У більшості казок розкривається тема боротьби добра і зла. Але кожен автор розкриває цю тему під новим кутом зору. Самуїл Маршак у своїй казці “Дванадцять місяців” ставить на передній план дуже важкі і водночас цікаві запитання: чи є покірність складовою доброти?
Чи може тверда і незламна людина бути доброю? Чи може покірлива людина збільшувати зло у світі? Кожен образ казки втілює відповіді на ці запитання.
Образ Падчерки складний і сповнений протиріч. З першого погляду, перед нами постає ніби най покірливіша людина у світі, та згодом ми розуміємо, що це не так, що її послух мачусі був зумовлений не безглуздою покірністю, а по-перше, справжньою добротою, а по-друге, звичайною безвихіддю. Упертість Падчерки у всій повноті показана у сцені з Принцесою, коли остання просила розповісти її про те, де вона дістала проліски. Бідна дівчина обіцяла Братам-Місяцям нікому не розповідати про це.
Принцеса роздягла її у лютий мороз, погрожувала кинути в ополонку, але молода героїня залишалася вірною собі і своїм обіцянкам, тому нічого не розповіла Принцесі. Отже, коли у серці людини панують доброта, честь і вірність, упертість допомагає не втратити ці риси, і вона стає внутрішньо надзвичайно привабливою. Небезпечне інше поєднання рис характеру у людині: злість, дурість і упертість. У цьому випадку упертість дійсно може додати гіркоти у і без того не солодку душу. І це ми бачимо на прикладі Принцеси, яка теж, звичайно, не була покірною, але, на відміну від Падчерки, це приносило не добро, а зло.
Дуже цікаво те, що самодурство Принцеси формувалося під впливом саме таки покірності. Покірність людини слабкої, боязкої, невпевненої, хитруватої, дурнуватої породжує велике зло. У цьому нас запевняє автор, зображуючи образи мачухи та її дочки, гофмейстери-ні та інших царедворців. Так би мовити, на роздоріжжі змальований Учитель, який увесь час бореться зі своєю боязкою покірністю. Здібністю протистояти злу і насиллю наділені лише люди, впевнений автор. І якщо істота, яка зовнішньо нагадує людину, стає підлабузником, вона перетворюється на тварину.
Ця ідея розкривається у казці в момент перетворення Мачухи та її дочки на собак. А особливо у відповіді Січня Принцесі на її прохання перетворити її собачок, що ходять на задніх лапках, на людей: “Січень. Ні, якщо вони на задніх лапках ходять, то їх в людей вже не. перетворити. Були собаками – собаками й запишуться…” С. Маршак запевняє нас у тому, що покірність не завжди несе у собі мир.
Часто вона спричиняє дуже негативні наслідки, як наприклад, самодурство у людини, відносно якої проявляли покірність. У той самий час протилежна риса характеру – упертість – стає позитивною тільки у тому випадку, коли вона належить людині з добрим і вірним серцем.





Related posts:
- Доброта і покірність у казці С. Маршака Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали у житті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, і літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не розпорошився. Маршак поїхав навчатися до Петербурга, а завершував освіту в Англії. Повернувшись із-за кордону, Самуїл Маршах […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у золото взуєшся, золотом вуха завісиш”. І дівчина могла б […]...
- Добро і зло у п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Відомий російський поет Самуїл Якович Маршак написав багато творів для дітей. Його перу належить обробка казки відомої чеської письменниці Бо-жени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій іншій казці, змагаються добро зі злом. В образі пасербниці зображене добро, чуйність, а мачуха і її дочка є втіленням злості та заздрості. Пасербниці доводиться підкорятися вказівкам мачухи, навіть якщо ці вказівки позбавлені здорового глузду, тому вона йде взимку до лісу […]...
- Переказ п’єси-казки С. Маршака “Дванадцять місяців” Переказ з п’єси-казки С. Маршака “Дванадцять місяців”. Кожна людина мусить пам’ятати, що поруч із нею такі самі люди, як і вона, котрі прагнуть щастя, спокою, родинного затишку. Треба чуйно ставитися до тих, хто любить тебе, хто допомагає. Не можна вважати всіх нікчемами і лише себе поважати, не треба нікого кривдити, не бути гнівною, жорстокою людиною, часті ше ставити себе на місце того, хто страждає від ваших примх, нечуйності, егоїзм; Кажіть […]...
