У світі існує багато різних релігій, але найпоширеніша з них – християнство. Мільйони людей сьогодні знайомі тією чи іншою мірою з ученням Ісуса, яке дало початок християнству. Як же виникло це вчення?
Колись у далекій римській провінції Іудеї, де намісником був Понтій Пілат, ходили шляхами численні проповідники, які нерідко таврували моральні вади римлян. Усі шукали шляху до щастя, до гармонії. І єдиний із проповідників Ісус вказав справжній шлях. Проте він не обіцяв золоті гори.
Він учив, що Бог розгнівався на людей і покарав їх смертю, проте дасть їм життя вічне на тім світі, якщо вони визнають нові заповіді. Ці заповіді вимагали від людини милосердя, доброти, порядності у вчинках: не вбивай, не кради, не заздри, не свідч неправдиво на ближнього, не чини перелюбу. Ці правила такі прості, на перший погляд, але далеко не всі захотіли відразу прийняти це вчення. У священній книзі іудеїв Торі про це все не йшлося.
Тому це не зустріло прихильності у серцях іудеїв, і вони не захистили Ісуса, коли римляни заарештували його за проповіді й звеліли скарати на смерть. Ісуса розп’яли в передмісті Єрусалима на горі Голгофі. Він мужньо прийняв смерть, бо вірив у власну правоту. Своєю смертю Ісус спокутував гріхи людства.
Ця жертовність ще більше переконала людей у тому, що його вчення істинне. Невдовзі поширилася думка, що в образі Ісуса сам Бог відвідав землю. Учення його про любов і милосердя поступово оволоділо серцями людей. Ісуса називали Христом або Месією, тобто “божественним”. Так розпочалося християнство – віра, в основі якої заклик бути добрими й милосердними одне до одного, бути порядними, вірними, бо це і є шлях до гармонії, шлях до щастя. Учення Ісуса поширилося по всій землі, подаючи надію всім.
Священною книгою християн став Новий Заповіт, який містить чотири Євангелія – розповіді про Христа: про його народження, самовіддане служіння людям, страдницьку смерть на хресті й чудесне Воскресіння. Нині кожного року християни всього світу згадують про давні події й по-новому емоційно переживають їх, бо в історії життя та смерті Ісуса – нагадування людству про найважливіші моральні істини, що зберігають саме існування людства. Ось чому вчення Ісуса таке важливе й потрібне всім.





Related posts:
- Важлива думка християнського вчення – любов до людини Слова, з якими Ісус Христос звернувся до учнів, зійшовши на гору, відомі як Нагірна проповідь, або Проповідь на горі, і є основою вчення Христа. Ісус називає щасливими вбогих духом, засмучених, спраглих, милостивих, чистих серцем, вигнаних за правду і зганьблених – тих, кого світ не шанує, а зневажає. Господь підкреслює: що авторитетне для світу, не завжди шановане в Нього. Спілкування людини з Богом відбувається через молитву. Молитва – це не бездумне […]...
- Найважливіші події життя Ісуса Христа Понад дві тисячі років священною книгою християн і водночас визначною пам’яткою давньої писемності залишається Біблія. Вона складається з двох частин: Старого і Нового Завітів. В Новому Завіті описані життя та вчення Спасителя світу. Історія життя Ісуса починається з оповіді про Благовіщення Діви Марії. Одного разу набожна дівчина Марія з міста Назарета під час молитви побачила ангела. Він сповістив її, що Дух Святий зійде на неї і сила Всевишнього осінить її. […]...
- Морально-етичне вчення Євангелій, побудоване на науці любові до людей Найвыдомыша у світі книга, Біблія, складається з двох частин – Старого та Нового Заповіту. Старий Заповіт створювався з XV ст. до н. е. різними людьми: Мойсеєм, який обгрунтував християнські засади існування людини в “П’ятикнижжі Мойсея”; наймудрішим з царів Соломоном, поради якого продовжують лишатися актуальними дотепер, царем Давидом, автором більшості релігійних гімнів – Псалмів, та іншими представниками свого часу. Текст Старого Заповіту був упорядкований приблизно в 400-350 рр. до н. е. […]...
- Образ Ісуса Христа у творчості Марини Цветаевой Треба, говорячи про морально-етичне виховання майбутньої поетеси, відзначити, що в сім’ї Цветаевих не було систематичного релігійного виховання. За свідченням Настасії Цветаевой, батьки святкували християнські свята, прищеплювали любов до них дітям, знайомили з біблійними легендами, євангельськими притчами, релігійними обрядами, але “усе було полегшено”, усе було в такій формі, який слід бути в російській інтелігентній сім’ї Докладніше необхідно зупинитися на знайомстві майбутньої поетеси з Біблією як історико-літературним пам’ятником, тим більше що сучасні […]...
- Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
- Жульєн Сорель, його характер і доля Роман “Червоне і чорне” – правдива оповідь про суспільство епохи Реставрації у Франції. Це соціально-психологічний роман, в основі якого лежить конфлікт особистості із суспільством. Шлях головного героя Жульєна Сореля наштовхує на думку, що в епоху Наполеона він міг би стати героєм, а в епоху Реставрації змушений або пристосуватися, або загинути. Жульєн Сорель – представник покоління початку 20-х років XІX століття. Йому властиві риси романтичного героя: незалежність, почуття власної гідності, бажання […]...
- Твір “Обломов – його сутність, характер і доля” Обломов – його сутність, характер і доля. І. А. Гончаров написав порівняно мало творів, і “Обломов” – одне з найяскравіших. У романі порушені майже всі сторони життя людини, в ньому можна знайти відповіді на чимало запитань. Без сумнівів, найцікавішим чином роману є образ Обломова. Хто він? “Пан”, – без краплі сумніву говорить Захар. Пан? Так. Але який? З перших же сторінок ми бачимо портрет Іллі Ілліча, намальований самим автором. Перше […]...
- Історія і доля людини: Айвенго, його відданість, чесність, благородство Роман Вальтера Скотта “Айвенго” – роман історичний, тобто провідну роль у ньому відіграє сама історія, її таємниці, колорит певного часу. В романі беруть участь справжні історичні постаті, причому відомі й значущі. Інші герої, хоча й створені уявою автора, живуть, воюють, кохають і тужать у той самий час, тобто живуть за законами своєї епохи. Який же час змальовано в романі? Відкривши роман, ми поринаємо в епоху раннього середньовіччя, XII століття. Англія […]...
- Людина, на яку мені хочеться бути схожим Людина, на яку мені хочеться бути схожим Ця людина – Ісус Христос. Чому? Бо він відважився піти наперекір всім тим, хто намагався зробити його іграшкою у власних руках. Ісус не міг бути героєм ні для юдеїв, які чекали на талановитого полководця, а він здався та дозволив Себе вбити; ні для греків, бо їхній ідеал – філософ-епікуреєць або стоїк – Ісус не був ані тим, ані іншим; ні для римлян, які […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти і все пов’язане із цим. У долях основних героїв твору Василь Гроссман запам’ятовує неминучі під […]...
- Складайте собі скарби на небі У Нагірній проповіді Ісуса Христа викладено всі засади християнського вчення, вона відкриває нам особливий шлях, яким слід іти кожному, хто хоче зробити своє життя більш духовним та змістовним, а своє серце – чистим та сповненим любові. Ісус почав свою проповідь з відомого вислову, який багато хто з нас повторював, але, на жаль, не всі розуміють його справжній зміст. “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне”. Нагірна проповідь вчить нас не […]...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться. Але ж спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
- Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями […]...
- Хотів би я купити собі трошки щастя, якщо його десь продають Учнівський твір за повістю Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. Що таке щастя? У чому сенс нашого буття? Кожна людина відповість по-різному на ці питання, бо кожна людина має свою, властиву лише їй, шкалу цінностей. По-своєму розумів щастя герой повісті американського письменника Ернеста Хемінгуея – старий кубинець Сантьяго. Він живе в особливому світі: не споглядає природу відсторонено, а сам є її частинкою. Все життя прожив він у єдності з нею, з […]...
- Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької Богоматері”. Серед строкатого натовпу різного люду, що наповнює Париж, Квазімодо неможливо не помітити, бо зовні він потворний – глухий, одноокий, горбатий і кульгавий. З нього потішаються. Ним командують. […]...
- Ієшуа Га-Ноцрі центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Образ Ісуса Христа виникає на перших сторінках роману в розмові двох співрозмовників на Патріарших ставках, один з яких, молодий поет Іван Бездомний, склав антирелігійну поему, але з поставленим завданням не впорався. Ісус у нього вийшло цілком живий, а треба було довести, що його не існувало зовсім, “що всі розповіді про нього прості вигадки, звичайнісінький міф”. Цьому образу-міфу у романі Булгакова протиставлений бродячий філософ Ієшуа Га-Ноцрі, яким він є в двох […]...
- Різдво: “Христос народився! Славімо Його” Різдво – це свято радості і єднання людських душ, людей різних країн, незалежно від того, якою мовою вони говорять. Як у дзеркалі, у творах зарубіжної літератури відбились прагнення людей побороти зло, ненависть, неправду, відродити і возвеличити доброту до ближніх, милосердя, любов, а Христос це і є любов. Про це говорять біблійні перекази, твори англійського письменника Чарльза Діккенса, американського новеліста О. Генрі, російського Миколи Гоголя, які ми вивчаємо на уроках зарубіжної […]...
