Допомога батькам

Related posts:

1. Які уроки можуть дати діти своїм батькам Найперші та найкращі наші вчителі – батьки. З самого малечку вони беруть на себе величезну відповідальність за виховання своєї дитини. Їх поради та настанови міцно вкарбовуються в пам’ять малечі, а потім формують характер дитини протягом усього її життя. Інколи, коли ти вчиняєш якийсь проступок, з глибин розуму до тебе починають лунати такі теплі та розважливі настанови батьків. І вже наступного разу ти, спершу згадавши їх, вже не будеш обирати хибний […]...
2. Допомога Допомога Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік стурбованих людей, що поспішали. Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти-тринадцяти років, взяла важку валізу у бабусі й понесла через залізничний місток. “Добре,- подумала я,- що […]...
3. Перша допомога при глибоких ранах Рана-це порушення цілісності шкірних покривів, тканин слизових, які викликані термічними, механічними, хімічними чи іншими впливами. Зозрізняють кілька видів ран: Різані вони наносяться гострими предметами. Рубані наносяться важкими гострими предметами. Колоті наносяться колючими предметами. Рвані утворюються під час розриву шкіри при натягу чи відкритих переломах. Вогнепальні нанесені зброєю. Рани від укусу, що виникають в разі укусу тварин. При пораненні значною загрозою є забруднення рани. Мікроби потрапляють у рану не тільки з […]...
4. Допомога птахам. Твір – роздум на морально-етичну тему Ми прогулювалися вузькою, дуже затишною набережною. По праву руку протікала річка, із зарослими комишами та верболозом, берегами. Понад саму водичку виструнчилися незнайомі жовтенькі квіточки. Хоча була вже середина місяця травня, довгоочікуване тепло ще не прийшло. Деревця весело шуміли світло-зеленим молоденьким листям. Набережна, попри те, що знаходилася майже в самому центрі міста, була безлюдною. Напевне тому, що це була неділя і люди займалися хатніми справами. Поряд на трасі безперервно рухалися автомобілі […]...
5. Ляльки – мої друзі і вчителі 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ляльки – мої друзі і вчителі Семикласниця – вже не дитина. Про це мені говорять і батьки, і вчителі, і подружки. Я розумію, що це справді так, але не можу примусити себе розпрощатися зі своїм дитячим захопленням – ляльками. Усе дитинство мої ляльки були поряд зі мною. Вони розважали мене, мовчки вислуховували мої скарги, жили моїми радощами й болями. Ляльки не давали мені сумувати; […]...
6. Моя подруга Пеппі Довга Панчоха Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що б ви подумали, якби раптом побачили на вулиці дівчину-підлітка, на якій були б панчохи різного кольору? Ви скажете: нічого дивного немає, якщо йдеться про героїню казки Ліндгрен, шведської письменниці. Одну ногу Пеппі прикрашала чорна панчоха, другу – коричнева. Дивна дівчина, чи не так? На мою думку, нічого дивного немає. Дівчина вирішила здивувати оточуючих її людей і привернути до себе увагу. Уявіть собі: […]...
7. Якби я була Попелюшкою У старій казці, яку написав французький письменник Шарль Перро, є гарна – прегарна героїня – Попелюшка. Усі дівчатка мріють про те, що й вона, – потра­пити на бал до королівського палацу і вийти заміж за прекрасного принца. З усієї казки вони бачать тільки її яскравий фінал, гарну сукню і карету, які начаклува – ла її тітонька-фея. Одного разу я перечитувала цю казку і подумала: “А якби я була Попелюш­кою?” Яка […]...
8. Будильник Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли будильник не дзвонитиме, мене не будуть будити, може, і вихідний улаштують. Адже у вихідні про […]...
9. Дорослий мир для тебе. Твір-міркування Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо не хочеться взросліти. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я вільний. Моя претензія […]...
10. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
11. Ввічливі слова Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Су­діть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів. Коротше кажучи, […]...
12. Спорт сьогодні Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що треба піклуватися про підростаюче покоління. Кажуть, що для вирішення всіх спортивних питань навіть міністерство створили. […]...
13. Мати Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі. Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю свого життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію. Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на неї, то її очі, брови, волосся нагадують про дідуся й бабусю. У неї дуже виразні […]...
14. Сьогодні – неділя. Ранковий репортаж Неділя! Вихідний! Ура, у школу не йти, уроки вчити не буду. Батьки виїхали на дачу. Повна самостійність. Раз, два – потягнулися; три, чотири – устали. П’ять, шість – заглянули в холодильник. Їжі валом. Сім, вісім – зробили зарядку, попрацювали щелепами. Вернемося в зал, вмикаємо телевізор. “MTV – мій канал! Ой, “Дванадцять злісних глядачів”. Падаю на диван? так… знову та ж претензійна компанія. Так що ти мелеш, дурень? Реп чисто негритянська […]...