- Добро і зло в п’єсі Самуіла Маршака “Дванадцять місяців” Самуїл Маршак, відомий російський письменник, написав багато віршів і казок для дітей. Його перу належить обробка казки видатної чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій казці, ведуть боротьбу добро і зло. Втіленням добра є образ пасербиці, зла – образи мачухи та її рідної дочки. Пасербиця – мила, лагідна дівчинка, якій погано живеться, бо мачуха та її дочка змушують її тяжко працювати. Дівчина підкоряється наказам, […]...
- Казка С. Маршака “Дванадцять місяців” як втілення конфлікту добра і зла Мені здається, що казка – це унікальний витвір людської уяви. Чому? Бо лише казка може навчити людину ще з раннього дитинства розрізняти добро і зло, правду і брехню. Поринаючи у чарівний світ казки, замислюєшся, як би вчинив сам на місці її героїв. І кожна нова фантастична історія приносить нові враження, нові переживання і новий досвід. У казковій п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” продовжується непримиренна боротьба між добром і злом. Мила, […]...
- Покірність Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали у житті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не розпорошився. Маршак поїхав навчатися до Петербурга, а завершував освіту в Англії. Повернувшись із-за кордону, Самуїл Маршак активно […]...
- І личною пригожа, і душею чарівна. Учнівський твір за казкою “Дванадцять місяців” Шкільний твір С. Маршан “Дванадцять місяців”. Жила-була пасербиця. І не було їй спокою в сім’ї. Мачуха та її дочка примушували пасербицю виконувати найважчу чорну роботу. Все виконувала вона безвідмовно. Одного разу мачуха поставила перед пасербицею, здавалося, зовсім безглузде завдання. Річ у тому, що королеві забажалося серед зими пролісків. Вона пообіцяла тому, хто принесе кошик пролісків, стільки золота, скільки у кошику буде квітів. Почула про це мачуха і захотіла розбагатіти. Але […]...
- Доброта душі Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж стала помітним творчим явищем в українському письменстві. її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше читач знайомиться з ним, тим стає більш зрозумілим, що цей чортик є уособленням національної мудрості життя, […]...
- Чи сучасні зараз поняття “милосердя”, “доброта”? Мабуть, я почну з поняття слова “милосердя”. Милосердя – готовність допомогти, пожертвувати собою заради інших, безкорисливо робити добро. Для мене милосердя – це насамперед та якість, який необхідно всім нам і якого зараз дуже не вистачає. Милосердя часто ототожнюють із вірою в Бога, але особисто я вважаю, що це не те саме. Можна допомагати іншим і робити добро й при цьому не вірити в Бога. Можна, навпаки, ходити в церкву […]...
- ЛЮДСЬКА ДОБРОТА Й ЖОРСТОКІСТЬ 7 КЛАС ЛЮДСЬКА ДОБРОТА Й ЖОРСТОКІСТЬ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Ти і твоя земля. 2. Юрко-руйнівник. 3. Сам на сам зі своєю совістю. Варіант 2 1. Мудрість оповідань Є. Гуцала. 2. Сім’я дикої качки – частина природи навколо. 3. Не бути на землі руйнівником. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Любіть травинку, і тваринку, І сонце завтрашнього дня, Вечірню в попелі жаринку, Шляхетну інохідь коня. Ліна Костенко Я в світ прийшов […]...
- И знову йдуть дванадцять. А. Блок Олександр Олександрович Блок геніальний майстер слова, одним з перших російських поетів що зумів почути й перелити у вірші музику революції. У поемі Дванадцять Блок намагався запам’ятати час таке незвичайне, бурхливе й цікаве Поема складається із дванадцяти глав, це число ще раз повториться у дванадцятьох революційних солдатах, що охороняють порядок у Петрограді, і в напівнатяку на учнів Ісуса, що йде спереду, хороняся за вдома. Поема дивно музична: у кожної глави свій […]...
- Боротьба двох у поемі О. Блока “Дванадцять” Олександр Блок пройшов величезний шлях від камерного поета, що оспівував “рожеву хмару мрій” і “милого воїна”, “одягненого у срібло”, до творця поеми “Дванадцять”, у який з величезною силою виразив страшну “музику руйнування” і тугу за іншою музикою, музикою “нового століття”, що “зійде серед всіх нещасних поколінь”. Поема “Дванадцять” – один з найдужчих і сучасних добутків російської поезії початку XX століття. Це неупереджений, об’єктивний щоденник революційних подій. В основі добутку – […]...