- Тарас Бульба і його сподвижники “Добрі були козаки!” Повість М. Гоголя “Тарас Бульба” вийшла у світ 1842 року. У ній відображена боротьба українського народу за своє національне звільнення. Це стало центральною темою твору. Головний герой повісті – Тарас Бульба. Це надзвичайна, яскрава особистість. У ній утілені кращі риси всього козацтва. Усе своє життя він присвятив боротьбі за звільнення України від гнобителів. Це могутня людина – залізної волі, справді народної мудрості, щедрої душі, надзвичайної простоти, видатної […]...
- Життєвий успіх. Як я його розумію Над тим, що таке життєвий успіх, ламали голову багато поколінь. Але до єдиного розуміння цього питання так і не прийшли. Адже скільки людей, стільки й думок. І всі вони різні. Це залежить від виховання, від рівня знань, навіть від особистих якостей людини. Для одних людей життєвий успіх полягає насамперед у матеріальному благополуччі. Для інших – зовсім в іншому. Їм далекі грошові проблеми. Вони захоплені своєю роботою й знаходять щиросердечний спокій […]...
- Щастя Як я його розумію Щастя. Тлумачний словник дає нам таке визначення щастя: це стан людини, який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого буття, повноті і усвідомленості життя, здійсненню свого людського призначення. А звідси випливає, що у кожної людини воно різне, що щастя є “мале” й “велике”. … Вівторок. Шість уроків. На чотирьох мене опитували. Славний, трудовий день для мене. Але не відчуваю втоми, тільки задоволення. Мене похвалили, я одержала “10” і “12”. Що ж […]...
- Кавабата. Вплив національної етики та естетики на його творчість “Батько помер, коли мені було три роки. В наступному році померла мати. Ні одного із батьків я не пам’ятаю. У мене навіть немає материної фотографії. Батько ж, певно що був гарний, любив фотографуватися, воли продали наш дім, в глинобитній коморі я знайшов 30 чи 40 фотографій, зроблених в різний час. Одна фотографія, найкраща, потім стояла на моєму столі в гутрожитку, коли я навчався в середній школі. Але кілька разів переїжджав […]...
- Трагічна доля Марії …І перед нею помолюся Мов перед образом святим Тієї матері святої… Т. Шевченко Видатний український письменник Улас Самчук назвав свій роман ім’ям головної героїні – Марії. Образ героїні став образом-символом, втілюючи в собі страждання всіх матерів України. Недарма твір має красномовну присвяту: “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”. Здається, Марія була народжена для щастя, бо ніби “…вся природа раділа народженню маленької дівчинки”. А та з радістю […]...
- Нащо в народу без вагань грабувати те, що до тепер було його моральною опорою На початку 90-х років О. Кобилянська підійшла до розуміння економічної основи класової нерівності в буржуазному суспільстві. Так, один іа персонажів “Царівни” каже, що буржуазне суспільство – це такий спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоб працювати на других, і то лише до того часу, доки це владолюбній верстві потрібне” . Письменниця висловлювала також правильні думки про те, що історія суспільства становить собою закономірний процес, який здійснюється з внутрішньою […]...
- Оцінки творчості Чехова його сучасниками Шлях Чехова до світового визнання, до справжнього розуміння його величі, художнього новаторства, своєрідності стилю, глибини психологізму, гуманістичної наснаги його творів був непростим. Сучасники і співвітчизники спочатку вважали його гумористом, одним з популярних в 70 – 80-х роках численних авторів веселих оповіданнячок, анекдотичних сценок, замальовок з типовими кумедними постатями російських обивателів, яких легко впізнати, посміятись над ними й забути. Попервах так воно і було. Гуморист-початківець вигадав собі багато псевдонімів – смішних, […]...
- Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
- Трагічна доля Євгена Плужника Трагічна доля Євгена Плужника Я – як і всі. І штани з полотна… І серце моє наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями ран! Ці слова належать Євгену Плужнику, який посів дуже своєрідне місце в складній добі молодого українського відродження 20-х років, коли воно почало руйнуватися тиранією тоталітаризму. І хоч поет говорить про “сотні ран”, але, читаючи його поезії, приходиш до висновку, що душа його, серце – все було суцільною […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і першим йде в запеклу битву сам”. Тематичний діапазон цього поета дуже широкий: мирна праця і […]...
