Драма “97”, перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним.
Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних переконань.
Головні персонажі твору – фанати революційних подій, здатні віддати своє життя заради “світлого майбутнього”, з одного боку, а з іншого – бідні селяни й заложники – глитаї. Згадаймо образ Серьоги Смика. Колишній люмпен, він очолює нині ревком.
Його захопленість ідеєю подається крізь світобачення фанатичної засліпленості. Письменник нібито не відкриває тут чогось нового, незвичайного. Проте стає моторошно від того, що ідея, за яку віддавали життя, не дала значних позитивних результатів.
Смик і помирає так само фанатично, як і жив. Остаточний фінал п’єси вражає своєю агресивністю: “Не буде, гад, по-твоєму, а буде по-нашому! – ти, гад, держись! “.
Обидві руйнівні сили, як засвідчує сюжет драми, мертвотні. Візьмемо, для прикладу, натуралістично-абсурдну сцену канібалізму. Не всі мешканці села сприйняли революцію; у селі збільшилася прірва між багатими та бідними.
Виснажені голодом, селяни поїли всіх кішок та собак. На фоні цих подій автор вимальовує образи Ларивона, глухонімого сторожа, та Орини, вбогої вдови з п’ятьома дітьми.
Від голоду помирає одна дитина, невдовзі за нею мали піти з життя й всі останні. Старцювання нічим не допомогло людині. І тоді Ларивон та Орина здійснили найстрашніше: вони порізали напівживих дітей… Вчинок жахливий, нечуваний, нелюдський…
А хто злочинці? Каліка, обділений від природи розумом, чи збожеволіла від голоду й розпачу мати? Громада вимагає кари для дітовбивців.
Є спокуса погодитися з таким вироком. Та тяжко виносити присуд Орині й Ларивону: їх дії не підлягають людським законам. Письменник майстерно відтворює шаленіючу від крові юрбу, що є найнебезпечнішою силою, бо над нею панує звіриний інстинкт.
Ця сцена – свідчення того, що в авторській концепції село перших післяреволюційних подій зображено без будь-яких прикрас, без спрощення, в складній ситуації голоду, породженого революцією, а в 30-ті роки – насильницькою колективізацією.
М. Куліш мав на меті відтворити за допомогою персонажів увесь складний, суперечливий колорит села, ту напруженість ситуації, що склалася між сільською біднотою та багатіями; підкреслити складність і жорстокість боротьби, що точилася на селі; намагався подати таку розв’язку, “щоб глядачі, прийшовши додому, не лускали насіння й не пили чайок…
Щоб вони якнайглибше відчули сувору гостру боротьбу революції та голоду”. Однак сцена, де Копистка примушує Васю читати вголос над мертвим Серьогою пакет з волості за підписом секретаря ком’ячейки, свідчить проти “ідеологічної витриманості п’єси”.
За всього “ідейно витриманого” забарвлення фіналу, читача чи глядача не покидає відчуття, що вони перебувають в ірреальному світі померлих, де править абсурд зовнішнього буття, що тяжіє до бюрократичних форм існування.
Сцена з паперами, що розлітаються у порожній кімнаті, де сам-на-сам помирає Смик засвідчує, що революція й голод як дві форми існування, дві форми людського буття абсурдні за своєю суттю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Українське село 20-х років у п’єсі “97” Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село. Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу і революція, ідейний фанатизм, класова непримиренність, осквернення святинь, знецінення моральних основ буття – […]...
- Українське село у творах Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” 0. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” 0. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у відповідності до свого індивідуального стилю, вирішував Цю проблему. Для одних – земля як засіб існування, […]...
- Українське село 20-х років XX ст. у п’єсах М. Куліша Не шукаймо ідеалізації села у драматургії Миколи Куліша. Його мистецький хист був намертво сплавлений із проникливою правдивістю. Він не міг подолати в собі цієї риси – навіть на вимогу часу. Тому зображення села в його п’єсах реалістичне та правдиве. Яким постає українське село в творчій спадщині драматурга? У драмі “97” – насамперед розгубленим. По ньому вже пройшлася революція і привнесла з собою ідеали, яких село не могло прийняти. Споконвічна ментальність […]...