- Художня своєрідність поеми А. А. Блоку “Дванадцять” “Дванадцять” – поема перевороту. Не тільки й не стільки поема, що описує загальну атмосферу, що панує в гинущей після революції країні, скільки поема перевороту в душі, що гине, самого поета. Ця поема – глузування над “революцією”. Блок у кожному слові, у кожному звуці висміює в неспроможній злості кривавий розгул стихії: Злість, смутна злість Кипить у груди… Чорна злість, свята злість… Сам він не може вплинути яким-небудь кардинальним образом на історичний […]...
- Аналіз перших віршів Маршака Вірш “Пожежа” відрізняється винятково чіткою композицією. Перші його строфи розповідають про дозорця на каланчі, потім іде друга головкому – вогонь виривається з полону й, нарешті, третя – виїзд пожежних на боротьбу з вогнем. Причому Маршак так відбирає факти і язикові засоби, що кожна частина вірша – це закінчене, самостійне ціле, сприймане в той же час як органічна частина єдиного сюжету Події у вірші розвиваються швидко, напружено: маленький, хитрий вогник вирвався […]...
- Дванадцять Блоку А. А. як поема символізму Все минуще – тільки подоба. І.-В. Гете А. А. Блок уважається самим талановитим поетом серед російських символістів, а поема “Дванадцять” – вершиною його творчості, тому що в ній яскраво відбилися художні принципи символізму. Російський символізм як літературний напрямок з’явився в 90-е роки XІX століття й був обумовлений новою суспільною ситуацією і новими філософськими системами. У символізмі людин і його відносини з миром розуміються інакше, чим у реалізмі;навколишнє життя представляється поетові […]...
- Символи й образи в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Вірші – душа поета. 2. Загальні відомості про творчість Блоку. 3. Символ – глибокий і точний образ дійсності. 4. Символіка кольору 5. Революційний образ вітру. 6. Символіка числа “дванадцять”. 7. Образ Христа в поемі. У віршах, які створює теперішній поет, відбиваються всі його думки й навіть сама душа. При читанні вірша відразу ставати зрозуміло, яке був стан людини в момент написання Поетичного утвору. Вірші є як би щоденником життя […]...
- Переказ поеми Блока “Дванадцять” Перша пісня поеми носить характер експозиційний. Герої з’являються в другій пісні. У розмові про Ваньке й Катю бере участь кілька людей; Петрухе належить остання репліка: – Ну, Ванька, сукин син, буржуй, Мою, спробуй, поцілунок! Це особиста тема Петрухи, голос його ревнощів і злості на изменщицу й розлучника. Тут він звучить як випадковий вигук і відразу ж заглушається голосом загального боргу: Революційний тримаєте крок! Невгамовний не дрімає ворог! Товариш, гвинтівку тримай, […]...
- Музика революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Становлення поета. 2. Грізна музика революцій. 3. Смерть поета. Народившись наприкінці XІX століття, А. А. Блок повністю ставився до суспільства старої російської інтелігенції. З раннього дитинства хлопчик виховувався в сім’ї діда А. Н. Бекетова, оскільки його батько й мати розійшлися, практично відразу ж після народження дитини Тепла атмосфера великої й дружної сім’ї, де всі любили літературу й поезію, а частими гістьми були великі письменника того часу: І. С. Тургенєв, […]...
- Ідейно-художня своєрідність поеми О. Блока “Дванадцять” У січні 1918 року О. Блок створює саму знамениту свою поему – створює за кілька днів, у єдиному натхненному пориві. Звичайно вимогливий до себе, він, оцінюючи свій твір, пише: “Сьогодні я геній”. Надрукована у лютому поема викликала бурхливі і суперечливі відгуки. Про неї говорили скрізь. Багато чого в ній здавалося неприйнятним побратимам по літературі. Вибухом обурення була вона зустрінута з боку російської інтелігенції. Бунін обрушився на автора із гнівною критикою, […]...
