоча у деяких героїв звучить ворожість до “ляхів” взагалі, не слід плутати їх слова з авторськими. Польський народ не був у розумінні Шевченка ворогом українців, так само, як народ російський. Так, упродовж різних історичних періодів певні нації пригноблю ються представниками інших, і образи за це часто живуть довше за власне поневолення.

Але Шевченко не піддається й таким образам. Він пам’ятає про спорідненість між близькими націями краще, ніж про ситуативну ворожнечу. Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли, Треба роз’єднаться! – пише він про український та польский народи.

До народного повстання гайдамаків призвів не конфлікт між інтересами саме народів – винною є польська шляхта, а самі нації, на його думку, є братніми. І пізніше, у вірші “Ще як були ми козаками” , поет повертається до цієї ж теми: Отак-то, ляше, друже-брате! Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели…

Шевченко мріє про об’єднання між слов’янськими народами: Щоб усі слов’яни стали Добрими братами, І синами сонця правди…

Це – рядки з поеми “Єретик”. До речі, образ ворога в цій поемі грають вже не “москалі” чи “ляхи-шляхтичі”, а німці – чергове уособлення колоніальної політики, як такої, на прикладі конкретних історичних обставин. І, нарешті, доказом ставлення Кобзаря до дружби всіх народів можуть стати рядки : І на оновленій землі Врага не буде супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі.

Саме “люди” взагалі, без розділення на народи, або пригноблених та тих, хто гнобить. Отже, дружба народів була не лише темою що епізодично порушувалась у різних його творах – вона була частиною шевченківської мрії про світле майбутнє.





Дружба народів у творчості Тараса Шевченка

Categories: Твори з літератури