- Переказ трилогії М. Куліша Українське село Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Т. Шевченко. Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років XX ст., змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга нинішнього віку Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу: революція, криваві ексцеси, ідейний фанатизм, класова непримиренність, оскверніння святинь, знецінення […]...
- Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати й соціальної драми. Свої п’єси він будує переважно на сюжетах з українського життя. Тему українського села 20-х років […]...
- Українське село – жертва кріпаччини У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, тонкий” чоловік, “з нужденним блідим лицем та смутними очима…” Глибокі зморшки на щоках, на лобі, […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Куліш – драматург був талант світового масштабу. Його громадсько-творче життя літературні критики порівнювали з феєрверком. За десять років письменницької діяльності ним написано десять драматичних творів. Це була кулеметна черга п’єс. Ніхто з сучасників драматурга не виходив на арену з таким тріумфом, як він. Теми драматичних творів М. Куліша досить різноманітні. На мене справили враження два твори: “97” і “Мина Мазайло”. За останньою п’єсою я дивилася спектакль на сцені театру Шевченка. […]...
- Моє рідне село Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови. А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, […]...
- Твір Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша. Постать Миколи Куліша повеpнулася до нас із забуття. Лише заpаз ми відкpиваємо для себе спадщину письменника, який за тоталітаpного pежиму був викpеслений з національного і культуpного життя нашого наpоду. Саме сьогодні ми намагаємося віднайти пеpшопpичини його тpагедії та помилок, усвідомити сутність митця. Куліш був талановитим дpаматуpгом світового масштабу. За його сучасності він не мав собі pівних. Hині настав час по-новому pозглянути пpоблематику […]...
- Російське село в зображенні В. П. Астафьєва В. П. Астафьев народився в 1924 році в Красноярськом краї, умер в 2001 році на своїй батьківщині. Дитинство – сутужніше не придумаєш. Хлопчикові було всього сім років, коли загинула його мати. Вона потонула Венисее. Пам’яті матері Лідії Іллівни він присвятив повість “Перевал”. А пізніше, ставши вже відомим письменником, скаже з гіркої синовней любов’ю: “И лише одне я просив би у своєї долі – залишити із мною маму. Її мені не […]...
- Драма поета і драма особистості В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. Сосюра, добровільно пішов до лав українського війська, де перебував у складі 3-го гайдамацького полку, бо […]...
- Розмови про сучасне село на прикладі творів Г. Косинки Перейдемо до аналізу творів “Змовини”, “За земельку”, “Політика”, “На золотих богів”, “Гармонія”. Час, про який пише письменник, був складний і неоднозначний. І автор прагне показати його таким, яким він був насправді,- жорстоким і трагічним, та й не завжди зрозумілим до кінця його героям. Всі вони відстоюють свою правду, виборюють своє право на щасливе життя – хто чесно, відкрито, а хто підступно, з обманом, а то й силою, залякуванням і пролитою […]...
- Аналіз “Українське альфреско” Вірш “Українське альфреско”, побудований на різкому контрасті. Альфреско – це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи – шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші. Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації […]...
- ІІ. Старе українське письменство 9 клас ІІ. Старе українське письменство Загальна характеристика Три хронологічні періоди розвитку старого українського письменства; 1) X XIII ст.; 2) кінець XIII – початок XVII ст. ; 3) початок XVII – кінець XVIII ст. У старому українському письменстві виділяють декілька літературних епох: – X ст. – середина XI ст. епоха монументального стилю, що характеризується масштабністю, величністю, ідейним пафосом. – Література кінця XI – XIII ст. належить до епохи орнаментального стилю, […]...
- УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО – ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ЛІНА КОСТЕНКО УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А […]...
- Вхід Буковини в українське літературне життя через творчість Федьковича “Буковинський соловій” – так називають Юрія Федьковича, видатного поета, прозаїка, талановитого послідовника й однодумця великого Кобзаря. Значний вплив на формування літературно-естетичних поглядів митця мала українська народна поезія, а також щире захоплення творами Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Тараса Шевченка. Перебування на військовій службі зблизило Федьковича з Простими жовнірами, краянами, що також сприяло зміцненню його світоглядних позицій. Поетичні й прозові твори Ю. Федьковича, домінантною ознакою яких був романтизм, підіймали важливі соціальні й […]...