- Роль символів у поемі О. Блока “Дванадцять” Відношення Олександра Блока до Жовтневої революції було неоднозначним. Він сприймав її скоріше не як історичну подію, що спричинила зміну суспільного укладу, а як подію, наповнену містикою. Як боротьбу нового світу зі старим. Ця особливість сприйняття поетом революції і відбилася в його поемі “Дванадцять”. Відомо, що Олександр Блок був одним з самих талановитих поетів-символістів. І в поемі “Дванадцять” революція описана Блоком не прямо, а за допомогою символів. Вона представляється у вигляді […]...
- “Дванадцять сонетів” до Марії Стюарт” Йосипа Бродського “Дванадцять сонетів” до Марії Стюарт” Йосипа Бродського містять численні відсилання, що знижують, до самих різних текстів. Шостий з них – зухвале перелицювання пушкінського “Я вас любив…”. Це не перша в російської поезії спроба освоїти пушкінський зразок подолання нещасної любові в отчужденно-элегическом п’ятистопному ямбі. Але реинтерпретации, що відбувалися до Бродського, здійснювалися з повним пієтетом до Пушкіна. Сонет же Бродського пародійний, і ця пародійність поширюється на всі рівні тексту. Пародійний сам сюжет […]...
- Колірні образи поеми А. А. Блоку “Дванадцять”. Образ вітру 1. Традиційне значення білого кольору і його трансформація в поемі. 2. Червоний колір. 3. Поетика чорного кольору. 4. Образ вітру. Гуляє вітер, пурхає сніг Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені, Навкруги – вогні, вогні, вогні… А. А. Блок У поезії А. А. Блоку дуже велике значення має колірна символіка. Головні кольори для Блоку – білий і червоний. Вони і їхні відтінки з’явилися вже в першій книзі, в “Віршах про Прекрасну […]...
- Особисті трагедії в поемі “Дванадцять” Думка Блоку про несумірність “особистих трагедій” з величчю происходящего своєрідно відгукнулася в історії Петрухи. Не можна сказати, що поет засуджує Петруху. Скоріше він жалує його. І щиросердечне борошно цього зневіреного, “безглуздого”, що збилося зі шляхи людини, і його жагуча, задушлива любов з надсадними спогадами про “хмільні нічки” і “вогненних очах” – все це не могло не бути близько поетові, що завжди знаходили джерело високого натхнення в темах трагічної пристрасті й […]...
- Як у поемі Дванадцять відбилася складність подань автора про характер революції? Символ тільки тоді щирий символ, коли він невичерпний і безмежний у своєму значенні. Він багатоликий, многомислен і завжди темний в останньому дрюку. Вяч. І. Іванов Блок був свідком соціалістичної революції. Через два з половиною місяця практично одночасно він написав два важливих добутки – статтю “Інтелігенція й революція” і поему “Дванадцять”. У цих добутках поет представив свій погляд на Жовтневу революцію. Отже, тема поеми “Дванадцять” – зображення революції, як поет чув […]...
- Двоїста сторона революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Короткі біографічні відомості. 2. Відбиття революційної епохи. 3. Тема революції в поемі. 4. Двоїсті сторони революції А. А. Блоку. 5. Реакція читачів на появу поеми, і думка В. В. Маяковського. А. А. Блок народився в листопаді 1880 року в Санкт-Петербурзі. Письменник виріс у сім’ї свого діда відомого ботаніка А. Н. Бекетова. У сім’ї дуже любили літературу, майже всі самі писали й займалися перекладами. Саме в такій літературній сім’ї й […]...
- Тема революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” Поема А. Блоку “Дванадцять” була написану в 1918 році. Це було страшне время: за чотирма року війни, відчуття волі в дні Лютневої революції, жовтневий переворот і прихід до влади більшовиків і, нарешті, розгін Заснуйтельного зборів, першого російського парламенту. Інтелігентами того кола, до якого ставився А. Блок, всі ці збуття сприймалися як національна трагедія, як погибель російської землі. На цьому тлі явним контрастом прозвучала блоковская поема, вона многим його звременникам здалася […]...
