Оповідання Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл”, звичайно, носить соціальний характер, оскільки саме соціальні причини призвели до того становища, у якому опинилися й батьки Мотла, й інші люди, що були їхніми сусідами чи співвітчизниками. Але чому автор змальовує всі ці негаразди очима дитини?
Здається, що може розуміти дитина у складному світі дорослих проблем? А хіба їй це треба розуміти? Мотл на своєму житті відчуває наслідки бідності, з якої не може вирватися хворий батько.
Мотл змушений заробляти собі на кусень хліба самотужки. Письменник не тужить над долею хлопчика, але його іронія з убивчою точністю змальовує справжній стан речей. Ось маленька дівчинка, яку доручено глядіти Мотлу, знущається з нього, а він не в змозі й слова сказати: то ж хазяйське дитя.
Ось вона забирає в нього їжу, залишаючи хлопчика голодним. Це тому, іронічно зазначає Шолом-Алейхем, що вона так його любить. Хлопчик Мотл – це маленький невільник, що скоряється своїй долі, якою б драматичною вона не була.
Чому? Тому що він ніщо, не людина? Зовсім ні. Сюди прислала його воля батьків, яку він поважає, бо розуміє, що не з жорстокості вони так учинили. Це їхня бідність і бажання зберегти життя сина послали Мотла на заробітки.
Здавалося б, таке життя кого завгодно могло зробити жорстоким, відучити радіти. Та ні. Мотл не тільки покірно приймає свою долю.
Він ловить миті радості й насолоджується ними. Навіть якщо йому дозволили лише на короткий час прийти додому й побути з рідними, то й це радість. Він намагається не думати про те, що потім знову має повернутися до бездушного свого хазяїна. Він жаліє тяжко хворого батька й любить його. Та він дитина.
Тому, вийшовши з хати, де лежить хворий батько, він радіє сонечку й травичці. А ще свободі й можливості бодай трошки побути дитиною, погратися. Це розуміє його брат, який вирішує дозволити Мотлу ще побути дома. Це розуміють і дорослі.
Хоча є в них одна вада: вони не відчувають цей світ, як діти. Чому їм здається дивним його любов до телятка? Адже є щось споріднене у долях цих істот: вони обидва невільники, вони обидва маленькі, вони обидва так прагнуть любові. І щедро віддають один одному оце тепло розуміння і дружби.
Шолом-Алейхем зовсім не засуджує Мотла за те, що доля телятка, на перший погляд, хвилює його більше за долю батька. Це не так. Просто емоції хлопчика Мотла – це емоції дитини, яка ще не вивчилася ховати свої почуття за зовнішніми ритуалами.
Він на все реагує природно, жаліючи ввесь цей світ, що посилає бідним людям таку долю.





Related posts:
- Відповіді до теми: Такубоку “Танка” та Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” 1. Чому японці квітень називають “місяцем Такубоку”? Відповідь: У квітні в Японії відзначають день пам’яті поета. 2. Що дослівно з японської означає слово “танка”? Відповідь: “Коротка пісня”. 3. Як Ісікава Такубоку називав свої п’ятивірші? Відповідь: “Сумні іграшки Відповідь: забави”. 4. Чому танка Такубоку вважають своєрідним щоденником поета? Відповідь: Такубоку у танка відобразив різні періоди свого життя. 5. Назвіть відомі вам збірки поезій Ісікава Такубоку. Відповідь: “Жменя піску”, “Сумні забави Відповідь: […]...
- Драматична доля Євпраксії Євпраксія – донька князя Всеволода. Коли дівчині виповнилося чотирнадцять, батько, керуючись лише політичними міркуваннями, видав її заміж у Саксонію за маркграфа Генріха IV Штаденського. Такі одруження стали в Київській Русі традицією ще за часів князювання Ярослава Мудрого. У романі Павла Загребельного перед нами постає складне, цікаве, сповнене небезпек житія цієї жінки. Використовуючи скупі факти історичних джерел, письменник створює яскравий і високохудожній образ Євпраксії. Після урочисто-насильного прнконвоювання до Німеччини дівчину віддали […]...
- “Портрет хлопчика” Пінкуріккьо “Портрет хлопчика” Пінкуріккьо Художник епохи Відродження Пінкуріккьо відомий у світі як майстер монументально-декоративного розпису. Його картини багатофігурні, святкові, цікаві за сюжетом. Станкових робіт у майстра небагато. “Портрет хлопчика” був написаний у 80-х роках XV ст. й являє собою один з кращих зразків портретного живопису цього періоду. Напівфігура хлопчика чітким силуетом окреслена на фоні пейзажу. Художник усю свою увагу зосереджує на обличчі підлітка. Задумливий і серйозний погляд допитливих очей спрямований на […]...