- Драма-феєрія “Лісова пісня” Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. Порушивши у драмі-феєрії проблему невідповідності високого покликання людини принизливим умовам її повсякденного життя, письменниця піднялася на вищий щабель над старою школою української драматургії. “Лісова пісня”,- як відзначав відомий літературознавець О. Бабишкін,- запалила не тільки акторів і режисерів драматичних театрів прагненням оживити її на сцені, вона надихнула композиторів на сюїти і балети, на […]...
- ДРАМАТУРГІЯ. ШКІЛЬНА ДРАМА “ВЛАДИМИР” Ф. ПРОКОПОВИЧА. ВЕРТЕП ЯК ВИД ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ДІЙСТВА 1. Драматичний твір, у якому найбільше збережено структуру мораліте. А Ф. Прокопович “Володимир”. Б Г. Кониський “Воскресеніє мертвих”. В “Милість Божа” невідомого автора. Г М. Довгалевський “Комическое дєйствіє”. 2. Жанр драматургії давньої української літератури, у творі якого інсценізувалося народження, смерть і воскресіння Христа. А Історична драма. Б Міракль. В Містерія. Г Мораліте. 3. Для міракля як жанру шкільної драми характерно… А Розповіді про “чуда”, здійснені Богородицею, про життя святих. Б […]...
- Моє село Маленька крапелька величної держави – моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква […]...
- Весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, […]...
- Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був час справжнього відродження української літератури, театру, образотворчого мистецтва. Але, на жаль, той період відродження був […]...
- Традиційне українське весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, якщо дівчину не “віддали” до свята, […]...
- Життєва драма Шевченка Всю історію життя Шевченка можна назвати тяжкою, нестерпно болісною драмою; історію його думки і творчості – драмою не менш тяжкою. Особиста драма в нього тісно і нерозривно сплітається з драмою його як геніального виразника думок і заповітних ідеалів рідного йому народу. Однак чи не найдраматичнішою стороною життя і творчості українського поета є його самотність як митця. Звичайно, він мав багато друзів, які схилялися перед його талантом. Пантелеймон Куліш казав навіть, […]...
- Пісні-ігри – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Народною драмою називають твір, сюжет якого розгортається завдяки поєднанню мовних, сценічних та музичних засобів. Жанри народної драми: пісня-гра, вистава-ігри-ще, весілля. Пісні-ігри Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки, які органічно поєднували елементи шлюбного та сільськогосподарського стилів. Яскравими прикладами веснянок є такі твори: “Мак”, “Подоляночка”, “Просо”. У піснях-іграх існувало […]...
- Українське бароко Чому ж українська нація обрала своїм провідним культурним стилем XVІІ-XVІІІ століть саме бароко? Чому не класицизм Російської імперії, не польську готику? Напевне тому, що протягом цілої доби, що минула після зникнення Київської Русі, українські землі були під владою різних держав, які загалом не сприяли розвитку національної культури України, і щоб вижити, пронести якусь своєрідну, суто українську думку, треба було виявляти її не прямо, а якось “м’яко”, щоб водночас донести її […]...
- Життєва драма Емми Боварі Інколи людина, щоб відірватися від тяжкої буденності, починає мріяти, жити в уявному нереальному світі. Саме так сталося з героїнею роману “Мадам Боварі”, яка не погоджувалася з сірою буденністю життя і шукала в ньому, чи, мабуть, у своїх мріях, якогось свята почуттів, казкової любові, за хвилину якої можна віддати все життя. Задум цього роману виник у Флобера із бажання “відтворити сірий колір запліснівілого існування”, тобто колір “буденності” епохи. У романі постає […]...