- Тема революції в поемі “Дванадцять” Тема революції як загибелі старого миру й народження нового нерозривно зв’язана в “Дванадцяти” з темою народу… Образ народу відбитий у колективному герої поеми – дванадцяти хлопцях з пітерських “низів”, добровільно й з ясною свідомістю свого боргу вступивших у Червону гвардію: Як пішли наші хлопці В червоній гвардії служити – У червоній гвардії служити – Буйну голову скласти! Хто ж такі ці дванадцять? У цьому питанні необхідно розібратися, тому що довкола […]...
- Твір по поемі Блоку “Дванадцять” У поемі зображений Петроград на початку січня 1918 року, тобто в ті дні, коли й писався добуток. Бушує заметіль – символ революції. Образ вітру, бури, холоднечі – це улюблений образ Блоку, до якого він звичайно прибігав, коли прагнув передати відчуття повноти життя, очікування великих подій. Перший вірш циклу “Вільні думки” закінчувалося такими рядками: Завжди хочу дивитися в очі людські, И пити вино, і жінок цілувати, И люттю бажань повнити вечір, […]...
- Відношення Ахматової до ліричної поеми “Дванадцять” Відношення Ахматової до цієї ліричної поеми Блоку було, очевидно двоїстим. За повідомленням Д. Е. Максимова, вона вбачала в ній чимало “зоряних арматур”, тобто безсмаку, характерного на її думку для модерністського мистецтва початку ХХ в. З іншого боку, добуток Блоку два рази згадується Ахматовій у прозаїчних матеріалах, що залишилися невикористаними, до поеми. В одному випадку – це накидань сцени, що характеризує художні смаки епохи: “Ольга в ложі дивиться шматочок мого балету […]...
- Заборони в казці Заборони – дуже важливий і дуже цікавий культурно-історичний елемент. З того, що забороняється, можна визначити епоху, і її характер. Усі заборони в казці можна систематично вивчити. Цілковитою системи я – не дам, але вихоплю деякі особливо показові випадки. Вигляд заборони – не виходити з дому, сидіти за гратами – одне з найстародавніших і основних. Ми не тут інших напрямів заборон, які мають такою складною передісторії. З них – з мотивом […]...
- Перемога над хитрістю у казці І. Франка “Фарбований Лис” Казка І. Франка “Фарбований Лис” розповідає нам про Лиса Микиту й інших мешканців лісу. В ній змальовано життя тварин, але тварини в ній зображені дуже схожими на людей. Вони вміють говорити, здатні мати людські почуття, робити певні вчинки тощо. Тому вже з перших рядків ми розуміємо, що сенс цієї казки не тільки в зображенні певної події, а й у тому, щоб навчити чогось читачів. В образах тварин ми одразу ж […]...
- Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”, і “солі до […]...
- Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, черноброва, нраву кроткого такого”. Отже, хоч ми нічого не знаємо про її життя у батьківському […]...
- Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в образі країни, де введено просвітництво. Гофман викриває за допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, […]...
- Тема трагічного зіткнення старого й нового мирів у поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Авторська оцінка поеми “Дванадцять”. 2. Критичні відкликання сучасників Блоку. 3. Основна ідея поеми… Так ідуть державним кроком, За – голодний пес, Спереду – із кривавим прапором, И за хуртовиною не бачимо, И від кулі непошкоджений, Ніжною ходою надхуртовинним, Сніжним розсипом перлової, У білому віночку із троянд – Спереду – Ісус Христос. “Сьогодні я – геній”, – вимовив видатний російський поет А. А. Блок, закінчивши роботу над своєю великою поемою […]...
- Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього слова. І всі нібито “народні” слівця винайдені ім. Разюче, як знав, почував, любив народ ця […]...
- Містична атмосфера у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Видатний німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконливо реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. У художніх образах оповідання він розкрив основний порок капіталістичного суспільства, де труд і […]...
- Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини лісу. Все в ньому ніби живе: “зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у траві […]...
- Головні життєві цінності у казці Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері – надзвичайно цікава особистість. Він поєднав у одній особі відомого письменника і досвідченого льотчика. Антуан де Сент-Екзюпері – автор незвичайного твору – казки-притчі “Маленький принц”. Казка повинна була допомогти людям краще зрозуміти одне одного, зблизитись, усвідомити цінність таких понять як любов, дружба, відданість, відповідальність… Герой казки – Маленький принц – подорожує планетами у пошуках друга і водночас із цікавості. Його світ, світ маленького хлопчика, відрізняється від погляду […]...
Categories: Твори з літератури