- Твір за картиною Пінкуріккьо “Портрет хлопчика” Художник епохи Відродження Пінкуріккьо відомий у світі як майстер монументально-декоративного розпису. Його картини багатофігурні, святкові, цікаві за сюжетом. Станкових робіт у майстра небагато. “Портрет хлопчика” був написаний у 80-х роках XV ст. й являє собою один із кращих зразків портретного живопису цього періоду. Напівфігура хлопчика чітким силуетом окреслена на фоні пейзажу. Художник усю свою увагу зосереджує на обличчі підлітка. Задумливість і’-‘серйозний погляд допитливих очей спрямований на глядачів. Чисті чіткі лінії […]...
- Характеристика образу Хлопчика з пальчика Хлопчик з пальчик – молодший з семи синів дроворуба і його дружини, семирічна дитина маленького зростання. М. з п. рятує себе і братів, коли батько, не будучи в змозі їх прогодувати, відводить дітей в ліс і там залишає: М. з п. знаходить дорогу додому по камінчиках, які кидає по дорозі. Але в другий раз у нього є тільки хлібні крихти, які скльовували птахи, і діти, блукаючи по лісу, забрідають у […]...
- Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов’їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють […]...
- Світ дорослих з погляду маленького хлопчика Іноді здається, що дорослі – дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку. Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати “Ні”, то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли […]...
- “Життя – це сон” – драматична філософія в особах І. Драматичний твір Кальдерона – “це найвеличніша драматична концепція”. . ІІ. Драма Кальдерона “Життя – це сон” як втілення філософських ідей епохи бароко. 1. Втілення у драмі концепції світу, ворожого до людини. 2. Поняття про людину як іграшку у руках безжальної, ворожої долі. 3. Використання християнських понять і християнської символіки у драмі Кальдерона. 4. Втілення у драмі філософії песимізму та відчаю. 5. Роздуми про свободу і вибір людини. ІІІ. Катьдерон […]...
- Подвиг хлопчика, оспіваний у віках У творі Антіна Лотоцького “Михайло-семиліток” головний герой Михайлик дає нам зрозуміти, що душа народу – його сила, а добра та хоробра душа – безмежна сила. Його, малого хлопчину, любили всі, окрім рідного брата Лихослава. Брат був хитрим, страшним, проте дуже боязливим та з черствим серцем. Це була людина, у якої духовний світ набагато бідніший, ніж у його молодшого брата. Чому ж тоді, попри любов до князенка, громада та князь вирішують […]...
- Драматична поема Лесі Українки “На полі крові” це літературна відповідь Леоніду Андрєєву Розповідь Юди про його життя серед Христових учнів і про причини, що спонукали Юду зректися вчителя, Леся Українка розпочинає й закінчує його ж словами про товар, який купується і продається. Цей сюжетно-композиційний хід підкреслює цинізм житейських засад Юди. Його соціальна сутність, безсоромність торгівця людьми виявляється і в ціні продажу. Якщо Юда незадоволений “вирученими” тридцятьма срібняками, то тільки через те, що їх виявилося мало, що він продешевив учителя. Ницість і цинізм […]...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться. Але ж спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти і все пов’язане із цим. У долях основних героїв твору Василь Гроссман запам’ятовує неминучі під […]...
- Весілля як драматична постанова Весілля – це надзвичайно добре скомпонована і осмислена драматична гра, де реальне органічно перепліталося з традиційно-умовним. Основними героями весільної драми були молодий і молода, їхні батьки, а навколо них об’єднувались інші дійові особи – дружки, бояри, світилки. Кожний з учасників драматичної гри повинен був чітко виконувати свою роль. “Режисером” весільної драми виступав сват, який мав бути людиною кмітливою і дотепною. Весільна драма була явищем публічним, захоплюючим і збирала багато глядачів. […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це поширюється і на ті твору, що прибігають до цієї форми без розрахунку на сценічну інтерпретацію. Ведучі жанри драми: трагедія, комедія, […]...
- Твір – Доля Олівера Твіста Англійський письменник-реаліст Ч. Діккенс у романі “Олівер Твіст” повною мірою розкриває проблему тяжкого становища маси людей. Через історію головного героя – дитини й навколишніх його людей – письменник обрисував долю англійського народу, знищеного, змушеного виживати за допомогою неправди, злодійства, сили. Герой роману Олівер народився в будинку, що споконвічно відносить його до класу знедолених людей. У будинках 30-40-х років XІX століття по англійському законодавству встановлювався такий режим, що перетворював їх в […]...
- Страдницька доля жінки Провідною темою в творчості геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка було зображення страдницької жіночої долі. Пригадаймо поеми “Катерина”, “Сова”, “Наймичка”. Ці твори стали даниною великій материнській любові, що не знає меж. У поемі “Наймичка” Т. Г. Шевченко показав воістину святу любов жінки-страдниці до свого позашлюбного сина. З особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрасний внутрішній світ матері-селянки. Головна героїня Ганна хотіла бачити свого сина щасливим, хотіла пізнати радість материнства. […]...
- Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” На титульній сторінці книги написано “Переклад з єврейської”. Зрозуміло, що перед нами твір, написаний для людей, для яких побут і звичаї єврейського народу не є чимось екзотичним. Автору більше до вподоби розібратися з психологією героя, ніж із його зачіскою чи повсякденним меню. Шолом-Алейхем писав івритом, ідіш і російською мовою, він автор відомих творів “Тев’є-молочник”, “Хлопчик Мотл”, багатьох романів і оповідань. До 1905 року жив у Росії, а потім здебільшого за […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. ІІ. “Не з тими я…” ІІІ. “Мы знаем, что ныне лежит на весах…” ІV. “Я была тогда с моим народом…” о журналах “Звезда” и “Ленинград””, де поезія Ахматової оголошувалася чужою народові. Збірка віршів поетеси, уже надрукований 1946 року, було знищено. Ахматову та Зощенка виключили зі Спілки письменників, залишивши їх напризволяще перед загрозою голоду без засобів до існування. Сина Ахматової знову було заарештовано. 1957 року, після його […]...
- Людина та її доля Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр Сергійович і до славної історії своєї країни, яку потім відтворював у своїх незабутніх художніх творах. […]...
- Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва “Забіяки” В автобіографічному романі М. Олексєєва “Забіяки”, написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х – початку 30-х років у селі Монастирському. Складний час у житті російського села – період колективізації – автор показує через сприйняття дитини Миханькі Хохлова. Тому сільський світ розкривається перед нами дитячими очами. Саме це надає особливу жвавість у сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке оповідання про трагічну долю російського села правдивим. Михайло Олексєєв […]...
- Людина і доля у поемі Дж. Г. Байрона “Мазепа” Доля – одне з центральних понять романтизму. Кожен романтичний твір є сповіддю про долю і фатум у житті людини або держави. Український гетьман Мазепа, герой однойменної поеми Дж. Байрона – образ скоріше романтичний, історичний. Цю поему дослідники вважають чи не найкращим твором англійського поета-романтика, хоча усі події, зображені у ньому – суцільна вигадка, від уяви, який не має майже нічого спільного з реальним історичним героєм. Героєм Байронового твору Мазепа став […]...
- Сирітська доля в поезіях Т. Г. Шевченка Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду! Т. Г. Шевченко Рано залишившись сиротою, Т. Г. Шевченко, як ніхто інший, розумів гірку долю сиріт і у своїх поезіях неодноразово звертався до цієї теми. Автобіографічним є вірш Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало…”, у якому поет змалював настрої та переживання малого хлопчика-сироти. Дитина пасе за селом ягнята, гріє сонечко, на душі в неї […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. Києва. Прозаїк. Найбільш відомі твори про дітей і для дітей: “Неслухняний глечик”, “Циганка”, “Свекор”, […]...
- Яке ідейне навантаження несе образ Ванюшки в оповіданні Доля людини? Вороги спалили рідну хату, Загубили всю його сім’ю. Куди ж тепер іти солдатові, Кому нести сум свою? М. В. Исаковский “Доля людини” – це оповідання про те, як людина перемогла свою долю, і символом цієї перемоги стала дитина. На фронті й у німецькому полоні Андрій Соколов показав себе мужнім і стійким солдатом, але по характері він людина дуже мирний У полоні йому увесь час снилася сім’я, у сні він розмовляв […]...
- Лихоліття війни та доля людини Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. Уже з перших рядків стає зрозуміло, яка тяжка доля цієї людини, бо письменник зауважує: “Бачили […]...
- Роман-епопея Василя Гроссмана “Життя і доля” Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про війну почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші видавалися суцільним потоком. І багато серед них були, на жаль, зовсім бездарні. Сьогодні, перебуваючи на більш ніж піввікової дистанції війни, читач може підбити своєрідний підсумок розвитку “військової” літератури. Серед добутків радянських письменників, що висвітлюють період Великої Вітчизняної війни, особняком стоїть роман Василя Гроссмана “Життя і […]...
- Трагічна доля народу в Другій Світовій Війні Війна – це горе, сльози. Вона постукалася в кожний будинок, принесла лихо: матері втратили своїх синів, дружини – чоловіків, діти залишилися без батьків. Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчій із всіх воєн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті люди, які в найтяжких боях захищали Батьківщину. Війна в їхній пам’яті спливає найстрашнішим сумним спогадом. Але вона ж нагадує їм […]...
- Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької Богоматері”. Серед строкатого натовпу різного люду, що наповнює Париж, Квазімодо неможливо не помітити, бо зовні він потворний – глухий, одноокий, горбатий і кульгавий. З нього потішаються. Ним командують. […]...