15. Краще маленька справа, ніж велике ледарство Краще маленька справа, ніж велике ледарство Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи, […]...
16. Друзі пізнаються у біді Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. “Добре. Другові треба допомагати, нехай списує”, – подумав […]...
17. Світ не без добрих людей Із п’яти років мене виховувала бабуся. Мої батьки були постійно у відряджен­нях. Батько й мати – геологи, і коли вони поверталися, ми з бабусею далеко за північ слухали їхні розповіді про дивовижні куточки нашої Батьківщини. А потім я довго не засинала, знов і знов прокручуючи в голові почуті історії. Бабуся за – пжди вчила мене чуйності, казала, що треба прагнути робити добрі вчинки. Ці по­ради допомагали і моїм батькам у […]...
18. Роль чарівних предметів у казці Яким одноманітним і нецікавим було б наше життя без казки. Ці фантастичні оповіді не лише розважають нас, вони вчать розрізняти добро і зло, а найваж­ливіше – мріяти, вірити у диво. У кожного майстра: шевця, чоботаря, будівельника, лікаря, письменника – є свої помічники – прилади та інструменти. Без них не можливо здійснити ди­во: пошити чудову сукню, гарненькі чобітки, збудувати затишний будиночок, зробити складну операцію, написати цікавий твір. Ось і герої казок […]...
19. Світло материнського серця І. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії. ІІ. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника. 1. Вплив біографічних фактів. 2. Мати – міра всього доброго й чесного в житті: Мати наша – сива горлиця, Все до її серденька горнеться… 3. Мати – Сонце – Хліб. 4. Жити, як мати, працювати, як мати, любити, як мати. 5. Синівський обов’язок – не згасити полум’я материнської любові: Батьки і […]...
20. Чим мені сподобалися Том і Гек? Том Сойєр і Гек Фінн – мої улюблені герої з книги Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”. Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. “У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у […]...
21. Власні роздуми про роль слова у взаємостосунках між людьми Популярний психолог Іржі Томан виділив два основні принципи повноцінного спілкування: “Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводились з тобою” і “При кожному своєму вчинку увійди в становище іншого”. ими правилами намагаюсь керуватися у своєму житті. Дуже важливе для мене взаєморозуміння з найближчими людьми, родиною. Усвідомлюю, що життя в сім’ї – це не лише неперевершене благо, а й серйозний обов’язок. Мене дратують однолітки, які вимагають від батьків розв’язання […]...
22. Воля в камері. Переказ стисло Н. Суровцова Коли наставало Перше травня, нам приносили поліпшений пайок. Але тут я зрозуміла, що святкувати треба якось інакше, адже пам’ять про демонстрації у, Відні, про світле Перше травня в Харкові, про яке я так радісно писала в американські газети, була ще надто жива в моїм серці. І відсвяткувати цей улюблений світлий день двома зайвими котлетами та булкою за гратами я не могла. Якось несміло, нерішуче я постановила в цей день голодувати. […]...
23. Як я провів літо Літо цього року нічого не обіцяло гарного: дощ не припинявся уже другий місяць, ледве затихаючи на декілька годин удень. Бридко було на вулиці, холодно, незатишно, брудно. А вдома одному нудно. Друзі роз’їхалися, батьки на роботі. Зненацька мамі запропонували для мене “роботу”. Тобто треба було купити путівку й у той же час ніби працювати за цією путівкою в одному невеликому чи то зоопарку, чи то заповіднику Криму. Я поїхав туди з […]...
24. Любов до батьків Немає рідніших на землі людей, ніж батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі. І ми маємо бути вдячними за це. У нас велика і дружна родина. Мама, тато, дідусі й бабусі, я, два мої брати і сестра. Змалку в нас навіть думки не виникало, що можна ставитися до батьків інакше, ніж із […]...
25. Що я можу зробити власноруч Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще – маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату. Іноді я можу щось пошити – щоправда, досить просте. Спідницю собі або вбрання для сестриччиної ляльки. Сестричці дуже подобаються сукні, […]...
26. “Людина створена для щастя, як птах для польоту” Породжена у муках людина своїм першим криком приносить у цей світ щастя: щасливі мама і тато, щасливі ті, хто став дідусем і бабусею, щасливі лікар і акушерка. Людина народилася! Подароване тобі життя – це вже саме по собі щастя. Як його не випустити? Адже створені ми дійсно для того, щоб щасливо жити. Важко визначити: щастя – це… Що? Вічне веселе свято? Власний маєток? Новий автомобіль? Шуба, дивлячись на яку, сусідки […]...