- Вистава-ігрище – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Вистава-ігрище З обрядових пісень-ігор різдвяного циклу з часом у самостійний жанр – вистави-ігрища – виділилися окремі складові частини. Це сталося через ускладнення сценічної дії, збільшення тексту і кількості персонажів гри. До сьогодні у різних варіантах дійшли дві вистави – “Коза” і “Меланка”. “Коза” – це святкова вистава-ігрище, у якій великого значення набуває власне сценічний елемент. У грі беруть участь такі персонажі: коза, дід, циган, лікар, […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Значення обряду весілля Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. Калиновськийу 1777 році, І. Червінський, П. Чубинський, […]...
- Роль пісень у весільному обряді – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення кожного обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах – ще й парубоцький. Між обрядами хори співали пісні різного характеру – жартівливі, застольні, любовні, козацькі або баладні, танцювальні. Чоловіки […]...
- Українське літературознавство ХХ століття Уже в перші десятиліття XX століття в українському літературознавстві працювали такі відомі дослідники, як С. Єфремов, М. Грушевський, А. Кримський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драйхмара, Л. Билецкий. З літературознавчими працями виступали Леся Українка, М. Дашкевич, М. Коцюбинський, В. Стефаник, А. Чайковський і інші. Одним з найвідоміших вітчизняних літературознавців початку XX століття був Сергій Олександрович Єфремов. Його фундаментальна праця “Історія українського письменства” вигідно відрізнялася від всіх відомих дотепер праць подібного […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – драматична поема “Бояриня”, яка була написана 1910 року, коли письменниця перебувала на лікуванні в Єгипті. […]...
- “Мамаша Кураж і її діти” Б. Брехта – драма-застереження Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. Вона розраховує, що потрібно солдатам або офіцерам, завжди тримає потрібне під рукою й зручно чи […]...
- Доповідь на тему: Григорій Сковорода й українське письменство 1920-х років Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново “відкрита” ще в 1920-і роки! коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів “розмиває” у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за гармонійним минулим. Масові пошуки своїх історичних коренів привертають увагу до етнографічних досліджень, відновлюють націоналістичні рухи. […]...
- Шкільна драма “Владимир” Шкільні драми як окреме явище літератури виникають у кінці XVІІ – початку XVІІІ століття й призначені для вистави в тогочасній вищій або середній школі. Шкільна драма – це не визначення роду, виду або жанрової традиції, це поняття передусім історичне, тісно пов’язане зі школою. В середні віки та в епоху бароко поезія розглядається як звичайне ремесло, так само й написання драми було шкільною студентською вправою. Але основну драму мав писати викладач, […]...
- Драма Шіллера “Вільгельм Телль”. Переказ Дія в драмі відоу ваеться в трьох швейцарських кантонах, які розташовані навколо Фірвальдштетського озера і раніше були вільними, а тепер їх утискує Австрія. Це спричинило до конфлікту поміж швейцарцями та ландгофтами. Свій опір жителі кожного з трьох кантонів чинять спершу по-різному. Серед селян найстарішого кантона виділяється Вернер Штауффахер, бо “всім пригнобленим він батько” і дбає про користь батьківщині. Події в драмі відбуваються на початку XІV ст., коли помер австрійський імператор, […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав декілька п’єс, що стали окрасою української літератури і театрального репертуару. Його драматична спадщина складається з чотирьох великих і п’яти одноактних […]...
- Драма дитини Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму в своїй душі. Василько ставиться до батьків з […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Національна драма. Іван Карпенко-Карий” 1. Дайте визначення драми. Драма – літературний рід, призначений для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів. 2. Визначте основні особливості драматичних творів. Єдність дії та слова; зображення персонажів через їхні вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу; наявність ремарок; призначення для вистави на сцені; поділ […]...
- Драма “Украдене щастя” – найвизначніший сценічний твір І. Франка Драматичні твори І. Франка є визначним внеском у розвиток української драматургії. У цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва і палкий борець за розвиток народного українського національного театру. Драматургічна творчість Франка припадає переважно на дев’яності роки. Але ще на початку своєї літературної діяльності під впливом “Слова о полку Ігоревім” він написав історичну драму “Три князі на один престол” , а роком пізніше – “Славой і […]...
- Художня майстерність І. Багряного в романі “Тигролови”
- Свідчення багатогранності таланту Миколи Гоголя
Categories: Твори на різні теми