- Образ Андрія Соколова в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова “Доля людини” вражає людяністю і переконливою правдою образу головного героя Андрія Соколова. Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим величнішим постає він серед випробувань, які випадають на його долю. Можливо, якщо б не війна, він так би й не дізнався, на […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше речення з “Новини”: “У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку”. […]...
- Доля російської людини в роки війни У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого брата-шофера, розповів про тяжку долю. Ця зустріч схвилювала письменника, і він задумав написати оповідання. Але […]...
- Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
- Доля мови – то доля нації Віками був гноблений наш народ, неймовірних знущань зазнала і наша мова. Проте в усі часи мали українці духовних проводирів, які своїм словом пробуджували національну свідомість народу. Глибоко в душу западають такі пристрасні слова Дмитра Павличка: Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому… Впаде на тебе, наче сніг, журба – Її не понесеш нікому! Ти зрікся мови рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні народу. “Без мови рідної, […]...
- Михайло Шолохов. “Доля людини” Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них – російський письменник Михайло Шолохов. Як і в творчості німецького письменника Генріха Белля, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна. Війна скалічила і німця, і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і […]...
- Тема твору доля і воля у романі “Герой нашого часу” Тема долі у романі “Герой нашого часу” звучить упродовж усіх глав книги. В “Тамані” Печорін замислюється, чого б то доля закинула його до гурту контрабандистів. У “Княжні Мері” він радів, що доля послала йому для розваги Груш-ницького, а пізніше Печорін писав у своєму щоденнику: “…судьба как-то всегда приводила меня к развязке чужих драм… Я бьіл необходимое лицо пятого акта, невольно я разьігрьівал жалкую роль палача или предателя. Какую цель имела […]...
- “Доля людини” М. А. Шолохова – оповідання-епопея Ім’я лауреата Нобелівської премії М. А. Шолохова відомо всьому человечеству. Добутку Шолохова подібні до епохальних фресок. Під час Великої Вітчизняної війни письменник порахував своїм боргом разити словом ненависті ворога, зміцнювати любов до Батьківщини в радаских людей. Провесною 1946 року, у першу післявоєнну весну, Шолохов случайно зустрів на дорозі невідомого человека й почув його сповідь^-сповідь-сповідь-оповідання-сповідь Десять років виношував письменник задум добутку, події ставали прошлим, а потреба розповісти про їх усе збільшувалася. […]...
- Доля князя Андрія Болконського Л. М. Толстой із симпатією ставиться до князя Болконського, людини розумної, що весь час перебуває в пошуку. Але читачі, думаю, ставляться до нього по-різному: для одних він дуже розумний, категоричний, для інших – людина тонкої душі, але вихований у суворих правилах. Великий вплив на формування його характеру мала родина. Л. М. Толстой розповідає про родину Болконських починаючи з 1805 року. Це була родина, де у відносинах між батьком, сином і […]...
- Жульєн Сорель, його характер і доля Роман “Червоне і чорне” – правдива оповідь про суспільство епохи Реставрації у Франції. Це соціально-психологічний роман, в основі якого лежить конфлікт особистості із суспільством. Шлях головного героя Жульєна Сореля наштовхує на думку, що в епоху Наполеона він міг би стати героєм, а в епоху Реставрації змушений або пристосуватися, або загинути. Жульєн Сорель – представник покоління початку 20-х років XІX століття. Йому властиві риси романтичного героя: незалежність, почуття власної гідності, бажання […]...
- Чи легко бути капітаном? Відважним доля допомагає Герої книги пройшли неймовірно важкий і довгий шлях – від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії. Вони переборювали на своєму шляху і океанські простори, і африканські джунглі, населені дикими племенами людожерів та лютими хижаками. Ці люди не були професійними. моряками чи досвідченими мандрівниками. Місіс Уелдон та її п’ятирічній син потрапили в біду. їй ні на кого було розраховувати, крім Діка Сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на кораблі її чоловіка. […]...
- Життя і доля Франца Кафки Однією з ключових фігур світової літератури XX століття справедливо вважають австрійського письменника Франца Кафку. Ім’я Франца Кафки поряд з іменами Джеймса Джойса, Марселя Пруста називають серед творців модерністського роману. Особистість, доля і творчість Кафки привертають увагу не тільки літературознавців, але і філософів, а також письменників, що зробили його центром свого художнього світу, таких, як, наприклад, лауреат Нобелівської премії з літератури Е. Канетті і Т. Ружевич. У формуванні особистості письменника визначальну […]...
- Образи й символи в ліричній поезії Пушкіна
- Т. ШЕВЧЕНКО “СОН” . САТИРИЧНИЙ ПАФОС ПОЕМИ, ЇЇ СПРЯМУВАННЯ
Categories: Твори з літератури