27. Я – українка Україна – моя батьківщина, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої – росіяни, які переїхали жити в Україну. Звичайно, моя рідна мова – російська, і я дуже люблю твори російських письменників. А українкою я називаю себе насамперед тому, що вважаю себе маленькою громадянкою цієї держави. Мені жити в цій країні, навчатися, здобувати вищу освіту. Тому я із задоволенням вивчаю українську мову, історію цієї країни, не забуваючи про те, […]...
28. Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці життєві спостереження лягли в основу багатьох оповідань Бориса Грінченка, в яких він зображує життя дітей, […]...
29. Як я розумію щасливе сімейне життя Кожна людина хоче бути щасливою. І кожна людина прагне щасливого сімейного життя. Проте щасливе сімейне життя кожен розуміє по-своєму. Мені здається, що обов’язковою умовою повинно бути взаєморозуміння між членами сім’ї. Якщо батьки розуміють, по-перше, один одного і разом – інтереси дітей, а діти розуміють інтереси батьків, то така сім’я обов’язково відшукає шляхи до щастя. Зразком для мене є моя сім’я. Ми з сестрою вважаємо своїх батьків старшими друзями. Нам цікаво […]...
30. Жагуче, грізне, що бунтує серце Учнівський твір По роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Перед ним схилитися не соромно… Н. Некрасов Життя Тургенєва, знаменитого російського письменника, проходила в одну із самих насичених епох у житті Росії. Саме в цей період, на початку шістдесятих років XІX століття, у Росії зароджувався новий тип борця – різночинця-демократа, людини справи, що прагне до боротьби в ім’я зміни суспільного лада Росії. Образ, що втілив у собі всі ці риси, […]...
31. Навіщо я зберігаю іграшки. Твір-роздум Я вчуся у п’ятому класі, граю на піаніно і захоплююсь сучасними танцями. З Вдома у мене є комп’ютер, за яким я проводжу не так вже багато часу. Я охоче поступаюсь місцем за комп’ютером своїм подругам, коли вони приходять до мене В гості. Найбільше дівчаткам подобаються мої іграшки, багато з яких збереглося ШЄ з раннього дитинства. Я ставлюся до них наче до живих – до плюшевого ведмедика, зайця, слона, тигра. А […]...
32. Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився […]...
33. Твір “Випадок із життя” Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом’яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася. Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра […]...
34. Моя улюблена пора року – X варіант 6 клас X Варіант Моя найулюбленіша пора року – осінь. Восени все навколо стає таким прекрасним, наче в казці. Листя змінює свій звичний зелений колір на різнобарвний букет, ніби кожне дерево одягає свою сукню. Берізки переодягаються в золоті шати, каштани стають темно-червоними, клени перетворюються на багряні вогнища. Кривавими плямами кидаються у вічі стиглі китиці горобини. Осіннє повітря стає чистим і прозорим, неначе кришталь. Здається, зробиш невірний рух – і воно […]...
35. Стосунки між батьками і дітьми Вранці, збираючись в школу, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи: я беру із собою плейер. А ще в нашому будинку є відеомагнітофон. З його допомогою я дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: “Руки вгору”, “Любе” й інших. Ми часто купуємо відео – і аудіокасети, у нас зібралася велика фонотека. Одного разу касети безладно лежали на підвіконні, на письмовому […]...
36. Хом’ячок Сеня На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше дев’ятої. Батьки зрозуміли, що цей подарунок для мене виявився найкращим. Я спостерігав за Сенею постійно, […]...
37. День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
38. Яке значення в людському житті має праця? Яке значення в людському житті має праця? Я знаю багацько прислів’їв та приказок, які розповідають про важливість праці. Ось, наприклад: “Без труда нема плода”, “Хочеш їсти калачі – не сиди на печі”, “Діло майстра величає” та інші. Та чи правдиві вони? Чи дійсно воно так є? Пропоную вам разом поміркувати над цим. Ось взяти хоча б школи. У кожному класі є діти, що вчаться добре і вчаться погано. Як ви […]...
39. Як я організую свій робочий день Як я організую свій робочий день Свій робочий день я намагаюся вкрай заповнити. Я не люблю, коли хоч одна хвилина прожита даремно. Змалку мене привчили батьки жити наповнено, цікаво і корисно. Корисно не лише для себе, а й для інших. Іноді друзі дивуються: невже не хочеться відпочити – просто полежати, “поплювати у стелю”? Для мене відпочинок – це дія. Я вважаю, що слід прожити день так, щоб увечері я мав […]...
40. Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська Ліза Муромська – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя з книжок, та зате почуття її свіжі, переживання – гострі, а характер – ясний і сильний. Батько зве її Бетсі; до неї приставлена мадам міс […]...