- Пейзаж і його функції у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У романах Достоєвського ми найчастіше зустрічаємо урбаністичний пейзаж. “Достоєвський розуміє поезію міста. У шумі столиці він знаходить таку ж принадність і таємницю, як інші поети в рокоті океану; вони тікають від людей в “широкошумние діброви” – він бродить, самотній, по вулицях великого міста… У лісах, на березі океану, під відкритим небом усі бачили таємницю, усі почували безодні природи, але в наших сумовитих прозаїчних містах ніхто, крім Достоєвського, не почував так […]...
- Трагічна доля Есмеральди І. “Собор Паризької Богоматері” – твір про сутність життя, проблеми моралі та духовної краси людини. ІІ. Есмеральда – улюблена героїня В. Гюго. 1. Зовнішня краса Есмеральди. 2. Духовна краса дівчини. 3. Есмеральда – добра та чуйна людина. 4. Нездійсненність щастя в коханні. 5. Есмеральда і Клод Фролло. ІІІ. Моє ставлення до Есмеральди та враження від роману....
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
- Що для мене “ідеал” і як його досягнути? Часто здається, що ми все далі й далі від своєї душі, від мрій та високих поривань. За буденними клопотами ми зовсім розучилися сприймати життя як подарунок, як щось незбагненне і чудове. Та невже ми завжди були такими? Хіба всі ми такі? Хіба немає вже в нашому житті маленького місця для прекрасного? А як же диво народження нової людини, любов до батьків, щастя бути матір’ю? невже порожнім звуком для нас стали […]...
- Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, в протилежності “драматичного”. На його думку, щоб збудувати повну ілюзію життя […]...
- Важкий шлях до порозуміння між Васею та його батьком Часто люди сприймають один одного поверхово, звертаючи увагу лише на деякі зовнішні ознаки поведінки. Особливо прикро, коли непорозуміння виникає між близькими людьми, батьком і сином. У повісті В. Г. Короленка ми бачимо надмірно суворе ставлення батька до свого сина Васі. Чому так відбувається? Після смерті своєї жінки, матері Васі і Соні, пан суддя відчуває глибокий сум у своєму серці, ніхто і ніщо не може повернути кохану. Смерть матері, як здається […]...
- Пізній романтизм в літературі та його кращі представники Наприкінці XVІІІ – початку XІX ст. в літературі і мистецтві розвивався літературний напрям – романтизм. Письменник повинен був простежити всі сфери духовності людини, розкрити причини незвичності її поведінки у певних ситуаціях. У романтичних творах ми бачимо іноді і фантастичні події, ситуації, виняткових людей. Автори використовували народну фантастику, жахливі картини кріпосницької дійсності, страждання простих людей, їх загибель; показували протест бідняків проти гноблення, сваволі поміщиків. Так у романтичних творах Т. Шевченка “Причинна”, […]...
- Доля людини в зображенні І. Буніна й О. Купріна І. Бунін і А. Куприн жили й творили в непрості для Росії часи. Може бути, тому так своєрідні їхні погляди на життя. Постараємося розібратися, у чому письменники бачать гіркоту й насолоду людського життя “Я хочу говорити про сум”, – писав Іван Олексійович Бунін. Гіркотою пронизані всі його добутки. У його поданні мир – це безодня, трясовина, безодня. Людське життя поруч із цією безоднею так само незначні, як шкарлупка корабля на […]...
- “Поет-це слово. Це його життя” Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом режисерської роботи М. Вінграновського на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка стали десять художніх […]...
- Твір-доповідь по літературі Життя та доля Мольєра Доля Мольєра дуже цікава та незвичайна. Непросте життя митця характеризує його як людину, яка суперечила своєму часу, суперечила долі, яку нав’язували йому батьки та суспільство. Сьогодні часто юнаки скаржаться, що вони не мають можливості жити так, як хочуть. Причому вони, на жаль, мають на увазі насамперед матеріальні статки. їм навіть не спадає на думку, що колись люди не мали можливості самі обирати професію, свій життєвий шлях. Але, незважаючи на це, […]...
- Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Земля – не щастя хлібороба, а його нещастя” ..Котиться веселкове літо барвінковою українською землею… Щедрим обіцяється бути цьогорічний урожай. Напоєний щедротами благословенної землі – земельки тугий золотавий колос бринить – видзвонює на семи вітрах оду хліборобським рукам… І радіє серце хлібороба, повниться його душа щастям! Спостерігаючи таку картину, я з упевненістю міг би стверджувати, що земля, ще й така багата, як наша, є передусім щастям для своїх доглядальників. Водночас, на жаль, із щирим болем мушу констатувати й інше: […]...
- Ключові слова в художньому творі
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Categories: Твори з літератури